Ресурсний потенціал розвитку спортивно-оздоровчого туризму в Україні

   В особистому спорядженні гірського  туриста неодмінно мають бути черевики типу "вібрам", пластмасова  каска (шолом), темні окуляри.

   При приготуванні їжі на безлісних ділянках добре зарекомендували себе туристські примуси. Замість них можливе використання газових горілок. Замість відкритих відер на значній висоті доцільно користуватись автоклавами, їх використання дає значну економію палива і часу.

   До  добору продуктів слід підходити дуже відповідально: адже в горах, як правило, доводиться розраховувати тільки на власні продовольчі запаси. До харчового раціону обов'язково повинні входити продукти.

   Дуже  важливим під час походу є дотримання водно-сольового режиму. В умовах значних фізичних навантажень, підвищеної сонячної радіації і розрідженого повітря людина втрачає велику кількість рідини (до 5 л), яку необхідно поповнювати. Найкраще робити це вранці, в обід і увечері, вживаючи чай, розведені фруктові екстракти, томатний сік. У питну воду додають лимонну чи аскорбінову кислоту, фруктові соки, в порошках чи таблетках.

   Специфічною особливістю гірського туризму  є те, що робочий день туриста  починається о 4 - 5 годині ранку в умовах високогір'я і низьких температур. У ці години в горах найменша ймовірність сходу лавин, каменепадів та інших небезпечних природних процесів, у річках і струмках найменший рівень води, на сонячних схилах не так спекотно.

   Готуючись до подорожі, необхідно приділити  увагу відпрацюванню колективних  дій усієї групи. Гірський туризм -найбільш колективний вид спортивного туризму. Безпека групи значною мірою залежить від злагоджених дій окремих учасників походу. Добре, якщо група під час підготовки до походу брала участь у змаганнях з техніки туризму чи пройшла спеціальні тренінг. Підготовка до змагань і участь у них дають можливість згуртувати колектив, відпрацювати елементи взаємодії, відшліфувати індивідуальну техніку кожного учасника.

   Лижний  туризм. Сама назва цього виду спортивного туризму свідчить про те, що під час походу туристи пересуваються на лижах. Лижні походи проводяться переважно в зимовий період при наявності стійкого снігового покриву і температурі нижче 0°С.

   Необхідною  умовою для участі в зимових подорожах  є добра переносимість холоду, здатність в умовах постійно низьких температур не втрачати робочі форми і, що не менш важливо, психічної рівноваги. Такі головні вимоги до туриста-лижника. Будь-який зимовий похід - це не тільки досягнення певних спортивних, краєзнавчих або наукових цілей, а й постійне подолання несприятливого впливу природного середовища. Більшість мандрівників - полярників і досвідчених туристів у своїх спогадах підкреслюють найголовнішу небезпеку зимових походів - холод. Його вплив виявляється у виникненні м'язової слабкості, фізичному нездужанні, а також у негативних психічних проявах - апатії, дратівливості тощо.

   Ще  одна складність, характерна для лижного  туризму -необхідність перенесення великих вантажів. Вага рюкзака туриста-лижника на 15-20 % перевищує вагу багажу туриста, що подорожує влітку. Причина - потреба в теплих речах, запасному одязі, спеціальному спорядженні, більшому запасі продуктів харчування. Одяг повинен бути функціональним, міцним, легким, морозо- і вітростійким, краще пуховим або вовняним.

   Лижі  для походів вимагають особливої уваги. Вони повинні бути надійними, міцними, зручними в маневруванні. Перевагу слід віддати туристським модифікаціям, хоча іноді використовуються й мисливські межі. Кріплення для лиж - напівжорстке. Палиці бажано мати конусні дюралеві з надійними кільцями і гострими штирями.

   Для зимових походів необхідно мати бахили - чохли на черевики, що допомагають  захистити взуття від намокання, а ноги - від переохолодження, їх виготовляють Із капрону чи іншого легкого і водотривкого матеріалу.

   Для захисту рук від замерзання необхідно  мати три пари рукавиць: вовняні, хутряні і робочі брезентові, що надягаються поверх основних утеплювачів.

   У категорійних походах часто використовуються вітрозахисні маски на обличчя. Кращі маски - вовняні, сплетені разом з лижною шапочкою.

   Групове спорядження для лижних походів  також слід ретельно добирати. Для  ночівлі в польових умовах використовуються переважно багатомісні утеплені намети і багатомісні або секційні спальні мішки. Для обігріву в нічний час використовуються збірні або складні металеві печі, що виготовляються з легких термостійких металів.

   Крім  достатньої кількості добре загострених  сокир, у зимових походах слід мати пилку.

   Ремонтний набір має бути пристосованим  для виконання різного роду ремонтних робіт - від шиття до лагодження лижного спорядження.

   Невелика  тривалість світлового дня, сніг і низька температура не дозволяють швидко приготувати гарячий обід, тому туристи-лижники, як правило, переходять на дворазове гаряче харчування з сухим калорійним обідом.

   Більшість категорійних лижних походів планується на другу половину зими, коли збільшується тривалість світлового дня і ущільнюється стійкий сніговий покрив.

   У лижному поході пересуватись доводиться в основному сніговою цілиною, тому необхідним додатковим елементом техніки лижного туризму є прокладання лижні, що найчастіше доводиться робити з рюкзаком за плечима.

   Турист-лижник повинен володіти специфічними прийомами руху як на лижах, так і без них:

• володіти технікою лижного ходу при пересуванні з рюкзаком;
• уміти долати перешкоди на лижах;
• володіти технікою підйому, спуску, повороту, гальмування на лижах;
• уміти долати важкопрохідні лісові хащі з завалами, буреломом і т. ін.;
• володіти технікою руху без лиж засніженими скельними, льодовими схилами з самостраховкою;
• володіти технікою подолання водних перешкод у зимовий період;
• уміти організовувати транспортування потерпілих з використанням підручних засобів.

   У лижному туризмі надзвичайно  важливим є ретельний добір учасників  за фізичними і психологічними даними. В поході необхідно забезпечити рівномірний розподіл вантажу і однакову зайнятість учасників при виконанні похідних робіт - від прокладання лижні до влаштування бівуаку. Парадокс лижної подорожі - в тому, що найбільш комфортно людина почуває себе на лижні і найменш - на привалах. Влаштування стоянки, власне стоянка, а потім згортання табору і підготовка до виходу відбирають багато сил і стомлюють більше, ніж основна робота. 

 

 
 
Розділ 2. 

Загальна  характеристика спортивно-оздоровчого  комплексу "Каштан" 

    Велико  Жванчицький районний фізкультурно-оздоровчий комплекс „Каштан” – це спеціалізована бюджетна організація, уповноважена державою брати участь у реалізації державної  політики у сфері фізичної культури і спорту шляхом залучення широких верств населення до регулярних оздоровчих занять, надання фізкультурно-оздоровчих послуг, поєднання масових та індивідуальних форм організації фізкультурно-спортивної роботи за місцем проживання та в місцях масового відпочинку населення, проведення відповідної роботи з удосконалення рухової активності населення для профілактики захворювань, підвищення резервів здоров’я, продовження активного творчого довголіття, змістовного дозвілля та профілактики асоціальної поведінки, зміцнення, збереження і ефективного використання матеріальної бази фізичної культури і спорту району.

 „Каштан”  створений районною державною  адміністрацією і належить до  сфери її управління координує   діяльність  центру  відділ з  питань фізичної культури і  спорту райдержадміністрації.

     „Каштан”  є юридичною особою, має самостійний  баланс, рахунки в установах Державного казначейства України, печатку із зображенням  Державного герба України та своїм  найменуванням, штампи та бланки.

     Юридична  адреса „Каштан”: 

                     Дунаєвецький  район,

                     с. Жванчик,

                     вул. Центральна. 

     Основними завданнями і функціями  комплексу  „Каштан” є :

• участь у розробці та реалізації державних, місцевих програм, організація і проведення фізкультурно-оздоровчої діяльності за місцем проживання та в місцях масового відпочинку населення;
• організація і проведення змагань, конкурсів показових виступів, фестивалів, спортивних свят та інших заходів за місцем проживання і в місцях масового відпочинку населення, просвітницька робота з питань оздоровлення населення засобами
• особами фізичної культури і спорту;
• співпраця в межах своїх повноважень із місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, фізичними особами з питань оздоровлення населення засобами фізичної культури і спорту;
• забезпечення участі збірних команд району в обласних та Всеукраїнських фізкультурно-спортивних заходах;
• сприяння зміцненню матеріально-технічної бази для проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи з населенням в соціально-побутовій сфері, в тому числі в місцях масового відпочинку населення;
• здійснення підбору та розстановки кадрів фізкультурних працівників спортивних споруд сільських та селищних рад району;
• організація дослідницької діяльності з питань сучасних оздоровчих технологій для різних груп населення, впровадження нових форм і методів інноваційних технологій оздоровчої, рекреаційної та реабілітаційної роботи;
• пропаганда серед населення фізичної культури і спорту, здорового способу життя, здійснення спільно із зацікавленими організаціями моніторингу рівня фізичного здоров’я, надання консультації з валеології в межах своєї компетенції;
• здійснення заходів щодо інформаційно-наукового і методичного забезпечення фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності в соціально-побутовій сфері, проведення науково-практичних конференцій, семінарів, нарад з питань оздоровлення населення;
• забезпечення за встановленими нормативами житлом, харчуванням, автотранспортом учасників Всеукраїнських, обласних та районних фізкультурно-оздоровчих заходів, у тому числі тих, що проводяться спорткомплексом фізичного здоров’я населення,  оренда для проведення цих заходів спортивних баз та інших об’єктів;
• розвиток прямих міжнародних  зв’язків, у тому числі укладення, в межах своєї компетенції, відповідних угод про конкретне співробітництво, узагальнення та поширення передового міжнародного та вітчизняного досвіду організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи з населенням в соціально-побутовій сфері, участь у здійсненні заходів, що не суперечать міжнародним зобов’язанням;
• створення інформаційного банку даних з питань, що відповідають основним завданням та напрямкам діяльності спорткомплексу;
• подання пропозицій відділу з питань фізичної культури та спорту районної державної адміністрації стосовно включення фізкультурно-масових заходів до календарного плану фізкультурно-масових заходів до календарного плану фізкультурних та спортивних заходів району;
• здійснення, для виконання статутних завдань, господарської та комерційної діяльності шляхом створення (заснування) госпрозрахункових підприємств, установ і організацій із статусом юридичної особи;
• здійснення інших повноважень відповідно до чинного законодавства та Положення про Жванчицький районний фізкультурно-оздоровчий спортивний комплекс „Каштан”.

 

Організаційна структура управління спорткомплексу „Каштан”

      Ефективність  діяльності підприємств багато в  чому залежить від його організаційної структури, принципів її побудови та постійного вдосконалення.

      Як  визначено, під організаційною структурою управління підприємства розуміють, характер і порядок відносин і зв’язків між формально відокремленими підрозділами і рівнями управління. Причому, характерними рисами організаційної структури управління є сукупність підрозділів, окремих посадових осіб і взаємозв’язок між ними, що виникають в результаті виконання завдань для досягнення цілей підприємства.

      Створення того чи іншого підрозділу (одиниці  структури управління) залежить від  обсягів робіт, необхідних для виконання завдань на підприємстві. Основними структурними підрозділами можуть бути відділи, секції, групи. Вони відрізняють між собою кількістю працівників і обсягом виконуваних управлінських функцій.

      В нашому ж випадку, організаційна  структура комплексу „Каштан” зображена на графологічній схемі (рис.1).

       
 
 
 
 
 
 
 

 
 
 
 

 
 
 
 
 

 

 

 
 
 

Рис. 1.1.Організаційна структура управління комплексу  „Каштан”. 

     Отже, аналізуючи графологічну структуру  комплексу  „Каштан”, приходимо  до висновку ,що це лінійно-функціональна структура управління, яка на сьогоднішній день притаманна більшості організаціям  сфери послуг. Ми можемо простежити стійкі вертикальні зв’язки між керівником підприємства та функціональними керівниками (наприклад: директор → головний інженер чи директор → навчально спортивного відділу) та горизонтальні взаємозв’язки між функціональними керівниками основних підрозділів підприємства (наприклад, головний інструктор-методист → провідний фахівець з питань кадрової діяльності).На графологічній схемі одразу помітний поділ організації на функціональні підрозділи ,кожний з яких спеціалізується на виконанні певного виду робіт, що виконується більш якісно ,вчасно і систематично. Отже, начальник навчально-спортивного відділу організовує і координує діяльність тренерів-викладачів, провідний фахівець з кадрової діяльність здійснює роботу по підбору, навчанні, адаптації працівників підприємства, фахівець з фізичної реабілітації допомагає клієнтам комплексу в разі виникнення травм чи слідкує за навантаженням клієнтів після травм чи хвороби.