Отчет по практике в турагенстве

3.Ознайомлення з роботою Черкаського обласного краєзнавчого музею. 3.1 Історія створення Черкаського обласного музею

     Обласний  краєзнавчий музей – один їз найстаріших  музеїв на Черкащині та в Україні. Був заснований у травні 1918 року за ініціативою місцевого осередку „Просвіти” і вчительської громадськості міста, як історико-педадогічний музей ім. Т.Г.Шевченка. Керівником ініціативної групи і першим директором музею став дослідник історії нашого краю- Бочков Дмитро Панасович. Основою майбутньої музейної колекції стали матеріали 35-го Орловського і 36-го Брянського полків колишньої російської армії, які дислокувалися у Черкасах. Серед полкових реліквій були військові знамена, зброя, золоті та срібні речі. Крім цього до фондів музею надходили картини, гобелени, килими, різні коштовні речі, що були реквізовані в навколишніх панських маєтках. Населення нашого міста передавало предиети побуту, знаряддя праці тощо [5, c.20].   9 травня 1945 року Обласний краєзнавчий музей перший раз прийняв відвідувачів на честь Перемоги у Великій Вітчизняній війні [7, c.14].  8 травня 1985 року була відкрита експозиція музею в новому приміщенні напередодні 40-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Новий обласний краєзнавчий музей збудовано біля Пагорба Слави за проектом місцевих архітекторів Л.С.Кондрацького, М. Я. Собчука, С. М. Фурсенка, науковий консультант О.М.Дубовий. Вся авторська група удостоєна державної премії України ім. Т.Г.Шевченка.    Серед унікальних експонатів чільне місце посідає колекція речей козацької доби. Це, перш за все, козацька зброя: пістолі, гармати різного калібру і розміру, порохівниці. В експозиції можна побачити абардажні піки, бойові сокири, рушниці, козацькі люльки. Та гордістю музею є двері від козацького куреня І половини XVIII ст. із зображеною на них народною картиною «Козак-Мамай».         Багата земля Черкаська і на видатні історичні особистості, такі, як Богдан Хмельницький (гетьман України), Максим Залізняк та Іван Гонта (ватажки гайдамацького руху),Д. П. Неверовський (герой вітчизняної війни 1812 р.), промисловці та меценати Симиренки, Бобринські, культурний діяч С.С.Нечуй-Левицький та великий син українського народу Т.Г.Шевченко.         Героїзм та самовіддана праця, глибокий патріотизм та професіоналізм характеризують наших земляків упродовж багатьох поколінь. Здобули славу рідному краю Двічі Герої Радянського Союзу — І.Д.Черняховський, І.Н.Степаненко, Герої Соціалістичної праці — В.М.Левчик, Г.О.Буркацька, Ф.І.Дубковицький, О.Н.Парубок, О.М.Величко та багато інших наших славних земляків [1, 14].        Матеріали про цих людей є прикрасою музейної експозиції. Музей щороку відкриває десятки нових виставок, що дає можливість ширше знайомити відвідувачів із музейними фондовими колекціями, популяризувати їх.          Щороку музей відвідує до 150 тис. осіб, причому значна їх частина — діти та молодь. Завдяки розробленій га впровадженій в життя системі музейної роботи з підростаючим поколінням популярність музею зростає. Приємно відмітити, що серед факторів, які формують духовний світ людини, світоглядну і громадянську позицію, важливу роль відіграє виховання історією. Центральне ж місце в системі такого виховання посідають музейні установи і одна з них — наш музей. 
 
 
 
 
 

1. Робота  основних відділів музею

     Відділ  природи.          Біля входу га стіні висить великий габілен флори і фауни.   1 зал: на стінах висить фізична карта Черкаської області, геологічна будова краю, портрети вчених, що вивчали Черкаську область. У залі знаходяться залишки тварин, знайдені після розкопок, скелет мамонта (на 80% складається з натуральних кісток мамонта, знайдених на Черкащині). Виставка мінералів і корисних копалин області.       2  зал: клімат та водні ресурси Черкащини.      У залі представлені сучасні наземні прилади визначення погоди, макет штучного супутника; на стіні висить фенологічна карта Черкащини; показана річкова мережа краю; карта-схема грунтів Черкаської області; діарама "Холодний Яр» ( пам'ятка природи загальнодержавного значення площею 553 га, с. Мельники, Чигиринський район Лісовий масив з цінними породами дерев і оригінальним рельєфом Місце зростання цибулі ведмежої рідкісного для рівнинної території України європейсько кавказького виду, занесеної до Червоної книги України Багатий історичними пам'ятками. В 1989 році територія ввійшла до складу Чигиринського історико-культурного заповідника.

 Художники:  Постоюк А.Л. , Бідноший Д. П.,м.  Київ), діарама "Заплава р. Тясьмин"; карта-схема лісів Черкаської області, зразки рослинності місцевості.       3 зал: наукові досліди на Черкащині.        У залі представлена схематична карта закріплення районів за науково-дослідними установами; костюм космонавтів, харчі космонавтів; пам'ятник Симиренка.                 4 зал: тваринний світ краю.           Біоценоз лісу відзначається великою різноманітністю ссавців і птахів. Гніздяться одуд, зяблик, іволга, дрозди. Група осілих птахів представлена синицями, дятлами. Окрема група —денні й нічні хижі птахи яструби сови. Із ссавців експонуються лось, дикий кабан, козуля, хижі — борсук, лисиця, куниця.. Представлені зразки тварин в залежності від району.     - тварини лісу - фауністична карта; зразки тварин і птахів - колекція О. В. 
Носаченка;             - тварини водойм і заплав - птахи водойм, тварини водойм; зразки 
морських молюсків, колекція коралів         -  тварини полів: колекція метеликів, ссавці, птахи, опудало благородного оленя.             Діарама "Ліс Мошногір'я", діарама липівського орнітологічного заказника; картина колекції Бобринських "Сім'я куріпок"; колекція Носаченка: яйця 147 видів птахів.         5 зал: охоронна робота природи Черкащини.     У залі знаходиться виставка фотографій тварин; виставка мінералів; діарама "Заповідник Канівського Придніпров'я"; макети очисних приладів і споруд; діарама "Софіївка".          6 зал: поява людини на території краю.      Представлені знаряддя праці; розкопки пізньопалеотичної стоянки в с. Межиріччя Канівського району, залишені 17-15 тис. р. тому; карта місцевості; вироби часу трипільської культури; діарама "Поселення трипільської культури"

поховання скіфського воїна (знайдено біля с. Гладківщина на Золотонощині) - скелет зі спорядженням, зброєю.        Відділ історії.          Біля входу на стіні весить великий габілен "Історія Землі Черкаської" .  1 зал: зал археології.         Представлені різні епохи культур.       Знаряддя праці, залізні вироби: серп, кувшини; гальванокопії; діарама м. Родень; бюст Я. Мудрого; пам'ятник літописця Нестора; Розвиток культури на Русі: спорядження воїна, зброя.         2 зал: Черкащина середніх віків.     Представлені: бюст Б. Хмельницького; діарама "Черкаси 16 ст."; портрети старост Б. Вишнивецького, О. Дашкевича; муляж шаблі Б. Хмельницького; макет будинку Б. Хмельницького.      - перші поселення козаків біля міст Черкащини і Канева     - Дніпрова гора, Черкаси. - стародавнє українське місто, було засноване в 
кінці 13 ст. У 1549 р. був збудований новий замок.      3 зал: земля Черкащини у 18 ст.       Представлені речі панського побуту, речі міщан; бюст І. Ґонти.; портрети декабристів, їх речі.          4 зал: Кримська війна.         1853-1856рр. ( де Росія отримала поразку).      Представлена картина "Розстріл повсталих селян у м. Корсуні".  5 зал: розвиток капіталізму.        У залі знаходяться схеми залізниць; фотографії бурякових заводів; рекламні проспекти, пожежний гідрант; посуд, газети, одяг; інтер'єр вітальні аптекарського помічника.         6 зал: розвиток науки, культури, освіти, створення шкіл, училищ, гімназій у пореформений період. Представлені діячі Черкащини; 1 світова війна в Черкасах; зброя, кулі; літературна карта Черкащини; театральні афіші; бюст

П. І. Чайковського. Імена знаменитих людей та авторів  України які відвідали Черкащину.

 
Відділ  сучасності 20 ст.       Представлені телевізори, патефони, телефони, радіо, трактор "Універсал"; зброя; діаграми І громадянської війни.     Зал Другої Вітчизняної Війни: представлені зброя, бюсти і портрети героїв. 
 

2. Експозиція  музею

     Експозиція  музею розміщена в 30 залах на площі 2800 кв. м. Музей має 3 поверхи: 1-й поверх – гардероб, службові приміщення, чергові; 2-й поверх: відділи прирои і історії; 3-й поверх: відділ сучасності.    Експозиція музею представляє широкий діапазон тематичних розділів, де гармонійно розподілені в історичній періодизації близько 12 тисяч експонатів. Фондова  колекція музею на початок 2003 року становила понад 100 тисяч одиниць збереження основного та науково-допоміжного фондів, а на даний момент становить понад 100 тисяч одиниць-основний фонд, 50 тисяч-науково-допоміжний фонд.     Раритетами музею є колекція стародруків, ікон, етнографічна та археологічна колекції, оологічна колекція О.В.Носаченка. Музей володіє унікальною колекцією Шевченківських видань, яка налічує понад 330 музейних предметів, — це прижиттєві та посмертні видання творів Т.Г.Шевченка, переклади на мови народів світу, видані в різний час, в різних державах.  
 
 
 
 
 
 
 
 

    4. Екскурсія „Визначні пам’ятки Чигиринщини”

    Чигиринщина − історичне ядро української  нації, центр українського державотворення.          Чигирин, заснований у першій половині XVI століття на кордоні з Диким Полем, посідає визначне місце в історії України. Свого найбільшого розквіту місто досягло в 1648-1657 рр., коли було гетьманською резиденцією Богдана Хмельницького і фактично виконувало роль столиці Української гетьманської держави. З 1657 по 1676 роки Чигирин обирали своєю резиденцією гетьмани України І. Виговський, Ю. Хмельницький, П. Тетеря, П. Дорошенко.            З урахуванням значення міста та його пам’яток для історії і культури України у 1989 році був створений Чигиринський державний історико-культурний заповідник. В 1995 році, коли відбулися урочисті заходи з нагоди 400-річчя від дня народження Б. Хмельницького, Указом Президента України заповіднику в Чигирині надано статус Національного [8, с.156].   На території Національного історико-культурного заповідника „Чигирин” під охороною держави перебувають 4 пам’ятки археології, 10 – історії, 7 – архітектури, 4 – природи, 1 – монументального мистецтва. До унікальних пам’яток національного значення належать городище чорноліської культури (XVIIІ-XVII ст. до н.е.) та Іллінська церква в с. Суботові, Свято-Миколаївська церква в с. Стецівці, 1000-літній дуб Максима Залізняка на хуторі Буда.         На сьогодні до складу Національного історико-культурного заповідника „Чигирин” входять 5 музеїв: археологічний і Б. Хмельницького – в м. Чигирині, історичний – в с. Суботові, краєзнавчий – у с. Медведівці, етнографічний – у с. Стецівці.        Подорож до Національного історико-культурного заповідника „Чигирин” – завжди пам’ятна подія для кожного туриста. Багато видатних сторінок історії нашого народу залишили по собі згадку на чигиринській землі. Зрозумілим є бажання багатьох людей ближче познайомитися з визначними пам’ятками культурної спадщини України, зачерпнути духовної наснаги в місцях, де починалась українська державність.    Найбільш популярними для туристичних мандрівок став маршрут, який пролягає з Чигирина через Суботів до Холодного Яру [8, с.253].   Знайомство з туристичними об’єктами нашого краю, зазвичай, починається з відвідання музею Богдана Хмельницького в Чигирині. У залах музею висвітлені теми, що розкривають життя Б. Хмельницького, його військову, державотворчу, дипломатичну діяльність. Особливий акцент зроблено на гетьманській столиці – Чигирині та на історії українського козацтва. Музейна колекція нараховує понад 2 тисяч експонатів, серед яких унікальна зброя та спорядження XVII-XVIII ст., нумізматика, велика кількість археологічних знахідок, предметів сучасного українського мистецтва.            Поруч з двоповерховою спорудою музею знаходиться каплиця Покрови Пресвятої Богородиці. Побудована вона в 1995 році в стилі українського бароко. В ній перепоховані тлінні останки 263 козаків і жителів міста із цвинтаря XVII ст., знайдені під час археологічних досліджень.  Від каплиці кам’яні сходини ведуть на верхівку Замкової гори, з якої відкривається неповторна панорама Чигирина та його околиць. Тут до уваги туристів пропонується цікава розповідь екскурсовода про історію міста, стародавні легенди, визначні пам’ятки на горі: величний монумент                        Б. Хмельницькому, кам’яний хрест на честь захисників міста в часи середньовіччя, залишки Чигиринської фортеці – бастіон Дорошенка.  По дорозі із Замкової гори до Суботова можна завітати до двох привабливих для туристів місць, розташованих поблизу парку ім. Т. Г. Шевченка. Це новостворений музей археології, де відображена стародавня історія регіону Середнього Подніпров’я та виробнича база заповідника, в якій діє гончарна майстерня відродженого народного промислу.   Відстань від Чигирина до Суботова – близько 14 км. За околицями Чигирина, обабіч шляху, зустрічаються кургани – свідки сивої давнини. Відносяться вони в основному до двох історичних періодів: давньоямної культурно-історичної спільності (ІІ пол. ІІІ тис. до н.е.) і скіфського часу (VI-IV тис. до н.е.). Кургани Чигиринщини є важливими джерелами для вивчення матеріальної і духовної культури соціального розвитку, релігійно-міфологічних уявлень давніх мешканців регіону.      При в’їзді в Суботів з боку Чигирина постає велична споруда визначної архітектурної пам’ятки XVII ст. – церква Святого Іллі, нині діюча. Цей храм збудований за наказом і коштом Б. Хмельницького. Церква мала призначення родової усипальниці гетьмана і одночасно була частиною оборонної системи місцевого замку. За літописом, в 1657 р., в цій церкві і було поховано великого гетьмана. У ХІХ ст. біля церкви добудували дзвіницю.   Поруч із церквою розташоване замчище родового маєтку Б. Хмельницького площею біля 2 га. Археологами досліджена лише невелика його частина. Виявлені залишки підмурків на сьогодні музеєфікуються.  Варто побувати і в розташованих на території замчища двох садибах кін. ХІХ – поч. ХХ ст.ст., в одній з яких відтворений інтер’єр майстерні гончаря.            Хто б не приїздив до Суботова, його обов’язково ведуть до „Трьох криниць”, що розташовані у південній частині села в глибокій балці, яка має назву „Качалка”. Їх площа − 3.0 га. Зараз вони є пам’яткою Національного історико-культурного заповідника „Чигирин”.А під охорону „Три криниці” було взято рішенням Черкаського облвиконкому №367 від 27.06.1972 року як гідрологічну пам’ятку. Вода в кожній криниці чиста і однаково приємна на смак.Біля криниць є корячок. Але „Три криниці” є і пам’яткою історії, тому що їх виникнення пов’язане з відомим діячем нашої історії Б.Хмельницьким. За легендою ці криниці викопані за наказом гетьмана на місці козацького шпиталю [9, с.93].          Багато легенд ходять в народі про „Три криниці”. Ось одна з них:  Добре побив шляхту Богдан на Жовтих водах. У тій грізній січі ледь живими залишилися три найхоробріші козаки з Богданового війська. Що то за відважні витязі були – кожен проти ворожої сотні бився. Відшукав Богдан на полі брані зранених своїх побратимів.Підняв закривавлені тіла їх з землі.Поцілував кожного і наказав поранених негайно везти до Субова, де гетьман планував створити госпіталь. І подалися вершники до Тясьмину. На ранок другого дня вони вже минули Замкову гору. На бугрі біля Суботова зустрівся їм дідусь. Зупинив вершників. Розповіли вони йому про наказ гетьмана. А ранені стогнали, просили пити.        У глибокій балці напоїв старий поранених джерельною водою. Знався дідусь на лікарських травах, збирав цвіт, корінці. Настояв їх на джерельній воді, все поїв трьох козаків. Тією ж водою обливав рани, що швидко зарубцьовувалися. І вирвав старий хоробрих витязів з обіймів смерті. Швидко одужали вони і,коли сідали на коней, подякували дідусеві. Незабаром після нової великої перемоги повернувся Богдан Хмельницький до Суботова. І приїхали з ним ті три славних козаки. Знайшли дідуся, низько вклонилися йому до ніг. А потім спустились в балку і кожен викопав біля життєдайного джерела невеличку криничку,обклав її білим каменем.Так і стоять вони понині – свідки давніх героїчних подій.    Кожен, хто перший раз відвідав пам’ятку − повинен вмитися або попити джерельну воду. Дівчатам вода дає вроду, а хлопцям – силу, щоб захищати свою Батьківщину.         По дорозі із Суботова на Холодний Яр туристи зупиняються в с. Медведівка. Це село розташоване на правому березі річки Тясмин, за 35 км від Чигирина. Уродженцем Медведівки був Максим Залізняк – один з ватажків найбільшого козацького повстання 1768 року Коліївщина.   Про історію села розповідає місцевий краєзнавчий музей, який є філією Національного історико-культурного заповідника „Чигирин”. Поруч з краєзнавчим музеєм знаходиться пам’ятка архітектури ХІХ ст. – Церква Успіння Пресвятої Богородиці.         З Медведівки шлях туристичної подорожі простягається до Холодного Яру. Село Мельники – центр цього регіону. Тут в роки громадянської війни перебував штаб Холодноярської республіки, яка виборювала волю під знаменами самостійності і незалежності України.     У глибині Холодного Яру розташована пам’ятка археології національного значення – Мотронинське городище скіфського часу (VII-V ст. до н.е.). Туристам розповідають про його оборонну систему, історію археологічних досліджень, оглядають вкриті лісом стародавні вали та городища. Біля одного із валів городища встановлено пам’ятник партизанам Холодного Яру. Під час німецько-фашистської окупації в цих лісах активно діяли 5 партизанських загонів.        За кілька кілометрів від Мотронинського городища на хуторі Буда є одна з трагічних пам’яток часів останньої війни – братська могила мешканців хутора, знищеного окупантами 18 червня 1943 р.     Безмовним свідком тієї трагедії, як і багатьох інших подій, був 1000-літній дуб Максима Залізняка, який росте неподалік від братської могили. Цей патріарх Холодноярських лісів є одним з найстаріших і найвідоміших дерев України.          Повертаючись з хутора Буда, туристи обов’язково зупиняються біля Мотронинського монастиря, який знаходиться на однойменному городищі. Вони знайомляться з його історією та сучасністю, відвідують пам’ятку архітектури національного значення – Свято-Троїцьку церкву, збудовану в 1804 р.           Кінцевий пункт подорожі по Холодному Яру – зупинка на відпочинок біля Гайдамацького ставу, розташованого неподалік від Мотронинського монастиря.             Дуже цікавим і перспективним об’єктом для відвідувачів заповідника має стати подорож до туристично-етнографічного комплексу „Козацький хутір”, який створюється поблизу села Стецівки за 15 км на південний схід від Чигирина. За переказами тут в минулому існувало типове для Середнього Подніпров’я поселення кін. ХІХ- поч. ХХ ст.ст. Метою будівництва комплексу є відтворення цілісного середовища невеликого хутора з характерними типами житлових, господарчих та громадських будівель. Ця територія з її луками, пагорбами, ставками, ярами вирізняється своєю природною красою. Великий обсяг робіт вже виконаний. Зокрема, перенесено із с. Сеньківки Золотінського району Черкаської області і відтворено дерев’яну церкву Святого Миколая – пам’ятки архітектури XVIII ст.              Після завершення створення комплексу туристи матимуть змогу пожити тут деякий час подібно до того, як жили селяни 100 років тому: користуватися ужитковим посудом і одягом тих часів, познайомитися із старовинними народними промислами тощо [5, с.389]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

    Невід’ємною частиною будь-якого навчання є практика. Вона допомагає нам набути професійних  навичок, а також постійно підвищувати  їх. Під час практики ми засвоюємо  навчальний матеріал, який нам подавався  на лекціях. Навчальні екскурсії організовуються з метою формування в студентів уміння спостерігати за навколишнім світом, сприяння розвитку наукового мислення, інтересу до вивченого матеріалу, ознайомлення з культурно-суспільним надбанням нашого народу та людства, національними традиціями.  Площа Черкаської області становить 20,9 тис. кв. км. (3,5% території України), чисельність населення − понад 1 млн. 380 тис. чоловік (3% населення України). Наша область − наймолодша в Україні. Вона утворена у 1954 році. Але її територія з численними визначними пам’ятками історії, культури, природи має для держави велике значення. Адже саме тут, у центрі України склалося впродовж віків етнічне ядро українства і саме Черкаський край поєднав у собі найсуттєвіші риси буття усього українського народу. Пам’ятки, що мають особливу культурну та історичну цінність на Черкащині, входять до складу Національного історико-культурного заповідника „Чигирин”, Шевченківського національного заповідника, Корсунь-Шевченківського історико-культурного заповідника, державних історико-культурних заповідників „Батьківщина Тараса Шевченка” і „Трипільська культура”. 13 населених пунктів області внесено до Списку історичних населених місць України.        Черкаський обласний краєзнавчий музей — один із найстаріших музеїв на Черкащині, та і в Україні. Керівником ініціативної групи і першим директором музею став невтомний дослідник історії краю Дмитро Панасович Бочков. До фондів музею надходили картини, гобелени, килими, різні коштовні речі, що були реквізовані в навколишніх панських маєтках. Населення міста передавало предмети побуту, знаряддя праці тощо. Можна сказати те, що в музеї представлені експонати різних періодів, починаючи від доби первісних людей і закінчуючи сьогоденням. В залах музею представлені експонати тваринного світу, тобто відображення всього того що відбувалося і відбувається в світі. Все це становить великий і невід'ємний скарб для народу, за допомогою якого ми можемо збагатитися духовно.    Туризм – одна з найпопулярніших форм активного відпочинку планети. Щорічно десятки мільйонів людей подорожуючи знайомиться з багатствами і красотами, історичними культурними пам’ятками досягненнями в економіці будівництві різних країн і народів. Для наших людей, особливо молоді, характерне прагнення поєднання відпочинок з активним пізнанням навколишнього світу. Правильно організована і уміло проведена подорож зміцнює здоров’я людини, виховує в неї такі ціні якості як ініціатива, мужність, наполегливість значно підвищує працездатність. Під час походів, подорожей, міцніє почуття колективізму, розширюється кругозір туристів, розкриваються індивідуальні здібності кожного учасника, виховується любов до природи, до Батьківщини. Походи вихідного дня ставлять мету: активного відпочинку, знайомство з природою і життям свого району. Вони покликані залучати до туризму широкі верстви населення. Походи вихідного дня організовують також для тренування багатоденних подорожей і туристських змагань.