Курортное хозяйство

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Марта 2012 в 16:47, курсовая работа

Описание работы

Специфічною складовою частиною природних лікувальних ресурсів є соціальні та природні об'єкти, явища, події, походження яких тісно пов'язане з територією України та землями тієї зарубіжної країни, в межах якої вони первісно виникли. На території України налічується кількасот таких об'єктів, окремі з них мають світове та європейське значення.

Содержание

Зміст
Вступ 3
Розділ 1. Загальна характеристика рекреаційних ресурсів Закарпаття як основи для розвитку курортного господарства……………………………6
1.1 Геополітичне та географічне розташування Закарпаття. …………………6
1.2 Особливості кліматичних умов …………………………………………….9 1.3 Рекреаційні можливості краю ..……………………………………….......12

Розділ 2. Історія розвитку найпопулярніших курортних господарств…27
2.1. Історія використання лікувальних властивостей мінеральних вод Закарпаття………………………………………………………………………..27
2.2. Особливості функціонування курортних господарств Закарпаття…….31
Розділ 3. Перспективи розвитку курортного відпочинку у Закарпатській області …………………………………………………………………….…35
3.1 Основні проблеми рекреаційного освоєння Закарпаття ………………...35
3.2 Перспективи розвитку санаторно-курортного лікування та відпочинку...37
Висновок…………………………………………………………………………39
Список використаної літератури ………………

Работа содержит 1 файл

Курортне госп..doc

— 829.71 Кб (Скачать)

1800 р. У селі Неліпино відкрито Сваляво-Неліпинський курорт. Власне, це був перший досить примітивний курорт з дерев'яною водолікарнею і кількома приміщеннями для помешкань, готелем "Єлизавета". [9, с.399]. Значним досягненням стало те, що на курорті був лікар, який й орендував курорт. Цей заклад функціонував на базі двох мінеральних джерел: гідрокарбонатно-натрієвого з вмістом вуглекислоти (джерело "Стефанія") та іншого, аналогічного, з вмістом заліза ("Залізисте Джерело"). У 1887 році курорт значно розширився; відкриті водолікарня на 24 ванни, житловий фонд на 90 спальних кімнат. У 1907 р. він сягає максимального розвитку -130 кімнат. Під час першої світової війни значна частина курорту була знищена, а в 30-ті роки він перестав існувати. 

З'являються перші відомості про розлив закарпатських мінеральних вод, коли Редліх Сем'єн, власник ресторану у М.Львові, возив свалявську мінеральну воду для реалізації у своєму ресторані як дорогоцінний напій. Свалявськамінеральна вода експортується до Відня, Парижа. У 1842 р. у Будапешті вона була визнана однією з кращих за смаковими якостями, а в 1855 р. отримала Золотий диплом на виставці вод Європи в Парижі. В 1884 р. високою оцінкою була відзначена у Відні. 

1826 р. На околиці поселення Свалява була збудована невелика водолікарня для мінеральних купалень. У 1856 р. лікарем Карловським був організований [7, с.317].

Свалявський лікувальний пансіонат (філіал курорту Неліпино), але він існував недовго і згодом був перетворений у цех для розливу МВ Свалява. 

1832 р. У долині річки Синявки на базі сірководневого мінерального джерела споруджується примітивна водолікарня для лікування ревматичних хворих, а в 1873 р. водолікарня реконструюється й значно розширюється. Створюється пансіонат, а район оголошується курортним місцем. У 1918 р. усі будови пансіонату були повністю зруйновані пожежею. У 1932 р. була поновлена водолікарня "Купальний дім", а в 1944 р. на її місці збудували так званий "Мисливський дім" з купальнею, їдальнею та помешканнями, котрий існує й донині. 

Початок XIX ст. На базі мінерального джерела "Поляна-Купіль" була створена водолікарня з примітивним пансіонатом. Мінеральні води використовувалась для ванн і внутрішнього прийому при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок і крові. У 1863 р. тут побудований приватними підприємцями санаторний заклад із 40 помешканнями та 20 купальними. [14,с.89] У 1887 р. І.Болеман так описує Поляну: "Джерело оточують дерев'яні будови, купальні будови відсутні". У 1907 р. споруди курорту постраждали від пожежі, а в 1913 р. цей заклад почав поступово відновлюватися. Окремі споруди пансіонату збереглися до 1945 року. 

1862 р. У селі Кобилецька Поляна працює курорт "Квасний”, а в селі Кваси - невелика водолікарня. У селищі Солотвино, поблизу солерудника, функціонують пансіонати "Павел" і "Людвик" на базі ропи озер. 

1873 р. На околиці села Вишково на базі двох мінеральних джерел функціонує водолікарня "Замкова Купіль". У 1887 р. році цей заклад описано в книзі І.Болемана: "Споруди лікувального закладу в старому швейцарському стилі створюють враження затишку. Серед них найкращий павільйон "Берта" з ЗО кімнатами, купальним приміщенням. Окрім цього павільйону налічується ще 6 менших швейцарських будиночків загальною кількістю - 64 кімнати. Бювет побудований на джерелі "Йожеф", для купалень використовується джерело "Габор". У двох лікувальних закладах 11 кабін, у кожній дві цинкові ванни. Лікування тут проводять у випадках малокрів'я, жіночих хворобах, катарах шлунка". У ті ж роки з'являються водолікарні в селах Плоске, Усть-Чорна, функціонує пансіонат у селі Ужок. 

1878 р. У районі села Голубине економією графів Шенборнів розпочалося використання мінеральних вод "Маргіт", "Лугі-Ержібет" та "Панонія-Жофія" - джерел, що знаходилися поруч. У рекомендаціях щодо вживання мінеральної води "Маргіт" записано, що вона сприяє хорошому лікувальному ефекту при захворюваннях шлунка, кишечника, жовчного міхура, а також є чудовим засобом при лікуванні захворювань верхніх дихальних шляхів, цукрового діабету, захворюваннях нирок і сечового міхура. У рекомендаціях щодо вживання мінеральної води "Лугі-Ержібет" зазначено, що вона пропонується при захворюваннях шлунка, підвищеній кислотності, печії, з успіхом використовується при хронічних катарах носоглотки, гортані, бронхів. Призначається хворим із кровохарканням, пороками серця й астматикам, добре діє при захворюваннях сечовивідних шляхів, а також є чудовим освіжаючим напоєм. Мінеральну воду Маргіт (нині Лужанська) називали "Угорською зельтерською водою". Потім почався розлив мінеральних вод джерела "Лугі-Ержібет", трохи згодом – мінеральних вод джерела "Панонія-Жофія", аналогічних за хімічним складом. Наприкінці XIX ст. у Сваляві функціонувало керівництво пунктом і заводами для розливу мінеральних вод з володінь графа Шенборна-Бухгейма. Існує завод (цех) для розливу мінеральної води „Драгівська”. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1 Особливості функціонування курортних господарств Закарпаття.

Селище Солотвино розкинулося на правому березі Тиси. Його старовинна назва Слатина, що означає "солона вода”, вперше згадується у 1360 р. – вже тоді тут добували сіль. 06-лаштувалось селище на величезному соляному куполі. Сіль залягає під землею на глибині всього 200-300 м. У декількох кілометрах від сучасних шахт і селища розташовані знамениті Солотвинські озера. Колись тут також був солерудник, але ґрунтові води зробили свою справу – з 1902 р. все, що було на поверхні, почало провалюватися у безодню, а з часом вода заповнила пустоти по вінця. Саме таке майбутнє експерти пророкують і сучасним шахтам. Ще у минулому році, до затоплення шахти № 8, тут лікували хворих на астму. Зараз астматики змушені обмежуватися спелеокімнатами в алергологічній лікарні і купанням в озерах. "Підземна клініка в шахті № 9 на глибині 200 м була відкрита ще у 1976 році. У шахтах постійна температура повітря – 22 °С. Повітря стерильне, у 5-10 разів чистіше, ніж в операційній кімнаті. Звідси і ефект.

Солотвинські озера нагадують за своїми унікальними властивостями Мертве море[13,с. 224]. Тут можна лікуватися в підземних умовах, а також поєднувати спелеотерапію і бальнеогрязелікування з використанням розсолу і бруду озер. Унікальність методів лікування припускає використання підземних галерей Української алергологічної лікарні, розташованої у суцільному масиві солі. У соляних печерах повітря насичене біоактивним аерозолем хлористого натрію, що оздоровлює слизову дихальних шляхів. У соляній товщі практично немає радіації й електромагнітних хвиль, алергенів і шкідливих газів. Увесь рік під землею температура сягає 22-23 °С, вогкість – 20-40%. Тривалий вплив цього повітря, як стверджують фахівці, за 18-22 сеанси може повністю вилікувати дитину від алергії, бронхіальної астми й інших захворювань бронхів і полегшує на декілька років життя дорослого хворого.

 

Санаторій "Поляна" відноситься до здравниць вищої групи, знаходиться, у мальовничій долині ріки Пиня, притоки річки Латориці, у підніжжі лісистих гір. Знаходиться за 35 км від м. Мукачева і 19 км - від міста і станції Свалява. 

Лікують: виразкова хвороба шлунку і дванадцятиперстої кишки у фазі ремісії і нестійкої ремісії, без пенетрації і схильності до кровотечі, при відсутності стенозу і підозри на малигнізацію; хронічний гастрит зі збереженою чи підвищеною секреторною активністю шлунку у фазі ремісії або нестійкої ремісії; хронічні ентерити, ентероколіти у фазі стійкої або нестійкої ремісії; хронічний гастрит із секреторною недостатністю у фазі ремісії; хронічні коліти у фазі ремісії або загострення, що стихають; функціональні розлади (дискенезії) кишечнику по гипо- або гіпертонічному типіу; хронічний холецистит (бактеріальний ) у фазі ремісії; хронічний калькульозний холецестит; хронічний персистируючий гепатит; стан після перенесеного вірусного гепатиту в неактивній фазі (через 1-3 місяця після зникнення жовтяниці); хронічний панкреатит, латентний або рецидивируючий (у період між приступами ), що розвився на фоні інших захворювань травної системи; рефлюкс-езофигіт, болюча і диспептична форма легкого і середнього ступенів у фазі ремісії; хвороби оперованого шлунку; після операції через виразкову хворобу шлунку і дванадцятиперсної кишки, при наявності демпінг-синдрому і гипогликемічного синдрому кишкової петлі, панкреатиту, гепатиту, холецеститу, ентероколіту, коліту при значному післяопераційному рубці - не раніше, ніж через два місяці після операції; стан після операційних втручань на жовчних шляхах - не раніш 3- 4 місяців після операції; цукровий діабет легкого і середнього ступенів. 
Санаторій оснащений необхідними лікувальними і діагностичними кабінетами. Є можливість пройти повне клінічне обстеження в лікарів терапевтів, невропатологів, а також провести додаткове обстеження у фізіотерапевтичних, стоматологічному кабінетах. Діагностичне відділення представлене кабінетами:ендоскопічним, рН-метрії, доуденального зондування, іридодіагностики, рентгенологічним; лабораторіями: клінічною , біохімічною і імунологічною. Для лікування хворих застосовується мінеральна вода "Поляна Купіль", бювет якої знаходиться на території санаторію. Вода також використовується для ванн, зрошень і пиття. Застосовується також озокеритолікування, інгаляції, електросвітлолікування, киснева терапія, психотерапія, лікувальна фізкультура, масаж і інші методи. На базі мінеральної води Поляна Квасова було відкрито санаторій "Сонячне Закарпаття" на 400 місць. Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Поляна Квасова розливається зі св. № 70Р3 та св. № 10-Р, 13-Р Ново-Полянської ділянки Полянського родовища на території курорту з глибини 300 м, що надійно захищає її від забруднення. Мінеральна вода в умовах санаторію "Сонячне Закарпаття" використовується в бюветі, а також для вуглекислих мінеральних ванн, кишкових промивань, інгаляцій та інших порожнинних процедур. Завдяки визначним антацидним і буферним властивостям мінеральна вода Поляна Квасова найефективніша при всіх захворюваннях шлунка з підвищеним рівнем кислотності, рефлюкс-езогітах, супутніх змінах у вигляді холе- та панкреатостазу, а також хронічних панкреатитах, гепатозах, гепатитах, цукровому діабеті. 

На території санаторію знаходиться клуб, бібліотека, спортивні і танцювальна площадки, теренкури. Відпочиваючі в санаторії "Поляна" розміщаються в одно- і двомісних номерах із усіма зручностями, а також у двокімнатних двомісних номерах "Люкс". 

        Санаторій "Шаян" знаходиться за 18 км від м. Хуст, на схилах Виторлаг - Гутинского хребта на висоті 210 м над рівнем моря. Санаторій розташований на лівому березі ріки Тиси біля підніжжя гори Великий Шаян, що разом з горами Середній і Малий Шаян оточує курортну зону, залишаючи відкритим тільки східний напрямок. Завдяки цьому формується місцевий мікроклімат з майже безвітряною м'якою погодою.

Середня річна температура повітря +9 °С. Найтепліші місяці - липень і серпень. 

Лікують: хронічний гастрит c секреторною недостатністю у фазі ремісії і нестійкої ремісії; виразкова хвороба шлунку і дванадцятиперстої кишки у фазі ремісії і нестійкої ремісії; постгастрорезекційний синдром у стадії компенсації і субкомпенсації; функціональні розлади кишечника; хронічний ентерит і ентероколіт у фазі ремісії і нестійкої ремісії; хронічний коліт у фазі ремісії; дискенезія жовчних шляхів; хронічний холецистит (бактеріальний ) у фазі загострення; калькульозний холецистит при больових приступах жовчної кольки; хронічний персистируючий гепатит; стан після перенесеного вірусного гепатиту. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Перспективи розвитку курортного відпочинку у Закарпатській області

3.1 Основні проблеми рекреації у Закарпатській області

Першочергова проблема функціонування санаторіїв в Закрпатській області – це проблема збереження екологічного середовища навколо санаторія. Насамперед це стосується вирубку лісу навколо санаторіїв.

Екологічна ситуація, яка складається, визнається як екологічне лихо, пов'язане з масовим висиханням хвойних насаджень. Проведення суцільних санітарних рубок на оточуючих  схилах, можуть викликати в подальшому селеві потоки, зсуви ґрунту та снігу, зміни русел потоків та річок.

А це в свою чергу викличе погіршення соціально-економічної ситуації в цьому регіоні, оскільки санаторії швидко втратять рекреаційну привабливість та лікувальні властивості.

Збереження природних лікувальних ресурсів повинно бути засновано, насамперед, на охороні курортно-рекреацйної зони.

Незважаючи на очевидну економічну і потребу в розвитку оздоровчо-рекреаційного комплексу, на сьогодні в Україні, за незначними винятками, не встановлені межі охоронних зон усіх видів, майже не визначені показники резервних територій для розвитку курортів навіть на найближчу перспективу. Тому особливої уваги потребує комплекс питань з санітарної охорони курортів та родовищ природних лікувальних ресурсів.

Ще одна не остання проблема санаторної діяльності – це питання доступності санаторно-курортного лікування та задоволення попиту населення на конкретні види санаторно-курортних послуг і підвищення їхньої якості.

Санаторії нині не пустують, як це було в середині дев'яностих років, та але далеко не кожен, кому потрібно, може скористатися їх гостинністю. Путівки дуже дорогі, і ціна на них постійно зростає. Головна проблема в тому, що в Україні ставляться до лікувально-оздоровчих закладів як до комерційних структур. Високі податки, плата за оренду землі відразу обертаються підвищенням цін на путівки, роблять їх недоступними для більшої частини населення. Звичайно, така практика потребує істотної корекції з боку влади.

Якщо не вживати заходів, щоб зменшити вартість путівки і відпочинку, то санаторій втратить відпочиваючих середнього рівня. Не кажучи вже про малозабезпечених. Для покращання справи як один із варіантів є використовування різних фондів, наприклад, Фонд соціального страхування, Чорнобильський тощо.

Чи не найважливішим питанням є також підготовка кадрів для роботи в санаторно-курортній галузі та їхня атестація. Уже давно назріла необхідність затвердження такої спеціальності, як «фізіотерапія, медична реабілітація і курортологія».

Стан інфраструктури в санаторських комплексах не відповідає нагальним проблемам іноземних відпочиваючих. В санаторіях могла би бути перспектива нормально розвиватись при умовах, якщо у ньому зможуть повноцінно відпочивати іноземні громадяни, що можуть повністю оплачувати отримані тут послуги. Але на жаль, на даний час, потрапляючи в умови існуючого сервісу, іноземний турист часто адекватно формує негативну громадську думку. Враховуючи це, одне з чільних місць повинно зайняти створення системи належного сервісу, в основу якого покладено бажання та інтереси самого відпочиваючого, а цього, в свою чергу, можна досягнути залученням великих інвестиційних коштів в галузь та проведенням якісної сертифікації санаторних послуг.

 

 

 

 

 

3.2 Перспективи розвитку санаторно-курортного лікування та відпочинку.

З урахуванням наявних в Закарпатській області природного потенціалу, а також її історичних і географічних особливостей, стратегічна мета перспективного розвитку території полягає в тому, щоб на основі оптимального використання природи, матеріально-технічних ресурсів створити ефективну туристичну систему, яка забезпечить матеріальний добробут населення і екологічну безпеку Карпатського краю[10, с. 436].

Информация о работе Курортное хозяйство