Характеристика форм і видів туризму

     4. З зростанням зайнятості в  сфері туризму ростуть прибутки  населення і підвищується рівень  добробуту нації [21, c.200].

     Розвиток  міжнародного туризму приводить  до розвитку економічної інфраструктури країни і мирних процесів. Таким чином міжнародний туризм потрібно розглядати разом з економічними відносинами окремих країн.

     Міжнародний туризм – це туризм в іншу країну, тобто іноземний туризм. Він поділяється на виїзний і в’їзний. Виїзний туризм – це подорож осіб, що постійно проживають в Україні, в іншу країну. В’їзний туризм – це подорож в межах України осіб, що не проживають постійно в Україні.

     За  економічними ознаками; а саме, в  залежності від впливу туризму на бюджет країни і її регіонів, туризм можна поділити на такі форми як активний і пасивний.

     Приїзд  іноземних туристів в країну, в  який-небудь регіон країни являється  активним туризмом. Він служить фактором ввозу грошей (валюти) в дану країну чи регіон.

     Виїзд громадян даної країни чи регіону  в інші держави являється пасивним туризмом. Він пов’язаний з вивозом грошей (валюти) з даної країни чи регіону [10, c.48].

     Вказані форми туризму знаходять відображення в поділі туристичних зовнішньоторгових  операцій на імпортні й експортні.

     Туристичний імпорт – це ввіз в країну вражень, які супроводжуються одночасним вивозом туристом грошей з даної країни Це пасивний туризм.

     Туристичний експорт – це вивіз із країни туристичних вражень, які супроводжуються одночасним ввозом туристом грошей в дану країну. Це активний туризм. Коли платежі за надання туристичних послуг, тобто грошові потоки, ідуть в Україну – це означає експорт туризму, тобто активний туризм. Іноземний турист, приїжджаючи в нашу країну, тратить гроші на задоволення своїх туристичних потреб, які йому надає українська сторона, і гроші туриста осідають на її території. Одночасно це означає імпорт туризму для тої країни, з якої турист вивозить гроші [12, c.88].

     В Україні, на жаль, в більшій мірі має місце імпорт туризму, ніж  його експорт. В зв’язку з цим країна втрачає великі можливості одержання валюти і розвитку туризму як одної з самих прибуткових на сьогодні галузей економіки.

     Міжнародний туризм в світі надто не рівномірний, що пояснюється насамперед різними  рівнями соціально-економічного розвитку окремих країн і регіонів [10, c.67].

     Найбільший  розвиток міжнародний туризм отримав  в західноєвропейських країнах. На частку цього регіону доводиться понад 70% світового туристичного ринку і біля 60% валютних надходжень. Приблизно 20% доводиться на Америку, менше за 10% – на Азію, Африку і Австралію разом взяті [11, c.39].

     Всесвітня організація по туризму в своїй класифікації виділяє країни, що є переважно постачальниками туристів (США, Бельгія, Данія, Німеччина, Голландія, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Англія) і країни що є, в основному, що приймають туристів (Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія).

     Подібний  розвиток міжнародних туристичних  зв’язків спричинив створення численних міжнародних організацій, сприяючих поліпшенню роботи цієї сфери світової торгівлі. У їх число входять: спеціалізовані установи системи Організації Об’єднаних Націй (ООН), організації, де питання розвитку міжнародного туризму обговорюються епізодично і не є головними в сфері діяльності; неурядові спеціалізовані, міжнародні комерційні, національні і регіональні організації по туризму [12, c.91].

     Розвиток  туризму в Україні істотно  впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво  товарів широкого вжитку, і є одним  з найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. У свою чергу важливими факторами розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал країни.

     Прогнози  щодо позитивних тенденцій розвитку туризму в кінці XX ст. та на початку XXI ст. виправдалися. Протягом 2007 року зареєстровано 11,9 млн. відвідань України іноземцями (річний приріст становить 6,2 %). В тому числі 5,8 млн. туристичних поїздок (приріст 31,8 %) та 5,6 млн. одноденних поїздок (зменшення на 17,7 %) [24, с. 25].

     У порівнянні з 2000 роком у мотивації в'їзду іноземних громадян до України в 2007 році відбулися структурні зміни, причиною яких було значне зростання (+57 %, або 1,5 млн. осіб) приватних туристичних поїздок одночасно з різким падінням обсягів транзиту (-54 % або 2,6 млн. осіб). Порівняно з 2006 роком транзитний потік з Росії скоротився у 2,9 рази, з Білорусії - у 6,2 рази, з Вірменії - у 4,9 рази, з Грузії - у 5,6 рази.

     За  схемою розрахунків, рекомендованою ВТО, іноземні відвідувачі залишили близько 2,5 млрд. доларів США протягом свого  перебування в Україні у 2007 році.

     Громадяни України в 2007 році здійснили 15,6 млн. закордонних поїздок (приріст склав 16,4 %), в тому числі 9,4 млн. туристичних (приріст 8,0 %), решта - одноденні відвідування.     

     Щодо  внутрішнього туризму, слід зазначити  продовження активної діяльності у 2007 році туристичних Так само, як і для багатьох європейських країн, де найбільш потужними є туристичні потоки між сусідніми державами, для України сукупна частка туристичного обміну з Росією, Білоруссю та Молдовою протягом останніх років коливається біля 65 % в загальних обсягах турпотоків [23, с. 128].

     Окрім цього, сусідні країни забезпечують і потужні потоки одноденних відвідувачів.

     Поїздки до сусідніх держав і надалі будуть значно переважати в структурі міжнародного туризму підприємств таких регіонів, як АР Крим, м. Київ, м. Севастополь, Одеська, Донецька, Львівська, Харківська області.

     Біля 6,9 млн. населення України здійснили  різноманітні подорожі рідним краєм. Близько 16,0 млн. відвідувачів зареєстровано  музеями України та більше 1,8 млн. екскурсантів на рахунку турагентств.

     Розрахований  за методикою ВТО сукупний обсяг  реалізації товарів та послуг різних галузей економіки, що забезпечують задоволення споживчих потреб іноземних  та внутрішніх відвідувачів України, склав в 2007 році 20,9 млрд. гривень, або 3,9 млрд. дол. США.

     За 2007 рік туристичні підприємства, готелі та санаторно-курортні заклади України, загальною кількістю 7214 одиниць, реалізували  власних послуг на суму близько 3 млрд. грн., що дорівнює 1,5 % у ВВП України та 3,3 % по статті "Виробництво послуг". Приріст сукупного обсягу реалізації в порівнянні з попереднім роком становив 30%.

     В структурі платіжного балансу України 2007 року, за підрахунками НБУ, експорт  послуг по статті "Подорожі" становить 10 %, імпорт - 15 %.

     За  останні три роки кількість відвідань  України іноземними громадянами  збільшилась у 2,2 рази, в тому числі кількість іноземних туристів зросла на 38%. За цей самий період в платіжному балансі України частка експорту послуг по статті "Подорожі" зросла з 7 % до 10 %.

     Основні статистичні показники розвитку туристичної галузі України за 2007 рік свідчать про продовження  росту активності туристичної діяльності, початок якого припадає на 2006 рік [24, с. 26].

     Загальний обсяг туристичних потоків перевищив  рівень 2006 року на 12 %. Структура потоків за видами туризму також змінювалась протягом цього часу. Якщо в 2003 році частка внутрішніх туристичних потоків була найменшою (24 %), то в 2007 році вона зросла до 31%, а частки виїзного та в'їзного потоків скоротились, хоча перевага залишилась на боці виїзного туризму (44 % в 1997 році та 43 % в 2007 році). Частка в'їзного потоку в 2007 році (26 %) менша за частку в піковому 2003 році (32%), але абсолютний приріст на 31,8 % чисельності іноземних туристів є найбільшим за останні чотири роки [25].

     Таким чином найбільше зростання у 2007 році порівняно до 2006 року вперше спостерігалось саме в обсягах в'їзного туризму, а обсяги виїзного та внутрішнього туризму зросли на 8 % та 5 % відповідно.

     З іншого боку, у 2007 році лише обсяг внутрішнього туризму перевищив на 21 % рівень найбільш активного 2003 р., в той час як обсяги інших видів туризму також зростали, але ще не досягли максимальних значень п'ятирічної давності.

     Останнім  часом даються ознаки і впливають  на структуру туристичних потоків зміни у візовій політиці як сусідніх держав, так і України.

     Заохочуючи  іноземців до відвідування, Україна  поступово спрощує візові формальності. Натомість західні сусідні держави, такі як Чехія, Словаччина, Болгарія, вже  запровадили візовий режим в'їзду для українців, а Польща, Угорщина, Румунія готуються до його введення. Наслідком цього стане перерозподіл частки виїзного потоку на користь внутрішнього туризму.

     Іноземні  туристи, які скористались послугами  українських турагентств в 2007 році, перебували в Україні переважно з метою відпочинку (51,2 %) та у службовій поїздці (27,5 %), решта відвідань (21,3 %) припадає на спортивно-оздоровчий та релігійний туризм, лікування. Подібна структура прослідковується протягом останніх чотирьох років. Проте, очевидною є також тенденція незначного перерозподілу відвідань з основних мотивацій (рекреація та бізнес) на користь менш популярних. Зокрема, звертає на себе увагу зростання у 2007 році кількості відвідань України іноземними громадянами з метою лікування - в 4,6 рази порівняно з 2003 роком, а спортивно-оздоровчий в'їзний туризм за кількістю відвідань зріс за цей самий період майже у 1,6 рази, хоча в структурі мотивації займає лише 5,1 %. Найбільш відвідуваними іноземними туристами є такі регіони України: Автономна Республіка Крим (35,6 %), Київ (27,2 %), Севастополь (11,5 %), Одеська (21,5 %) та Львівська (6,6 %) області [24, с. 27].

     В усьому світі виявляється тенденція  до зменшення частки організованого туризму в міжнародних туристичних  потоках. Все більше людей подорожують, але поповнення їх чисельності відбувається за рахунок тих, хто самостійно організовує свої поїздки, уникаючи послуг туристичних агентств. Такі можливості створюються завдяки розширенню доступності інформації через Інтернет, спрощенню порядку перетину кордонів між країнами.

     В Україні на фоні зростання в'їзного туризму взагалі частка в ньому  організованого туризму зменшується.

     У виїзному туризмі України, обсяги якого  збільшились за 2007 рік на 8,7%, прослідковуються певні закономірності та тенденції.

     Найпотужніші  потоки виїзду українських громадян, як і раніше, зареєстровані в напрямках  до сусідніх держав. Це є очевидною  закономірністю, яка проявляється як у туристичних поїздках, так і  в одноденних відвіданнях, левову частку яких складають транзитні поїздки.

     У зв'язку з введенням візового порядку  в'їзду до Чехії, Словаччини, а з 2002 року і до Болгарії, туристичний потік  у цих напрямках значно скоротився.

     Важливе значення для розвитку як міжнародного, так і внутрішнього туризму в  Україні мають туристичні ресурси, які є основною метою подорожей. Внаслідок цих обставин вони зумовлюють і визначають найважливіші економічні показники туризму, такі як кількість туристів, ціна на послуги, географія подорожей, їх сезонний розподіл, тривалість перебування та ін. Тому комерційна робота в галузі туризму повинна будуватись на всеохоплюючому обліку туристичних ресурсів як в цілому по країні, так і по окремих регіонах [25].