Характеристика форм і видів туризму

СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ  УНІВЕРСИТЕТ 

ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ 

КАФЕДРА ТУРИЗМУ 
 
 

Допускається  до захисту

Завідувач кафедри

к.і.н. Десятніков І.В.

«___»_________________2009 р. 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з блоку «Технологія туристської діяльності» 

На  тему: «Характеристика форм і видів туризму» 
 
 

Студента  2 курсу, групи ТМ - 72

Спеціальність 6.050400 «Туризм»

Гоменюк Вадим Володимирович 

Науковий  керівник:  Старший викладач

                                Кафедри туризму

Пiвньова Л.В. 
 
 

Черкаси, 2009 р.

     ЗМІСТ 

   ВСТУП                                                                                                                    3

РОЗДІЛ  І ТУРИЗМ ЯК СКЛАДОВА НЕВИРОБНИЧОЇ СФЕРИ  ДІЯЛЬНОСТІ

1. Поняття про туризм                                                                                     6
2. Організований та неорганізований туризм                                               9
3. Види туристичної діяльності                                                                    11

РОЗДІЛ  ІІ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ І ВИДІВ ТУРИЗМУ

2.1 Міжнародний  туризм в Україні                                                               14

2.2 Внутрішній туризм на Черкащині                                                           20

ВИСНОВКИ                                                                                                        26

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                       27 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП

     Туризм  на початку XXI століття характеризується як один із видів економічної діяльності, що стрімко і динамічно розвивається, випереджаючи за темпами зростання доходів нафтовидобуток і автомобілебудування.

     Світова туристична індустрія пережила справжній  бум у ювілейному 2000 році та утримує  темпи зростання кількості туристів і надходжень від туристичної діяльності в наступних роках XXI століття.

     Щорічно кількість подорожуючих збільшується на 5-7 % і вже досягла 700 млн. чоловік  на рік. Надходження від туризму  також сягнули рекордної позначки і щороку складають близько 500 млрд. дол.

     Вражаючі результати 2000 і наступних років були досягнуті завдяки численним знаменним подіям, таким як ювілей християнства, літні Олімпійські ігри в Сіднеї та зимові в Солт-Лейк-Сіті, Європейський та Світовий чемпіонати з футболу та ін.

     Феноменальний успіх туризму зумовлений ще й тим, що в його основі лежить задоволення постійних прагнень людства пізнати навколишній світ. Це пізнання через туризм стало уможливили підвищення в багатьох країнах життєвого рівня населення, розвита транспорту, інформаційних та інших технологій, глобалізація в цілому.

     Відбувається  зміщення в моделях споживання - для багатьох туризм уже не розкіш, а природна необхідність. В деяких, особливо європейських, країнах навіть сформувалось таке поняття, як "право  на туризм", відображене в Глобальному етичному кодексі туризму, прийнятому Всесвітньою туристичною організацією.

     Як  сфера економічної діяльності туризм, з одного боку, визначається попитом  і споживанням відвідувачів, а  з іншого боку, - належить до товарів  і послуг, які виробляються з метою задоволення цього попиту. Отже, туризм охоплює широкий діапазон видів діяльності, в тому числі міжнародний і внутрішній транспорт, розміщення, громадське харчування, розваги, послуги туроператорів і турагентів та ін.

     Разом із телекомунікаційною індустрією, інформаційними технологіями туризм забезпечуватиме економічне зростання у XXI столітті.

     Україна з перших днів незалежності впевнено стала на шлях створення власної  туріндустрії, проголосивши туризм пріоритетною галуззю розвитку економіки.

     У непростих умовах перехідного періоду український туризм з року в рік працює динамічно та прибутково, нарощує обсяги виробництва товарів і послуг, підвищує якість і культуру обслуговування.

     Згідно  з оцінками Міністерства економіки  України, продукти та послуги, пов'язані з діяльністю туристичної галузі, становлять близько 10 % валового національного продукту, а за загальними оцінками, близько 15 % робочої сили в Україні зайнято в туристичному бізнесі та супутніх галузях.

     Туристична  діяльність в Україні сприяє розвитку тих територій, де є рекреаційні ресурси і немає перспектив для промисловості, створюючи нові робочі місця, підвищуючи рівень доходів населення, водночас забезпечуючи збереження пам'ятників історії, архітектури, культури.

     Попри всі політичні та соціально-економічні негаразди останніх років індустрія туризму стала тією галуззю народного господарства України, яка без залучення державних дотацій стабільно нарощує обсяги виробництва туристичного продукту.

     Туризм  в Україні може і повинен стати  сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку й оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.

     Туристична  діяльність в Україні має певні особливості, пов'язані з характером праці в туристичній індустрії, видом послуг, структурою продукту, співвідношенням попиту і пропозиції, формами продажу і т.д.

     Сьогодні  індустрія туризму як сукупність підприємств сфери обслуговування та інших організацій, діяльність яких спрямована на задоволення попиту на туристичні товари та послуги, працює в умовах жорсткої конкуренції, відвойовуючи як національний, так і міжнародний ринки.

     Актуальність даної теми полягає у тому, що на теперішній момент існує неоднозначна класифікація форм і видів туризму, з кожним роком з’являються нові напрямки, які швидко інтегруються серед суспільства. 

     Об’єктом  дослідження є туризм, його форми та види.

     Предметом дослідження є міжнародний туризм в Україні і внутрішній туризм на Черкащині.

     Мета даної роботи полягає у дослідженні та ознайомленні з туризмом, його основними формами та видами.

     Завдання  даної роботи, полягає в:

1. Дати визначення поняттю «туризм», зрозуміти його вплив на економіку та життя суспільства.
2. Охарактеризувати організований та неорганізований туризм.
3. Визначити види туризму.

     Структура даної курсової роботи: Вступ, Розділ І, Розділ ІІ, Висновки, Список використаних джерел. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 1

ТУРИЗМ  ЯК СКЛАДОВА НЕВИРОБНИЧОЇ СФЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ 
 

1.   Поняття про туризм

 

     Під туризмом розуміють теорію і практику різного роду походів, сходження  на гори і подорожі з метою спортивного  суперництва, активного відпочинку, освіти і виховання.

     У літературі до іменника "туризм" можна знайти безліч різних прикметників – "далекий", "місцевий", "закордонний", "іноземний", "пішохідний", "гірський", "лижний", "водяний", "плановий", ''самодіяльний", "дитячий", "спортивний", "сімейний", "комерційний", "соціальний", "пізнавальний", "екскурсійний", "спелео", "авто", "мисливський" і т.д.

     Уже сам цей достаток прикметників говорить про неоднозначність поняття "туризм". Тому і важко дати йому вичерпне визначення [3, c.111].

     Але всі ці прикметники характеризують лише окремі сторони туризму, усі  вони є ознаками перемінними. Усі  вони характеризують різні сторони конкретних форм туристських заходів: головну мету, тривалість, спосіб пересування, спосіб організації, сезон, контингент учасників і т.п.

     "Корінь" туризму полягає в переміщенні  людини в просторі від місця  його постійного проживання в які-небудь інші місця. Без переміщень немає туризму [1, c.35].

     Разом з тим і "переміщення" теж  не цілком визначає туризм, тому що воно властиво багатьом іншим явищам – науковим експедиціям, службовим відрядженням, військовим походам, поїздкам у гості, на відпочинок і т.д. Переміщення як неодмінна ознака туризму саме має принаймні три відмітних елементи-ознаки другого порядку, що додають туристському переміщенню специфічні риси:

     - переміщення (його маршрут, спосіб, терміни і мета) відбувається  добровільно, без примусу, не по обов'язку, а по самостійно прийнятому людиною рішенню (чи за рішенням, спільно виробленому колективом людей); тут виключенням є плановий туризм, при якому людина-турист не цілком самостійна у визначенні основних параметрів переміщень;

     - туристське переміщення виробляється  під час, вільний від службових  обов'язків, навчання. Виключення  зробимо лише для працівників  сфери туризму, а також для  вчителів, викладачів, вихователів  і ін.;

     - переміщення туристів завжди  є тимчасовим, триває визначений термін, після закінчення якого турист повертається до місця постійного проживання.

     Туризм  – активна і невимушена форма спілкування людей. Розширення і поглиблення туристських зв'язків між країнами – важлива проблема сучасних міжнародних відносин. Проблеми розвитку туризму, його політичний, економічний і культурний впливи на світове господарство та міжнародні зв'язки активно обговорюються в політичних, ділових та наукових колах [6, c.56].

     Сьогодні, починаючи від Наради з безпеки  та співробітництва в Європі (Гельсінкі, 1975), окреслилася тенденція до поліпшення міжнародного становища – зміцнюються контакти між країнами з різноманітними системами та рівнями розвитку, позитивний вплив туризму стає особливо помітним.

     Держави – учасники Наради з безпеки та співробітництва в Європі, визнаючи внесок, який робить міжнародний туризм у розвиток порозуміння між народами, а також в економічний, соціальний і культурний прогрес, висловили намір заохочувати розвиток туризму як на індивідуальній, так і на колективній основі. Вони домовилися продовжувати співробітництво в галузі туризму на двосторонній і багатосторонній основі.

     На  світовому рівні характерною  ознакою туризму останніх років  є достатньо висока динамічність і стабільність його розвитку, а  також його активний вплив на економіку багатьох країн, що мають сприятливі рекреаційні ресурси [5, c.127].