Глобальні дистриб’юторські системи на туристичному ринку України

4.2 Методологія використання інформаційної технології

    Централізоване опрацювання інформації на ЕОМ обчислювальних центрів були першою історично сформованою технологією. Створювалися великі обчислювальні центри колективного користування, оснащені великими ЕОМ. Застосування таких ЕОМ дозволяло опрацьовувати великі масиви вхідної інформації й одержати на цій основі різноманітні види інформаційної продукції, яка потім передавалася користувачам. Такий технологічний процес був обумовлений недостатнім оснащенням обчислювальною технікою підприємств і організацій у 60 - 70-і рр.

    Переваги методології централізованої технології:

    * можливість звертання користувача до великих масивів інформації у вигляді баз даних і до інформаційної продукції широкої номенклатури;

    * відносна легкість упровадження методологічних рішень по розвитку й удосконалюванню інформаційної технології завдяки їх централізованому прийняттю.[ 21,ст.53-56 ]

    Недоліки такої методології очевидні:

    * обмежена відповідальність нижчого персоналу, що не сприяє оперативному одержанню інформації користувачем, тим самим перешкоджаючи правильності виробітку управлінських рішень;

    * обмеження можливостей користувача в процесі одержання і використання інформації.

    Децентралізоване опрацювання інформації пов'язане з появою в 80-х рр. персональних комп'ютерів і розвитком засобів телекомунікацій. Вона дуже істотно потіснила попередню технологію, оскільки дає користувачу широкі можливості в роботі з інформацією і не обмежує його ініціатив.

    Перевагами такої методології є:

    * гнучкість структури, що забезпечує простір ініціативам користувача;

    * посилення відповідальності нижчої ланки співробітників;

    * зменшення потреби в користуванні центральним комп'ютером і відповідно контролі з боку обчислювального центру;

    * більш повна реалізація творчого потенціалу користувача завдяки використанню засобів комп'ютерного зв'язку.

    Проте ця методологія має і свої недоліки:

    * складність стандартизації через велику кількість унікальних розробок;

    * психологічне неприйняття користувачами що рекомендуються обчислювальним центром стандартів у готових програмні продукти;

    * нерівномірність розвитку рівня інформаційної технології на локальних місцях, що в першу чергу визначається рівнем кваліфікації конкретного працівника.

    Описані переваги і недоліки централізованої і децентралізованої інформаційної технології призвели до необхідності притримуватися лінії розумного застосування і того, і іншого підходу.

    Такий підхід назвемо раціональною методологією і покажемо, як у цьому випадку будуть розподілятися обов'язки:

    * обчислювальний центр повинен відповідати за створення загальної стратегії використання інформаційної технології, допомагати користувачам як у роботі, так і у навчанні, установлювати стандарт і визначати політику застосування програмних і технічних засобів;

    * персонал, який використовує інформаційну технологію, повинен дотримуватися вказівок обчислювального центру, здійснювати розробку своїх локальних систем і технологій відповідно до загального плану організації.

    Раціональна методологія використання інформаційної технології дозволить досягти більшої гнучкості, підтримувати загальні стандарти, здійснити сумісність інформаційних локальних продуктів та знизити дублювання діяльності.[ 18,ст.12-19 ]  

4.3 Небезпека та труднощі використання інформаційних технологій

    Складне програмне забезпечення має недоліки, якими можуть скористатися сторонні особи (хакери) і використати їх на свою користь. Так, наприклад, один хакер вкрав з кредитних карток Парекс банку біля 7000 доларів, з комп'ютерної бази поліції одного з міст Америки зникла вся база по автомобілям, що перебували у розшуку. Для попередження несанкціонованого доступу використовуються дуже дорогі системи захисту, а також вдосконалюється програмне забезпечення.

    При використанні програмного забезпечення існує можливість втрати інформації, спричинена дією вірусів, які використовують його недоліки. У зв'язку з тим, що вартість інформації росте, втрати можуть бути суттєвими. Для захисту доводиться використовувати спеціальні програми - антивіруси. Беручи до уваги те, що зараз відбувається концентрація у сфері інформаційних технологій, перед користувачем постає дилема вибору платформи інформаційної технології, так як в майбутньому він буде залежати від свого постачальника програмного забезпечення.

    Легкість тиражування інформаційних продуктів надає змогу з легкістю порушувати авторські права. Це стосується, в першу чергу, програмного забезпечення.[ 14,ст.18-23 ]  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

       Одним із засобів керування розвитком інтелекту і підвищення його організованості на сучасному етапі є інформатизація суспільства, що ґрунтується насамперед на розвитку інформаційних комп'ютерних технологій. Значення інформаційної технології величезне - вона формує передній край науково-технічного прогресу, створює інформаційний фундамент розвитку науки і всіх інших технологій. Головними, визначальними стимулами розвитку інформаційної технології, є соціально-економічні потреби суспільства, і саме зараз суспільство як ніколи зацікавлене в якомога швидшій інформатизації та комп'ютеризації всіх без винятку сфер діяльності.

       Дуже важливою властивістю інформаційної технології є те, що для неї інформація є не тільки продуктом, але і вихідною сировиною. Особлива роль приділяється всьому комплексу інформаційної технології і техніки в структурній перебудові економіки убік наукоємності. Більш того, інформаційна технологія є свого роду перетворювачем всіх інших галузей господарства, як виробничих, так і невиробничих, основним засобом їхньої автоматизації, якісної зміни продукції і, як наслідок, їх переходу частково або цілком у категорію наукомістких. Пов'язаний з цим і працезаощаджувальний характер інформаційної технології, що реалізується, зокрема, у керуванні багатьма видами робіт і технологічних операцій.

       Безсумнівною перевагою інформаційної технології є те, що вона сама створює засоби для своєї еволюції. Формування системи, що саморозвивається - найважливіший підсумок, досягнутий у сфері інформаційної технології.

       Таким чином, усі вищевикладені риси інформаційної технології вказують на те, що вона й у майбутньому залишиться самим перспективним видом технології, що допомагає людині впевнено крокувати шляхом прогресу. 
 
 

Література

1. Автоматизированные информационные технологии в экономике.: Учебник. /Под ред. Г.А. Титаренко. -М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998., - 400с.
2. Антоненко В. М., Рогушина Ю. В. “Сучасні інформаційні системи і технології”. Навчальний посібник. - К.: КСУ МГІ, 2005. - 365 с.
3. Багриновський К. А., Хрустальов Е. Ю. “Новые информационие технологии”, М.: “ЭКО”, 1996.
4. Береза А. М. Інформаційні системи і технології в економіці. - К.:КНЕУ, 2000. - 320с.
5. Береза А. М. Основи створення інформаційних систем: Навчальний посібник. - К., КНЕУ, 2001. - 214 с.
6. Вовчак І. С. “Інформаційні системи та комп'ютерні технології в менеджменті”: Навч. посіб. для інженерно-економ. та економ. спец. ВНЗ. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 354 с.
7. Волков С. И., Романов А. Н. “Организация машинной обработки экономической информации”. - М., “Финансы и статистика”, 1998.
8. Галузинський Г. П., Гордієнко І. В. “Сучасні технологічні засоби обробки інформації”: Навчальний посібник. -К.: КНЕУ, 1999. - 224 с.
9. Голосов О. В., Охрименко С. А. и др. “Введение в информационный бізнес” - М.: финансы и статистика, 1996.
10. Гудирьова О. М. Вплив нових інформаційних технологій навчання на активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів // Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. пр. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2003. - Вип. 6. - С. 25-36.
11. Гужва В. М., Постєвой А. Г. “Інформаційні системи в міжнародному бізнесі”: Навчальний посібник. -К.: КНЕУ, 1999. - 164 с.
12. Диордица С. Г., Соколовская З. Н., Тизул В. В. и др. “Современные информационные технологии в экономике”: Учебник для вузов. - Одесса: Астропринт, 1997., т1. - 176 с.
13. “Информационные системы в экономике”: Учебник /Под редакцией В. В. Дика. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 272 с.
14. Кондрашова С. С. “Інформаційні технології в економіці”: Навч.посібник. - К.: МАУП, 1998. - 136 с.
15. Крылов И. В. “Информационие технологии: теория и практика”, М.: “Центр”, 1996.
16. М. Згуровській. “Шлях до інформаційного суспільства”: Дзеркало тижня  № 34 (562) 3 - 9 вересня 2005 р.
17. Макарова Н. В., Матвеев Л. А., Бройдо В. Л. и др. “Информатика”: Учебник. - 3-е перераб. Изд. /Под ред. проф. Н. В. Макаровой. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 786 с.: ил.
18. Макарова Н. В., Матвєєва Л. А., Бройдо В. Л. Підручник “Інформатика”, М.: “Фінанси та статистика”, 1997.
19. Малиновській Б. М. “Історія обчислювальної техніки”, К.: “Лотус”, 1995.
20. Писаревська Т. А. “Інформаційні системи обліку та аудиту”. - К., КНЕУ, 2004. - 369 с.
21. Ситник В. Ф., Краєва О. С. “Технологія автоматизованої обробки економічної інформації”: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 1998. - 200 с.
22. Ситник В. Ф., Писаревська Т. А., Єрьоміна Н. В і ін. “Основи інформаційних систем”: Навч. посібник. /Під редакцією В. Ф Ситника. К.: КНЕУ, 1997. - 252 с.
23. Ситник В. Ф. та інші. “Основи інформаційних систем”: Навчальний посібник. - К., КНЕУ. 2001. - 420 с.
24. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. - Київ-Вінниця: ДОВ ”Вінниця”, 2006. - Вип. 12. - 477 с.

25) www. Samo.ru

26) www. Turinfo.com

27) www. Megatec.ru