Географія та перспективи розвитку пляжного туризму у В'єтнамі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1.Теоретичні аспекти купально-пляжного туризму…………………...……..5

1. Сутність та характеристика купально-пляжного туризму, його місце

 в системі туристичної діяльності…………………………………………...…..5

    1.2. Підходи до класифікації різновидів купально-пляжного туризму............18

    1.3. Географія найбільших курортів купально-пляжного туризму у світі…...22

 

РОЗДІЛ 2. Аналіз географічного положення та особливостей розвитку купально-пляжного туризму у В`єтнамі……………………………………........27

.

2.1. Передумови розміщення  та розвитку купально-пляжного  туризму 

       у В`єтнамі. ……………………………………………………………….….27

 

2.2. Аналіз  розташування купально-пляжних курортів В`єтнаму……….…..28

 

2.3.Аналіз наявності інфраструктри розвитку купально-пляжного туризму у    

      В`єтнамі……………………………………………………………………....31

 

РОЗДІЛ 3. Перспективи розвитку купально-пляжного туризму у В`єтнамі.......36

 

3.1. Пропозиції щодо покращення  туристичної інфраструктури купально-пляжних  курортів В`єтнаму………………………………………………..……36

 

3.2. Міжнародна співпраця купально-пляжних курортів В`єтнаму з українськими туристичними організаціями…………………………………..37

 

ВИСНОВКИ.………………………………………………………………….…….40

 

СПИСКИ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.……………………………………..…..42

 

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..44

 

 

 

ВСТУП

 

Туризм- це тимчасові виїзди (подорожі) людей в іншу країну або місцевість, відмінну від місця постійного проживання на термін від 24 годин до 6 місяців протягом одного календарного року або з вчиненням не менше однієї ночівлі в розважальних, оздоровчих, спортивних, гостьових, пізнавальних, релігійних та інших цілях без заняття діяльністю. Серед основних функцій туризму слід зазначити рекреаційну, соціальну, культурну, екологічну, економічну, просвітницьку і виховну. Він позитивно впливає на процес диверсифікації економіки, оскільки надає певний обсяг робіт для суміжних галузей системи господарства, які безпосередньо беруть участь в обслуговуванні туристів під час відпочинку. Це стосується роздрібної торгівлі, громадського харчування, готельного господарства, побутового обслуговування, зв’язку, виготовлення сувенірів та інших товарів туристичного призначення, сільського господарства, будівництва, рекламної індустрії, екскурсійної діяльності, культури та сфери розваг.

Актуальність  теми. Туризм є однією з найбільш сталих складових світової економіки, яка за останні десятиріччя має стабільні( в середньому 5% на рік) темпи зростання і не зазнає коливань попиту та пропозиції, тому вважається одним з найперспективніших напрямів соціально-економічного розвитку. На сучасному етапі туризм став частиною стилю життя більш ніж третини людства, і участь у туристичному русі можна розглядати як складову якості життя.

 Одним із найпопулярніших  видів туризму є пляжний туризм. Саме такого відпочинку надає  перевагу більші ніж 65% відпочиваючих.  Щорічно пляжний туризм приносить  країнам сотні мільйонів доларів  прибутків за рахунок податків  на прибуток, на землю, аеропортових  та готельних зборів тощо.

   Отже, усе вищеперераховане, і висвітлило актуальність теми  курсової роботи, на основі здобутих  знань можна буде дати оцінку  всім купально-пляжним курортам  В’єтнаму та знайти шляхи його  подальшого розвитку.

  Мета і завдання курсової роботи полягає у тому, що би проаналізувати стан купально-пляжного туризму у В’єтнамі а тлі його розвитку на міжнародних ринках.  Розробити заходи по ще більшому просуванню В’єтнаму на світовий ринок пляжного туризму.

Предметом дослідження є пляжний туризм, його місце, значення в міжнародному туризмі.

Теоретичне значення отриманих  результатів полягає у визначенні методів та розробки рішень, необхідних для кращого і швидшого розвитку пляжного туризму у В’єтнамі.

Методи дослідження. Для написання роботи використані такі методи дослідження: аналіз та синтез інформації в інтернеті та туристичній літературі для опису та характеристики туристичних ресурсів, картографічний за для оцінки розташування ресурсів та написання додатків, порівняльний метод для оцінки перспектив купально-пляжного туризму В’єтнаму в світовій  туристичній галузі.

Структура роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

У першому розділі курсової роботи розглядається поняття купального туризму, його класифікація, значення для суспільства, терміни міжнародного туризму, а також сутність та специфіка пляжного туризму.

 У другому розділі аналізується розвиток пляжного туризму у В’єтнамі, а також його стан та проблеми розвитку на території В’єтнаму. Окремим підпунктом аналіз розташування курортів пляжного туризму.

   У третьому розділі розроблені основні проектні рішення щодо кращого розвитку пляжного туризму у В’єтнамі та заходи по ще більшому просуванню цієї країни на світовий ринок пляжного туризму.

На завершення подаються  висновки щодо здійсненої роботи.

РОЗДІЛ 1.  Теоретичні аспекти географії купально-пляжного туризму

 

1.1. Сутність та характеристика купально-пляжного туризму,його різновиди та місце в системі туристичної діяльності

 

   Туризм - подорож (тобто тимчасовий виїзд з місця постійного проживання) з метою відпочинку, оздоровлення, в ділових або пізнавальних цілях. З точки зору Всесвітньої туристської організації (World Tourism Organisation) важливим критерієм, що відокремлює туризм від інших видів поїздок, є те, що у туриста не повинно бути діяльності, джерело оплати якої знаходиться у відвідуваному місці. Туризмом також називають сферу людської діяльності, пов'язану з усіма аспектами організації поїздок туристів. Крім того, туризмом називають вид спорту, пов'язаний з проходженням певного маршруту з допомогою своєї мускульної сили (див. Спортивний туризм). Особливим видом туризму іноді вважається автостоп. Туристські ресурси - природні, історичні, соціально - культурні об'єкти, що включають об'єкти туристського показу, а також інші об'єкти, здатні задовольнити духовні потреби туристів, сприяти відновленню і розвитку їх фізичних сил.

  Різноманітність рельєфу, клімату, природних ландшафтів є природною основою різноманітних напрямів спортивно-оздоровчої рекреації. Одні з них мають масовий характер (купально-пляжний, прогулянковий), інші орієнтовані на людей з гарною спортивною підготовкою, заняття ними іноді пов'язано з ризиком для життя (авантюрний або пригодницький туризм). Як ні в жодному іншому вигляді рекреації тут висока частка самодіяльного туризму. Є й такі напрямки, які через високу вартість спеціального спорядження і обслуговування можна віднести до елітарних, розрахованим на заможну клієнтуру.

Купально-пляжний  туризм(стаціонарний) – це колективні або індивідуальні поїздки без активного пересування по маршруту з перебуванням в одному або двох місцях призначення, здебільшого з лікувальними цілями, або цілями відпочинку[1. ст.159].

Купально-пляжний відпочинок є одним з найбільш популярних у світі. Три чверті туристів воліють проводити відпустку поблизу води - на річках, озерах, морському узбережжі або в морській подорожі. Найбільш привабливими залишаються морські узбережжя, як складова частина формули пасивного відпочинку, відомої як «три S»: море-сонце-пляж (Sea-Sun-Sand). Для 70% туристів, що прибувають до Іспанії, Греції, Таїланд, Австралію і ряд інших країн, основним мотивом є відпочинок біля моря.

Такий вид відпочинку став основною дохідною статтею економіки  острівних держав, таких як Кіпр, Куба, Мальдіви та багато інших. Враховуючи прибутковість цієї галузі економіки, багато держав сприяють розвитку туризму  і відпочинку, ґрунтуючись на культурі і історії своєї країни та її природних багатств. Завдяки цьому, в районах з морським узбережжям, виростає потужна туристична індустрія, прикладом цього може служити узбережжі Середземномор'я (Лігурійське узбережжі Франції та Італії), відомі курорти Карибського басейну, популярні країни Південно-Східного регіону, Австралія. Лікувальний ефект морського клімату, високий рівень обслуговування, сучасна інфраструктура, перетворили морські узбережжя багатьох країн в курорти світового значення.

Відпочинок на воді та над  водою включає різні рекреаційні  заняття: купання, сонячні ванни, прогулянки по узбережжю, спортивні ігри на березі(наприклад: пляжний волейбол, серфінг, віндсерфінг, катання на човнах, риболовля, катання  на водних мотоциклах, лижах, велосипедах). У приморських рекреаційних районах  створена потужна туристична індустрія. В регіоні Середземного моря(Лігурійське узбережжя Франції та Італії), Карибському басейні (Флорида, Бермудські острови), Каліфорнія, на сході Австралії уздовж узбережжя безперервним ланцюжком на багато кілометрів тягнуться санаторії, пансіонати, готелі, яхт-клуби, розважальні заклади. Лікувальний ефект приморського клімату та таласотерапії, високий рівень обслуговування перетворили приморські території багатьох країн у курорти світового значення. Привабливість купально-пляжного туризму привела до того, що на узбережжі морів, річок, озер будуються дачі, вілли, бунгало для тимчасового відпочинку, будинків системи таймшера, наметових містечок, кемпінгів, трейлерів. Однозначно, серед тих, хто вирушає до морів, не бракує осіб, які подорожують «дикуном».

Швидкий темп життя, велика відповідальність та обов’язки на роботі, стрес та нерви – це один з болючих наслідків швидкого темпу розвитку цивілізації. Це також причина, яка штовхає людей до того, щоб під час відпустки виїхати як найдалі, вимкнути мобільний телефон та насолодитися спокоєм. Справді, пляжний відпочинок сприяє покращенню здоров’я та його підтримки, яке посідає одне із найголовніших місць в системі найдорожчих людських цінностей.

Пляжний туризм займає неабияке місце в міжнародному туризмі, адже саме цьому виду відпочинку надає  перевагу близько 65% відпочиваючих. А  що за цим іде – пляжний туризм є досить важливим для бюджету  кожної країни.

Сутність  пляжного туризму полягає в тому, що його не можна розглядати як окремий самостійний вид туризму, адже він може існувати лише разом з іншими видами туризму. Важко уявити наш відпочинок без пірнання, екскурсій, розваг, зміцнення здоров’я. Дуже часто туристи надають перевагу пляжному туризму у поєднанні з іншими видами рекреації – риболовлею, прогулянками на човнах, підводним полюванням, лікуванням, розвагами.

   Ціль купально-пляжного туризму полягає у задоволенні потреб клієнта, використовуючи для цього пляжні ресурси країни, готельну інфраструктуру, та сферу туристичних розваг.

   Зупинимося детальніше на деяких складових пляжного туризму і виділимо як позитивні, так і негативні сторони впливу.

Значна увага при відзначенні  позитивного впливу надається екологічному чиннику. Найбільшого прогресу в  реалізації туризму на цій ділянці  досягла сфера гостинності.

Політика будівництва  нових готельних комплексів і  інфраструктур вздовж узбережжя, особливо в 70-ті роки, що негативно вплинула на природнє середовище, останнім часом  стала неактуальною. У деяких країнах  застосовуються обмеження на будівництво  будинків у безпосередній близькості від моря, наприклад в Індії, чи на будівництво об’єктів вищих від  пальмових дерев, наприклад у  Мавританії. [8.ст.59]

Хочу навести приклади деяких позитивних аспектів діяльності складових пляжного туризму:

• Економічний вплив
• Соціально-культурний вплив
• Екологічний вплив
• Сфера розміщення
• Зайнятість і дохід для місцевого населення, ринки для місцевих товарів та    

послуг, створення більш  сучасної інфраструктури

• Запобігання міграцій
• Збереження традицій архітектурного стилю
• Охорона прилеглих природніх об’єктів
• Екскурсійні тури
• Розширення участі в міжнародному поділі праці
• Концентрація діяльності в прибережних зонах
• Створення фондів з дослідження й охорони навколишнього середовища
• Сфера розваг
• Внесок у розвиток місцевих традицій
• Сфера харчування
• Ріст споживання місцевих товарів
• Надання можливостей для розвитку споживання натуральних продуктів
• Транспорт
• Нові можливості культурно-соціального розвитку.

Готелям, що входять у  міжнародні готельні ланцюги, набагато простіше встановлювати нові стандарти, при цьому здійснюючи і навчання персоналу, і використовуючи їх часто як маркетингову стратегію.

Зараз готелям кладеться  подвійне завдання. По-перше, їх екологічно чиста експлуатація робить навколишнє середовище стійким, привабливим і не обіцяє неприємних несподіванок місцевому населенню. По-друге така експлуатація може мати практичну значимість: Міжнародна асоціація готелів, ресторанів та їх партнерів активно знайомлять громадськість зі станом середовища і заходами регулювання у своїй галузі, а також підтримують готелі і ресторани всього світу, що добровільно впроваджують власні ініціативи. У результаті цього, директори усього світу все більше довідуються про те, яку користь може принести економія ресурсів та їх вторинна переробка.