Понняття та види автотранспортних пассажирських перевезень

     Перевізник  забезпечує   навчання  та  інструктаж  водія  щодо  
особливостей  посадки  (висадки)  осіб  з   обмеженими   фізичними  
можливостями.

     Перевізник   самостійно   забезпечує   у повному обсязі  
перевезення пасажирів відповідно до умов договору про  організацію  
перевезень  або  дозволу,  в тому числі резервними автобусами,  на  
випадок виходу автобуса з ладу чи збільшення пасажиропотоку.

      У разі  виникнення  потреби  в короткочасному залученні додаткової  кількості автобусів для задоволення підвищеного попиту на   перевезення  міським  або  приміським  маршрутом  організатор регулярних  перевезень  видає  перевізникові тимчасове рішення про використання для перевезень додаткових автобусів на строк до трьох діб,  якщо  це передбачено умовами договору.     У   разі  здійснення   перевезень   на  маршруті   кількома перевізниками,  договір  з якими передбачає можливість залучення додаткових  автобусів,  організатор регулярних перевезень пропонує кожному  з них забезпечити перевезення пропорційно до затвердженої для  таких перевізників кількості рейсів.

      У  разі  виходу  з  ладу автобуса (припинення  перевезення  
через настання надзвичайної або невідворотної за даних умов події)  
приміського  чи  міжміського  сполучення  водій здійснює пересадку  
пасажирів в інший автобус,  яким  пасажири  будуть  доставлені  до  
найближчої  автостанції чи кінцевого пункту призначення.  У такому  
разі на приміському маршруті пасажиру  повертається  повна,  а  на  
міжміському невикористана вартість квитка.  Перевізник організовує  
подальшу поїздку пасажирів.

     Оплата послуг  перевізника з попутного  перевезення   пасажирів  
до найближчої автостанції у міжміському сполученні здійснюється за  
рахунок  коштів  перевізника,  під  час  рейсу   якого   відбулася пересадка пасажирів.

     У разі  виходу з ладу автобуса міського сполучення перевізник  
повертає пасажирам  повну  вартість квитка,  а подальша  поїздка оплачується та здійснюється ними самостійно.

     Відправлення  автобуса,  що здійснює перевезення в режимі  
маршрутного  таксі,  відбувається  відповідно   до   затвердженого розкладу руху, незалежно від кількості пасажирів у салоні.

     Організатор  регулярних перевезень за міськими  автобусними  
маршрутами   може   залучити   на   конкурсних   засадах суб'єкта господарювання  для  виконання функцій з організації та управління рухом автобусів і підготовки інформації про роботу перевізників.

     Організатор  регулярних  перевезень  не  має  права  залучати  
суб'єктів  господарювання, які надають послуги з перевезень, діють на  ринку транспортних  послуг,  представляють  інтереси  окремих перевізників  або  груп  перевізників чи контролюються зазначеними суб'єктами.  

    1.2. Права пасажирів

 За договором перевезення  пасажира  автобусом  перевізник зобов'язується  безпечно перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здавання ним багажу -  доставити  до  пункту  призначення багаж та видати його пасажиру або уповноваженій ним особі.

 Пасажир зобов'язується внести  установлену  плату  за  проїзд,  а в разі здавання   багажу   до   багажного  відділення  -  плату  за  його перевезення. Пасажир повинен мати  квиток  на  проїзд,  квитанцію на перевезення  багажу  міжміськими маршрутами регулярних перевезень, які дійсні тільки на зазначений у них день і рейс автобуса.

     Особа, що  придбала  квиток,  повинна   здійснити  посадку   в  
автобус  на  автостанції,  зазначеній у квитку,  або за попереднім  
погодженням з автостанцією та внесенням  відповідної  позначки  до  
квитково-касового  листа на іншій зупинці,  передбаченій розкладом  
руху.  У разі відсутності попереднього погодження та запізнення на  
рейс оплачене місце за пасажиром не зберігається.

     У разі  втрати  документа  на  проїзд  пасажир   до посадки не  
допускається,  вартість  документа на  проїзд  не   повертається, дублікат   не   видається,   претензії   не  приймаються.  У  разі відсутності у пасажира документа на проїзд, а за наявності у нього пільг  -  документа,  що підтверджує  право  на пільговий проїзд, пасажир вважається таким, що не має права на проїзд.

На міжміських маршрутах  не дозволяється перевозити  дітей віком до 10 років без супроводження дорослих, за винятком випадків перевезення дітей до  загальноосвітніх  чи  дошкільних  навчальних закладів  у  сільській  місцевості  автобусами  внутрішньообласних маршрутів та регулярних спеціальних перевезень.  Право позачергового входу в автобус мають вагітні жінки, інваліди, пасажири з дітьми дошкільного віку, особи похилого віку.

     Для зазначених  категорій пасажирів у передній частині салонів автобусів міських та приміських маршрутів  відводяться  місця  для сидіння.

 

Перевезення таксі - це перевезення пасажирів і їхнього багажу в індивідуальному порядку на легковому автомобілі, число місць для сидіння в якому менше дев'яти.

За місцем надання автопослуги можна розділити на:

• внутрішні;
• міжнародні.

Внутрішні перевезення пасажирів  на автобусних маршрутах загального користування поділяються на:

• міські - за маршрутами у межах території населеного пункту;
• приміські - за маршрутами довжиною до 50 кілометрів, не залежно від адміністративно-територіального поділу маршрутів;
• міжміські (усередині області і міжобласні) - маршрути, довжина яких перевищує 50 кілометрів.

Необхідно виділити перевезення, які здійснюються на замовлення, і  туристичні.

Перевезення на замовлення - це перевезення на погоджених перевізником і замовником умовах за визначеним сторонами договору маршрутом.

 

2. Туристичні перевезення

 

Туристичні перевезення - це нерегулярні перевезення пасажирів за заздалегідь визначеними маршрутами з туристичною метою. Поїздки здійснюються за типом «зачинених дверей» з визначеними зупинками, по конкретному маршруту.

Автомобільний транспорт  можна з повним правом назвати  транспортом всезагального застосування в сфері туризму, бо він використовується всюди: від трансферу й екскурсій до оренди малолітражних автомобілів туристами для особистого використання на відпочинку.

Автопослуги, які використовуються в туристичному обслуговуванні, об'єднують  три основні напрямки:

1) організація автобусних  подорожей;

2) організація подорожей  на власному транспорті туристів;

3) прокат автомобілів.

Завдяки своїй економічності, доступності широким верствам населення, автобусні подорожі є найбільш масовим видом туристичних перевезень, який постійно розвивається і має тенденції до нарощування обсягів.

Європейська конференція  міністрів транспорту (1984 р.) виділяє три види автобусних подорожей:

поїздки на рейсових автобусах;

поїздки на човникових автобусах;

спеціальні (чартерні) рейси.

При організації автобусних поїздок в країни ЄС необхідно суворо дотримуватися вимог, передбачених Європейською угодою про міжнародні перевезення пасажирів автобусами.

В Європі серйозна увага  приділяється технічному стану автобусів, які використовуються для перевезень туристів. Так, у багатьох країнах заборонене використання на туристичних маршрутах автобусів, термін експлуатації яких перевищує 8 років.

У відповідності з рішенням Європейської конвенції по роботі екіпажів транспортних засобів з 24 квітня 1995 p., всі автобуси з кількість місць більше 9 повинні бути обов'язково обладнані тахографами.

Тахограф - це бортовий прилад для об'єктивного контролю і обліку роботи автомобіля і водія. Він автоматично записує і показує швидкість руху, пробіг, поточний час, різні періоди праці і відпочинку водія. Автобусні перевезення можуть бути організовані на автобусах, які належать туристичним фірмам, а також на орендованих автобусах, власниками яких є незалежні автотранспортні підприємства.

Права і обов'язки перевізника і туристів регламентуються договором на перевезення, угодою на туристичне обслуговування і ваучером. Важливе значення відводиться організації подорожей із використанням власного транспорту туристів. Найбільш популярні виїзди до місць відпочинку, на природу, пізнавальні поїздки по історичних місцях, до пам'яток культури, архітектури тощо. У зв'язку з близькістю кордонів ряду європейських країн все частіше використовується власний автотранспорт для поїздок за кордон, особливо поширена така форма організації туристичних поїздок у прикордонних областях.

Поширеною послугою для туристів, які перебувають в стаціонарних місцях відпочинку, є прокат автомобілів. Оренду автомобіля можна замовити ще під час придбання туру в туристичному агентстві, включивши її в пакет послуг.

Перевізнику, який здійснює туристичні перевезення чи перевезення  пасажирів за замовленням, забороняється  здійснювати посадку пасажирів  у пунктах, установлених для посадки пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

 

3. Міжнародні перевезення 

 

Міжнародні перевезення туристів автомобільним транспортом здійснюються між пунктами відправлення і призначення, один із яких чи обоє розташовані за межами території України.

Організація міжнародних перевезень туристів автомобільним транспортом здійснюється перевізниками відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

Міжнародне співробітництво  у сфері міжнародних перевезень туристів автомобільним транспортом  забезпечує центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту (Мінтранс), що у межах своїх повноважень:

• організовує контроль за виконанням міжнародних договорів України з питань міжнародних перевезень туристів автомобільним транспортом;
• бере участь у проведенні заходів щодо укладання міжнародних договорів з питань міжнародних перевезень туристів автомобільним транспортом;
• забезпечує видачу документів, які дозволяють міжнародні перевезення туристів автомобільним транспортом.

Згідно із ст. 40 Закону № 2344 туристичним перевізником може бути суб'єкт підприємницької діяльності, який відповідно до законодавства і на підставі отриманої ліцензії надає послуги за договором перевезення пасажирів тільки автомобільним транспортним засобом загального користування, за умови використання останнього на законних підставах.

Організація туристичних  перевезень і перевезень на замовлення здійснюється перевізниками відповідно до вимог Закону № 2344 і Постанови № 176, виходячи з попиту на такі послуги.

Документами, необхідними  під час перевезення пасажирів автобусами на замовлення і при туристичних перевезеннях, є:

• для перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах;
• для водія автобуса - посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб, шляховий лист.

Шляховий лист має кілька форм, а саме:

§ Форма 1 – міжнародна;

§ Форма 2 – по Україні;

§ Форма 3 – для службових  відряджень.

Також до перевізних документів належить талон замовника: який являється обов’язковим документом для розрахунків перевізника і замовника в ньому зазначається номер шляхового листа.

Договорами на перевезення  туристів можуть бути:

• довгострокові договори перевезення організованих груп дітей (зразок договору затверджено Наказом № 431/7), договори разового перевезення організованих груп дітей у формі замовлення (зразок затверджено Наказом № 4/8), а також дозвіл на перевезення організованих груп дітей (зразок затверджено Наказом № 5/9);
• довгострокові договори на перевезення туристів (зразок затверджено Наказом № 433/5) і договори разового перевезення туристів (зразок затверджено Наказом № 6/4);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок.

Пасажирський автомобільний  транспорт перетворився на один з  основних та найбільш поширених видів пасажирського транспорту країни. Він широко обслуговує транспортні потреби міського та сільського населення, забезпечуючи масові та індивідуальні перевезення пасажирів парком автобусів та легкових автомобілів.

Пасажирські перевезення (міські, міжміські, внутрішньорайонні і

внутрішньообласні) здійснює автомобільний транспорт загального користування – автобуси, таксі. Міські перевезення характерні невеликою протяжністю маршрутів, частими зупинками і частою зміною пасажирів. Міжміські перевезення відрязняються від міських великою протяжністю маршрутів, порівняно незначною кількістю зупинок і незначною зміною пасажирів.

Головною проблемою пасажирського  транспорту є підвищення праці автомобільного транспорту загального користування. На продуктивність їх праці впливає:

незадовільний розвиток транспортної сітки та маршрутної системи; нераціональне використання транспорту загального користування; погана якість транспортного обслуговування; зменшення парку автобусів; недосконалість системи швидкісних та експресних автобусних маршрутів у містах та на заміських сполученнях.

На пасажирському автомобільному транспорті розроблено ряд заходів  для підвищення продуктивності праці автомобільного транспорту загального

користування. Отже для підвищення продуктивності необхідно:

-         розробити оптимальні маршрути  у містах, сільській місцевості,

приміських та міжміських сполученнях;

-         слідкувати за раціональним використанням транспорту загального користування, а також за забезпеченням парку автобусів та легкових автомобілів достатньою кількістю паливно-мастильних речовин та запасними частинами;