Аналіз небезпечних і шкідливих факторів при експлуатації пасажирських поромів

 

     Рівномірна  освітленість робочих місць сприяє підтримці на високому рівні працездатності людини, тому що виключає стомлення  органів зору від частої переадаптації  – при перекладі погляду з гарно освітленої поверхні на погано-освітлену. 

     8.2.3 Електронебезпечність

     Відповідно  до проектної документації, на судні  застосований перемінний струм напругою 380 В, 220 В, частотою 50 Гц, що небезпечно для життя людини. З метою забезпечення безпеки роботи екіпажа передбачені наступні вимоги ПУЭ-76:

     - площа перетину провідника, що  заземлює, повинний бути не менш  площі перетину кабелю харчування, але не менш 1,5 мм, в електричних  системах напругою до 400 В;

     - провідник, що заземлює, повинний мати опір не більш 4 Ом в установках з напругою до 400 В и 0,5 Ом в установках понад 1000 В;

     - опір ізоляції установки щодо  корпуса при потужності машини  до 100 квт, напругою до 500 В и  температурі устаткування близької  до розрахункового, не повинно  бути нижче 0,7 Ом;

     - контроль індивідуальних засобів  захисту від напруги, контроль  ізоляції – щорічний, контроль опору ізоляції – щомісячний. 

     8.2.4 Електромагнітні коливання

     Морські судна обладнані сучасними засобами радіозв'язку і радіонавігації, що є  джерелами могутніх електромагнітних випромінювань. Електромагнітні поля радіочастот несприятливо впливають на здоров'я людей, причому небезпека їхніх впливів збільшується через те, що вона не виявляється органами почуттів людини. Суднові радіостанції є джерелами високочастотного випромінювання (ВЧ), а радіолокаційні станції – джерелами надвисокочастотного випромінювання (СВЧ).

     Інтенсивність випромінювання прямо пропорційна  потужності випромінювача і обратно  пропорційна потужності випромінювача  та квадратові відстані до джерела  випромінювання. Біологічний ефект  впливу електромагнітних полів визначається щільністю потоку енергії, частотою коливань, спрямованістю електромагнітного потоку в просторі, відстанню між випромінювачем і людиною, а так само індивідуальними особливостями організму. Характер впливу електромагнітних випромінювань на людину полягає в поляризації елементарних часток організму й орієнтації їх щодо векторних параметрів електромагнітного поля.

 

      8.2.5 Іонізуючі випромінювання

     У зв'язку з тим, що постійно розширюється область застосування на морському  флоті іонізуючого випромінювання необхідно добре знати як природу, так і загальні принципи захисту від небезпечного впливу радіації. Іонізуючі випромінювання відносяться до числа найбільш небезпечних для людини і мають здатність проникати через будь-який вид живої або не живої матерії. У зв'язку з тим, що іонізуючі випромінювання виникають у результаті мимовільного розпаду радіоактивних речовин, вони називаються так само радіоактивними. До іонізуючих (радіоактивних) відносяться корпускулярні (альфа, бета, нейрогенні) і електромагнітні (гама, рентгенівські) випромінювання. Радіоактивними називаються речовини, до складу яких входять природні або штучні радіоактивні ізотопи. Радіоактивні речовини неможливо нейтралізувати. На їхню активність не можуть вплинути ні фізичні або хімічні засоби, ні могутні електромагнітні поля, ні високі температури і тиск. Небезпека іонізуючих випромінювань збільшується через те, що вони не сприймаються і не фіксуються безпосередньо органами почуттів. Ефект їхнього впливу на організм людини виявляється лише у формі змін хімічної структури його тканин, тобто у виникненні променевої хвороби. 

     8.2.6 Мікроклімат

     Мікроклімат у машинному відділенні характеризується температурою, вологістю, змістом шкідливих  домішок і швидкістю повітря, а також випромінюванням навколишніх поверхонь.

     Вимоги санітарних норм по вологості і температурі повітря в машинному відділенні в залежності від району плавання передбачені в таблиці 8.6.

 

      Таблиця 8.6 Санітарні норми мікроклімату

 

     8.3 Розрахунок штучного освітлення каюти механіка

     Судовий механік – це фахівець, обов’язком якого є організація безперебійної і безпечної роботи судових механізмів, їх технічного обслуговування і ремонту, а також вахтової служби екіпажу машинного відділення. Тому для забезпечення умов роботи механіка розрахуємо освітлення в його каюті. 

     Розміри каюти механіка:

     Довжина А = 6 м

     Ширина  В = 3,5 м

     Висота  H = 2,2 м

     1. Визначаємо площу приміщення- S

     

 м²

     2. Вибираємо систему загального  рівномірного освітлення з люмінесцентними  лампами.

     3. Вибираємо світильник типу 770А  с чотирма люмінесцентними лампами ЛБ15.

     4. Знаходимо індекс приміщення по формулі:

     

     Приймаємо h = H.

     5. Визначаємо коефіцієнт використання  світлового потоку η по наступних параметрах: ρ_п = 70%, ρ_с = 50%, ρ_p = 30%, i = 1: η = 0,23

     6. Коефіцієнт запасу К_З вибирається в межах від 1,15 до 2,0 у залежності від характеру приміщення. Приймаємо К_З = 1,7.

     7. Мінімальна освітленість Е_min складає 100 лк.

     8. Визначаємо світловий поток Ф_л лампи ЛБ15. Ф_л= 780 лм.

     9. Коефіцієнт нерівномірності для  люмінесцентних ламп приймаємо  Z=1,12.

     10. Визначаємо необхідну кількість  світильників:

     

,

     

шт.

     где n = 4 – кількість ламп;

     Приймаємо для встановлення 6 світильник типу 770А. 

     8.4 Заходи щодо усунення або зниження небезпечних і шкідливих факторів при експлуатації судна

     8.4.1 Шляхи поліпшення освітлення

     Серед факторів зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі  праці, світло займає одне з перших місць. Адже відомо, що людина майже 90%  всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Під час здійснення будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття.

      Світло  впливає не лише на функцію органів  зору, а й на діяльність організму  в цілому. При поганому освітленні людина швидко втомлюється, працює менш продуктивно, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Згідно зі статистичними даними, до 5%  травм можна пояснити недостатнім або нераціональним освітленням, а в 20%  воно сприяло виникненню травм. Врешті, погане освітлення може призвести до професійних захворювань, наприклад, таких як короткозорість.

      Для створення сприятливих умов зорової  роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних  захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

      - створювати на робочій поверхні  освітленість, що відповідає характеру  зорової роботи і не є нижчою  за встановлені норми;

      - не повинно чинити  засліплюючої  дії як від самих джерел  освітлення, так і від інших  предметів, що знаходяться в  полі зору;

      - забезпечити достатню рівномірність  та постійність рівня освітленості  у виробничих приміщеннях, щоб  уникнути частої переадаптації органів зору;

      - не створювати на робочій поверхні  різких та глибоких тіней, особливо  рухомих;

      - повинен бути достатній для  розрізнення деталей контраст  поверхонь, що освітлюються;

      - не небезпечних та шкідливих  виробничих факторів (шум, теплове випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо-  та  вибухонебезпека світильників;

      - повинно бути надійним і простим  в експлуатації, економічним та  естетичним. 

      Штучне  освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень в темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно врахувати економічні показники.

      Найменша  освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламентується СниП II-4-79 і визначається, в основному, характеристикою зорової діяльності. 

     8.4.2 Захист від шуму та вібрації

      Зменшення шкідливого впливу шуму і вібрації здійснюється за наступними напрямками:

           - зменшення шуму і вібрації в джерелах виникнення;

           - зміна напрямку  шуму (екранування) або його ізоляція;

           - раціональне планування  суднових приміщень і віброакустична  їхня обробка.

      Найбільш  радикальною мірою боротьби із шумом  і вібрацією на судах є ослаблення їх у джерелах виникнення. Головними джерелами шуму на судах є механізми енергетичної установки, гребні гвинти, системи вентиляції і кондиціонування повітря.

      Потужність  звукового випромінювання і вібрації суднового устаткування можна зменшити способами конструктивного, технологічного характеру, а так само оптимізацією режимів його експлуатації.

      Віброізоляція здійснюється шляхом введення в коливальну систему додаткового пружного зв'язку, що перешкоджає поширенню вібрації від джерел коливання (амортизатори, амортизаторні гнучкі вставки, рукави, ін.)

      Ефективним  засобом боротьби із шумом є так  само запобігання поширення його в навколишнє середовище. Це досягається  шляхом застосування засобів акустичного  захисту: акустична обробка приміщень  і устаткування, а так само застосування глушителів.

      Акустична обробка приміщень і устаткування полягає в застосуванні звукоізолюючих і звуковбірних матеріалів, спеціальних  ізолюючих вигородок і кожухів  з вібро і звуковбірним покриттям, а так само виробляється за допомогою  герметизації і звукоізоляції МВ. Кардинальним способом рішення проблеми зниження шкідливого впливу шуму і вібрації на людей є впровадження засобів автоматизації і дистанційного керування головними енергетичними установками й іншим судновим устаткуванням, а також упровадження без вахтового їхнього обслуговування на суднах морського флоту.