Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Декабря 2011 в 15:20, реферат
Мета організації праці складається з двох взаємопов’язаних части:
- підвищити дохідність підприємства:
- гуманізувати працю шляхом зниження високого навантаження на
працівників та підвищення безпеки праці.
Вступ
Застосування доцільних режимів праці та відпочинку
Трудовий процес як елемент виробничого процесу
Висновок
Список використаної літератури
Тижневий (місячний) режим праці та відпочинку включає графік виходів на роботу (графік змінності). Він визначається кількістю робочих і неробочих днів і годин за тиждень (місяць), порядком чергування робочих днів і днів відпочинку, чергуванням роботи в різні зміни.
Графіки (розклади) виходів робітників і службовців на роботу мають-важливе значення для раціональної організації праці, так як є формою ув'язки спільної праці за часом, а також впливають на ступінь використання встановленого на підприємстві обладнання. Вони мають і важливе соціальне значення, так як для кожного працівника визначають режим праці і відпочинку протягом тижня і більш тривалих календарних періодів.
При побудові
графіків змінності необхідно
- Тривалість
щоденного відпочинку між
- На змінних роботах при неоднаковій тривалості щотижневого відпочинку більш тривалий відпочинок доцільно надавати перед нічною зміною або після неї;
- Графік
виходу на роботу повинен
Правильно побудовані графіки виходів на роботу повинні відповідати таким основним вимогами
-Тривалість
щоденного відпочинку повинна
бути не менше подвійної
-На
змінних роботах при
-Час
роботи і час відпочинку треба
чергувати регулярно й
-В графіках змінності, в яких тривалість робочих змін і відпочинку має відхилення від нормальної, слід в межах місяця передбачати додаткові дні відпочинку й відпрацьовування;
-При
двох-і тризмінну роботу
На практиці застосовуються зразкові графіки виходів на роботу при п'ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями.
Основні
питання режиму робочого часу на підприємствах
регламентуються правилами
Трудовий процес — це процес прямого чи опосередкованого впливу працівника через технічні засоби на предмет праці з метою виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг), що супроводжується витратами фізичної і нервової енергії людини.
Основними елементами трудового процесу є:
— предмет праці — об'єкт впливу, що повинен бути перетворений на продукцію для проміжного (деталі, вузли, напівфабрикати та іи.) чи кінцевого споживання;
— засоби праці — знаряддя виробництва (устаткування, інструменти, оснащення, енергія), будинки, приміщення, споруди, необхідні для впливу на предмет праці;
— технологія (спосіб, сукупність методів впливу на предмет праці);
— власне праця — робоча сила людини, її здатність до професійної діяльності визначеної складності й інтенсивності.
Зазначимо, що в ході виробництва можуть здійснюватись і так звані природні процеси, що відбуваються без прямої чи опосередкованої участі працівника. Таким чином, будь-який виробничий процес може розглядатися як сукупність трудових і природних процесів. Підвищення ефективності трудового процесу передбачає вдосконалення всіх його елементів, що може бути забезпечене удосконаленням технічної бази праці та її раціональною організацією. Разом з тим надзвичайна розмаїтість трудових процесів вимагає диференційованого підходу до завдань і методів їх раціоналізації. Для забезпечення такого підходу трудові процеси класифікують за такими істотними ознаками: характер предмета чи продукту праці; виконувані функції; періодичність процесу; характер участі працівника у впливі на предмет праці; стабільність структури трудового процесу; ступінь його регламентації; форми його організації Раціоналізація трудового процесу передбачає аналіз його складу, структури елементів і послідовності їх виконання. Як основний елемент виділяється виробнича операція — частина трудового процесу, яка виконується одним чи групою робітників на одному робочому місці і включає всі їх дії з виконання одиниці заданої роботи за незмінного предмета праці.
Трудовий процес може поділятися на операції залежно від типу виробництва і спеціалізації робочих місць, особливостей організації праці, технічних умов виробництва.
Аналіз виробничої операції є одним з базових елементів організації та нормування праці. У рамках цього аналізу виокремлюються технологічний і трудовий аспекти: перший характеризує структуру операції з погляду перетворення предметів праці, другий дає змогу аналізувати дії працівників. За технологічного аналізу у структурі операції визначають переходи. Технологічний перехід — це частина операції, що характеризується однорідністю технологічних змін предмета праці, сталістю режиму роботи устаткування й інструмента. Крім технологічних, є і допоміжні переходи, що складаються з дій людини й устаткування, які не супроводжуються зміною предмета праці, але необхідні для здійснення технологічного переходу (наприклад, дії з установки оброблюваного виробу, його зняття та ін.).
У рамках окремих переходів виокремлюють проходи — однакові частини одного переходу, що повторюються. В окремому проході можуть визначити:
— робочий хід — однократне переміщення інструмента щодо заготівлі, що супроводжується зміною її характеристик;
— допоміжний хід — те саме, але не супроводжується такими змінами, що необхідні для поновлення робочого ходу.
Відповідно до процесу праці операції поділяються на такі елементи:
— трудовий рух — однократне переміщення руки, ноги, корпуса, пальців;
— трудова дія — логічно завершений комплекс трудових рухів, що виконуються без перерви й об'єднані єдиною метою;
— трудовий прийом — технологічно завершена частина операції, що складається з комплексу трудових дій за незмінних предметів і засобів праці;
— комплекс трудових прийомів — їх сукупність, об'єднана або за технологічною послідовністю (технологічний комплекс), або за спільністю чинників, що впливають на час їх виконання (розрахунковий комплекс).
Аналіз
операцій передбачає визначення необхідності,
послідовності, можливості сполучення
її елементів, доцільності їх механізації,
напрямків оптимізації
Висновок:
При раціоналізації добових режимів праці та відпочинку ефективність багато в чому залежить від того, насколью правильно враховуються закономірності добового ритму фізіологічних процесів людини, тобто полягає в тому, що при виборі оптимального режиму праці та відпочинку потрібно визначити такі параметри, які сприяють кращому використанню виробничих фондів і забезпечують найбільшу ефективність виробництва.
Таким чином, при виборі оптимального режиму праці та відпочинку потрібний комплексний соціально-економічний підхід. Метою подібного підходу є повна й всебічна оцінка його оптимізації з погляду обліку особистих і суспільних інтересів, інтересів виробництва й фізіологічних можливостей людини.
Організація трудового процесу полягає у доцільній інтеграції в
просторі і часі, за кількістю та якістю предмета праці, знаряддя праці та
живої
праці.
Використана література:
1.Дипломна робота «Підвищення ефективності режиму праці і відпочинку працівників»
2.Курсова робота «Режим праці та відпочинку»
3. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. посібник. – К.: КНЕУ,
2003. – С. 95-135.
4. Організація виробництва: Навч. посіб./ В.О. Онищенко, О.В.Редкін,
А.С. Старовірцев, В.Я. Чевганова. – К.: Лібра, 2003, - С.189-196.
5. Пасічник В.Г., Акіліна О.В. Організація виробництва. Навчально-
методичний посібник.-Київ: Центр навч. літ., 2005. – С. 75-85.