Стандартизація: цілі, задачі та основні напрямки розвитку на сучасному етапі в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Мая 2013 в 20:59, реферат

Описание работы

Представниками держав колишнього СРСР було підписано 13 березня 1992. Угода про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, в якому закладено основні системи міждержавної стандартизації. Згідно з цим документом були визнані: діючі ГОСТи в якості міждержавних стандартів; еталонна база колишнього СРСР як спільне надбання; необхідність двосторонніх угод для взаємного визнання систем стандартизації, сертифікації та метрології.
На міжурядовому рівні був створений Міждержавна рада зі стандартизації, метрології та сертифікації (МДР).

Содержание

Вступ………………………………………………………………3
Загальні відомості про стандартизацію…………………………
Основні терміни та їх визначення з стандартизації…………….
Організація роботи зі стандартизації в Україні…………
Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації……
Рада стандартизації…………………………………………………
Технічні комітети стандартизації…………………………………
Інші суб’єкти, що займаються стандартизацією………………….
Мета та основні принципи державної політики у сфері стандартизації………………………………………………………
Об’єкти стандартизації…………………………………………….
Цілі, принципи та функції стандартизації…………………………
Види стандартів, які використовуються в Україні………………..

Напрями стандартизації………………………………………
Висновок……………………………………………………….
Список використаної літератури……………………………

Работа содержит 1 файл

технология.docx

— 61.90 Кб (Скачать)

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації виконує такі основні функції:

забезпечує реалізацію державної  політики у сфері стандартизації;

вживає заходів щодо гармонізації розроблюваних національних стандартів з відповідними міжнародними (регіональними) стандартами;

бере участь у розробленні  і узгодженні технічних регламентів  та інших нормативно-правових актів  з питань стандартизації;

встановлює правила розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни  та втрати чинності національних стандартів, їх позначення, класифікації за видами та іншими ознаками, кодування та реєстрації;

вживає заходів щодо виконання зобов’язань, зумовлених участю в міжнародних (регіональних) організація стандартизації;

співпрацює у сфері  стандартизації з відповідними органами інших держав;

формує програму робіт  із стандартизації та координує її реалізацію;

приймає рішення щодо створення  та припинення діяльності технічних  комітетів стандартизації, визначає їх повноваження та порядок створення;

організовує створення і  ведення національного фонду  нормативних документів та національного  центру міжнародної інформаційної  мережі ISONET WTO;

організовує надання інформаційних  послуг з питань стандартизації.

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації може виконувати інші функції та повноваження згідно із законами України.

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації вносить подання до Кабінету Міністрів  України щодо делегування повноважень  стосовно організації розроблення, схвалення, прийняття, перегляду та зміни національних стандартів у  галузі будівництва та промисловості  будівельних матеріалів центральному органу виконавчої влади в цій  сфері діяльності. 

  • Рада стандартизації

Рада стандартизації (далі – Рада) є колегіальним консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів  України.

Пересональний склад Ради та положення про неї затверджує Кабінет Міністрів України.

Основною метою діяльності Ради є налагодження взаємодії між  виробниками, споживачами продукції  та органами державної влади, узгодження інтересів у сфері стандартизації, сприяння розвитку стандартизації.

Рада формується на паритетних засадах із представників органів  виконавчої влади, центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, суб”єктів господарювання, Національної академії наук України, галузевих академій наук та відповідних громадських організації. Діяльність Ради грунтується на засадах відкритості та гласності.

Основою функцію Ради є  вивчення, аналіз та розроблення пропозицій щодо вдосконалення діяльності у  сфері стандартизації стосовно:

створення технічних комітетів  стандартизації та визначення напрямів їх діяльності;

прийняття міжнародного, регіонального  чи іншого стандарту як національного  стандарту;

проведення експертиз  проектів технічних регламентів  та інших нормативних документів з питань технічного регулювання;

програм робіт із стандартизації.

 

Рада має право:

 

залучати в разі потреби  у встановленому порядку до роботи в Раді спеціалістів органів виконавчої влади, науково-дослідних установ  та організацій; одержувати від органів виконавчої влади інформацію і матеріали з питань, що належать до її компетенції;

вносити пропозиції до відповідних  органів виконавчої влади та органів  місцевого самоврядування з питань, що належать до її відання.

  • Технічні комітети стандартизації

Ценральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації створює технічні комітети, на які покладаються функції з розроблення, розгляду та погодження міжнародних (регіональних) та національних стандартів.

Технічні комітети стандартизації формуються з урахуванням принципу представництва всіх заінтересованих  сторін. До роботи в технічних комітетах  стандартизації залучаються на добровільних засадах уповноважені представники органів виконавчої влади, органів  місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та їх об’єднань, науково-технічних та інженерних товариств (спілок), товариств (спілок) споживачів, відповідних громадських організацій, провідні науковці і фахівці.

Організаційне забезпечення діяльності технічних комітетів здійснюють їх секретаріати.

Положення про технічні комітети затверджує центральний орган виконавчої влади  у сфері стандартизації.

Технічні комітети стандартизації не можуть мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.

  • Інші суб’єкти, що займаються стандартизацією

Центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, суб”єкти господарювання та їх об”єднання, відповідні громадські організації мають право у відповідних сферах діяльності та в межах повноважень, установлених законом, з урахуванням своїх господарських та професійних інтересів організовувати і виконувати роботи із стандартизації, зокрема:

розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати стандарти відповідного рівня та припиняти їх дію, встановлювати  правила їх розроблення, позначення та застосування;

подавати до центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації щодо створення технічних комітетів  стандартизації та розроблення національних стандартів чи прийняття як національних стандартів міжнародних (регіональних) чи власних стандартів;

представляти Україну у відповідних  міжнародних та регіональних спеціалізованих  організаціях із стандартизації, виконувати зобов”язання, які передбачені відповідними положеннями цих організацій;

створювати і вести інформаційні фонди нормативно-правових актів  та нормативних документів для забезпечення своєї діяльності та інформаційного обміну;

видавати і розповсюджувати  власні стандарти, документи спеціалізованих  міжнародних, регіональних організацій  із стандартизації, членами яких вони є чи з якими співпрацюють на підставі положень цих організацій або організацій або відповідних договорів, а також делегувати ці повноваження іншим юридичним особам;

інформувати центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації про роботи із стандартизації за своїми напрямами.

Заінтересовані особи мають  право брати участь у сфері  стандартизації, розглядати проекти  розроблюваних національних стандартів та надавати розробникам відповідні пропозиції та зауваження до них.

Міністерство оборони України, враховуючи особливості сфери оборони, визначає порядок застосування стандартів для забезпечення потреб оборони  України відповідно до покладених на нього функцій.

  • Мета та основні принципи державної політики у сфері стандартизації

Метою стандартизації в Україні  є забезпечення безпеки для життя та здоров’я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів національних ресурсів та відповідності об’єктів стандартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних бар’єрів у торгівлі.

 

 

 

Державна політика у сфері стандартизації базується на таких принципах:

забезпечення участі фізичних і  юридичних осіб в розробленні  стандартів та вільного вибору ними видів  стандартів при виробництві чи постачанні продукції, якщо інше не передбачено  законодавством;

відкритості та прозорості процедур розроблення і прийняття стандартів з урахуванням інтересів усіх заінтересованих сторін, підвищення конкурентоспроможності продукції  вітчизняних виробників;

доступності стандартів та інформації щодо них для користувачів;

відповідності стандартів законодавству;

адаптації до сучасних досягнень науки  і техніки з урахуванням стану  національної економіки;

пріоритетності прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів;

дотримання міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації;

участі у міжнародній (регіональній) стандартизації.

 

 

 

 

    • Об’єкти стандартизації

Об’єктами державної стандартизації є:

а) об’єкти організаційно-методичні  та загальнотехнічні, в тому числі

-організація проведення робіт із стандартизації;

-термінологічні системи різних галузей знань та діяльності;

-класифікація і кодування техніко-економічної та соціальної інформації;

-системи та методи забезпечення якості та контролю якості (вимірювань, аналізу), методи випробувань;

-метрологічне забезпечення (метрологічні норми, правила, вимоги, організація робіт);

-вимоги техніки безпеки, гігієни праці, ергономіки, технічної естетики;

-системи технічної та іншої документації загального використання, єдина технічна мова;

-системи величин та одиниць;

-типорозмірні ряди і типові конструкції виробів загально-машинобудівного застосування (підшипники, елементи кріплення, інструменти, деталі тощо);

-інформаційні технології, включаючи програмні та технічні засоби інформаційних систем загального призначення;

-достовірні довідкові дані про властивості речовин та матеріалів;

б) продукція міжгалузевого призначення  та широкого вжитку;

в) складові елементи народногосподарських об’єктів державного значення, в т. ч. банківсько-фінансова система, транспорт, зв’язок, енергосистема, охорона навколишнього  середовища, вимоги до вживаних природних  ресурсів, оборона тощо;

г) об’єкти  державних соціальних економічних та жержавних науково-технічних програм.

  • Цілі, принципи та функції стандартизації

Основними завданнями стандартизації є:

• - забезпечення взаєморозуміння  між розробниками, виробниками, продавцями і споживачами (замовниками);

• - встановлення оптимальних вимог  до номенклатури і якості продукції  на користь споживача і держави, в тому числі, забезпечують її безпеку  для навколишнього середовища, життя, здоров'я та майна;

• - встановлення вимог щодо сумісності (конструктивної, електричної, електромагнітної, інформаційної, програмної та ін), а також взаємозамінності продукції;

• - узгодження і ув'язка показників і характеристик продукції, її елементів, комплектуючих виробів, сировини і  матеріалів;

• - уніфікація на основі встановлення та застосування параметричних і  типорозмірний рядів, базових конструкцій, конструктивно-уніфікованих блочно-модульних складових частин виробів;

• - встановлення метрологічних норм, правил, положень та вимог;

• - нормативно-технічне забезпечення контролю (випробувань, аналізу, вимірювань), сертифікації та оцінки якості продукції;

• - встановлення вимог до технологічних  процесів, у тому числі для зниження матеріаломісткості, енергоємності  та трудомісткості, для забезпечення застосування маловідходних технологій;

• - створення і ведення систем класифікації та кодування техніко-економічної  інформації;

• - нормативне забезпечення міждержавних і державних соціально-економічних  і науково-технічних програм (проектів) та інфраструктурних комплексів (транспорт, зв'язок, оборона, охорона навколишнього  середовища, контроль середовища проживання, безпеку населення і т.д.);

• - створення системи каталогізації  для забезпечення споживачів інформацією  про номенклатуру та основних показниках продукції;

• - сприяння виконанню законодавства  Російської Федерації методами і  засобами стандартизації.

 

 

Мета стандартизації - досягнення оптимального ступеня упорядкування  в тій чи іншій області за допомогою  широкого і багаторазового використання встановлених положень, вимог, норм, для  вирішення реально існуючих, що плануються або потенційних завдань.

Цілі стандартизації можна підрозділити на загальні та більш вузькі, що стосуються забезпечення відповідності.

 Загальні цілі витікають,  насамперед, зі змісту поняття.  Конкретизація загальних цілей  для російської стандартизації  пов'язана з виконанням тих  вимог стандартів, які є обов'язковими. До них відносяться розробка  норм, вимог, правил, що забезпечують:

- Безпека продукції, робіт і  послуг для навколишнього середовища, життя, здоров'я та майна;

- Технічну та інформаційну сумісність, а також взаємозамінність продукції;

- Якість продукції, робіт і  послуг відповідно до рівня  науково-технічного прогресу;

- Єдність вимірювань;

- Економію всіх видів ресурсів;

- Безпека господарських об'єктів  з урахуванням ризику виникнення  природних і техногенних катастроф  та інших надзвичайних ситуацій;

- Обороноздатність та мобілізаційну  готовність країни.

Конкретні цілі стандартизації відносяться  до певної області діяльності, галузі виробництва товарів і послуг, того чи іншого виду продукції, підприємству і т.п.  

 

Принципи стандартизації відображають основні закономірності процесу  розробки стандартів, обгрунтовують її необхідність в управлінні народним господарством, визначають умови ефективної реалізації та тенденції розвитку.

 Виділяють сім найважливіших  принципів стандартизації:

1. Збалансованість інтересів сторін, що розробляють, виготовляють, що  надають і споживають продукцію  (послугу). Учасники робіт із стандартизації, виходячи з можливостей виробника  продукції і виконавця послуги,  з одного боку, та вимог споживача  - з іншого, мають дійти згоди,  тобто відсутності заперечень  з істотних питань у більшості  зацікавлених сторін.

Информация о работе Стандартизація: цілі, задачі та основні напрямки розвитку на сучасному етапі в Україні