Проектування режимних параметрів роботи свердловини

Роботи на вибухопожежнонебезпечних технологічних об’єктах виконується  інструментом, що виключає утворення  іскор.

Обладнання лінійної частини магістральних  нафтопродукто-проводів, а також  їх огорожу тримають в цілому стані, а рослинність в межах огорожі  систематично знищують.

Боротьба з пожежами і заходи по їх попередженню можуть бути ефективними тільки в тому випадку, коли протипожежні правила засвоєні і виконуються персоналом підприємства. Задачею інженерно-технічних працівників підприємства є те, щоб при проектуванні установок, розміщенні обладнання, організації технологічного процесу виконувалися діючі правила пожежної безпеки, запроваджуючи заходи для захисту від вогню.

З метою залучення робітників, інженерно-технічних  працівників до участі в проведенні пожежно-профілактичних заходів і до активної боротьби з пожежами на підприємствах створюються пожежно-технічні комісії.

В залежності від пожежо- і вибухонебезпечних  властивостей речовин, які застосовуються, виробляються або зберігаються, всі виробництва по степеню пожежної безпеки поділяються на 5 категорій: А, Б, В, Г, Д.

Категорія А – виробництва, пов’язані з отриманням, застосуванням або зберіганням: рідин, які мають температуру спалахування парів 28°С та нижче; парів та газів з нижньою межею вибуху 10% і менше в кількостях, які можуть утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші; горючих рідин при температурі нагрівання їх до 250°С.

Категорія Б – виробництва, пов’язані із застосуванням, отриманням, збереженням або переробкою: рідин з температурою спалахування парів від 29 до 120°С; горючих газів, нижня межа вибуху яких більше 10% до об’єму повітря, при застосуванні цих газів в кількостях, які можуть утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші; виробництва, в яких виділяються горюча вовна або пил у такій кількості, що можуть утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші.

Категорія В – виробництва, пов’язані з обробкою або застосуванням твердих паливних речовин або матеріалів, а також рідин з температурою спалахування парів вище 120°С. Ця категорія охоплює, наприклад, склади ПММ, насосні станції по перекачуванню рідин з температурою спалахування парів 120°С.

Категорія Г – виробництва, пов’язані із застосуванням або обробкою речовин, які не згорають, і матеріалів у гарячому, розжареному або розплавленому стані і які супроводжуються виділеннями променистої теплоти, жаринок і полум’я, а також виробництва, які пов’язані із запаленням твердого, рідкого або газоподібного палива.

До цієї категорії, наприклад, відносяться  цехи термічної обробки металів, котельні та ін.

Категорія Д – виробництва, пов’язані з обробкою не паливних речовин і матеріалів у холодному стані. Сюди відносяться механічні цехи холодної обробки металів (окрім магнієвих сплавів), компресорні станції повітря та інших негорючих газів, градирні.

 Правильне розміщення виробничих  будівель і споруд, а також  об’єктів буріння, добутку нафти і газу, з врахуванням направлення і швидкості пануючих вітрів, температури і вологості повітря, рівно як і правильне розташування доріг на території нафтогазовидобуваючого підприємства, має істотне значення в забезпеченні пожежної безпеки і успішного тушіння виниклої пожежі.

 

5. Таблиці, необхідні для виконання КП

 

Таблиця відповідності  розмірів НКТ типорозмірів свердловинних  насосів

Насоса	Умовний розмір насоса, мм	Умовний діаметр НКТ, мм
НСН1	28	48
НСН2	32	48
	43	60
	55	73
	68	89
	93	114
НСНА	43	48
	55	60
	68	73
	93	89
НСВ1	28	60
НСВ2	32	60
НСВ1В	38	73
	43	73
	55	89
НСВГ	55/43	89

 

 

 

 

Розрахункові дані по плунжерам штангових насосів

 

Показники	Діаметр, мм
	28	32	38	43	56	68	93
Площина перерізу плунжера, см2	6,15	8,04	11,34	14,6	24,6	36,3	67,9
Вага 1 м стовпа рідини (води) над плунжером, кг	0,62	0,8	1,13	1,46	2,46	3,63	3,79

 

 

Розрахункові дані по насосним штангам

 

Показники	Діаметр, мм
	16	19	22	25
Площина поперечного перерізу штанг, см2	2,01	2,83	3,8	4,9
Вага 1 м штанг с муфтами, кг	1,67	2,35	3,14	4,1

 

Технічні характеристики ВК і область їх застосування

 

Типорозмір Верстата-качалки	Довжина ходу, м	Діаметри насоса, мм
		28	32	38	43	55	68	93
СК3-1,2-630	0,6							_____
	1,2							_____
СК5-3-2500	1,3
	3
СК6-2,1-2500	0,9
	2,1
СК12-2,5-4000	1,2
	2,5
СК8-3,5-4000	1,8
	3,5
СК8-3,5-5600	1,8
	3,5
СК10-3-5600	1,5
	3
СКД3-1,5-710	0,9							_____
	1,5							_____
СКД4-2,1-1400	0,9
	2,1
СКД6-2,5-2800	0,9
СКД8-3-4000	1,6
	3
СКД10-3,5-5600	1,8
	3,5
СКД12-3-5600	1,6
	3

 

Типорозміри ВК	Рmax, кН	S,м	Мкр max,кН	n,хв
СК 3-1,2-630	30	1,2	6,3	5до15
СК5-3-2500	50	3	25	5до16
СК6-2,1-2500	60	2,1	25	5до12
СК8-3.5-4000	80	3,5	40	5до12
СК8-3,5-5600	80	3,5	56	5до12
СК10-3-5600	100	3	56	5до12
СК12-2,5-4000	100	2,5	40	5до12
Типорозміри ВК	Рmax, кН	S,м	Мкр max,кН	n,хв
СКД3-1,5-710	30	1,5	7,1	5до15
СКД4-2,1-1400	40	2,1	14	5до15
СКД6-2,5-2800	60	2,5	28	5до14
СКД8-3-400	80	3	40	5до14
СКД10-3,5-5600	100	3,5	56	5до12
СКД10-3,5-5600	120	3	56	5до12

 

У шифрі, наприклад СК 5-3-250, вказано: СК- верстат-качалка;              5 – найбільше допустиме навантаження Р_max на головку балансира у точці підвісу штанг, помножене на 10 кН; 3 – найбільша довжина гирлового (полірованого) штока S, м; 2500 – найбільший допустимий крутильний момент М_{кр max} на веденому валі (осі) редуктора, помножений на 10^-2 кН м.

 

Штангові свердловинні насоси для нормальних і ускладнених 

умов експлуатації

 

Штанговий насос	Умовний розмір, мм	Довжина Ходу, м	Вміст механіч-них домішок, г/л	В’язкість видобувальної рідини ,Пас	Об’ємний вміст вільного газу ,%	рН
НВ1Б	28;32;38;44;57;	1.2-6	До 1.3	0.025	10	4.2-6.8
НВ2Б	32;38;44;57;	1.8-6
НН2Б	32;44;57;70;95	1.2-4.5
НВ1С	28;32;38;44;57	1.2-3.5
НН2С	32;44;57;70;95	1.2-3.5
НН1С	28;32;44;57;	0.9
НН2БУ	44;57;	1.8-3.5
ННБА	70;95;102	2.5-4.5
НВ1Б...И	28;32;38;44;57	1.2-6	Більше 1.3			6-8
НН2Б...И	32;44;57;70;95	1.2-4.5
НВ1БТ...И	44;57;	1.2-3
НН2БТ...И
НВ1БД1	38/57;57/44;	1.8-3.5	До 1.3	0.3		4.2-6.8
ННБД1	44/29;57/32; 70/44	1.8-3
НВ1БД2	38/57;	1.8-3.5		0.025	25

 

 

 

Використана література:

                                                          

1. Архангельскиий В.Л., Аважанский Ю.С., Малкин И.Б. Новые буровые установки. Справочное пособие.- М.:ВНИИБТ, 1991.- 163 с.