Проектування режимних параметрів роботи свердловини

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Аркуш

 

КП.ТВН.НГ-404.09129.13-00.00.000 ПЗ

 

 Виконав

Терещенко Р. Ю.

 

 

Пояснювальна

записка

Літера

Аркушів

45

ПолтНТУ ім. Юрія Кондратюка

 Перев.

Мельніков О. Л.

 

 

 

 Н. контр.

 

 Затверд.

 

 

 

2012 р.

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

 

КП.ТВН.НГ-404.09129.13-00.00.000 ПЗ

 

 

 

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

 

Полтавський національних технічний університет 

імені Юрія Кондратюка

 

Факультет нафти  і газу

 

Кафедра видобування  нафти і газу та геотехніки

 

 

 

 

Курсовий  проект

з дисципліни

„Технологія видобутку нафти”

на  тему: «Проектування режимних параметрів роботи свердловини»

 

КП.ТВН.НГ-404.09129.13-00.00.000 ПЗ

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав студент

Терещенко Р. Ю.

№ залікової книжки 09129

Група 404-НГ

Керівник  роботи

Мельніков О. Л.

 

 

 

 

Полтава 2012 р.

 

Зміст

 

  Вступ……………………………………………………………………………...3

  1. Загальні  відомості про родовище…………………………………………….5

1.1. Відомості про нафтоносність і водоносність покладу………………….12

  2. Застосоване обладнання……………………………………………………..17

  3. Проектування  режимних параметрів роботи свердловини……………….25

  3.1. Розрахунок технологічних параметрів…………………………………26

  3.2. Гідравліко-технологічні розрахунки…………………………………...27

  3.3. Механіко технологічні розрахунки штангової насосної установки………………………………………………………………………....33

Висновок………………………………………………………………………….35

4.1. Техніка безпеки при експлуатації  свердловин штанговими насосами………………………………………………………………………….36

4.2. Протипожежні заходи………………………………………………….…37

   5. Таблиці,  які потрібні для виконання  курсового проекту…………………………………………………………………………....41

Використана література…………………………………………………………45

 

 

Вступ

Курсове проектування з  дисципліни технологія видобутку нафти  проводиться на завершальній стадії навчального процесу і сприяє закріпленню теоретичних і практичних знань. Воно дає можливість для вирішення  задач пов’язаних з розробкою та експлуатацією нафтових родовищ,по суті вирішує проблеми процесів гірничого виробництва з вилучення корисних копалин (нафти,газу) з надр Землі.

Нафтога́зова промисло́вість Украї́ни виникла на базі нафтового промислу України (видобуток і переробка нафтової ропи, асфальту, озокериту та інших бітумних мінералів), який існував від найдавніших часів аж до початків і зародження великої нафтово-озокеритної, а згодом і газової, видобувної та переробної промисловість як у краю, так і у Європі починаючи з 1853 р. Нафтова промисловість відіграє значущу роль в економіці країни, адже вона забезпечує більшість галузей народного господарства необхідною сировиною, продуктами нафтопереробки. Нафта була і залишається стратегічною сировиною і одним з найважливіших факторів економічної незалежності будь-якої держави.

На території України  існує три нафтогазових регіони:Карпатський,Дніпро-Донецький і Причорноморсько-Кримський. Довжина нафтопроводів складає 3,8 тис. км. З 31 нафтоперекачувальною станціями. Довжина газопроводів 34 тис. км.,які обслуговує 212 компресорні станції.

Україна має 13 підземних  сховищ газу з об’ємом 43 млрд.куб.м. Протягом останніх років галузь стабілізувала виробництво і забеспечила видобування нафти на рівні 4,2 млн. тон і газу на рівні 18 млрд. куб. м

У курсовому проекті  розглянуто тему "Аналіз добувних можливостей  свердловин обладнаних УШГН".У роботі впроваджуються дослідження свердловин,які знаходяться на Долинському родовищі.

ДОЛИНСЬКЕ НАФТОВЕ РОДОВИЩЕ--розташоване  в Івано-Франківській області. Спосіб експлуатації — фонтанний і насосний. Площа понад 30 км². Глибина залягання нафтоносних верств - 1600-3000 м., потужність - до 100-120 м. Густина нафти 840-846 кг/м³, малосірчиста. Експлуатується з 1956 р.

У курсовому проекті  описано геологічну характеристику Долинського родовища,продуктивних пластів; вивчені форми залягання і склад порід нафтонасичення пластів. Проведено аналіз добувних можливостей і технологічних режимів роботи свердловини,зроблено розрахунки по вибору устаткування,інструкції і рекомендації з експлуатації свердловини. Відображено роботу штангової свердловинної насосної установки і техніка безпеки при її експлуатації.

 

1. Загальні відомості про родовище

Долинське нафтогазове родовище розташоване на території Долинського району Івано-Франківської області

Обласний центр м. Івано-Франківськ, який являється досить крупним і  культурним центром України , знаходиться в 70 км від родовища і зв’язаний з м. Долина залізницею і автомагістраллю. Такий же зв’язок району встановлений з містами Стрий і Львів. Сільські населені пункти зв’язані між собою переважно ґрунтовими дорогами з гравійним покриттям

                     .

Рис. 1.1 – Вигляд місцевості

Основними населеними пунктами району є міста Долина і Болехів, села Яворів, Тяпче, Княжолука,  Гошів та інші .

Клімат району помірно-континентальний  з підвищеною вологістю. Середньорічна температура коливається від  +5 С до +7 С, максимальна середньомісячна температура рівна +19.5 С , мінімальна – ( - 9.4 С ). Річна кількість опадів досягає 600 – 900 мм.  Вітри помірні , переважно північно-західного напрямку .

Промислова база району представлена нафтовидобувною й  деревообробною промисловістю. В м. Долина розташовані нафтовидобувне управління і управління бурових робіт, які обслуговують Долинське родовище .

Нафтогазовидобувне управління (НГВУ) "Долинанафтогаз" розробляє десять нафтових родовищ, розташованих в межах Долинського і Рожнятівського районів Івано-Франківської області. За обсягом видобутку нафти і газу посідає четверте місце серед шести споріднених підприємств ВАТ "Укрнафта". В 1999 р. видобуто 310 тис. тонн нафти і 80 млн. кубометрів газу, реалізовано товарної продукції на суму 104 млн. грн., отримано прибутку 49 млн. грн., балансова вартість основних фондів на 1.01.1999 р. становила 512,0 млн.грн.

Долинське нафтове родовище — належить до Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району Передкарпатської нафтогазоносної області Західного нафтогазоносного регіону України

Розріз Західного Нафтогазоносного регіону охоплює стратиграфічний  інтервал від архею до плейстоцену включно.

В будові Долинської складки приймають участь флішеві утворення верхньої крейди (відходи стрийської свити), ямненьської свити палеоцена, манявської,вигодської і бистрицької свити еоцена, а також менілітової свити олігоцената, моласові відклади міоцену(поляницька і воротищенська світи). Весь цей комплекс перекривається поменицькою і ворокинценською свитами.

Рис. 1.2 – Зіставлення контурів покладу

Відклади стрийської світи представлені ритмічним чергуванням аргілітів,  алевролітів, пісковиків і значно рідше – вапняків. Вони складають ядро складки і розкрита товщина їх змінюється від 140 м 2377 м.

У розрізі ямненської світи виділяються яремчанський строкатий горизонт, виражений тонкоритмічним чергуванням зелено-сірих, вишнево-червоних  і темно-коричневих аргілітів з тонкими  прошарками  пісковиків,   алевролітів та вапняків і товща масивних ямненських пісковиків, складена масивними жовтуватими та світло-сірими пісковиками, розділеними прошарками аргілітів і лінзами гравелітів та конгломератів. Товщина яремчанського горизонту досягає 40 м, а світи в цілому – 60 - 150 м.

Манявські відклади представлені нижньою барвистою аргілітовою пачкою, піщано-аргілітовою, аргілітовою, верхньою піщано-аргілітовою і верхньою барвистою аргілітовою пачками. Аргілітові пачки складені, як правило, аргілітами з рідкими прошарками алевролітів і пісковиків. У розрізі піщано-аргілітових горизонтів спостерігається тонке чергування пісковиків, алевролітів та аргілітів. Загальна товщина манявських відкладів змінюється від 220 до 550 м.

Вигодська світа виражена жовтуватими або бурувато-сірими масивними пісковиками середньо- і дрібнозернистими, іноді з прошарками та лінзами грубозернистих пісковиків, гравелітів і конгломератів. Товщина її складає 80-170 м.  На основі детальної кореляції в розрізі вигодської світи виділяється три пачки

Бистрицька світа представлена двома фаціями: попельською, яка залягає безпосередньо на вигодських відкладах, і бистрицькою. Перша з них характеризується чергуванням пластів аргілітів, алевролітів і пісковиків. Друга, як правило,  виражена глинистими породами товщиною від 6 до 22 м.

У покрівлі бистрицької світи залягає так званий шешорський горизонт,  який представлений чергуванням світло-сірих і зеленувато-сірих вапняків, доломітів, мергелів і аргілітів, рідше – пісковиків. Товщина  горизонту 5 - 10 м , а бистрицької світи в цілому – 90 - 120 м.

Менілітова світа на родовищі розділяється на три підсвіти: нижньо-, середньо- і верхньоменілітову.

У підошві нижньоменілітової  світи залягає роговиковий горизонт, представлений  прошарками  роговиків,  які  чергуються  з аргілітами,  пісковиками  і мергелями. Вище його виділяється аргілітовий горизонт, виражений аргілітами з рідкими прошарками алевролітів, над яким залягає клівський горизонт, представлений чергуванням аргілітів, дрібнозернистих пісковиків і алевролітів. Горизонт других зеленувато-сірих аргілітів, який перекриває клівський горизонт, складений в основному аргілітами з рідкими прошарками алевролітів і пісковиків. Завершує розріз нижньоменілітової  підсвіти піщано-аргілітовий горизонт, представлений чергуванням пісковиків і аргілітів з переважаючим об’ємом піщаних порід. Товщина нижньоменілітових відкладів змінюється від 115 до 240м.

Середньоменілітова підсвіта розділяється на два горизонти: перших зеленувато-сірих аргілітів і піщано-аргілітовий горизонт високого опору. Перший з них, що залягає у підошві підсвіти, представлений аргілітами з незначними за товщиною прошарками алевролітів і пісковиків, а другий – чергуванням пісковиків (часто дуже щільних), алевролітів, аргілітів, зрідка мергелів і конгломератів. Товщина підсвіти – 70 –150 м.

Верхньоменілітові відклади неузгоджено перекривають середньоменілітові.

У розрізі їх виділяється  три горизонти: верхніх роговиків, туфітовий і піщано-аргілітовий. Горизонт верхніх роговиків виражений кременями з

прошарками аргілітів  і пісковиків. На окремих ділянках він розмитий, але в інших місцях товщина його досягає 50 м. Туфітовий горизонт складений в основному туфітами, які чергуються з прошарками аргілітів, алевролітів і пісковиків. А піщано-аргілітовий горизонт представлений аргілітами з прошарками пісковиків і алевролітів. Товщина підсвіти змінюється від 53 м у свердловині 27 до 225 м у свердловині 56.

Неогенові відклади на родовищі залягають на розмитій поверхні менілітових  відкладів і представлені поляницькою, воротищенською та стебницькою світами. Розріз поляницької світи виражений ритмічним чергуванням аргілітів,  алевролітів і рідше пісковиків. Товщина його змінюється в дуже широких межах – від 400 до 1800 м.

Відклади   воротищенської   світи  розділяються   на  три   підсвіти, з яких нижньоворотищенська складена глинами з рідкими прошарками пісковиків і алевролітів та лінз конгломератів, середньоворотищенська – різнозернистими пісковиками з прослоями мікроконгломератів і брекчированих глин, а воротищенська – засолоненими глинами з прошарками пісковиків, прожилками і вкрапленнями волокнистого гіпсу та солі. Товщина воротищенської світи 1000 - 1500 м.

Відклади стебницької  світи поширені у північно-східній  частині родовища і представлені глинами з прошарками слюдистих алевролітів і пісковиків. Товщина їх досягає 400 - 600 м.

Четвертинні відклади товщиною 20 – 35 м виражені на площі суглинками з тонкими прошарками галечникового і щебенистого матеріалів.

Долинське нафтове родовище знаходиться в першому ярусі складок центр. частини Бориславсько-Покутської зони. По утвореннях палеоцену Долинська складка є антикліналлю з похилим південно-західним крилом і крутим, значною мірою зрізаним насувом, північно-східним. Складка має загальнокарпатське простягання. Склепінна частина її широка,відносно похила. На північному сході і південному заході структура обмежена насувами з амплітудою 0,5-1,5 км, через які контактує із сусідніми антикліналями — Вигодською і Північно-Долинською. Район родовища характеризується покривним стилем тектоніки.  Південно-східна перекліналь складки опущена по одному з найбільших за амплітудою (700-800 м) у Бориславсько-Покутській зоні Тур’янського розлому, утворююючи Південно-Долинський блок,фронт якого зміщується на 900м до південного заходу. Піднята частина (Долинський блок)поперечними,а місцями і повздовжніми скидами меншої (25-100м) амплітуди розбита на ряд дрібних блоків. Розміри складки 11,0х2,9 м, висота 1200 м.