Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2013 в 23:56, курсовая работа
Сучасні системи водопостачання та водовідведення міст і промислових виробництв – це комплекс технологічних енергоємних споруд, розміщених на значних відстанях одна від іншої. Звичайно ці відстані вимірюються десятками, а інколи і сотнями кілометрів. Разом з тим системи потребують єдиного керування і контролю з одного пункту. А основна особливість роботи систем водопостачання і водовідведення – це необхідність безперервності подачі і відведення всієї споживчої води при значних довільних коливаннях її витрати в часі.
- бойки молотків і кувалд повинні мати гладку,злегка опуклу поверхню; і молотки й кувалди повинні бути міцно насаджені на рукоятки й закріплені на них клинами;
- не можна застосовувати зубила
й шлямбури зі збитими
- не можна застосовувати для
роботи напилки, ножівки й
- при роботі трубними й
При користуванні електроінструментом необхідно строго дотримуватись правил техніки електробезпечності:
- неприпустимо працювати близько струмоведучих частин, не захищених огородженнями, кожухами;
- металеві кожухи, електродвигуни, електродрилі, металеві частини пускових приладів, верстатів і інших обладнань, які можуть виявитися під
напругою у випадку ушкодження ізоляції, повинні бути заземлені;
- для переносних електричних світильників при міняти напругу не вище 36В;
- проведення, що проводять електрострум до зварювального апарата й від зварювального апарата до місця зварювання, повинні бути ізольовані і захищені від дії високих температур і механічних ушкоджень.
При проведенні зварювальних робіт необхідно:
- закривати особа спеціальними щитками, для того щоб захистити очі від шкідливої дії світлового й невидимого ультрафіолетового й інфрачервоного випромінювання;
- для усунення причин, що сприяють виникненню пожеж при проведенні зварювальних робіт, необхідно ретельно захищати дерев'яні й інші легко займисті частини й конструкції будинків від запалення листовим азбестом;
- після закінчення зварювальних
робіт слід ретельно
4.2 Заходи, спрямовані на охорону навколишнього середовища
Охорона навколишнього середовища — система державних, суспільних та міжнародних заходів, які забезпечують раціональне використання, відновлення, примноження та збереження природних ресурсів від руйнування, забруднення та виснаження. Охорона навколишнього середовища має велике економічне та соціально-політичне значення, вона здійснюється з господарською, науковою, оздоровчою та культурною метою. При оцінюванні наслідків антропогенного впливу на навколишнє середовище важливе місце належить визначенню допустимих масштабів впливу,
зокрема гранично допустимих концентрацій різних речовин — забруднювачів атмос - фери, води та ґрунту.
Кількісно та якісно вплив людини на навколишнє середовище стрімко зростає при НТП. Тому, починаючи з середини ХХ ст., значне виснаження природних багатств та забруднення навколишнього середовища змусили органи влади багатьох країн вжити заходів з охорони надр, атмосферного повітря, вод, лісів, тваринного та рослинного світу. У більшості країн з високим та середнім рівнем розвитку створені національні парки, заповідники, заказники та інші території, що охороняються. Згодом прийшло розуміння того, що НТП не лише не суперечить охороні навколишнього середовища, а в сучасних умовах тільки використання його досягнень — єдиний реальний засіб забезпечити охорону навколишнього середовища при одночасному задоволенні різноманітних потреб людської цивілізації за рахунок єдиного в кінцевому підсумку джерела задоволення цих потреб, наявного на нашій планеті — природних ресурсів. Тому головну увагу стали приділяти впровадженню маловідходних технологій, обладнання для знешкодження викидів, стоків та відходів, економічному стимулюванню робіт з охорони навколишнього середовища. Основними напрямками робіт на сьогодні є: якнайповніше вилучення з надр Землі мінеральної сировини при видобутку; її комплексна переробка; попередження забруднення атмосферного повітря, вод та грунтів промисловими, комунальними та іншими викидами, відходами, отрутохімікатами.
Система заходів, спрямованих на підтримання взаємодії між діяльністю людини та навколишнього природного середовища, яка забезпечує збереження та відновлення природних ресурсів, попереджає прямий та непрямий вплив наслідків діяльності суспільства на природу та здоров’я людини. Система заходів, спрямованих на економічно ефективне якнайповніше вилучення природних ресурсів та використання природних умов, забезпечення мінімальних їх питомих витрат на одиницю готової продукції з метою забезпечення збереження природно-ресурсного потенціалу.
Комплексна міжгалузева наукова дисципліна, яка розробляє загальні принципи та методи збереження й відновлення природних ресурсів.
5. Спеціальна частина
5.1 Розрахунок і вибір кабельно-провідної продукції, трубної продукції
1.1 Визначаємо кількість флюсу
Gф=n×1
Gф=324×1=324 (г)
n – кількість кінців проводів у кабелів.
1.2Розраховуємо кількість
Gпр=n×3 (5.2)
Gпр=324×3=972 (г)
n – кількість кінців проводів і кабелів.
1.3Визначаємо кількість
Gч=n×0,1
Gч=1×0,1=0,1 (г)
n – кількість само пишучих, реєструючих приладів.
2 Розрахунок ваги виробів для виконання монтажних робіт
2.1 Визначаємо вагу щитів
Gщ=Nщ×150
Gщ=1×150=150 (кг)
Nщ – кількість щитів.
2.2 Визначаємо вагу кабеля
Gк=lк×1,2
Gк=625,5×1,2=750,6 (кг)
lк – довжина кабеля.
2.3 Визначаємо вагу імпульсних ліній
Gі=lі×1,4
Gі=30×1,4=42 (кг)
lі – довжина імпульсних трубних проводок.
2.4 Визначаємо вагу захисних труб
Gтр=lтр×1,25
Gтр=157,5×1,25=196,875 (кг)
lтр – довжина захисних труб.
2.5 Визначаємо вагу допоміжних металоконструкцій
(5.8)
(кг)
Nк – кількість клемних колодок.