Основи технологій виготовлення піджаків

Вступ

Українська легка промисловість  сьогодні є потужним багатогалузевим  комплексом  з  виробництва товарів  народного споживання. Вона забезпечує приблизно 150 тис. робочих місць. Цей  соціально вагомий сектор економіки  орієнтований на кінцевого споживача. Потенціальні можливості підприємств  легкої промисловості дозволяють виробляти  широкий спектр  товарів, здатних  задовольнити увесь попит внутрішнього ринку. На підприємствах галузі, розташованих в усіх регіонах України, зосереджено  близько 7% загальної  чисельності  промислово-виробничого потенціалу про мисловості і 2,4% виробничих фондів.         

До складу легкої промисловості  входить значна кількість підгалузей, що виготовляють одяг, взуття, товари текстильної  промисловості, вироби зі шкіри та хутра  та ін. Переважно продукція легкої (як і харчової) промисловості покликана задовольняти попит населення країни у товарах народного споживання і має незначне експортне значення. Однак світові корпорації та брендові підприємства з пошиття одягу і взуття, торгові марки котрих особливо відомі, поширюють виробництво і продаж готової продукції по всьому світі. До них належать як всесвітньо відомі елітні підприємства модельного одягу "Дольче Габана", "Гермес", "Армані", "Крістіан Діор", "Версаче", так і бренди більш демократичного спортивного одягу та взуття ("Адідас", "Пума", "Найк" та ін.). Провідне місце у світовому виробництві товарів легкої промисловості посідає текстиль.

Текстильна промисловість забезпечує приблизно половину всього обсягу виробництва товарів легкої промисловості в світі, а також займає в ній перше місце за чисельністю зайнятих. Основна її функція полягає у випуску предметів споживання, насамперед тканин і трикотажу. Поряд із цим вона задовольняє своєю продукцією і багато виробничих потреб. Залежно від сировини текстильну промисловість поділяють на такі підгалузі: бавовняну, вовняну, шовкову, лляну, трикотажну, промисловість з випуску тканин з хімічних волокон, виробництво нетканих матеріалів.

При масовому виробництві  швейних виробів вирішальна роль належить технологічному процесу, який є економічно доцільною сукупністю технологічних операцій по обробці  і збірці деталей і вузлів швейних  виробів.

Перед працівника швейної  промисловості України стоїть відповідальне  завдання – задовольнити потреба  населення в швейних виробах  високої якості.

1.Вибір, обгрунтування та опис зовнішнього вигляду моделі виробу

Сучасна мода багатогранна та мінлива. А модна індустрія  пропонує сьогодні по – іншому подивитись на чоловічий одяг, зробити його вільнішим і розкутішим. Мода вносить свої корективи, в основному, лише в деталі. З’являються нові тканини і силуети, об’єми і пропорції. Не дивлячись на це,чоловічий костюм залишається досить традиційним у порівнянні з жіночим, але менше піддається примхам моди.  Для забезпечення комфорту і зручності людини,костюми повинні відповідати усім поставленим до даного асортименту вимогам.

Шляхи розвитку чоловічої  моди, в основному, збігаються з тенденціями жіночої моди.Чоловіки більше починають стежити за своєю зовнішністю. Вони прагнуть до створення індивідуального оригінального іміджу, для чого використовують ті ж засоби, що і жінки. Тому в чоловічій і жіночій моді тепер багато спільного.

Класичний стиль продовжує  займати важливе місце в чоловічому гардеробі і навіть стає лідером  моди майбутніх сезонів.

Нова класичний одяг, зберігаючи традиційний вигляд, виконується  сьогодні з сучасних, легких за вагою  матеріалів, часто з додаванням еластанових ниток, з різними невидимими захисними і теплоізоляційними просоченнями і покриттями, в тому числі дезодорують і антисептичними. Все це робить класичний одяг, навіть самих дорогих форм, таку, як чоловічі костюми, більш зручніше і практичніше колишньою, інакше вона не зацікавила б сучасних чоловіків, які цінують в одязі комфорт і функціональність. Мода на класику знаменує відродження інтересу до традиційного асортименту: Елегантним пальто і костюмах бездоганного крою.

Деякі дизайнери пропонують вибрати однобортний піджак з сорочкою навипуск. При цьому і сорочка і піджак повинні бути в одному кольорі. Абсолютно гармонійні модні чоловічі піджак 2013, в яких сорочка, краватка, піджак одного кольору, допускається лише невелике розходження в тонах.  В тренді і давно полюбився всім чоловікам стиль casual. Він представлений мішкуватими вільними піджаками. І тут не обійшлося без помітних деталей. Сорочки до такого костюму слід вибирати  яскраві: рожеві, помаранчеві, бірюзові.

Двобортні піджак 2013 зустріти непросто, проте, все ж можна. Якщо ви віддаєте перевагу двобортні моделі, вибирайте безпрограшний варіант цього сезону – укорочений піджак, який має всього лише один, в крайньому випадку, два гґудзики. Строгий ж класичний двобортний піджак в сезоні 2013 дизайнери пропонують доповнити трикотажною шапочкою. Адже в моді більш розслаблені, вільні образи в дусі мінімалізму. В цілому можна відзначити, що модельєри явно втомилися від екстравагантних чоловічих піджак і наступного року пропонують віддавати перевагу класиці. Так само йде в минула популярна раніше тенденція змішувати діловий одяг з одягом для неформального проведення часу. Тепер дизайнери представляють чоловічі ансамблі, призначені або тільки для роботи, або виключно для відпочинку.

Для офісів підходить класичний  піджак, який доповнюють джемпера або водолазки з трикотажу. Природно, ніхто не збирається скасовувати традиційне поєднання піджак і сорочки, причому остання просто зобов'язана мати точну посадку. Сорочки та трикотажні вироби під класичний піджак витримані в стриманій кольоровій гамі: в чорному, білому, сірому, темно-синьому або коричневому варіантах. Однак повернення класики зовсім не означає, що модні дизайнери більше не дозволяють собі «пустувати». Так, модний будинок Yves Saint Laurent-представив досить екстравагантні ансамблі в дусі The Beatles: строгі піджак, доповнені водолазками або сорочками з підкреслено-вузькими краватками

Бренд Thierry Mugler також вирішив внести деяку різноманітність в класичний чоловічий піджак, представивши на модних подіумах піджаки, витримані в темній кольоровій гаммі, декоровані деталями з латексу та пластику. Ще однією «фішкою» цього модного будинку стали об'ємні чоловічі пальто чорного кольору, доповнені довгими рукавичками. John Galliano, навпаки, звернув свій погляд до неформального одягу, при створенні якого використовував стиль відомого артиста балету Рудольфа Нурієва. Светри з комірами, трико з вовни, шкіряні куртки, велика кількість одягу та деталей з хутра, шалі з вишивкою і шарфи з шовку в якості помітних аксесуарів дозволяють створювати образ сучасного чоловіка, який прагне виділитися та підкреслити свою неординарність.

 

 

 

 

 

2.Вибір, обгрунтування та характеристика матеріалів

За волокнистим складом  тканини випускають бавовняними, вовняними  та змішаними - шовковими. Найбільшу  частину асортименту складають  вовняні тканини.

Тканини для масових піджаків повинні мати красивий зовнішній  вигляд, за оформленням та забарвленням відповідати напрямку моди та сучасному  стилю. Крім того, тканини повинні  бути зносостійкими та формостійкими, мати міцне фарбування та інерцію  до забруднення; низькі: пілінгуємість, усадку та зминання.

Залежно від сезону та статево-вікової групи для виготовлення чоловічих піджаків можуть використовуватися різні тканини, які повинні відповідати ще і додатковим вимогам.

Тонкосуконні тканини, на відміну від камвольних, мають  більшу масу, товщину, ворсистість. В  дану групу входять тканини, які  вироблені з тонкої, напівтонкої  та напівгрубої короткої вовни апаратного прядіння. Випускають їх переважно  напіввовняними. Класичні тканини: сукна, шевйоти, трико та інші.

Сукна – це група щільних, сильно увалених тканин з войлоковидним застилом на поверхні, який повністю закриває малюнок ткацького переплетення. Виробляють сукна полотняним, ріже – саржевим переплетенням; гладкофарбованими або меланжевими, вони можуть бути чистововняними з тонкої вовни та напіввовняними з тонкої та грубої вовни в суміші з іншими волокнами. Зміст вовни в сукнах - 60-80%. Сукна випускають з відносною щільністю ниток 45-70% по основі та 75-80% по утоку; поверхневою щільністю 320-450 г/м2. Деякі сукна ворсують, ворс підстригають та запресовують так, що волокна ложаться в одному напрямку і роблять поверхню тканини гладкою, з легким блиском та більш глибоким відтінком забарвлення. Сукна характеризуються високою пружністю, одяг з них добре зберігає форму. В процесі пошиття труднощі не виникають, але сукна погано піддаються волого-тепловим обробленням. Використовують сукна переважно для виготовлення форменого відомчого одягу.

Підкладкові тканини та матеріали

Підкладка поліпшує зовнішній  вигляд швейного виробу, забезпечує добру  його посадку на фігурі, надає виробу більш високу зносостійкість та кращі  експлуатаційні якості.

Для виготовлення підкладок  в одязі різного призначення  використовують шовкові, напівшовкові та бавовняні тканини або тонкі  гладкі синтетичні трикотажні полотна  одинарних простих переплетень. Для деяких швейних виробів, в  яких підкладка виконує також  роль утеплювальної прокладки, може використовуватися штучне хутро. Існують  також спеціальні тканини для  виготовлення підкладки кишень.

Саржі виробляють основним саржевим переплетенням з комплексних  віскозних ниток лінійної щільності 16,6 текс в основі та бавовняної пряжі  лінійної щільності 18,5-25 текс в утоку. Лицева сторона тканини гладка та блискуча, з діагоналевим рубчиком, зворотна, яка створена в основному  з бавовняної пряжі, – матова. Поверхнева щільність – 125-140 г/м2.

Саржу рукавну випускають з надрукованими вузькими поздовжніми  смужками на білому фоні

За волокнистим складом  прокладкові матеріали випускають бавовняними, лляними, напівлляними та шовковими з суміші хімічних волокон. За структурою – щільними, за оздобленнями – апретованими, з різними спеціальними насиченнями, які надають матеріалам необхідну жорсткість та формостійкість.Прокладкові матеріали повинні бути малорозтяжними, пластичними, міцними, мати достатню жорсткість, але не бути грубими. За основними структурними показниками та технологічними властивостями (усадкою, розтяжністю, товщиною, щільністю, масою) вони повинні відповідати матеріалам верху.

Кишенькові тканини –  це гладкофарбовані щільні міцні тканини атласного переплетення або ламаної саржі (тік-ластик та гринсбон), які використовують для виготовлення підкладки кишень.

Бортові тканини – це окрема група прокладкових тканин, які випускають лляними, напівлляними (з бавовняним утоком або змішаними з добавленням хімічних волокон) та бавовняними. Це суворі тканини полотняного переплетення з товстої пряжі та з жорсткими оздобленнями, які використовують для прокладок в одязі з товстих жорстких тканин та матеріалів.

Дублерини або нові види прокладкових тканин, які знаходять широке використання при виготовленні різноманітного асортименту швейних виробів з сучасних текстильних матеріалів, випускають з клейовими покриттями і виробляють різними за волокнистим складом, структурою, оздобленням та забарвленням. За складом це переважно тканини з хімічних волокон, однорідні або змішані: з віскозної, віскозно-лавсанової, віскозно-бавовняної, капронової пряжі або ниток, а також тканини, які складаються з суміші трьох видів волокон. Виробляють їх переважно полотняним переплетенням, різними за щільністю та товщиною. Деякі види тканин випускають підворсованими з неробочої сторони для надання їм поверхневої м'якості За забарвленням такі тканини випускають відбіленими, гладкофарбованими або меланжевими. Використовують такі тканини при виготовленні швейних виробів за технологією фронтального дублювання деталей.

Флізеліни арт. 915502, 935502 та інші - це меланжеві полотна з суміші бавовни або віскозного волокна з капроновим. їх виробляють шириною 125 см, поверхневою щільністю 90-110г/м2, товщиною 0,3-0,9 мм.

Голкопробивні та валяні прокладкові неткані матеріали використовують для виготовлення нижніх комірів чоловічих костюмів та деяких деталей прокладок. Це такі полотна, як "Сюнт", "Віва", "Лійва", "Альмар", Фільц та інші.

Валяні неткані матеріали  типу Фільцу виробляють з суміші волокон  віскози (30%) та вовни (70%), шириною 145 см, поверхневою щільністю 210 г/м2.

Матеріали для з'єднання  деталей одягу

Швейні нитки - це основний вид матеріалу для з'єднання  деталей швейних виробів. Крім того, нитки можуть використовуватися  і як оздоблювальний матеріал.

За волокнистим складом  швейні нитки поділяються на: бавовняні, шовкові, синтетичні, штучні та штапельні.

За структурою існують  такі види швейних ниток: скручені, однониткові, армовані, текстуровані

За оздобленням та забарвленням швейні нитки випускають: чорними, білими, кольоровими, глянцевими або матовими; бавовняні - мерсеризованими

Якість швейних ниток  характеризується їх міцністю, розтяжністю, пружністю, зрівноваженням скручування, рівністю, міцністю фарбування, відповідним  ступенем білизни та відсутністю  або наявністю зовнішніх дефектів.

Армовані швейні нитки  мають сердечник з поліамідних  або поліефірних комплексних  ниток, який обвивають волокнами  бавовни або полінозними. Найбільш поширеними є нитки, армовані бавовною. Вони більш блискучі, міцні та еластичні, ніж бавовняні, і значно більш теплостійкі та менш розтяжні, ніж лавсанові, їх випускають торговими номерами: 20ЛХ, 30ЛХ, 44ЛХ і використовують замість бавовняних швейних ниток відповідної товщини, або замість шовкових та синтетичних.

Матеріали для оздоблення одягу та фурнітура

Матеріали для оздоблення повинні мати сучасне оформлення, високі показники якості (міцність, гнучкість, стійкість фарбування, достатню формостійкість та довговічність), відповідати  за оформленням та властивостями  основному матеріалу, надавати виробу закінчену сталеву виразність та красивий зовнішній вид.

Одежна фурнітура

До одежної фурнітури  відносяться ґудзики, гачки, петлі, пряжки, кнопки та застібки.

Ґудзики використовують для  застібання та оздоблення виробу. Асортимент ґудзиків дуже різноманітний. Ґудзики  класифікують за різними ознаками

За призначенням ґудзики  поділяють на пальтові, піджачні, брючні, білизняні, формені та дитячі.