Минеральная вода

     

     Проведене тестування показало, що натуральна вода має виражену бактерицидну дію щодо патогенної та умовно-патогенної мікрофлори. Так кишкова паличка у звичайній водопровідній трубі живе 180 діб, а привнесена в воду свердловин Свято-Іверського монастиря повністю відмирає на 18 добу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     

     

     2. Водопровід та каналізація. Система  очистки підземної води

     Джерелом  водопостачання ООО «Іверське джерело» є артезіанська свердловина.

     Підземна  вода за допомогою завантажувального  електронасоса, продуктивністю 3 , по системі підземного господарсько-питного водопроводу Ду50, протяжністю 50 м, і далі по двох вводах Ду50 поступає в цех розливу мінеральних вод до споживачів.

     Попердньо перед подачею на розлив вода послідовно піддається обробці на двох механічних фільтрах грубого очищення із щебеню, піску, антрациту. Далі пропускається  через фільтр тонкого очищення, знезаражується за допомогою ультрафіолетової лампи. Обладнання водопідготовки встановлено в цеху розливу.

     У цеху роздільно встановленні мережі господарсько-питного, виробничого, протипожежного водопроводу, гарячого водопроводу, каналізації  господарсько-побутової та виробничої. Господарсько-побутові та виробничі стічні води окремими випусками по трубопроводах Ду50 100 через спеціальний колодязь передаються по внутрішньо майданчикових мереж в міську систему каналізації. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     

     

     3. Характеристика санітарного стану артезіанської свердловини і ділянки експлуатації підземних вод

     Артезіанська  свердловина знаходиться на південно-західній околиці міста Одеси на території  православного Свято-Іверського чоловічого монастиря. В адміністративному  відношенні свердловина знаходиться в Київському районі Одеси.

     Зона  суворого режиму першого поясу організована після введення свердловини в  експлуатацію, розміри зони30 * 30 м. Фактично зона суворого режиму є прямокутна огороджена ділянка 30 * 65 м. Межі пояса  винесені в натуру, виконані у вигляді декоративної огорожі. Всередині зони розбиті газони, ростуть дві старі верби, розташований дерев'яний зруб каплиці. Санітарний стан зони задовільний.

     Дощові  та талі стічні води з території  ЗСР першого поясу відводяться  за допомогою спеціально обладнаної зливової каналізації з подальшим попаданням стоків у міську систему.

     Територія монастиря утримується в доброму  санітарному стані, заасфальтована, під'їзні шляхи також заасфальтовані.

     В геоморфологічному відношенні родовище "Іверського джерела" розташоване в межах водорозділенного плато з абсолютними відмітками поверхні 40,0-45,0 м. Рельєф площі рівнинний з незначним ухилом в південно-східному напрямку. Прилегла до джерела територія забудована житловими та підсобними приміщеннями монастиря.

     Свердловина пробурена на водоносний горизонт неогенових верхнесарматскіх відкладень.

     Потужний  шар водомістких порід (глини) захищає  води верхнього сармата від забруднення  грунтовими водами і підземними водами понтіческого горизонту.

     

     Глибина свердловини 107 м, водовідбір ведеться в інтервалі глибин 103.8-104,4 м з прошарку черепашки з грубозернистим піском, залягающім в щільних глинах, за допомогою заглибного електронасоса продуктивністю 2,5 , встановленого на глибині 90 м. Товщина шару складає 0, 6 м.

     Оголовок  свердловини розташований нижче  рівня земної поверхні, укритий в капітальному надкаптажному бункері розмірами 2 * 2 * 2, який використовується також для ведення режимних спостережень.

     Гирло свердловини обладнане фланцем, до якого кріпиться спеціальний патрубок зі штуцерами для манометра, термометра, пробовідбірної крана. На горизонтальній ділянці оголовка влаштовані контрольна і основна засувки, водомір.

     Обсадка свердловини проведена сталевою трубою з подальшою цементацією затрубного простору.

     Конструкція свердловини перешкоджає попаданню  в експлуатаційний горизонт підземних  вод, залягаемих вод.

     Конструкція свердловини, геологічна будова і гідрогеологічні  умови роблять родовище підземних  вод достатньо захищеним від  гідравлічного зв'язку з сусідніми водоносними горизонтами від забруднення з поверхневими водами.

     Бактеріологічний, санітарно-хімічний контроль складу артезіанської  води здійснюється регулярно.

     Використання  надр (за даними ДНВП «Геоінформ України») наведено на додатку 2. 
 
 
 
 
 
 
 

     

     

     4. Гідрологічні характеристики "Іверського" ​​родовища

     Іверське  родовище мінеральних вод в геоструктурному  відношенні розташоване в межах  Причорноморського синекліза -кристалічного  потужного чохла палеозой-кайнозойських  осадових відкладень, накладеного на південно-західний схил Українського кристалічного масиву.

     Слабка  зволоженість району та великі запаси захованого сольового комплексу  перешкоджають поширенню вод  малої мінералізації в породах, старше неогенових. У цілому гідрохімічний  профіль "нормальний", тобто з глибиною відбувається поступове збільшення мінералізації підземних вод з наростанням значень іонів хлору і натрію.

     З усього гідрогеологічного розрізу  практичний інтерес в даному випадку  представляє водоносний комплекс неогенних  відкладень верхнього сармата.

     Верхнєсарматський водоносний комплекс широко розповсюджений на території Одеської області і  є джерелом водопостачання багатьох населених пунктів регіону. Область  його живлення розташована на північ від лінії с.с. Йосипівка-Затишшя-Миколаївка; розвантаження відбувається в зоні шельфу північно-західній частині Чорного моря.

     В районі міста Одеси води верхнього  сармату мають мінералізацію  біля 0,8-1,2 г/л та складний макрокомпонентний  склад.  
 
 
 
 
 
 
 
 

     

     

     План

     Введення

     1. «Іверське джерело»

       1.1 Мінеральна природна вода «Іверська монастирська»

       1.2 Родовище

       1.3 Продукція, що випускається

       1.4 Показники безпеки

     2. Водопровід та каналізація. Система  очистки підземної води

     3. Характеристика санітарного стану  артезіанської свердловини і  ділянки експлуатації підземних вод

     4. Гідрологічні характеристики "Іверського" ​​родовища

     5. Індивідуальне завдання

     Додатки