Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Февраля 2012 в 22:00, курсовая работа
Основну масу лимонної кислоти виробляють за допомогою певних штамів цвілевого гриба Aspergillus niger. Штами A.niger дають вихід лимонної кислоти 98-99%. В 1938-1942 р. освоєне глибинне культивування в герметичних ферментаторах. Завдяки цьому вдалося механізувати й автоматизувати процес, ефективніше використати виробничі площі й знизити собівартість цільового продукту, скоротити загальну тривалість технологічного циклу, полегшити підтримку асептичності у виробничих умовах.
Вступ 4
1 Призначення та область застосування апарату 7
2 Обгрунтування вибору проектованої конструкції 9
3 Технічна характеристика апарата 15
4 Технологічні розрахунки 16
4.1 Розрахунок фізико – хімічних властивостей розчину 16
4.2 Тепловий баланс та розрахунок поверхні теплообміну 20
4.2.1 Вибір перемішуючого пристрою 20
4.2.2 Визначення глибини воронки в апараті 20
4.2.3 Розрахунок потужності електродвигуна 22
4.2.4 Розрахунок кількості теплоти, що витрачається на нагрівання розчину та змішувача. 23
4.2.5 Розрахунок коефіцієнта теплопередачі 23
4.2.6 Тепловий баланс установки 25
5 Вимоги з техніки безпеки та охорони праці 26
Висновки 33
Список літератури 34
В’язкість розчину при 27 °С (4.1):
В’язкість багатокомпонентного розчину:
Густину розраховуємо по модифікованому рівнянню Езрохі:
де – густина багатокомпонентного розчину, кг/м3 ; - густина води, кг/м3; – коефіцієнти; – концентрація компонента, кг речовини в 1 кг розчину.
Густина води при 27 °С:
Коефіцієнт Аi розраховуємо за формулою:
Коефіцієнти знаходимо з таблиць[таб. 3.7, 21]:
Для NH4NO3:
Для KH2PO4:
Для MgSO4:
Для ZnSO4:
Знаходимо коефіцієнти (4.4):
Густина розчину при 27 °С (4.3):
Густина багатокомпонентного розчину:
Теплоємність
багатокомпонентного розчину
де – теплоємність багатокомпонентного розчину, Дж/кг∙°С ; - теплоємність води, Дж/кг∙°С; – коефіцієнти; - концентрація і-го компонента в бінарному ізопієстичному розчині, кг речовини в 1 кг розчину; – концентрація і-го компонента в багатокомпонентному розчині, кг речовини в 1 кг розчину.
Величина розраховується за формулою:
де – коефіцієнт.
Теплоємність води при 27 °С:
Коефіцієнти Впi та Еі знаходимо з таблиці [13].
Для NH4NO3:
, , , , ;
Для KH2PO4:
, , , , ;
Для MgSO4:
, , , , ;
Для ZnSO4:
, , , , .
Концентрація компонентів в бінарному ізопієстичному розчині (4.6):
Теплоємність багатокомпонентного розчину, Дж/кг 0С (4.5) :
Теплопровідність
багатокомпонентного розчину
де – теплопровідність багатокомпонентного розчину, Вт/м∙°С; - теплопровідність води, Вт/м∙°С; – коефіцієнти; – концентрація компонента, кг речовини на 1 кг розчину.
Теплопровідність води при 27 °С, Вт/м∙°С:
Коефіцієнти βпi знаходимо з таблиці [таб. 3.13, 21].
Теплопровідність багатокомпонентного розчину (4.7):
4.2 Тепловий
баланс та розрахунок поверхні
теплообміну
4.2.1
Вибір перемішуючого пристрою
Згідно
рекомендацій по використанню різних
типів мішалок, обираємо найбільш доцільну
для перемішування розчину мінеральних
речовин відкриту турбінну мішалку [1].
Основні
розміри для апарата з
Діаметр корпусу апарата, мм: D = 1200.
Діаметр мішалки, мм: dм = 400.
Діаметр валу мішалки, мм: dв = 50.
Висота встановлення мішалки, мм: h = 300.
Висота лопаті мішалки, мм: hм = 80.
Довжина лопаті, мм: l = 100.
Ширина перетинки, мм: hп = 120.
Коефіцієнт
опору мішалки: ζм = 8,4.
4.2.2 Визначення
глибини воронки
Приймаємо окружну швидкість мішалки м/с [таб. 9.1; 9].
Частота обертання мішалки:
Критерій Рейнольдса для перемішування:
Глибину воронки, що утворюється в апараті без перегородок, розраховуємо за формулою:
де В – коефіцієнт пропорційності, який визначається по величині Е з [2]. Величина Е розраховується за формулою:
де – для апарата з вільною поверхнею рідини;
– коефіцієнт опору мішалки; z – кількість мішалок на одному валу;
м – висота рівня рідини в апараті для ступеня заповнення змішувача φ=0,75 [1].
За такого значення Е при Г >4, згідно номограми [2] знаходимо .
Гранично допустима глибина воронки:
- в апараті слід обов’язково встановити
відбиваючі перегородки.
4.2.3 Розрахунок потужності електродвигуна
По даним забезпечення умов герметичності та стерильності обираємо торцеве ущільнення.
Потужність,
що втрачається у торцевому
Потужність, що витрачається на перемішування:
де знаходиться з графіка.
Потужність приводу мішалки:
де для апаратів з перегородками [15]; - коефіцієнт рівня рідини в апараті; - коефіцієнт, що передбачає наявність внутрішніх пристроїв, внутрішні пристрої відсутні, тому ; - потужність, що витрачається безпосередньо на процес перемішування, Вт; - потужність, що втрачається в ущільненнях вала мішалки, Вт; - ККД приводу.
Відповідно
до стандартних величин
4.2.4 Розрахунок кількості теплоти, що витрачається
на нагрівання розчину та змішувача
Кількість теплоти, що витрачається на нагрівання реакційного середовища та змішувача, розраховується за формулою:
де Дж/кг·°С - питома теплоємність матеріала реактора; - питома теплоємність розчину в реакторі, Дж/кг·°С;
– маса апарату, яка орієнтовно визначається за формулою:
де МПа – надлишковий тиск в апараті;
– маса розчину в апараті, що розраховується за формулою:
де - номінальний об’єм апарату.
- різниця температур середовища в апараті:
4.2.5
Розрахунок коефіцієнта теплопередачі
Середня температура теплоносія в сорочці:
Температура стінки апарата під час реакції:
Добуток :
де - коефіцієнт, що знаходиться з таблиць залежно від .
Критерій Нусельта для середовища в сорочці:
Коефіцієнт тепловіддачі:
де - теплопровідність води при температурі .
Критерій Прандтля для середовища, що перемішується:
Критерій Нусельта для розчину, що перемішується:
Коефіцієнт тепловіддачі α2 від стінки до розчину, що перемішується:
Коефіцієнт теплопередачі:
4.2.6 Тепловий баланс
установки
Рівняння теплового балансу:
де Вт – теплота, яка витрачається на нагрівання середовища в апараті; - потужність, що вноситься в апарат з перемішуючим пристроєм; - втрати тепла в навколишнє середовище, приймаємо ; - тепло, що вноситься в апарат з теплоносієм.
Звідси:
Витрата теплоносія: