Звiт з економічної практики в ДПІ Самбірського району

       5.3.АДМІНІСТРУВАННЯ  ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ

З давніх давен земля вважається об’єктом оподаткування. З фіскальної точки зору надходження від плати за землю мають стабільний характер, від цього податку майже неможливо ухилитись, оскільки неможливо сховати земельну ділянку. Плату за землю в Україні було введено з метою раціонального використання та охорони земель.

       Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, передбаченому Законом України від 19.09.96 року “Про плату за землю”.

      За  земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

      З 28 грудня 2007 року згідно Закону України  “Про Державний бюджет на 2008 рік” введені зміни:змінився порядок адміністрування податку на землю та орендної плати за землю у 2008 році.

      Законом №107-VI установлено, що у 2008 році по населених пунктах, грошову оцінку  земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України від 3 липня 1992 року 32523-ХII «Про плату за землю», збільшені в 3,1 раза.

      Водночас  пунктом 7 розділу II Закону №107 – VI внесені зміни до статті 7 Закону України №2535- ХІІ, зокрема частину другу статті викладено в новій редакції та встановлені нові ставки земельного податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не  проведено .

      При цьому до статті 7 Закону №2535-ХІІ  по земельних ділянках населених пунктів, де не встановлена оцінка , ставки земельного податку диференціюють та затверджують відповідні сільські , селищні , міські ради.

      Отже, при визначенні суми земельного податку  та орендної плати за землі державної  та комунальної власності на 2008 рік по земельних ділянках в межах населених пунктів , грошова оцінка яких не проведена, необхідно врахувати збільшення ставок земельного податку , застосування до них коефіцієнту індексації, який залишився на рівні минулого року і складає 3,1, а також диференціацію ставок земельного податку згідно з рішеннями відповідних рад.

      Статею 64 Закону №107 також установлено , що по сільськогосподарських угіддях  та землях населених пунктів , грошову  оцінку яких проведено і уточнено станом на 1січня 2008 року, застосовуються ставки земельного податку , встановлені статею 6 та частиною першою статті 7 Закону №2535 – ХІІ.

      Пільги  по сплаті земельного податку можуть також встановлюватися Законом  України “Про Державний бюджет України на поточний рік”.

      Адмініструванням  податку за землю займається сектор адміністрування платежів за землю, ресурсних та неподаткових платежів відділу оподаткування юридичних осіб.

      У своїй роботі сектор керується Конституцією України, законодавчими та нормативними актами Верховної Ради України, Указами, постановами і розпорядженнями Кабінету міністрів України, іншими нормативними актами. На сектор покладається організація справляння місцевих податків і зборів, ресурсних платежів, плати за землю, та інших неподаткових платежів.

      Сектор  здійснює свою практичну діяльність у тісній взаємодії з управліннями і відділами податкової інспекції  та у співпраці з органами місцевих рад та фінансовими органами.

      За  порушення  Закону України «Про плату за землю» платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (ст. 11), а саме: за несвоєчасне подання розрахунку земельного податку, приховування об`єктів оподаткування, заниження ставок земельного податку, несвоєчасну сплату земельного податку та ін.

      Розрахунок  земельного податку  юридичними особами  проводиться самостійно за станом на перше січня поточного року відповідно до форми земельного податку, затвердженої наказом ДПА України від 14 січня 1998року №18, і до 1 лютого подається відповідні податковій адміністрації(додаток 18). У випадку отримання земельної ділянки протягом року юридичні особи подають розрахунок протягом місяця після отримання. Платіжні повідомлення про сплату податку видаються громадянам не  пізніше 15 липня поточного року.

      Відповідно  до Закону України «Про порядок погашення  заборгованості перед бюджетами  та державними цільовими фондами  » плата за землю сплачується  щомісяця протягом 30 днів, наступних  за останнім календарним днем звітного періоду.

      Зайво сплачені суми підлягають поверненню за письмовою заявою платника або  за його бажанням можуть зараховуватися на рахунок платежів майбутнього  року.    

      Динаміка  надходжень плати за землю зображена  в додатку 19. 
 

      6.АДМІНІСТРУВАННЯ  ЕКОЛОГІЧНИХ ТА РЕСУРСНИХ ПЛАТЕЖІВ

      Справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 ''Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" (із змінами та доповненнями), наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.1999 р. № 162/379 ''Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища", зареєстрованим в Мінюсті України 09.08.99 р. за №511/3837 (із змінами та доповненнями).

    Збір  за забруднення навколишнього природного середовища справляється за:

    викиди  в атмосферне повітря  забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення;

    викиди  в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами  забруднення;

    скиди забруднюючих речовин безпосередньо  у водні об'єкти; розміщення відходів. Нормативи збору встановлено у фіксованих сумах у гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин та розміщення відходів. Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища поданий у додатку 20

    Платежі за ресурси  та послуги, які стягуються в Україні, включають декілька видів стягнення і обумовлюються тим, що природні ресурси є власністю держави, і за їх використання вона бере плату, основне призначення якої – це покриття видатків на їх відтворення та ефективне використання.

      До  ресурсних платежів відносять:

-лісовий  податок;

     -збір за спеціальне використання  водних ресурсів;

     -збір за геологорозвідувальні  роботи, виконані за рахунок державного  бюджету;

    -рентна плата за нафту і  газ;

    -відрахування від плати за  транзит природного газу, нафти і аміаку;

    -платежі за користування надрами

    -плата за землю.

      Платниками  ресурсних податків та платежів являються суб’єкти підприємницької діяльності-водокористувачі незалежно від форм власності, включаючи підприємства гідроенергетики та водного транспорту.

      Платники  не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом подають до ДПІ “Розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів” (додаток 21).

      Динаміка  надходжень екологічних та ресурсних  платежів наведена в додатку 19. 
 

      7.АДМІНІСТРУВАННЯ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ

     Складовою частиною системи оподаткування  є місцеві податки і збори. Їх суть полягає в тому, що держава  для свого функціонування повинна  мати певні фінансові ресурси, які  забезпечували б діяльність як на загальнодержавному, так і на місцевих рівнях. З урахуванням особливостей кожного регіону, держава шляхом правового регулювання податкових і бюджетних відносин надає місцевим органам самоврядування право запроваджувати місцеві податки і збори. Місцеві органи самоврядування по кожному платежу розробляють і затверджують положення , яким визначається порядок сплати і перерахування до місцевого бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів).

До місцевих податків і зборів відносять 14 видів  платежів. При цьому місцеві органи влади не зобов’язані запроваджувати усі без винятку види платежів.           Обов’язковими для впровадження є такі види платежів:

• комунальний податок;
• збір за паркування автомобілів;
• ринковий збір;
• збір за видачу ордера на квартиру;
• збір за розміщення об’єктів торгівлі;
• збір з власників собак.

Окрім обов’язкових місцевих податків та зборів в ДПІ Самбірського району справляються наступні:

• податок з реклами
• ринковий збір
• збір за паркування автотранспорту
• гастрольний збір

 
 
 

Платниками  місцевих податків і зборів є юридичні і фізичні особи, незалежно від форм господарювання та власності, які здійснюють діяльність на території України і визначені платниками згідно з базою оподаткування.

Одним з основних документів щодо правового  забезпечення системи місцевих податків і зборів можна вважати Декрет КМУ “Про місцеві податки і збори” №56-93 від 20 травня 1993 року з відповідними змінами, що постійно вносяться до нього.

     Розглянемо  методику розрахунку та строки подання  деяких місцевих податків і зборів.

     Комунальний податок – це обов’язковий місцевий податок, обчислення якого проводиться на основі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та середньоспискової кількості працюючих на підприємстві.

     До  ДПІ подається документ, який має  назву “Розрахунок суми комунального податку” (додаток 22). Цей розрахунок подається до ДПІ за місцем знаходження щоквартально.

     Платниками  цього податку є юридичні особи, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських  підприємств.

     Граничний розмір цього податку не повинен перевищувати 10% річного фонду оплати праці, виходячи із неоподатковуваного мінімуму доходу громадян та середньоспискового складу населення.

     Податок з реклами – це податок на послуги, пов’язані з розміщенням або  встановленням інформації, яка виражає інтерес рекламодавця. Рекламою вважаються всі види оголошень і повідомлень, що передають інформацію з комерційною метою для отримання доходу або іншої вигоди при допомозі засобів масової інформації, якщо це не заборонено чинним законодавством.

     Платниками  податку з реклами є підприємства і організації, які рекламують свою продукцію. Вони подають до ДПІ “Податковий розрахунок податку з реклами” (додаток 23).

     Ринковий  збір стягується з громадян, які  займаються підприємницькою діяльністю, адміністрацією ринку і включається до вартості плати за торгове місце. Максимальний розмір ринкового збору з громадян не повинен перевищувати 20% мінімальної заробітної плати.

       Платниками ринкового збору є  юридичні особи, фізичні особи,  громадяни, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію, продукцію власного виробництва та інші товари. 

     8.ОРГАНІЗАЦІЯ  ПОДАТКОВОГО АУДИТУ ТА ВАЛЮТНОГО  КОНТРОЛЮ

       Ефективність  проведення документальної перевірки  в значній мірі залежить від роботи, яку необхідно провести до початку проведення самої перевірки. До основних напрямків такої роботи відносяться такі:

1. Відбір платників податків для перевірки

2. Збирання інформації про платника податків