Податкова амністія, як метод податкового регулювання

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Кіровоградський національний технічний університет 

Факультет обліку та фінансів

Кафедра аудиту та оподаткування 
 
 
 

Реферат з дисципліни

«Податковий менеджмент» на тему:

«Податкова амністія, як метод податкового регулювання» 
 
 
 
 

Виконала:

ст. гр. ОП – 07

Кукобенко Т. М.

Перевірила:

Магопець  О.А. 

Кіровоград 2011

Вступ

     Податкова амністія полягає у звільненні від фінансової, адміністративної або кримінальної відповідальності платників податків, зборів (обов’язкових платежів) або їх посадових осіб за недекларування, ухилення від сплати або умисне ухилення від сплати податкових зобов'язань або ухилення від декларування валютних цінностей, розміщених за межами України. Крім того, через податкову амністію суб'єкти податкової амністії звільняються від обов’язків зі сплати зобов’язань з податків, зборів (обов’язкових платежів), окрім зобов'язань зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також пені, штрафних санкцій та адміністративних штрафів, що були нараховані контролюючими органами або самостійно платниками податків, але не були сплачені до дня набрання чинності даним законом. З одного боку, податкова амністія — разовий захід, здатний легалізувати “брудні гроші”. З іншого боку, практика показує, наскільки українська держава непослідовна щодо податків і відповідальності за їх несплату. Всезагальне податкове “прощення” може обернутися на всезагальне “покаяння”. У пояснювальній записці до проекту Закону “Про податкову амністію” депутати зазначають, що “головними мотиваціями для повернення капіталів в Україну є низький рівень загальних ризиків політичного та економічного характеру, пов'язаних із вкладеннями коштів в економіку України”. Продовжуючи оду вітчизняній економіці, депутати доводять, що рівень оподаткування корпоративних та особистих доходів в Україні є одним із найнижчих у Європі.

     За  недостатньо визначених гарантій недоторканності  амністованих грошей навряд чи хтось  матиме бажання повертати свої капітали в Україну. Можна сперечатися, однак  декому краще отримувати відсотки у  швейцарському чи прибалтійському  банку, аніж боятися втратити свої гроші, що працюють у “реальному” секторі  української економіки. 
 

     Ідея  використання коштів тіньового сектора  економіки як альтернативного джерела  залучення фінансових ресурсів в  економіку України за рахунок  проведення податкової амністії набула особливого значення для забезпечення динамічного зростання темпів росту  ВВП і нарощування обсягів  інвестицій у державі.

     Вона  досліджувалася багатьма вітчизняними вченими, зокрема: В.Геєцем, М. Азаровим, О. Барановським, О. Василиком, М. Крупкою та ін. – і була досить дискусійною пропози-цією, оскільки, крім правових і фінансових аспектів, торкалася також соціальних і морально-етичних, з погляду їхніх наслідків для суспільства. Крім того, зазначалося, що лише силові методи боротьби з тіньовою економікою дають тимчасовий ефект і не ліквідовують першопричину цього явища.

     Однак поза увагою наукових розробок залишалися питання щодо співставлення отриманого економічного ефекту для економіки  країни від проведення легалізації (податкової амністії) доходів і  можливості виникнення у суспільстві  правового нігілізму та втрати довіри населення до органів виконавчої влади, в тому числі до органів  податкової служби тощо.

     Враховуючи, що легалізація доходів є багатогранною  проблемою, розглянемо лише її один аспект, а саме економічні та політичні передумови податкової амністії в Україні.

     Глобалізація  світової економіки породжує ряд  проблем, які створюють реальну  загрозу національній безпеці будь-якої країни. Найбільш гострою серед них  є інтернаціоналізація злочинності  в економічній сфері, посилення  її впливу на ефективність функціонування національного господарського комплексу, зростання обсягів завданої шкоди  економіці країни.

     Не  стала винятком Україна. За оцінками українських експертів, майже 45–50 % ВВП України перебувають у „тіні”. При цьому до 80 % тіньових капіталів створюється завдяки навмисному ухиленню від сплати податків, що негативно впливає як на формування дохідної частини державного бюджету, так і на обсяги ВВП. Тому саме криміналізація економіки на сьогодні визначається експертами як один із основних стримуючих факторів темпів розвитку України.

     Проблема  вивезення капіталу за кордон, крім правового аспекта, з погляду  законності таких операцій, має ще й негативні економічні наслідки. Нестача капіталу не дозволяє на сьогодні Уряду України вирішити багато життєво  важливих проблем. З одного боку, уряд намагається отримати кредити для  вирішення невідкладних завдань, з  іншого – відбувається відтік значних  обсягів коштів з країни. Вирішити цю проблему лише адміністративними  методами не можна, оскільки такий підхід створить умови для ізоляції нашої  країни від інших. Крім того, капітал  завжди буде шукати для себе більш  вигідне застосування. Тільки створивши  сприятливі умови для розвитку вітчизняної  економіки, насамперед, реального сектора, можна розраховувати, що відтік капіталу за кордон призупиниться і ця тенденція  зміниться на протилежну. У сфері  оподаткування це стосується зниження податкового навантаження на суб’єктів  господарювання, спрощення механізму  адміністрування податків, створення  партнерських відносин між органами податкової служби та платниками податків. Тому, як один із напрямів податкової реформи  в Україні, з метою легалізації  тіньового капіталу Президентом  України та урядом неодноразово було запропоновано провести у державі  податкову амністію. При цьому  проведення податкової амністії повинно  здійснюватися паралельно з процесом реформування як податкової систем в  цілому, так і підвищення рівня  „прозорості” фінансових операцій і  контролю за їхнім виконанням з боку органів влади.

     Важливу роль під час проведення податкової амністії відіграє політична та економічна ситуація в країні. Так, основним офіційним  мотивом проведення амністії в Україні  є залучення коштів, у тому числі  із-за кордону, як значного джерела  поповнення інвестиційного ресурсу  держави. Уряд планує, що частина легалізованих  населенням коштів шляхом проведення податкової амністії буде спрямована на інвестиції у виробничий сектор у вигляді придбання акцій підприємств. Інша частина легалізованих у такій спосіб коштів буде зберігатися на депозитних рахунках у вітчизняних комерційних банках (це одна із головних умов проведення легалізації доходів), які також будуть у вигляді кредитів спрямовуватися на розвиток виробництва. Таким чином, уряд намагається вирішити проблему нестачі іноземних інвестицій в економіку країни.

     Класичним взірцем вдалого проведення податкової амністії є амністія в Ірландії 1988 року. При цьому акумульовані під  час проведення амністії кошти становили 2,5 % ВВП цієї країни. Що стосується досвіду інших країн, то в США регулярно проводяться податкові амністії на рівні окремих штатів. За період з 1982 по 1997 роки 35 штатів реалізували на власному рівні різні програми податкових амністій. Найбільш успішні з них дозволити залучити до місцевих бюджетів додатково кошти у обсязі 1–3 % від їхньої загальної суми.

     Що  стосується країн з перехідною економікою, то ефективність проведення амністії також досить висока. Так, у Казахстані податкова амністія 2001 року дозволила  вивести з „тіні” 500 млн дол. Однак, на нашу думку, доцільно буде розраховувати  на обсяг легалізованих коштів під  час проведення податкової амністії в Україні на рівні до 5 % від ВВП. В узагальненому вигляді результати податкових амністій у деяких країнах світу подано у таблиці 1.

     Таблиця 1

Економічна  ефективність проведення податкових амністій у деяких країнах  світу [5]

     Важливу роль у процесі проведення податкової амністії відіграє також кількість  громадян, які взяли участь у легалізації  доходів. Так, у Казахстані амністією  скористалися 3 000 чоловік і середня  сума, яку вони декларували, становила 165 тис. доларів. В Індії в амністії доходів взяло участь 466 тис. платників  податків і було задекларовано прихованих від податків доходів на суму 8,2 млрд дол. Легалізація доходів відбувалася  за зниженою ставкою оподаткування.

     Не  менш важливим аргументом на користь  проведення податкової амністії в країні є наявність дефіциту державного бюджету. Так, на 2007 рік Верховна Рада України затвердила державний бюджет з граничним розміром дефіциту 15,7 млрд грн. Хоча сам по собі розмір дефіциту на рівні 2,58 % ВВП не є загрозливим для економіки країни, але враховуючи, що існують значні ризики недовиконання окремих показників дохідної частини бюджету, то вже зараз уряд розпочав пошук коштів для його покриття.

     Необхідно також взяти до уваги те, що в  Державній програмі приватизації в  Україні на 2003–2008 роки передбачено, зокрема, виставлення на продаж пакетів  акцій енергогенеруючих та енергопостачаючих  компаній, гірничовидобувних підприємств, підприємств-монополістів і транспорту. Тобто це підприємства, які мають  значне стратегічне значення для  держави та апріорі є рентабельними  та прибутковими. Крім того, Президент  України підписав відповідні документи  щодо продажу у цьому році державних  пакетів акцій самих привабливих  об’єктів приватизації – „Укртелекому”  та Одеського припортового заводу. Однак відповідно до чинного законодавства  вітчизняні бізнес-групи не можуть легітимно взяти участь у приватизації таких важливих і прибуткових  об’єктів через обмеження, що існують  для офшорних компаній. Тому їм дуже вигідно шляхом податкової амністії реально легалізувати або надати власним доходам виду легалізованих  (псевдолегалізація) для того, щоб взяти участь у завершальному етапі переділу власності.

     Також потрібно зазначити, що протягом терміну  проведення податкової амністії (до 1 року) в умовах глобалізації економічних  процесів, територія нашої країни може бути використана як один із варіантів  квазіофшорної зони для відмивання коштів, у тому числі і з метою  можливого фінансування злочинних  угруповань, а також для виходу на фінансовий ринок України з  метою приватизації об’єктів у провідних  секторах національної економіки з  прямим використанням доходів, отриманих  незаконним шляхом, що створить реальну  загрозу національній безпеці держави.

     Як  уже зазначалося, надто значні розміри  тіньового капіталу призводять до криміналізації економічних взаємовідносин у країні, що в свою чергу знижує темпи економічного розвитку і стримує процес залучення  іноземних інвестицій в країну. Крім того, саме такої суми інвестицій (порівняно  з обсягами тіньового капіталу) буде достатньо Україні для завершення структурної перебудови економіки, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних  товаровиробників, створення ринкових інститутів управління економікою. Тому сама ідея проведення податкової амністії в Україні прихованих від оподаткування  коштів, як альтернативи залучення  іноземних кредитів, є прийнятною і може сприяти вирішенню ряду економічних проблем. Однак тут  слід зробити застереження: може йтися  тільки про легалізацію коштів, що перебувають на території України. Залучити кошти, які розміщені в  закордонних банках, дуже проблематично  і розраховувати на успішну реалізацію такого проекту не варто.

     Щодо  громадської думки, то дослідження, проведені соціологічної службою  Центру Разумкова, свідчать, що легалізацію  тіньових капіталів в Україні  вважають необхідною майже дві третини (61,4 %) громадян. Більшість (57,6 %) громадян упевнені в тому, що необхідно створювати умови, за яких капітали, вивезені за кордон, могли б бути легально повернуті до України і вкладені в розвиток українських підприємств. Майже половина (45,9 %) громадян вважають, що потрібно пробачити минулі порушення законів підприємцям, які готові вивести свої капітали „з тіні” або повернути їх з-за кордону і вкласти в економіку України. На підставі здійсненого соціологічного дослідження серед платників податків спеціалісти роблять висновок, що за умови здійснення легалізації (амністії) тіньових капіталів і прибутків можна розраховувати на розуміння та підтримку такого кроку влади з боку громадськості України.

     Слід  звернути особливу увагу на те, за якою ставкою податку будуть легалізуватися доходи. У більшості країнах, де проводилася  амністія, була застосована занижена ставка податку. Тому в даному випадку  амністовані доходи складаються  з двох складових. Перша – сума сплачених податків до бюджету, тобто  це реальні кошти, які можуть бути використані на фінансування державних  витрат і вони становлять безпосередній  фінансовий ресурс держави. Інша складова – це легалізовані кошти, власниками яких є фізичні та юридичні особи. Ці кошти акумулюються на банківських  рахунках і можуть розглядатися як потенційний фінансовий ресурс держави, який може бути використаний на інвестування тих чи інших проектів. Власники коштів можуть здійснювати безпосередні приватні інвестиції або залишити їх на банківських депозитах, і тоді ці кошти можна розглядати як кредитний  ресурс банків. Тому на даному етапі  перерозподілу фінансових потоків  особливого значення набуває роль держави  у визначенні напрямів розвитку економіки. Якщо будуть створені умови для спрямування  цих коштів у вигідному для  держави напрямі (фінансування інноваційних проектів), то можна вважати, що податкова  амністія досягла своєї мети. В  іншому випадку ці кошти можна  розглядати як приватні інвестиції, які  не завжди спрямовані на створення  високотехнологічних технологій, окупність  яких має більш віддалену перспективу. Адже інвестиція як економічна категорія  поєднує в собі два рівноважних  процеси: нагромадження тимчасово  вільних коштів, що є потенційним джерелом інвестицій, та прийняття власником обґрунтованого рішення щодо інвестування таких коштів у разі позитивної оцінки ним стану інвестиційного клімату в країні.