Вартість послуг нотаріуса та порядок її визначення

Розділ 4. Оподаткування 

     Коротко про ще одне дуже важливе питання - питання оподаткування нотаріальної діяльності. Нотаріуси чи не єдині в Україні, хто сплачує величезні податки. Вони самостійно фінансують свою діяльність, виконують фіскальні функції, забезпечуючи сплату податків громадянами, обов’язки суб’єкта первинного фінансового моніторингу, а також є безпосередніми виконавцями роботи реєстратора та/або користувача єдиних та державних реєстрів Міністерства юстиції України.

     Не зважаючи на те, що приватний нотаріат вкрай необхідний державі, тривалий час він працює в умовах відсутності законодавчого регулювання відшкодування понесених на здійснення нотаріальної діяльності витрат. Сподівання на розв’язання цього питання в Податковому кодексі залишилися марними. В питаннях визначення об’єкта оподаткування доходів від нотаріальної діяльності так і немає ясності, приватні нотаріуси знову опинилися в колі листів та роз’яснень податкових органів, якими встановлюється перелік їх витрат.

     Сьогодні  податкове навантаження на нотаріуса  складається з внесків на Єдине  соціальне страхування та податку  з доходів фізичних осіб. Ставка внеску на Єдине соціальне страхування  складає 37,4 відсотка, а податку з доходів фізичних осіб - від 15 до 17 відсотків. При цьому будь-які соціальні гарантії для нотаріуса законодавством не передбачені.

     Що  ж стосується нарахування пенсії, то правила гри постійно змінюються, і ті величезні збори, що були сплачені нотаріусами до Пенсійного фонду  з 1995 по 2000 рік узагалі при розрахунку пенсії до уваги не беруться.

           Щодо витрат з утримання державного нотаріату,  крім приватних нотаріусів, нотаріальні дії в Україні вчиняють державні нотаріальні контори, які сьогодні практично позбавлені бюджетного фінансування. Якщо звернути увагу на фінансові витрати, які несе держава з утримання державного нотаріату, то цифри свідчать, що вже з економічних міркувань Україна має прагнути до створення єдиного нотаріату.

     Якщо  ж державні нотаріальні контори  будуть ліквідовані, постане питання  чесної ціни за вчинення нотаріальних дій для соціально незахищених  клієнтів. На відміну від розвинутих європейських країн, в Україні пільги з оплати за вчинення нотаріальних дій має досить широке коло громадян. За таких обставин прорахувати програму фінансового захисту пільговиків  таким чином, щоб інтереси нотаріуса  у вирішенні цього питання  не переважували інтересів громадян, досить складно. Очевидно, що зробити  це можливо лише завдяки державному регулюванню. Напевно, потрібне законодавче  закріплення в Податковому кодексі  України права нотаріуса відносити  на витрати різницю між єдиним тарифом та мінімальною платою, визначеною для пільговика.

     Відомо, що зміна будь-якої системи - це найскладніше завдання, бо треба переробляти всі інші пов’язані між собою ланки, і зважитися на це можливо лише тоді, коли є впевненість, що ця справа перевірена з усіх боків. Нотаріат у цьому сенсі не є винятком. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки 

     Отже,змінами до законодавства, пропонується встановити, що за вчинення нотаріальних дій, обов’язковість яких визначена законодавством, нотаріуси справлятимуть плату у розмірі, встановленому Мін’юстом.

     Зокрема, коментуючи високу вартість послуг приватних  нотаріусів, що, у свою чергу призводить до великих черг у державних нотаріальних конторах, розглядається можливість встановлення однакової вартості нотаріальних послуг, обов’язковість яких визначена  законодавством, як для державних, так  і для приватних нотаріусів.

     На  сьогодні, законодавством не встановлено  максимальний розмір плати за вчинення приватними нотаріусами нотаріальних дій. Оплата нотаріальних дій, а також  додаткових послуг правового характеру, вчинених приватними нотаріусами, визначається за домовленістю між нотаріусом та особою, яка звернулась за вчиненням  нотаріальної дії. При цьому, Указом Президента України від 10.07.1998 р. № 762/98 Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій встановлено, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.                      

         Державні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.

     За  надання державними нотаріусами  додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними  нотаріальними діями, а також  технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються Головним управлінням юстиції в  Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві  та Севастополі. 
 
 

     Список  використаних джерел 

1. Про нотаріат : Закон України 02.09.1993 року зі змінами від 2007 року.
2. Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій: Указ Президента України від 10 липня 1998 року.
3. Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» : проект закону, від 04.10.2011 року.
4. Юридичний вісник України станом на 2 вересня 2011 року.
5. Радзієвська Л.К., Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні: Навч. посіб. - 2-е вид., стер. / За відп. ред. Л.К. Радзієвської. – К.:  Юрінком  Інтер, 2000 року