Система оподаткування в Україні

Міністерство освіти і науки України

Одеський національний політехнічний  університет

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

на тему:” Система оподаткування в Україні”

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                             Виконав:

                                                                                             Студент гр.ОЕ-061

                                                                                             Співаков О.Г.

 

 

 

 

 

 

 

Одеса 2007

 

План

 

 

 

1.Вступ

2.Система оподаткування в Україні

3.Склад системи оподаткування

4.Види податків і  порядок зарахування їх до  бюджетів

5.Характеристика податкової  системи

6.Висновок

7.Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Вступ

Податки є однією з  найважливіших фінансових категорій . Історично - це найдавніша  форма  фінансових  відносин між державою та членами суспільст- ва.

Формування  податкової системи   України   потребує  вивчення  досвіду розвинутих  країн,  податкові  системи яки  мають багатолітню історію.

Головними чинниками виникнення податків було : по-перше, перехід від натурального господарства  до грошового;  по-друге, зародження та формуван-ня   держави.  Зараз  податки,   з одного боку,  забезпечують   фінансову  базу держави,   а  з  іншого - виступають  інструментом  реалізації   її   економічної доктрини . Податки відзеркалюють фінансові відносини  між державою і плат-никами   з  метою створення  централізованого   фонду  грошових  коштів,  що знаходяться  в розпорядженні держави .

2.Система оподаткування в Україні

Закон України “Про систему оподаткування” № 77/97-Р від 18.02.97 р. визначає принципи побудови системи оподаткування  в Україні, податки і збори  до бюджетів та до державних цільових фондів.

Сукупність податків і зборів до бюджетів та Державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.

Податкова система – це сукупність правових норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнення  податків і платежів, які мають  податковий характер і необхідні державні для виконання її функції. Комплекс податкових заходів істотно впливає на економічну діяльність господарюючих суб’єктів, стимулюючи економічну і інвестиційну активність.

Практика свідчить, що наслідком  збільшення ставок і маси стягнених державою податків завжди є збільшення інформаційних тенденцій. Збільшення маси або напрямку податків призводить до зростання цін веде до погіршення фінансового становища господарюючих суб’єктів, що характеризується подальшим поглибленням кризи і спадом виробництва у загальноекономічному масштабі.

Інколи підприємства штучно утримують  низькі ціни за свою продукцію з  метою, щоб, з одного боку зменшити абсолютну  масу податкових платежів до бюджету, з іншого, шляхом створення штучного дефіциту здійснювати кінцеву реалізацію своїх товарів за посередництва тіньових комерційних структур. Зрештою все одно спрацює механізм ринку: споживач оплачує продукт за ринкової ціною, Разом із тим для держави стає безглуздим збільшення податків, оскільки основна маса прибутку присвоюється виробником і посередником безконтрольно.

Система оподаткування в Україні  являє собою сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджету та внесків до державних  цільових фондів, що справляються у  визначеному порядку. Її сьогоднішній стан можна схарактеризувати як створення основ, реформування самої податкової системи (впровадження податків, характерних для більшості розвинутих країн з ринковою економікою, наприклад, податку на додану вартість, наповнення нових форм оподаткування ринковим змістом.

Податки є формою фінансових відносин між державою і членами суспільства  з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних для здійснення державою її функцій.

Податки і збори – це обов’язкові  платежі до бюджету і державних цільових фондів, що здійснюються платниками у порядку і на умовах. Визначених законодавчими актами України.

Державні цільові фонди –  це фонди, створені відповідно до законів  України, що формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов’язкових платежів) юридичних осіб, незалежно від форм власності, і внесків фізичних осіб.

Платниками податків є юридичні та фізичні особи, на які відповідно до законодавчих актів, покладено обов’язок  сплачувати податки і обов’язкові  платежі. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Пенсійного фонду України (ст. 2 Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про систему оподаткування № 77/97 від 18 лютого 1997 р.).

Об’єктами оподаткування є доходи, додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому  числі митна або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об’єкти, визначені законами України про оподаткування.

Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані:

1. сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни;
2. вести бухгалтерських облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;
3. подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до Законів України декларації, бухгалтерську звітність та інші документи, відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів);
4. допускати посадових осіб державних податкових органів для перевірок, обчислення і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Під час перевірки, що проводиться  податковими органами, керівники  і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи зобов’язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами України, виконувати вимоги державних податкових органів, про усунення виявлених порушень законів України про оподаткування, а також підписати акти про проведення перевірки.

Припиняється обов’язок юридичної  особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) – зі сплатою  податку, збору або його скасуванням.

Заборгованість платників податків і зборів у разі ліквідації юридичної особи сплачується у порядку, встановленому законами України.

Обов’язок фізичної особи зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податків і  зборів обов’язкових платежів (або  його скасуванням), а також у разі смерті платника.

Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) мають право:

1. оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії їхніх посадових осіб;
2. одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, здійснених державними податковими органами;
3. подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги з оподаткування у порядку, встановленому законами України.

Облік платників податків і зборів здійснюється податковими органами та іншими державними органами відповідно до законодавства України. Банки та інші фінансово-кредитні установи відкривають рахунки платникам податків і зборів (обов’язкових платежів) лише за умови пред’явлення ними документів, що підтверджують взяття їх на облік у державному податковому органі, і у триденний термін повідомляють про це державний податковий орган.

Сукупність податків і зборів до бюджетів і державних цільових фондів, що стягуються у визначеному законами України порядку, становить систему  оподаткування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Склад системи оподаткування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Податкова система повинна чітко  визначити всю сукупність податків, зборів, їх форму та структуру, методи побудови і стягнення. Постійно здійснювати  фінансовий контроль за виконанням податкових зобов’язань. Кожна держава в світі енергійно використовує свою податкову систему для регулювання ринку та грошового обігу. Молода Українська держава протягом десяти останніх років створює свою власну податкову систему, яка враховує досвід інших країн, але не є простим його копіюванням. Адже, податкова система кожної окремо взятої держави повинна відображати конкретні особливості країни: рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню і внутрішню політику та безліч інших чинників. Ось чому форми оподаткування однієї країни суттєво відрізняються від форм оподаткування іншої, і в світі немає хоча б двох країн з повністю однаковими системами оподаткування.

Податкова система повинна  включати в себе такі податки та обов’язкові платежі. Які б забезпечували стабільну фінансову базу держави. Без цього держава не в змозі безперервно фінансувати свої видатки.

В Україні найкращими помічниками держави в цьому  плані є такі непрямі податки, як мито, а також такі прямі податки, як податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, плата за землю.

Історія сучасної податкової системи України починає свій відлік з 1992 року. Це досить короткий час  для створення високоефективної політики оподаткування, оскільки створення  ефективної системи оподаткування – це не тільки практична, а й дуже серйозна наукова проблема. Адже податкова система включає в себе цілу низку встановлених в країні податків, обов’язкових платежів, а також складні механізми їх нарахування та внесення до бюджету та до державних цільових фондів. У той же час це не механічна сукупність, а внутрішньо організована, функціонально взаємоузгоджена, взиємодоповнююча, цілеспрямована система, яка базується на науково обґрунтованих і вже історично перевірених принципах податкової політики. Принцип відносно будь-якої системи – це та наукова основа та правило, від якого не відступають. Дотримання основних принципів оподаткування дуже важливе для ефективної реалізації податкової політики сьогодні та створення оптимально справедливої та економічно виправданої системи оподаткування в найближчому майбутньому.

Підвалини податкової політики України були закладені Постановами  Верховної Ради України від 13 грудня 1995 року № 466/95-ВР “Про основні положення  податкової політики та податкової реформи  в Україні” та від 4 грудня 1996 року № 561/96-ВР “Про основні положення податкової політики в Україні”, а також Указом Президента України від 31 липня 1996 року № 621/96 “Про заходи по реформуванню податкової політики”. Цими документами було визначено основні принципи побудови податкової політики та системи оподаткування в Україні, які в подальшому знайшли відображення та розвиток в Законі України від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР “Про внесення змін до Закону України “Про систему оподаткування”.

 

4.Види податків  і порядок зарахування їх до бюджетів

В Україні стягуються:

• загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі);
• місцеві податки  і збори.

До загальнодержавних  належать такі податки і збори:

1. податок на додану вартість;
2. акцизний збір;
3. податок на прибуток підприємств;
4. податко на доходи фізичних осіб;
5. мито;
6. державне мито;
7. податок на нерухоме майно;
8. плата (податок) за землю;
9. рентні платежі;
10. податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин;
11. податок на промисел;
12. збір за спеціальне використання природних ресурсів;
13. збір за забруднення навколишнього природного середовища;
14. збір до Фонду для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення;
15. збір на обов’язкове соціальне страхування;
16. збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;
17. збір до Державного інноваційного фонду;
18. плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

Загальнодержавні податки  і збори (ст. 14 Закону) встановлюються Верховною Радою України і  стягуються на всій території України. Порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів до Державного бюджету України, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається відповідно до законів України.