Правове забезпечення системи адміністрування податків та зборів

 

ЗМІСТ

		стор.
ВСТУП…………………………………………………………………………...... ЗАКОНОДАВЧА БАЗА СИСТЕМИ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ ЗБОРІВ……………………………………………………......................................    2. ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ В УКРАЇНІ……………………………………………………………......		3        4       10
3. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД: АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ В ЄВРОПІ ТА В УКРАЇНІ …………………………………………………............. ВИСНОВКИ…….…………………………………………..................................... СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….……...		17      20       21

 

 

ВСТУП

 

Основним фінансовим ресурсом держави є податкові доходи, обґрунтоване планування надходжень яких є основою  ефективного державного управління. Сучасний рівень розвитку суспільних відносин у сфері оподаткування, а також постійне вдосконалення законодавства про податки і збори передбачають необхідність наукового аналізу правових змін, що відбуваються, та осмислення тих організаційно-економічних механізмів, які використовуються державою для реалізації своїх інтересів при здійсненні податкових вилучень. Найбільш значущою в цьому відношенні є створена державою система податкового адміністрування, правове оформлення якої покликане забезпечити дотримання балансу інтересів держави та осіб, які виконують податкові обов’язки. Cаме в межах податкового адміністрування безперервно відбувається реалізація державних інтересів у податковій сфері, що, природно, викликає підвищений інтерес до вивчення функціонування його специфічного механізму.

Метою роботи є дослідження  стану правового забезпечення системи  адміністрування податків та зборів в Україні, а також її ефективності за міжнародними рейтингами. Основними результатами міжнародного оцінювання ефективності податкового адміністрування є рейтинги міжнародних фінансових організацій, зокрема Європейської Бізнес Асоціації, Світового банку та Міжнародного валютного фонду. Міжнародні податкові рейтинги є дієвим інструментом оцінювання ефективності податкового адміністрування з точки зору впливу на міжнародний імідж країни, звертають увагу влади, громадян та зарубіжних партнерів на існуючі недоліки та переваги в першу чергу нормативно-правової бази національної системи оподаткування, а також спонукають відповідні органи влади до усунення таких недоліків.

 

 

1. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА СИСТЕМИ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ  І ЗБОРІВ

 

Завдяки адмініструванню  податків певною мірою забезпечується функціонування податкової системи  держави. При цьому, адміністрування  податків є її складовою податкової системи. Поряд з цим, включаючи  до свого складу сукупність певних елементів, воно може вважатися і  окремою системою, однак нижчого  порядку.

Проаналізувавши наукові  праці багатьох вчених, можна зробити  висновок про те, що на сьогоднішній день відсутній єдиний підхід до визначення терміна «податкове адміністрування». Таким чином, в одних наукових джерелах податкове адміністрування  окреслюють як основну функцію управління, яка містить у собі планування, організацію, керівництво, облік та контроль, а в інших - як науку, що формує принципи ефективного управління податковою системою в певних соціально-економічних  умовах і суспільно-політичних обставинах, оцінює податкову систему в світлі певних теоретичних критеріїв. Єдиного  трактування цього поняття поки що немає.

Такі науковці, як Ю. Іванов, В. Карпова та Л. Карпов пропонують розглядати податкове адміністрування як сукупність методів, прийомів і засобів інформаційного забезпечення, за допомогою яких органи державної виконавчої влади надають  функціонуванню податкового механізму  заданий законом напрям і координують  податкові дії при суттєвих змінах в економіці та політиці.

Платники податків, як суб’єкти податкових відносин, відчувають потребу  у стабільному та зрозумілому  законодавстві, а також у прийнятті  прозорих рішень щодо стягнення податків та пов’язаних з ними штрафів, фінансових санкцій, пені тощо.

Виникає необхідність забезпечення не лише законодавчого, а й методичного  та методологічного забезпечення процесу  стягнення податків та підвищення його ефективності, визначення складових  податкового адміністрування.

З метою визначення сутнісних  правових аспектів податкового адміністрування та визначення його складових проаналізуємо взаємовідносини у системі податкового адміністрування як систему двох рівнів:

1) система взаємовідносин між державою та платниками податків;

2) система взаємовідносин між органами оподаткування та платниками податків.

Інакше кажучи, поняття  системи адміністрування податків та зборів можна визначити як систему  законодавчо визначеної сукупності взаємовідносин між державою, яка  є ініціатором створення податкового  середовища, та платниками податків. В  той же час держава делегує  контроль за виконанням своїх рішень (контроль за виконанням законів з  питань оподаткування) відповідним  органам, в першу чергу – податковим.

Наявність такої системи  виявляє два аспекти податкового  адміністрування:

а) юридичний – забезпечення платникам податків законодавчої бази для стягнення податків та захисту їх інтересів (адміністрування податку) (рис. 1.1.);

б) фінансово-економічний – забезпечення надходжень до бюджетів за рахунок стягнення законодавчо визначених податків (адміністрування процесів оподаткування).

Стає зрозумілим, що досягнути  прогресу у сфері податкового  адміністрування можливо лише встановленням  збалансованої взаємодії між  головними суб’єктами податкових відносин.

Суть відносин між державою та платниками податків, роль та місце  кожного з цих суб’єктів податкових відносин чітко визначені основним законом нашої держави – Конституцією України. Відповідно, держава, як суб’єкт  податкових відносин, бере участь у  створенні законодавчої бази для  стягнення податків та зборів. Платники податків, як суб’єкти податкових відносин, своїм реагуванням на створене податкове  середовище або сприяють пожвавленню  процесів, або гальмують їх. Платники податків змушені приймати правила, запропоновані державою, проте миттєво  реагують на зміну пріоритетів  законодавчо  визначених чинників.

 

 

 

Рис. 1.1.  Схема адміністрування  податків у контексті системи взаємовідносин між державою та платниками податків

 

Виникає юридичний аспект податкових взаємовідносин, на якому  ґрунтуються як позитивні, так і  негативні моменти вирішення  проблем оподаткування. Прорахунки юридичної складової податкових взаємовідносин зменшують податкові  надходження до бюджетів, збільшують вірогідність порушень, збільшують навантаження на судові органи.

Юридичний аспект податкового  адміністрування - адміністрування  податків, яке неможливе без участі головних учасників процесу оподаткування  – держави та платників податків. Адміністрування податків забезпечується комплексом законодавчих ініціатив, які  направлені на створення збалансованих  відносин між ними, а також законами й механізмами їх застосування.

Виникає інший аспект податкового  адміністрування. Це необхідність визначити  сукупність відносин, пов’язаних зі стягненням податків. Як наслідок, виникає інша система взаємовідносин – органи оподаткування та платники податків(рис. 1.2.).

 

 

 

 

 

Платник податків

Створення методичної та методологічної

баз стягнення

Органи оподаткування

Створення методичної та методологічної

баз стягнення податків та зборів

Виконання вимог законодавства

по сплаті конкретних податків та зборів (ПКУ)

 

Сукупність відносин по регламентації  та порядку

стягнення та сплати конкретних видів податків та зборів

 

 

 

Рис. 1.2. Схема адміністрування процесів оподаткування у контексті система взаємовідносин між органами оподаткування та платниками податків

 

З точки зору вдосконалення  взаємовідносин між органами оподаткування  та платниками податків, при забезпеченні стягнення та сплати різних видів  податків та зборів необхідно встановити паритетні стосунки між податковими  органами і платниками податків. Для  цього доцільно забезпечити виконання  комплексу питань, пов’язаних з  функціонуванням цих органів  для виконання поставлених перед ними задач. Якщо аналізувати цей аспект, адміністрування процесів оподаткування є прерогативою органів оподаткування та забезпечується створенням методичної та методологічної баз стягнення податків та зборів, а також розробкою податкових роз’яснень для платників податків з питань застосування законодавчих та нормативних актів з питань оподаткування. Саме адміністрування процесів оподаткування направлено на корегування відносини у сфері оподаткування.

Основною метою, задекларованою при прийнятті 2 грудня 2010 року Верховною Радою України Податкового кодексу, є необхідність забезпечення стійкого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі з одночасним збільшенням сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів, зокрема за рахунок підвищення ефективності адміністрування податків та побудови цілісної і всеосяжної законодавчої бази з питань оподаткування, а також, подальше наближення податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу з урахуванням перспективи поглиблення економічної інтеграції з країнами-членами ЄС. При цьому пріоритетною сферою в області адаптації податкового законодавства, на якій в першу чергу були сконцентровані зусилля розробників проекту кодексу, і в якій в обов’язковому порядку має забезпечуватися приблизна адекватність законодавства України законодавству ЄС, було непряме оподаткування.

Податковий кодекс України  визначає правові основи побудови та функціонування податкової системи, її структуру та елементи. Податковий кодекс замінив більше двадцяти законодавчих актів, серед яких Закони України  «Про систему оподаткування», «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування  прибутку підприємств», «Про податок  з доходів фізичних осіб», «Про порядок  погашення зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та низки інших. Зі вступом в силу Податкового  Кодексу адміністрування місцевих податків і зборів набуло нових ознак і механізмів, чому присвячений 2 Розділ Податкового кодексу. Водночас, слід зауважити, що цей законодавчий акт визначає правовідносини, які виникають між платниками місцевих податків і зборів та контролюючими органами, тільки на певних етапах податкового адміністрування. Якщо характеризувати в цілому, то можна стверджувати, що норми Податкового кодексу починають застосовуватися з того моменту, коли платник податків надає (або повинен надавати) податкову звітність до контролюючого органу.

За результатами дослідження  сформульовано такі висновки:

а) визначення поняття «адміністрування податків» не сформульовано ні до, ні після прийняття Податкового кодексу України;

б) прийняття Податкового кодексу значно розширило повноваження контролюючих органів та змінило терміни, підстави та види перевірок, що можна негативно розцінювати з позиції платників податків;

в) позитивною зміною є введення податкових консультацій замість податкового роз’яснення, це свідчить про те, що контролюючі органи зацікавлені в плідній співпраці з платниками податків;

г) подання податкових декларацій в електронному виді також є позитивною зміною, тому що це є вигідним як платникам податків, так і контролюючим органам.

 

 Таблиця 1.2

Переваги та недоліки Податкового  кодексу щодо основних положень адміністрування  податків та зборів

Недоліки	Переваги
Розширення термінів, підстав  та видів перевірок	Зменшення переліку контролюючих органів
Податковий кодекс для  сплати податкових зобов'язань не передбачає можливості перенесення  строків, якщо день закінчення строку сплати припадає на вихідний чи святковий  день	Передбачено конкретні строки, протягом яких податковий орган має повідомити платника податків про те, що у прийнятті податкової декларації відмовлено і про причини такої відмови
Визнання у судовому порядку недійсними установчих документів компаній	Встановлення обов'язку для  платників податків, які належать до великих і середніх підприємств, подавати податкові  декларації в електронній формі
Право чиновників отримувати інформацію, що становить  банківську таємницю	Розмір штрафу для платників  податків, які до початку перевірки  контролюючим органом самостійно виявили  факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, становить 3 % від  суми недоплати
Звільнено від відповідальності може бути будь-яку особу, незалежно від розміру заподіяної шкоди	Введення податкової консультації замість податкового роз’яснення