Особливості включення витрат на відрядження до витрат у податковому обліку

У разі якщо постачання товарів/послуг  здійснюється  з використанням    кредитних   або   дебетових   карток,   дорожніх, комерційних,  іменних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань   вважається   дата,   що  засвідчує  факт  постачання платником податку  товарів/послуг  покупцю,  оформлена  податковою накладною,  або  дата  виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше. Датою виникнення  податкових  зобов'язань  орендодавця (лізингодавця)  для  операцій  фінансової  оренди (лізингу) є дата фактичної  передачі  об'єкта   фінансової   оренди   (лізингу)   у користування орендарю (лізингоотримувачу). Датою   виникнення   податкових   зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів  є дата  зарахування таких коштів  на  банківський рахунок платника податку або дата отримання  відповідної  компенсації  у  будь-якій іншій  формі,  включаючи  зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом. Датою  виникнення  податкових   зобов'язань   у   разі ввезення  товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.      Датою виникнення  податкових  зобов'язань  за  операціями   з постачання  послуг  нерезидентами,  місцем  надання  яких  є митна територія України,  є дата списання коштів з банківського  рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом,  залежно від  того, яка з подій відбулася раніше. Датою   виникнення  податкових  зобов'язань  виконавця довгострокових договорів (контрактів) є  дата  фактичної  передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).   Платники  податку,  які  постачають теплову енергію, газ    природний    (крім    скрапленого),   надають   послуги   з водопостачання,   водовідведення   чи   послуги,   вартість   яких включається  до  складу  квартирної  плати  чи  плати за утримання житла,  фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники   податку,   а  також  житлово-експлуатаційним  конторам, квартирно-експлуатаційним  частинам,   об'єднанням   співвласників багатоквартирних будинків,  іншим подібним платникам податку,  які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою  подальшого їх  перерахування  продавцям  таких  товарів  (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (далі  -  ЖЕКи),  визначають  дату виникнення   податкових  зобов'язань  та  податкового  кредиту  за касовим  методом. Зазначене правило визначення  дати   виникнення   податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ,  що отримують  такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку. Попередня  (авансова)  оплата  вартості  товарів,  що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до  податкового  кредиту  або  податкових  зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

4. Амортизація основних засобів і нематеріальних активів

 Амортизація   -   це систематичний   розподіл   вартості основних засобів,  інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується,   протягом   строку   їх   корисного   використання (експлуатації);

 Амортизації підлягають:

- витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та   довгострокових   біологічних   активів   для  використання  в господарській діяльності;

- витрати на   самостійне   виготовлення    основних    засобів вирощування  довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності,  в тому  числі   витрати   на   оплату заробітної  плати працівникам,  які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

- витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших   видів  поліпшення  основних  засобів,  що  перевищують  10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації,

- витрати на   капітальне  поліпшення  землі,  не  пов'язане  з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

- інші  витрати, визначені статтею 144 Податкового кодексу.

 Не  підлягають  амортизації  та повністю відносяться  до складу витрат за звітний період витрати на:

- утримання основних засобів, що знаходяться на консервації;

- ліквідацію основних засобів;

- придбання (виготовлення)   сценічно-постановочних   предметів вартістю до     5 тисяч  гривень театрально-видовищними підприємствами - платниками податку;

- витрати на  виробництво національного фільму  та  придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.

 Не  підлягають  амортизації  та проводяться за рахунок відповідних  джерел фінансування:

- витрати бюджетів   на   будівництво   та   утримання   споруд благоустрою   та   житлових   будинків,   придбання  і  збереження бібліотечних і архівних фондів;

- витрати бюджетів на будівництво  та  утримання  автомобільних доріг загального користування;

- витрати на  придбання  та  збереження Національного архівного фонду України,  а також  бібліотечного  фонду,  що  формується та утримується за рахунок бюджетів;

- вартість гудвілу;

- витрати на  придбання/самостійне  виготовлення  та ремонт,  а також  на  реконструкцію,   модернізацію   або   інші   поліпшення невиробничих основних засобів.

 Амортизація нараховується за п’ятьма методами:

– прямолінійним, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

– за методом  зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

– за методом  прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації  визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється. Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 «Машини та обладнання» та 5 «Транспортні засоби»;

– кумулятивним, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт обчислюється діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на кількість років його корисного використання;

– виробничим, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

 Передбачено особливі правила нарахування амортизації  для деяких активів, а саме: амортизація  об'єктів груп 9, 12, 14 та 15 нараховується  за прямолінійним та виробничим методами, також амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% його вартості, яка амортизується, а решта 50% вартості, яка амортизується, – у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) унаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта – у розмірі 100% його вартості.

 Згідно  з пп. 145.1.7 Податкового кодексу на основні засоби груп 1 «Земельні ділянки» та 13 «Природні ресурси» амортизація не нараховується.

 Класифікація  груп основних засобів та інших необоротних  активів і мінімально допустимих строків їх амортизації:

група 1 - земельні ділянки – не визначено.

група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом – 15 років;

група 3 - будівлі, 20 років; споруди – 15 років, передавальні пристрої - 10 років;

група 4 - машини та обладнання – 5 років;

з них: 

електронно-обчислювальні  машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень  - 2 роки.

група 5 - транспортні засоби 5 років;

група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі) - 4 роки;

група 7 - тварини 6 років;

група 8 - багаторічні насадження- 10 років;

група 9 - інші основні засоби - 12 років;

група 10 - бібліотечні фонди - не визначено;

група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи - не визначено;

група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди - 5 років;

група 13 - природні ресурси - не визначено;

група 14 - інвентарна тара - 6 років;

група 15 - предмети прокату - 5 років;

група 16 - довгострокові біологічні активи - 7 років.

 Амортизація нараховується помісячно, починаючи  з місяця, що настає за місяцем введення об'єкта ОЗ в експлуатацію, протягом строку корисного використання об’єкта, що встановлюється наказом по підприємству в момент визнання цього об’єкта активом (при зарахуванні його на баланс). А цей строк не повинен бути меншим, ніж визначено в п. 145.1 Податкового кодексу (п. 146.2 ПКУ).   

     При визначенні строку корисного  використання засобу слід враховувати  наступні моменти:   

 - очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;    

 - фізичний  та моральний знос, що передбачається;    

 - правові  або інші обмеження щодо строків  використання об'єкта та інші  фактори (п. 145.1.3 Податкового кодексу).   

 Нарахування амортизації призупиняється на періоди  виводу об’єкта з експлуатації –  це може бути реконструкція, модернізація, добудова, дообладнання, консервація  або інші причини. При цьому необхідні  підтвердні документи, що засвідчують  факт виведення цих об’єктів з експлуатації (п. 146.2 Податкового кодексу).   

 В разі зміни очікуваних економічних вигод  від використання основних засобів, строк експлуатації доречно переглянути, але все ж із дотриманням вимог п. 145.1 Податкового кодексу. І вже потім нараховувати амортизацію, виходячи з нового строку, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (це правило не діє при застосуванні виробничого методу нарахування амортизації) (п. 145.1.4 Податкового кодексу).   

 Закінчується нараховуватися амортизація лише тоді, коли залишкова вартість засобу дорівнює його ліквідаційній вартості (п. 145.1.4 Податкового кодексу).   

     Метод амортизації на підприємстві  визначається наказом про облікову  політику і може переглядатися  в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації (п. 145.1.9 Податкового кодексу). 

5. Реєстрація осіб як платників ПДВ

 Обов'язковій  реєстрації платником ПДВ підлягають особи, у яких загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ). Дане правило не стосується платників єдиного податку (ст. 181 Податкового кодексу).

 Необхідно також звернути увагу на те, що ліміт  у 300 тис. грн.  розраховується за правилом першої події, що застосовується для розрахунку ПДВ, а не за методом нарахування.