Особливості включення витрат на відрядження до витрат у податковому обліку

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗМІСТ 
 

1. Порядок визначення доходів та їх склад..........................................................3

2. Особливості  включення витрат на відрядження  до витрат у податковому обліку..................................................................................................................5

3. Податкове  зобов’язання з ПДВ, дата його виникнення..................................8

4. Амортизація  основних засобів і нематеріальних  активів..............................11

5. Реєстрація  осіб як платників ПДВ...................................................................16

Список  використаної літератури.........................................................................18 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Порядок визначення доходів та їх склад

    Відповідно до п. 135.1 Податкового  Кодексу України доходи, що   враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються з:

- доходу  від  операційної  діяльності;

- інших доходів.

Доходи  визначаються на підставі первинних  документів, що  підтверджують   отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання  яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених Кодексом. Суми,  відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів. Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної   (контрактної)   вартості,   але  не  менше  ніж  сума компенсації,  отримана  в  будь-якій  формі,  в  тому  числі   при зменшенні зобов'язань, та включає:

- дохід   від  реалізації  товарів,  виконаних  робіт, наданих послуг,  у тому числі винагороди комісіонера  (повіреного, агента   тощо); 

- дохід банківських установ, до якого включаються:

а) процентні  доходи  за  кредитно-депозитними  операціями  (в тому  числі  за кореспондентськими рахунками) та цінними паперами, придбаними банком;

б) комісійні  доходи,  в тому  числі  за  кредитно-депозитними операціями,      наданими      гарантіями,     розрахунково-касове обслуговування,  інкасацію та перевезення цінностей,  операціями з цінними  паперами,  операціями  на  валютному ринку,  операціями з довірчого управління;

в) прибуток від операцій з торгівлі цінними  паперами;     

г) прибуток від операцій з купівлі/продажу  іноземної  валюти та банківських металів;

д) дохід, пов'язаний з реалізацією заставленого майна;

е) інші  доходи,  прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

є) інші доходи.

Інші  доходи включають:

- доходи   у вигляді   дивідендів,   отриманих   від нерезидентів;

- доходи   від   операцій   оренди/лізингу;

- суми штрафів та/або неустойки чи  пені,  фактично отримані  за  рішенням  сторін  договору або відповідних державних органів, суду;

- вартість  товарів,  робіт, послуг, безоплатно отриманих у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни,  суми безповоротної фінансової  допомоги, отриманої   у  звітному  податковому  періоді, безнадійної  кредиторської заборгованості,  крім випадків, коли операції з  надання/отримання  безповоротної  фінансової допомоги проводяться  між  платником   податку   та   його   відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

- суми   поворотної   фінансової  допомоги,  отриманої у звітному податковому періоді,  що  залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду,  від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів),  або осіб, які  згідно із Кодексом мають пільги з цього податку;

У разі  якщо  в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову  допомогу  (її  частину) особі,  яка її надала,  такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої  поворотної  фінансової  допомоги  (її  частини)  за наслідками  звітного  податкового періоду,  в якому відбулося таке повернення. При цьому доходи такого платника податку не  збільшуються  на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу,  не змінюються як при  її видачі, так і при її зворотному отриманні.

- суми невикористаної частини коштів,  що повертаються з страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 159.2 статті 159 цього Кодексу;

- доходи,  не   враховані   при   обчисленні   доходу періодів,   що   передують   звітному,   та  виявлені  у  звітному податковому періоді;

- дохід від реалізації   необоротних   матеріальних активів,  майнових  комплексів,  оборотних активів;

- інші доходи за звітний податковий період.

2. Особливості включення витрат на відрядження до витрат у податковому обліку

Відповідно  до п. 140.1.7 Податкового кодексу до складу витрат відносяться витрати на   відрядження   фізичних   осіб,   які перебувають у трудових відносинах із платником податку або є членами його керівних  органів, в  межах фактичних витрат особи,  яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад,  так і за місцем відрядження (у тому числі на  орендованому транспорті),  оплату  вартості  проживання у готелях (мотелях),  а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання,  чищення,  лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни),  на найм інших  жилих  приміщень,  оплату  телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування,  інші  документально  оформлені  витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які  збори  і  податки,  що  підлягають  сплаті  у зв'язку із здійсненням таких витрат. Ці витрати можуть бути  включені до складу витрат у податковому обліку лише за наявності підтвердних документів,  що  засвідчують вартість  цих витрат у вигляді транспортних  квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій),   у   тому  числі  електронних  квитків  за  наявності посадкового  талона  та  документа  про  сплату  за  всіма  видами транспорту,  в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів  (мотелів)  або  від  інших  осіб,  що  надають  послуги з розміщення  та  проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць  у місцях проживання, страхових полісів тощо. Не дозволяється  включати  до  складу  витрат  на  харчування вартість  алкогольних напоїв і тютюнових виробів,  суми "чайових", за винятком випадків,  коли суми таких "чайових"  включаються до рахунку згідно  із законами країни перебування,  а також плату за видовищні заходи.

     До  складу  витрат  на відрядження  відносяться також витрати, не  підтверджені документально, на  харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України,  але не  більш  як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати,  встановленої законом на 1  січня  податкового  (звітного)  року,  в  розрахунку  за  кожен календарний день такого відрядження,  а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної  заробітної  плати,  встановленої законом  на  1 січня податкового (звітного) року,  в розрахунку за кожен  календарний  день  такого  відрядження    

     Сума добових визначається в  разі відрядження: 

     у межах України та країн,  в'їзд громадян України на територію  яких не потребує наявності  візи (дозволу на  в'їзд),  -  згідно  з наказом про відрядження  та відповідними первинними документами;

     до країн,   в'їзд   громадян   України   на   територію   яких здійснюється за наявності  візи (дозволу  на  в'їзд),  -  згідно  з наказом  про   відрядження  та  відмітками  уповноваженої службової особи   Державної  прикордонної  служби  України   в   закордонному паспорті або документі, що його замінює.

     За відсутності зазначених відповідних  підтвердних документів, наказу  або  відміток  уповноваженої   службової  особи   Державної  прикордонної  служби  України   в  паспорті або документі,  що його замінює сума добових не  включається  до  складу  витрат  платника податку.

     Будь-які витрати  на  відрядження   можуть  бути  включені  до складу  витрат  платника  податку   за  наявності  документів,   що підтверджують  зв'язок  такого  відрядження з діяльністю  такого платника податку,  зокрема (але не  виключно)  таких:  запрошень сторони,  що  приймає,  діяльність  якої  збігається  з діяльністю платника  податку;  укладеного  договору   чи   контракту;   інших документів,  які  встановлюють  або засвідчують бажання встановити цивільно-правові  відносини;  документів,  що  засвідчують  участь відрядженої  особи  в  переговорах,  конференціях або симпозіумах, інших заходах,  які проводяться  за  тематикою,  що  збігається  з господарською діяльністю платника податку.

     Якщо згідно   із   законами  країни  відрядження  або   країн, територією яких здійснюється  транзитний рух до країни відрядження,  обов'язково  необхідно  здійснити   страхування  життя або здоров'я  відрядженої  особи  чи  її  цивільної  відповідальності  (у   разі використання транспортних засобів), то витрати на таке страхування включаються до складу витрат платника податку,  що відряджає  таку особу.

     За запитом  представника  органу  державної податкової служби платник податку забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Податкове зобов’язання з ПДВ, дата його виникнення

Відповідно  до статті 187.1. Податкового кодексу датою  виникнення  податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

     а) дата   зарахування   коштів   від   покупця/замовника   на  банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг,  що підлягають  постачанню,  а  в  разі  постачання  товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку,  а в разі  відсутності  такої  -  дата  інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

     б) дата відвантаження товарів,  а в разі експорту  товарів  - дата  оформлення митної декларації,  що засвідчує факт перетинання  митного кордону України,  оформлена  відповідно  до  вимог  митного  законодавства,  а для послуг  -  дата  оформлення документа,  що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У разі постачання товарів або послуг  з  використанням торговельних  автоматів  або іншого подібного  устаткування,  що не передбачає    наявності    касового    апарата,    контрольованого уповноваженою  на це фізичною особою,  датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або  подібного  устаткування  грошової виручки.  Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України. У разі  постачання  товарів  за  договорами  товарного кредиту  (товарної  позики,  розстрочки),  умови яких передбачають сплату  (нарахування)  відсотків,  датою   збільшення   податкових зобов'язань   у   частині   таких  відсотків  вважається  дата  їх нарахування згідно з умовами відповідного договору. У   разі   якщо   постачання   товарів/послуг    через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів,  карток або  інших  замінників  національної  валюти,   датою   збільшення податкових  зобов'язань  вважається дата постачання таких жетонів, карток або інших замінників національної валюти.