Особливості оподаткування окремих платників податків. Оподаткування банківських установ

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Національний університет  кораблебудування

ім. адмірала Макарова

 

 

кафедра фінансів

 

 

Курсова робота

з дисципліни «Податкова система»

На тему: «Особливості оподаткування окремих платників податків.

Оподаткування банківських  установ»

 

 

 

 

 

 

 

 

Науковий керівник:

_________  Стукалова Л.О.

   (підпис)

 

Студентка гр. 4441 _________ Ткаченко О.П.

                                     (підпис)

Миколаїв 2011

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП 3

РОЗДІЛ І.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ  ОПОДАТКУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ  В УКРАЇНІ 4

1.1 Оподаткування банківської діяльності в Україні 4

1.2 Зарубіжний досвід оподаткування фінансових установ і можливості його застосування в Україні 7

1.3 Особливості формування  прибутку комерційного банку 8

РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ  ПРАКТИЧНИХ АСПЕКТІВ ОПОДАТКУВАННЯ  КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ 12

2.1 Вплив оподаткування на фінансову діяльність банків 12

2.2 Податкова декларація як запорука правильності сплати податку на прибуток 14

2.3 Оцінка податкових ризиків  банку в умовах невизначеності 22

РОЗДІЛ ІІІ. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ  В УКРАЇНІ 33

3.1 Проблеми оподаткування діяльності комерційних банків 33

3.2 Податковий аспект капіталізації  банків як банків як засіб  удосконалення оподаткування комерційних 35

ВИСНОВКИ 40

Список використаної літератури 41

ДОДАТКИ 42

 

ВСТУП

Актуальність питань оподаткування  банків не викликає сумніву. Ця тема логічно вписується в загальноукраїнську дискусію про проблеми вдосконалення податкової політики, прийняття Податкового кодексу і, нарешті, формування національної податкової системи як такої. 

 Сучасна банківська  система виявилася нестійкою  системою, а цілий ряд її основних  елементів - неефективними з точки  зору управління і досягнення  фінансових результатів. Держава не змогла знайти в банківській системі гідної опори ні в питаннях збирання податків безпосередньо від банківської діяльності, ні в питаннях забезпечення банками своєчасних податкових перерахувань підприємств-клієнтів до бюджетів різних рівнів. 

 На сьогоднішній день, в літературі приділяється досить  незначне місце оподаткуванню  кредитних організацій, яке головним  чином направлено на висвітлення  існуючого законодавства, ніж  на аналіз проблем, і знаходження  шляхів виходу з них.

Практично повністю відсутня інформація, про частки податкових платежів зібраних з комерційних  банків у загальній сумі доходів  Державного бюджету, що досить-таки ускладнює  аналіз стану банківського сектора, а він в даний час знаходиться  на стадії підйому, і займає істотну  область у економіки нашої  країни.

Метою роботи є аналіз ефективності та проблемних аспектів оподаткування банківських установ України . 
Для досягнення поставленої мети розглядались нововведення, які прийшли  з Податковим кодексом та можливості вдосконалення механізму оподаткування комерційних банків в Україні.

 

 

 

РОЗДІЛ І.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОПОДАТКУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ

1. Оподаткування банківської діяльності в Україні

 

Банківська система будь-якої країни - це унікальна система, що акумулюючи значні обсяги тимчасово вільних  фінансових ресурсів держави, господарюючих  суб'єктів і населення, перерозподіляє їх між тими суб'єктами фінансових відносин, які відчувають тимчасовий дефіцит  коштів і забезпечує таким чином  процес постійного відтворення виробництва. Це свідчить про те, що банківська діяльність постійно супроводжується ризиками і має свої специфічні особливості. Зважаючи на це, певні особливості  має і механізм оподаткування  фінансово-господарської діяльності банків, хоча податкове регулювання  здійснюється відповідно до законодавства, єдиного для всіх суб'єктів господарської  діяльності, незалежно від форми  власності і сфери діяльності.   

 Тема дослідження проблеми  оподаткування банківської діяльності  знаходить своє відображення  в працях таких вітчизняних  науковців: Л.А. Клюско, В.О. Орлової, Н.В. Петровської, Н.Й. Реверчук, І.В. Сало, О.Г. Сербиної [3, 245].

Крім того, недосконалість нормативно-законодавчої бази призводить до недостатнього оподаткування  одних банківських операцій та надмірного оподаткування інших. Цей фактор не дає можливості стабільного розвитку банківського бізнесу та реального  сектору економіки України.  

 Більшість робіт вітчизняних  економістів спрямована на дослідження  механізму адміністрування окремих  видів податків банківськими  установами та проблеми їх  відображення в бухгалтерському  обліку. Але при цьому залишається  невирішеним питання оптимізації  системи оподаткування окремих  видів банківських операцій.  

 Метою банківської  діяльності, як і будь-яких інших  комерційних підприємств є отримання  прибутку, тому така діяльність  підлягає оподаткуванню на загальних підставах згідно чинного законодавства. Однак існує суттєва відмінність у тому, що діяльність банківських установ постійно пов'язана зі значними ризиками, тому банківські операції оподатковуються як операції особливого виду.  

 Податковим кодексом  України визначено сімнадцять  загальнодержавних і п'ять місцевих  податків, зборів та обов'язкових  платежів до бюджетів та позабюджетних  фондів, але не всі вони трапляються  у практичній діяльності банку.[1]   

 Щодо ролі банківських  установ у податкових відносинах, необхідно зазначити, що з одного  боку банк виступає платником  податків, а з іншого - податковим  агентом [4].  

 До початку фінансово-економічної  кризи інтенсивний розвиток банківської  системи засвідчував високий  рівень прибутковості банківського  сектору, дохідність якого значно  перевищувала дохідність сектору  реальної економіки. В той же  час рівень надходжень від  оподаткування банківської діяльності  становив мізерні показники. Останні  2 роки банки відпрацювали з  від'ємним фінансовим результатом,  тобто зі збитками, через кризові  події в економіці та прорахунки  у діяльності самих банків. Отже, за ці роки, надходження коштів  від оподаткування банківських  установ до бюджету практично  відсутні.  

 Крім того за період  фінансово-економічної кризи кредитування  комерційними банками реального  сектору економіки було згорнуто, що негативно відобразилось на  вітчизняних підприємствах. В  даному випадку банківські установи  не виконують своєї однієї  з основних функцій та покладеної  на них місії - забезпечення  стабільного розвитку економіки  країни.  

 Серед податкових важелів  регулювання діяльності суб'єктів  господарювання велике значення  надають зниженню податкових  ставок, оскільки воно істотно  стимулює зростання ділової активності  та інвестиційної діяльності банків.   

 Однак з приводу  даного питання думки вчених  розділяються. Одні вчені вважають, що оподаткування банківського  сектора є недостатнім і тому  доцільно посилити податкове навантаження на нього. Але в такому випадку надмірне податкове навантаження на доходи завжди спонукає до пошуків різних методів несплати податків і неподання фінансової звітності комерційними банками до органів статистики [3, 247].  

 Протилежної думки  дотримуються інші науковці, вважаючи, що податкові ставки на прибуток  банків мають бути нижчими  ніж для підприємств виробничого  сектору, аргументуючи це тим,  що посилення податного тиску  вплине на величину процентних  ставок за кредитами, а подорожчання  кредитів негативно відобразиться  на виробничому секторі економіки.   

 На сьогодні це є  особливо актуальним питанням, адже  вітчизняні підприємства мають  надзвичайно низький рівень рентабельності  і не в змозі користуватися  дорогими кредитами та вчасно  повертати їх. Зі свого боку  банки не можуть надавати таким  підприємствам кредити, так як  існує надто високий рівень  ризику їх неповернення.  

 Вихід із ситуації  що склалася ми вбачаємо у  поєднанні двох протилежних думок  науковців щодо проблеми оподаткування  комерційних банків. А саме, вважаємо  за необхідне застосування диференційованих  ставок оподаткування: збільшення  ставок для спекулятивних операцій  та зниження для найбільш пріоритетних, таких як інвестування коштів  у інноваційні підприємства та  довгострокове інвестиційне кредитування  реального сектору економіки.  

 На сьогоднішній день, важливим кроком щодо зменшення  податкового тиску на банки  є прийняття Податкового кодексу  України, згідно якого податок  на прибуток знизиться за декілька  років з 25% до 17%, також знизиться  ПДВ по одному відсотку за  рік - з 20% у 2011 до 17% у 2014 році [1].  

 Рівень надходжень  у державний бюджет багато  в чому залежить від дієвої  податкової системи. Саме тому  вдосконалення податкової системи  буде сприяти підвищенню ефективності  роботи фінансово-кредитних організацій,  в тому числі і комерційних  банків.  

 Підсумовуючи вище  сказане, слід зазначити, що  розвиток банківської системи  України та вдосконалення системи  оподаткування її діяльності - це  два паралельних і взаємопов'язаних шляхи. Активізація стимулюючої функції державного регулювання оподаткування банківських установ дасть можливість досягти значних успіхів щодо зменшення фінансового дисбалансу та стабілізації економіки в цілому.

 

 

2. Зарубіжний  досвід оподаткування фінансових установ  і можливості його застосування в  Україні

 

Так, у Франції вартість банківських послуг обкладається ПДВ  за ставкою 18,6 %, однак існує перелік послуг, які не оподатковуються. У Великобританії нині існує три ставки ПДВ: максимальна - 27,5 %, стандартна - 8 %, пільгова - 0 % ..). Нульова ставка означає, що банківська послуга попадає під обкладення ПДВ, але податковий оклад обчислюється за ставкою 0 %. Економічний зміст пільги полягає у тому, що банк, який реалізує свої послуги, може зареєструватися як платник податку і вимагати повернення сплачених сум ПДВ із бюджету. Цей вид пільги доцільно застосовувати до таких послуг, які дають невеликі надходження через малі обіги або, коли складно визначити додану вартість. Деякі послуги комерційних банків України до таких послуг належать.     

 В Італії діє чотири  ставки ПДВ - 4 %, 9 %, 13 %, 19 %. Однак додана вартість від банківської діяльності обкладається за максимальною ставкою. В Італії від сплати ПДВ звільняються операції із золотом та іноземною валютою. У банківництві США ПДВ не використовується. В Іспанії у 1994 р. було встановлено три ставки: 4 %, 7 %, 16 %, однак банківські операції від сплати ПДВ звільняються. Якщо взяти податок на прибуток банків, то він також у різних країнах застосовується по-різному. [3, 250]    

 У США основна ставка  податку на доходи корпорацій  становить 84 %, але він вноситься ступінчасто. Банк сплачує 15 % за кожні 50 тис. доларів оподатковуваного доходу, 25 % - за наступні 25 тис. доларів і 34 % - на решту суми. Окрім того, на доходи у межах від 100 до 335 тис. доларів встановлений додатковий збір величиною 5 %.    

 У світовій практиці  застосовуються різні методи  пільгового оподаткування банків:

• зниження ставок оподаткування на тривалий час діяльності банку. Наприклад, у Франції новоствореним банкам надаються пільги щодо сплати податку з компаній протягом п'яти років. Перші два роки податок взагалі не сплачується, на третій рік - лише 25 % ставки, четвертий рік - 50 %, п'ятий рік - 75 % і тільки на шостому році ставка становить 100 %;  надання податкового кредиту, причому це стосується різних податкових платежів; визначення неоподатковуваного мінімуму доходів.

 Це стосується не  лише фізичних осіб при визначенні  та розрахунку прибуткового податку,  а й банків при сплаті усяких податкових платежів (ПДВ, на доходи тощо);повне звільнення банків від сплати податкових платежів. Найбільш відомим є звільнення від оподаткування відсотків, які виплачуються за позиками місцевих органів влади (США);   податкові пільги окремим банкам, які надаються для їх підтримки та подальшого розвитку; при проведенні банками фінансових операцій, таких як благодійні відрахування, підтримка лікарень, відрахування у різні фонди релігійних організацій. У більшості країн такі кошти не підлягають оподаткуванню;  пільги на окремі види витрат. Це стосується коштів, які сплачуються у різні соціальні фонди (пенсійний, соціального страхування, безробітних та ін.) [5, 541]

Для українських банків доцільним  було б застосування таких пільг, як:

• звільнення від оподаткування коштів банків, які інвестуються в інноваційні підприємства;
• надання пільг в оподаткуванні банків, що здійснюють довгострокове інвестиційне кредитування.

1.3 Особливості формування прибутку комерційного банку