Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Апреля 2012 в 16:26, доклад
Діяльність будь-якого суб'єкта господарювання, починаючи з моменту його створення, будучи пов'язана з отриманням тих чи інших матеріальних благ, обумовлена незмінним прагненням до вилучення максимально можливого прибутку. При цьому максимізація економічного результату може бути досягнута як шляхом збільшення доходів, так і шляхом скорочення витрат, до числа яких, безумовно, належать і обов'язкові платежі до бюджету. Податкове навантаження, одним з перших, в числі інших економіко-правових чинників, впливає на організацію та ведення справ суб’єктів господарювання.
Ni – недоїмка по і-му виду податку.
Проте даний показник має суттєвий недолік, а саме: він придатний для використання стосовно тих податків, для яких базою нарахування є деякий фінансовий показник (податок на прибуток, ПДВ, комунальний податок тощо). Можливість обчислення такого показника щодо інших податків (податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на землю тощо), які не відповідають наведеній вимозі, є сумнівною.
Також рівень податкового навантаження пропонується визначати як відношення податкових платежів підприємства до наступних величин: прибуток, виручка від реалізації продукції, витрати підприємства, собівартість продукції, створена на підприємстві додана вартість. На основі цих показників автор пропонує розраховувати інтегрований показник податкового навантаження, який усереднює наведені вище:
де Pint - інтегрований показник податкового навантаження;
Рі – показник податкового навантаження і-го виду;
n – кількість розрахованих показників податкового навантаження.
Розглянуті методики визначення показника податкового навантаження на підприємство зводяться в основному до співвідношення суми податків, що сплачуються підприємством, до суми доходів. Відмінності між цими методиками полягає лише в тому, які податки включаються в чисельник показника і які форми доходів використовуються в знаменнику. Одні дослідники виходять з того, що при визначенні податкового навантаження на підприємство не повинні враховуватися непрямі податки (ПДВ, акциз та ін.) унаслідок їх перекладання на споживача. Інші – навпаки, включають у чисельник всі податки, що сплачуються підприємством як за своїми зобов'язаннями, так і за зобов'язаннями працівників (податки і платежі, що стягуються з сум на оплату праці). Треті дослідники визначають податкове навантаження на підприємство виходячи лише з тих податків, які сплачує підприємство як платник (податки, за якими підприємство є податковим агентом, в розрахунок не береться). Як знаменник при розрахунках податкового навантаження на підприємство в різних методиках використовується весь спектр найважливіших вартісних показників діяльності підприємства – від виручки від реалізації продукції до прибутку. Це відбувається тому, що джерелом сплати може бути лише дохід підприємства в його різних формах: виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) – для ПДВ і акцизів; собівартості продукції з подальшим покриттям витрат з виручки від реалізації (для комунального і соціальних податків і зборів); прибутку підприємства у процесі його формування (для різновидів податку на майно); прибутку підприємства у процесі його розподілу (для податку на прибуток); чистого прибутку підприємства (для економічних санкцій, що вносяться до бюджету, деяких місцевих податків і ліцензійних зборів).
Систематизація існуючих методик розрахунку податкового навантаження на суб’єктів підприємницької діяльності подано на рис. 1.
Наведена на рис.1. сукупність методик оцінки податкового навантаження на суб’єктів господарювання з повною впевненістю свідчить не тільки про вже відоме економічне значення податкового навантаження, але і його самостійну економічну значимість.
3. Податкове навантаження на населення
Відображає частину доходів населення, що перерозподіляється шляхом оподаткування:
де: ППн – податкові платежі, яких сплачує населення; ЗЦФн – платежі та збори, що утримуються із доходів населення у цільові фонди; Дн – сукупні доходи населення.
Взагалі деякі вчені зазначають, що аналіз розподілу податкового навантаження необхідно здійснювати із врахуванням змін у податковій політиці, у доходах суб'єктів господарювання і населення та інших соціально-економічних чинників. З огляду на постулати статистичного напряму, пропонуємо визначати значення податкового навантаження для економіки загалом за такою моделлю:
де: ДБ – доходи зведеного бюджету; Сн – споживчі витрати населення.
Висновок
Проведений аналіз сукупності методик дозволяє сформувати розширене визначення податкового навантаження як економічної категорії, що представляє собою сукупність обчислених в грошовому виразі податків, зборів та інших володіють ознаками податку або збору платежів, обов'язок сплати яких покладено чинним законодавством на
платника податків у зв'язку з вчиненням ним конкретних фінансово-господарських операцій та (або) інших юридично значимих дій, у своїй єдності та взаємозв'язку визначальних загальну суму коштів, що підлягають безумовному, безоплатного та безповоротного вилучення до бюджету протягом податкового періоду.
Визначення показників податкового навантаження повинно базуватись на єдиному методичному підході, що полягає у співставленні витрат, пов’язаних із дією податкового законодавства із отриманим суб’єктом господарювання фінансовим результатом.
Отже, проблема визначення тягара податків та характеру їх впливу на економіку й добробут платників стає одним із пріоритетних напрямів економічної політики України на етапі вдосконалення вітчизняної системи оподаткування задля зростання її конкурентоспроможності. Розробка комплексних теоретичних досліджень податкового навантаження стане важливим кроком до практичного визначення ефективності функціонування податків, наслідків їх дії та відповідно сприятиме подальшому вибору шляхів удосконалення вітчизняної податкової системи.
Використана література
1. Кушнірчук М.Н. «Оптимізація рівня фіскального навантаження з метою економічного убезпечення держави», - Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.11
2. Богославець Т. І. «Аналіз податкового навантаження та його вплив на кінцеві результати діяльності суб’єкта господарювання». Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/
3. Бенч Н.Л. «Податкове навантаження як окрема економічна категорія, теоретична сутність та спроба обрахунку» Наукові праці НДФІ . – 2009. - №2.
4. Ткаченко Т. «Порівняльний аналіз податкового навантаження в економіці України та країнах з розвиненою ринковою економікою». – Формування ринкової економіки в Україні, - 2009. – вип..19. – С. 460-464
5. Дропа Я., Чаба І., «Податкове навантаження та його вплив на економіку України», - Формування ринкової економіки в Україні. –вип. 19.- С.213
Информация о работе Методи оцінки і показники податкового навантаження