Економічна сутність податку на додану вартість, його роль і значення як основного джерела формування державного бюджету

Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Апреля 2013 в 04:30, курсовая работа

Описание работы

Мета нашого дослідження – це вивчення економічної сутності податку на додану вартість, характеристика його ролі та значення у формуванні Державного бюджету України. Основний акцент зроблено на висвітленні механізму нарахування та сплати податку на додану вартість до бюджету. Вивчено й узагальнено чинне законодавство України щодо оподаткування податком на додану вартість, зокрема, Закон України "Про податок на додану вартість", Закон України "Про Державний бюджет України", Закон України "Про систему оподаткування", Указ Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" та ряд інших. Обгрунтовано шляхи вдосконалення податку на додану вартість, які, на нашу думку, дали б можливість досягти максимальної його ефективності в найкоротші строки.

Содержание

Вступ
Загальна характеристика податку на додану вартість
Додана вартість як об'єкт оподаткування ПДВ
Переваги і недоліки податку на додану вартість
Принципи побудови і аналіз механізму справляння податку на додану вартість до бюджету
Платники податку на додану вартість
Об'єкти оподаткування
Визначення бази оподаткування
Пільги при оподаткуванні податком на додану вартість
Ставки податку і порядок визначення суми ПДВ для сплати в бюджет
Відповідальність за порушення законодавства про ПДВ
Роль податку на додану вартість у формуванні Державного бюджету України
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

курсова.doc

— 178.50 Кб (Скачать)

Важливою складовою для обчислення ПДВ є база оподаткування. Вона визначається з урахуванням певних умов здійснення операцій. Зокрема:

  • при продажу товарів (робіт, послуг) – з огляду на їхню договірну (контрактну) вартість, визначену за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита та інших обов'язкових платежів без ПДВ;
  • при продажу товарів (робіт, послуг) без оплати (із частковою оплатою), здійсненні натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, передачі товарів у межах балансу платника податку для невиробничого використання (витрати, які не відносяться до валових і не підлягають амортизації) чи суб'єкта підприємницької діяльності (не платнику ПДВ) база оподаткування дорівнює фактичній ціні операції, але не менша за звичайну;
  • при ввезенні товарів на митну територію України базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість цих товарів, але не менша за митну вартість, яка зазначена у ввізній митній декларації. Визначена вартість перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань. Договірна (контрактна) вартість складається з митної вартості та обов'язкових платежів. До складу митної вартості належать: ціна товару, витрати на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплата брокерських, комісійних, агентських та інших винагород, плата за використання об'єктів інтелектуальної власності. До обов'язкових платежів належать: ввізне мито, акцизний збір, інші податки та збори (за винятком ПДВ);
  • при виготовленні готової продукції в Україні з давальницької сировини нерезидента та у разі її продажу на митній території України базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, яка визначається аналогічно операціям з продажу товарів. При цьому ПДВ до бюджету сплачує покупець, а відповідальність за сплату цього податку несе вітчизняний переробник продукції.

Слід зауважити, що при визначенні бази оподаткування треба враховувати:

  • зміну суми компенсацій за продаж товарів (повернення проданих товарів, визнання боргу покупця безнадійним);
  • вартість зворотної тари за договором (контрактом), яка не долучається до бази оподаткування;
  • комісійну винагороду, яка є базою оподаткування з продажу товарів, що були у вжитку (комісійна торгівля).
    1. Пільги при оподаткуванні податком на додану вартість

З метою врахування принципу соціальної справедливості в механізмі обчислення податку передбачено звільнення від оподаткування низки операцій. Ці операції складають 5 груп: 1 – операції соціального змісту; 2 – операції закладів освіти; 3 – послуги державних органів культури та охорони здоров'я;   4 – окремі операції виробничого змісту; 5 – інші операції.

До складу операцій першої групи належать: продаж вітчизняних продуктів дитячого харчування спеціалізованими закладами, товарів, призначених для інвалідів, утримання дітей у школах-інтернатах та осіб у будинках для людей похилого віку (за рішенням Кабінету Міністрів України); послуги доставки пенсій, поховання; виконання робіт із будівництва житла для військовослужбовців, ветеранів війни та членів сімей військовослужбовців, які загинули при виконанні службових обов'язків. Другої – послуги закладів освіти, охорони здоров'я, культури; продаж лікарських засобів, путівок на оздоровлення дітей; послуги з утримання дітей у дошкільних закладах, послуги культового призначення (за рішенням Кабінету Міністрів України). Третьої – послуги, які надаються державними органами та організаціями (службами зайнятості, органами реєстрації актів громадянського стану, архівними установами України – згідно з законодавством). Четвертої – продаж товарів (крім підакцизних) підприємствами, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів; виконання робіт з будівництва житла для військовослужбовців за рахунок коштів інвесторів; надання в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров'я та надання матеріальної допомоги (в межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць на одну особу) продуктами харчування власного виробництва; до 1 січня 2002 р. операції з видачі сільськогосподарської продукції власного виробництва підприємств-виробників такої продукції; інші послуги. П'ятої – передача конфіскованого майна, знахідок у розпорядження державних органів; передача земельних ділянок, коли вона дозволена згідно з положенням Земельного кодексу України; продаж товарів (робіт, послуг) для потреб дипломатичних представництв міжнародних організацій в Україні; деякі інші операції.

    1. Ставки податку і порядок визначення суми ПДВ
для сплати в бюджет

Ще однією складовою  ПДВ є його ставка. Для обчислення цього податку законом передбачено  дві ставки – нульова та 20%. При  цьому платники податку здійснюють окремий облік операцій з продажу та придбання, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%, та звільнених від оподаткування, а також операцій, вартість яких не належить до складу валових витрат виробництва (обігу), імпортних та експортних операцій.

Важливим елементом  у механізмі сплати ПДВ є дата виникнення податкових зобов'язань  і права платника на податковий кредит.

Датою виникнення податкових зобов'язань:

  1. з продажу товарів (робіт, послуг) – є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
  • або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника ПДВ як оплата товарів (при готівковому продажу – дата оприбуткування в касі);
  • або дата відвантаження товарів (дата оформлення документа – для робіт (послуг).

При продажу товарів з використанням  кредитних або дебетових карток, чеків датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення податкової накладної або дата виписки рахунка (товарного чека).

  1. при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій:
  • або дата відвантаження платником податку товару;
  • або дата оприбуткування товару платником податку.

При здійсненні цих операцій з нерезидентами  – дата оформлення вивізної або  ввізної митної декларації.

При здійсненні бартерних операцій на території України податок справляється за повною ставкою.

  1. при продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів – датою виникнення податкових зобов'язань є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або отримання відповідної компенсації.

Датою виникнення права платника на податковий кредит є:

  1. дата здійснення першої з подій при використанні кредитних чи дебетових карток, чеків: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів або видачі рахунка (чека) або дата оформлення податкової накладної;
  2. для операцій із ввезення товарів (робіт, послуг) – дата сплати податку за податковими зобов'язаннями при оформленні ввізної митної декларації;
  3. для бартерних (товарообмінних) операцій – дата здійснення заключної (балансової) операції, яка відбулася після першої з подій – дати відвантаження товарів або їхнього оприбуткування.

Згідно з Указом Президента "Про деякі зміни в оподаткуванні" особи, зареєстровані платниками податку, при здійсненні ними операцій з торгівлі за готівку можуть обрати певний спосіб визначення дати виникнення податкових зобов'язань та права на податковий кредит за цими операціями (за умови, якщо обсяг оподатковуваних операцій протягом останнього календарного року не перевищував 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Отже, датою виникнення податкових зобов'язань платників ПДВ згідно з вищезазначеним указом є дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) при зарахуванні коштів на банківський рахунок або внесенні їх до каси платника податку (при використанні кредитних дебетових карток або комерційних чеків), а датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунка (каси платника).

Суми ПДВ за ставкою 20%, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються у такому порядку:

  1. Враховуючи господарську діяльність платника, визначаємо базу оподаткування (БО):

БО = СВ + П + ВМ + АЗ, де

СВ – собівартість; П – прибуток; ВМ – ввізне мито; АЗ – акцизний збір.

  1. Обчислюємо суму ПДВ (податкові зобов'язання - ПЗ) за товарами, які підлягають продажу:

ПЗПДВ = (БО ´ 20%) : 100

  1. Формуємо вільну або регульовану ціну:

В(Р)Ц = БО + ПДВ

  1. Визначаємо суму податкового кредиту (ПК) протягом звітного періоду:

ПК = ПДВтмц + ПДВоф + ПДВнма, де

ПДВтмц – сума податків, сплачених платником в зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей, у тому числі імпортних; ПДВоф – сума податків, сплачених у зв'язку з придбанням основних фондів; ПДВнма – сума податків, сплачених у зв'язку з придбанням нематеріальних активів.

  1. Визначаємо суму ПДВ для сплати до бюджету (відшкодування з бюджету):

ПДВ = ПЗ – ПК

При обчисленні суми ПДВ для сплати до бюджету важливо правильно  врахувати умови визначення сум  податкових зобов'язань і податкового  кредиту та віднести суми податку на валові витрати або на прибутки (збитки) (див. рис. 2.1).

Валові витрати
  • при продажу товарів, що звільнені від додаткового оподаткування (не є об'єктом оподаткування);
  • для підприємств, які не зареєстровані як платники ПДВ.

 

Порядок віднесення сум ПДВ на:

 
Податковий кредит
 

Сума ПДВ для сплати в бюджет

при придбанні ТМЦ, вартість яких відноситься  до складу валових витрат:

  • до оплати їх вартості за бартерним контрактом після відвантаження товарів;
  • при попередній оплаті;
  • імпортні послуги.

 

 

Податкові зобов'язання
  • при відвантаженні товарів, без отримання коштів за них;
  • при одержанні готівкових коштів за товари;
  • при зарахуванні коштів від покупців в оплату товарів, які підлягають відвантаженню.

 

Прибутки (збитки)
  • при придбанні товарів, вартість яких не відноситься до складу валових витрат і не амортизується;
  • витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями.

 

Рис. 2.1. Порядок визначення суми ПДВ для сплати в бюджет

 

При від'ємному значенні суми податку  на додану вартість вона підлягає відшкодуванню  з державного бюджету.

За нульовою ставкою  податок обчислюється у разі продажу  товарів, що були експортовані платником  податку за межі митної території  України; робіт (послуг), які призначені для використання та споживання за межами митної території України; товарів у зонах митного контролю підприємствами роздрібної торгівлі України тощо.

Низку особливостей має механізм справляння ПДВ за товари, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України. Сплачується  податок особами, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України. або отримують від нерезидента  роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, що не зареєстровані як платники податку, в разі, якщо вони ввозять (пересилають) товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню одночасно із сплатою мита та митних зборів.

Датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення ввізної  митної декларації. Платник за власним  бажанням може надати митним органам  простий вексель на суму податкових зобов'язань за кожною вантажною  митною декларацією окремо.

Сума ПДВ нараховується за формулами:

  • на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

SПДВ = (МВ + М + АЗ) ´ 20% : 100;

  • на товари, що обкладаються тільки митом:

SПДВ = (МВ + М) ´ 20% : 100;

  • на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

SПДВ = (МВ + АЗ) ´ 20% : 100;

  • на інші товари, що не підлягають обкладанню митом та акцизним збором:

SПДВ = МВ ´ 20% : 100, де

SПДВ – сума ПДВ; МВ – митна вартість; М – сума ввізного мита; АЗ – сума акцизного збору.

За умови, якщо митна вартість менша, ніж договірна (контрактна) вартість, для нарахування ПДВ застосовується договірна (контрактна) вартість.

Платники податку на товари, що імпортуються в Україну, перераховують кошти на спеціальні рахунки митних органів, окрім випадків застосування податкового векселя  як способу платежу. Митні органи після повного оформлення вантажної митної декларації перераховують суми ПДВ Державній митній службі України. Держмитслужба протягом трьох банківських днів перераховує ці кошти до державного бюджету.

Информация о работе Економічна сутність податку на додану вартість, його роль і значення як основного джерела формування державного бюджету