База оподаткування податку на додану вартість

     Вперше податок на додану вартість  було запроваджено у Франції  
в  1954  р.  Потім ПДВ набув великого поширення - спочатку в інших  
країнах Європи,  а пізніше - в країнах Азії,  Африки і  Латинської Америки. На сьогодні податок на додану вартість стягується більше, ніж у 130 країнах світу.  Його розмір  різниться  від  5  до  28%. Наприклад, ставка   ПДВ  в  Японії  становить  5%,  Канаді  -  7%, Панамі -  5%,  Росії  -  18%.  З   економічно   розвинених   країн 
ПДВ відсутній в США,  Швейцарії та Австралії, де замість нього діє податок з продаж за ставкою від 2 до 11%.  

     Також слід відмітити,  що наявність  ПДВ є обов'язковою умовою  
для вступу нових членів до Європейського Союзу.  

     Україна взяла  за  основу  французьку модель ПДВ.  На  початку 90-х років цей податок  був запроваджений для  наповнення  бюджету. На  той  час   діяла ставка в розмірі 28%,  на сьогодні - 20%.  При цьому,  в проекті Податкового кодексу України, який розробив Уряд,  
її пропонується знизити до 17% з 1 січня 2014 року. 

     За оперативними  даними  Державного  казначейства  України до  
загального фонду державного бюджету за січень-вересень  2010  року надійшло  143,8  млрд.грн.  Зокрема податку на  додану  вартість надійшло 87,9   млрд.грн.,   податку   на   прибуток   підприємств 24,1 млрд.грн.,  акцизного збору 17,5  млрд.грн.,  ввізного мита  
5,8 млрд.грн.,  інші  надходження -  8,5  млрд.грн.  При   цьому, здійснено відшкодування    ПДВ    грошовими    коштами   на   суму 15,8 млрд.грн.  

     Головна особливість цього податку  полягає  в  тому,  що  його  
платниками фактично є кінцеві споживачі товарів і послуг,  причому  
як споживачі товарів і  послуг  виробничо-технічного  призначення,  
так  і  споживачі  товарів  і  послуг  особистого призначення.  За  
допомогою  цього  податку  між  кінцевими  споживачами  рівномірно  
розподіляється  та частина створеного в суспільстві продукту,  яка  
має централізуватись і задовольняти загальнодержавні потреби.  

        Він стимулює економію витрат  усіх видів матеріальних ресурсів,  які не  
входять до складу валових витрат і собівартості продукції і, отже,  
не відшкодовуються підприємству,  яке в такому разі виступає не як  
проміжний,  а як кінцевий споживач (наприклад будівельні матеріали  
для  капітальних  вкладень  та  інших  робіт з поліпшення основних  
засобів,  здійснених за рахунок власного прибутку або інших джерел  
фінансування,  ряд витрат,  не пов'язаних з веденням господарської  
діяльності).  У сфері обігу податок на  додану  вартість  стимулює  
продавців до стримування продажних цін на товари та послуги.  
 
 

Список  використаної літератури

1. «Податковий кодекс України»:Розділ 5. Податок на додану вартість.

 

2. Наказ Державної  податкової адміністрації та Державного казначейства України                                02.07.97  N 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 N 200/86  

         «Порядок відшкодування податку на додану вартість».

3. «Сутність  і роль податку на додану вартість в економічній системі держави», - Тулуш Л. Д., 2008.
4. «Правове регулювання відшкодування податку на  
   додану вартість», - Гордін О. Я., 2010.
5. «Дебет-Кредит», - 2011.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Задача. 

     Підприємство  стало на облік у державній  податковій інспекції та розпочало  господарську діяльність із 07.09.01 Наказом  по підприємству про прийняття на роботу до штату було зараховано 3 особи  з 21.09.01. З 5.10.01 до штату було зараховано 8 осіб та 10 прийнято на роботу за сумісництвом.

     Визначити суму комунального податку за вересень і жовтень. 

Розв’язання  

     Ст. 15 Закону України "Про систему  оподаткування" та ст. 1 Декрету КМУ "Про місцеві податки і збори" до переліку місцевих податків і зборів віднесено комунальний податок.

     Згідно  зі ст. 15 вищезазначеного Декрету  комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних  установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відс. річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. 

     Сума  комунального податку = середньооблікова чисельність штатних працівників  спискового складу за звітний період х 17 грн. х 10:100 %  

      Розрахуємо  суму коммунального  податку за вересень: 

1. середньооблікова  чисельність працівників: 3 чол.*9 дн=21

 

2. сума комунального податку: 21*17*10/100%= 35,7 грн.

 

Розрахуємо  суму коммунального  податку за жовтень: 

   За  умовами задачі з 5.10.01 до штату було зараховано 10 осіб за сумісництвом. Працівники, які працювали на 0,5 ставки, приймаються до розрахунку як 1 особа на підставі п. 3.4.3 Інструкції № 171. 

1. середньооблікова  чисельність працівників: 3*5 +(3+8+5)*25=415

 

2. сума комунального податку: 415*17*10/100=705,5 грн.

 

Висновок 

Сума  комунального податку за вересень становитиме 35,7 грн, за жовтень 705,5 грн.