Акцизний збір як вид непрямого оподаткування

національного доходу. 

ПДВ та акцизний збір справляють різний вплив  на процеси ціноутворення,

причина чого полягає як у неоднакових  базах оподаткування цих податків,

так і  в різних ставках оподаткування. Так, акцизний збір набагато менше

впливає на загальний рівень цін у країні, оскільки перелік підакцизних

товарів є не дуже широкий, на відміну від  ПДВ, яким оподатковуються

майже всі товари, роботи та послуги. З  іншого боку, уніфікація ставок

ПДВ робить його нейтральнішим щодо ринкового  механізму ціноутворення,

оскільки  при стягненні цього податку  його тягар рівномірно

розподіляється  по всіх групах товарів, не змінюючи структуру  ринкових

цін. Диференціація  ж ставок акцизного збору та їх значний розмір

зумовлюють  суттєвий вплив останнього на структуру  ринкових цін, що

негайно сприймається прибічниками ринкових методів  регулювання

економіки. Введення достатньо високих ставок акцизного збору дає змогу

их ставок акцизного збору дає змогу

обмежувати  споживання деяких товарів, зокрема  алкогольних та тютюнових

виробів, тобто за допомогою диференційованих ставок податку держава може

впливати  на структуру споживання. 

Оскільки  акцизний збір на відміну від ПДВ  сплачується лише один раз, то

податковий  тягар лягає на кінцевого споживача  підакцизного товару, в той

час як податковий тягар ПДВ рівномірно розподіляється по всіх суб’єктах

підприємницької діяльності на всіх етапах руху товару. 

З точки  зору соціальної справедливості акцизний збір має переваги над

ПДВ, оскільки підакцизні товари споживаються, як правило, заможними

верствами населення, що пом’якшує регресивність  посередніх податків,

основний  тягар яких розподіляється між широкими верствами. 

Всі ці відміни одного податку від іншого, а також їх різний вплив на

економічну  та соціальну сферу й обумовили  наявність двох форм акцизів у

податкових  системах розвинутих країн. 

Слід  зазначити, що в більшості розвинутих країн стягнення ПДВ

проводиться за декількома ставками: на предмети першої необхідності вони

нижчі, а на предмети розкоші - вищі. Отже, функцію  залучення до

оподаткування коштів заможних верств населення виконує  не тільки

акцизний  збір, але й ПДВ. Саме в цьому  випадку виникає питання про

доцільність існування двох форм акцизів у податкових системах. Оскільки

в Україні  ПДВ стягується лише за однією ставкою, необхідність акцизного

збору не викликає сумнівів. Що ж стосується країн, де ПДВ стягується за

різними ставками, існування акцизного збору  можна пояснити, по-перше,

традицією, адже специфічні акцизи виникли набагато раніше за

універсальні  і зменшення їх значення відбувається дуже повільними

темпами; по-друге, можливістю за допомогою диференціації  ставок

урахувати рівень рентабельності підакцизних  товарів та ті зміни, які

відбудуться на споживчому ринку внаслідок введення чи підвищення цього

податку. До речі, заканодавцям, які мають  на меті збільшення податкових

надходжень  від специфічних акцизів, необхідно  дуже уважно ставитися до

еластичності  щодо цін тих підакцизних товарів, на які збільшуються

ставки, адже по товарах, еластичність котрих достатньо висока,

збільшення  ставок може призвести не до збільшення, а до зміншення

податкових  надходжень за рахунок різкого скорочення обсягів споживання

цих товарів  у кількісному виразі. 

2. Законодавче регулювання  сплати акцизного  збору. Основні  елементи

акцизного збору 

В Україні  перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір, та його

ставки  з листопада 1993 р. затверджуються Верховною  Радою, доти

вирішення цього питання входило в компетенцію Кабінету Міністрів.

Порядок обчислення і сплати акцизного збору  регламентується такими

документами: 

Декретом  Кабінету Міністрів України “Про Акцизний збір” від 26 грудня

1992 р.; 

Законом України “Про акцизний збір” від 18 грудня 1991 р.; 

Декретом Кабінету Міністрів України “Про внесення змін і доповнень до

деяких  декретів Кабінету Міністрів про  податки” від 30 квітня 1993 р.; 

Законом України “Про внесення змін до декретів Кабінету Міністрів

несення змін до декретів Кабінету Міністрів

України “Про податок на добавлену вартість” та “Про акцизний збір” від

19 листопада  1993 р.; 

Законом України “Про внесення зиін до декрету  Кабінету Міністрів України

“Про  акцизний збір” від 19 листопада 1993 р.; 

Постановою  Верховної Ради України “Про перелік  товарів, на які

встановлюється  акцизний збір, та ставки цього збору” від 4 лютого 1994

р.; 

Постановою  Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до переліку

товарів, на яккі встановлюється акцизний збір, та ставок цього збору”

від 5 серпня 1994 р. та ін. 

Основні елементи акцизного збору, який стягується в Україні, зображено

на малюнку. 

3. Нарахування  та сплата акцизного збору 

?&? 

† 

ицької  діяльності, які виготовляють чи імпортують підакцизні товари. 

Об’єктом  обкладення акцизним збором є: 

обороти від продажі вироблених на території України підакцизних товарів,

обороти від обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги) чи

безкоштовної  передачі товарів (продукції) чи з частковою  їх оплатою; 

обороти від продажі (передачі) підакцизних  товарів для власного

споживання  і промислової переробки, а також  продукція для передачі своїм

працівникам; 

вартість  підакцизних товарів (продукції), виготовлених вітчизняними

виробниками на давальницьких умовах; 

митна вартість підакцизних товарів, які  імпортуються. 

Особливістю нарахування акцизного збору є відсутність базової ставки і

використання  цілої системи ставок для окремих  товарів. 

Відповідно  Закону України “Про ставки акцизного  збору і ввізного мита на

деякі товари (продукцію)” стягнення акцизного  збору на імпортні та

вітчизняні  товари (продукцію) проводиться за однаковими ставками. 

При обкладенні акцизним збором алкогольних напоїв та тютюнових виробів є

деякі особливості. Так, акцизний збір сплачується  в Державний бюджет

України шляхом придбання марок акцизного збору для алкогольних напоїв та

тютюнових виробів. 

Суми  акцизного збору, що підлягають сплаті до бюджету, визначаються

платниками  самостійно виходячи з вартості реалізованих підакцизних

товарів за встановленими ставками. 

Моментом  здійснення обороту вважається день надходження коштів за

підакцизні  товари на рахунки в установи банків, а при розрахунках

готівкою - день надходження виручки до каси. 

Установи  комерційних банків відкривають  відповідним органам Державного

Казначейства  рахунки для обліку доходів Державного бюджету на

балансовому рахунку №100 “Доходи Державного бюджету” за підрозділами

бюджетної кваліфікації і символами щомісячного  звіту по виконанню

Державного  бюджету України. 

При прийомі  розрахункових документів на сплату податків та інших

платежів до бюджету установи банків перевіряють наявність у платіжних

документах  підрозділів бюджетної кваліфікації та номерів банківських

рахунків. При їх відсутності такі документи  до виконання банками не

приймаються, а відповідальність лягає на платника. 

У випадках, коли для платника встановлено порядок, при якому

реалізованими вважаються відвантажені товари, моментом здійснення

обороту є день їх відвантаження і пред’явлення покупцям розрахункових

оту є  день їх відвантаження і пред’явлення покупцям розрахункових

документів. 

У випадках повернення підакцизних товарів  після оплати рахунків або при

перерахунках  між постачальниками і покупцями  за недопоставку підакцизних

товарів акцизний збір по цих товарах виключається із сум, що підлягають

сплаті  до бюджету, після вненсення відповідних поправок, якщо при цьому

не минув  річний строк з дня надходження  відповідних сум податку до

бюджету. 

Спеціальний режим стягнення акцизного збору  встановлений в Україні щодо

реалізації  на її території алкогольних напоїв і тютюнових виробів

вітчизняного  виробництва та імпортних. Реалізація цих підакцизних

товарів дозволяється лише за умови маркування їх спеціальними марками

акцизного збору. Затверджене указом Президента України “Положення про

марки акцизного збору” забезпечує контроль податкових та митних органів

за своєчасним внесенням акцизного збору до бюджету, повним охопленням

всього  обсягу алкогольних напоїв і тютюнових  виробів, що реалізуються в