Статистияний облік

 

 

 

 

 

 

2.Статистика  культури та мистецтва України

2.1.Статистична  оцінка діяльності показників  закладів культури та мистецтва 

Для вимірювання показників культурної діяльності в даний час  широко використовуються статистичні характеристики видів культурної діяльності, її кількісних параметрів, матеріально-технічної бази закладів культури, їх фінансування, а також участі населення в культурних заходах. Конкретний набір статистичних показників залежить від досліджуваного виду культурної діяльності. Наприклад, збереження та розвиток культурної спадщини, будівель і споруд культури охоплює збереження та функціонування бібліотек, музеїв, художніх галерей, історичних пам'яток та історичних місць, архівів, а також мов, ритуалів та інших спеціальних форм культурної спадщини.

Галузева звітність  про діяльність музеїв усіх видів (природознавчих, технічних, історичних, етнографічних, меморіальних та ін), яких в Україні  в даний час налічується більше 500, містить статистичні характеристики їх фондів (число і види експонатів, у тому числі основного фонду, з них експонувалися у звітному періоді), площі (загальною і відведеної під експозиції, тимчасові виставки, зберігання фондів і інш.), а також показники науково-просвітницької діяльності (число індивідуальних відвідувань, число екскурсій і лекцій) і виставкової роботи (число найменувань виставок, діяли в музеях і поза них, число предметів основного фонду, що експонувалися на виставках і т.д.). У звітності є відомості про чисельність і професійному рівні персоналу музеїв, джерелах і основних напрямках використання фінансових засобів.

По нерухомих пам'ятках  історії та культури збираються відомості  про їх кількість і видах (пам'ятники археології, історії, містобудування і  т.д.), джерелах і освоєнні коштів, виділених на ремонтно-реставраційні роботи, загальній кількості реставруються і зданих після реставрації об'єктів.

Діяльність масових  та універсальних бібліотек, число  яких становить близько 19 тис., оцінюється показниками їх загального числа, обсягу бібліотечного фонду, числа читачів і книговидачі, чисельності бібліотечних працівників, надходження і використання фінансових коштів. Що стосується статистичних характеристик матеріальної бази бібліотек, постачання їх сучасними технічними засобами, а також більш детальних відомостей про бібліотечної діяльності, то вони виходять, як про це свідчить вітчизняна практика, на основі спеціальних вибіркових обстежень.

Сценічне та драматичне мистецтво представлено в статистиці відомостями про діяльність театрів, концертних організацій, цирків, про число відповідних культурно-просвітніх установ і організацій, кількості уявлень і їх видів (вечірні, ранкові спектаклі, філармонічні та естрадні концерти, вистави для дітей та ін) , зокрема глядачів і сумі зборів.

Вітчизняна статистика культури та мистецтва включає в  себе також характеристики діяльності дитячих музичних, художніх, хореографічних шкіл та шкіл мистецтв, які збираються, як правило, один раз на п'ять років  на початок навчального року (кількість шкіл, учнівських місць та учнів, у тому числі по випускним класам та відділенням, чисельності викладачів і рівні їхньої кваліфікації).

До установам, що надають  культурно-просвітницькі послуги, відносяться  і зоопарки (зоосади). Їх діяльність в статистиці культури характеризується показниками загальної площі, в тому числі для тварин, кількості заходів просвітницького характеру, чисельності та видами тварин, а також чисельності відвідувачів.

Діяльність у сфері  виробництва і розповсюдження кінопродукції  представлена ​​в статистиці культури і мистецтва даними про виробництво фільмів та іншої кінопродукції (кількість найменувань, запуску та випуску з виробництва, відпускна вартість і т.д.); а також про кількість глядачів, що переглянули художні фільми нових назв, і валовому зборі.

Аналіз культурної діяльності в країні буде неповним без характеристик  роботи установ клубного типу і парків культури і відпочинку, які проводять  велику кількість заходів культурно-дозвільного  та культурно-оздоровчого характеру. У статистичній звітності цих установ містяться відомості про їх кількість, зокрема посадочних місць, глядачів і лекційних залах, зокрема і кількості дозвільних об'єктів в парках культури і відпочинку; числі аматорських об'єднань та гуртків та інших формувань клубного типу; кількості культурно-дозвільних та фізкультурно-оздоровчих заходів та чисельності осіб, які брали в них участь.

Для вимірювання друкованого  потенціалу країни використовуються відомості  про видавничу діяльність, такі як випуск (число друкованих одиниць, книг, брошур, журналів та інших періодичних видань); їх тиражі, в тому числі за тематичними розділами (технічна, природничо-наукова, політична і соціально-економічна література ; література для дітей, художня тощо); число видань газет, їх річний і разовий тираж; кількість видань на окремих мовах народів країни і т.д.

У зв'язку з тим, що зміст  духовних цінностей, культурних заході має оціночний характер, відсутні надійні статистичні індикатори, що відображають ефективність культурної діяльності в частині споживання населенням послуг культури і мистецтва.

У зв'язку з цим при  аналізі найбільш часто використовуються дані про регулярність участі населення  в різних видах культурної діяльності, сукупних витратах вільного часу на відвідування культурно-просвітницьких заходів. Такі відомості збираються при соціологічних обстеженнях вільного часу населення. Для вивчення використовуються також дані про витрати на ці цілі коштів споживчого бюджету домашнього господарства (сім'ї). При аналізі доступності тих чи культурних послуг використовуються також дані статистики споживчих цін. У перелік послуг-представників, ціни і тарифи на які підлягають систематичному спостереженню і реєстрації, включені вартість квитка на художній фільм в кінотеатрі або клубі, ціна квитка на виставу драматичного театру і вистави в цирку, а також ціна на відвідування музею.

 

2.2.Статистичні  показники діяльності культури

До діяльності в області  поширення культури відноситься  діяльність Палаців і Будинків культури, Будинків архітекторів, акторів, лікарів, журналістів, літераторів, композиторів, вчених, народної творчості, учителів, екскурсійних бюро, планетаріїв, парків культури та інших установ.

Державна статистика враховує загальне число клубних  уcтанов і їх поширення по відомчій приналежності, що знаходяться в розпорядженні Міністерства культури України, профспілкових організацій. Статистика оперує даними про кількість учасників художньої самодіяльності; числі гуртків самодіяльної художньої творчості, з яких виділяються драматичні, музичні та хореографічні; чисельності платних культурно-просвітніх працівників і кількості місць у глядачів і лекційних залах. До показників клубної діяльності відносяться: число гуртків, секцій; середнє число учасників в одному гуртку, секції. Виділяються показники дитячих секцій, гуртків.

Показники культурної сфери  характеризують поведінку людей. До них відносяться показники поширеності  того чи іншого виду діяльності і показники  інтенсивності діяльності. Остання  група показників включає: середню  частоту відвідування закладів культури за місяць, квартал, рік; розподіл осіб за частотою відвідування установ культури; відсоток відвідують не рідше разу на місяць, квартал, півроку, рік. Розглянемо показники музейного обслуговування населення. До музеям відносяться науково-дослідні та культурно-просвітні установи, що здійснюють комплектування, облік, зберігання, дослідження та популяризацію пам'яток історії і культури, природних об'єктів. Музеї підрозділяються територіально (республіканські, обласні, крайові, районні, міські, сільські) і по профільним типам: історичні, художні, літературні, природничі, технічні, архітектурні, комплексні (краєзнавчі), музеї-заповідники, галузеві та інші / 3, с.419 /. 

Статистичними показниками діяльності музеїв є:      

1) число одиниць зберігання основного музейного фонду з розподілом їх за видами;      

2) число експонатів  в експозиціях;      

3) чисельність відвідувачів;

      4) кількість виставок;

      5) показники кадрового складу працівників музею;

      6) розмір музейних площ, у тому числі зайнятих під екс ¬ позиціями;

      7) надходження і використання нових надходжень.

Музейні експозиції розподіляються за наступними тематиками: мистецтвознавчі, історичні та археологічні, краєзнавчі, природничі, комплексні, галузеві та інші.

На основі статистичної звітності музеїв фіксується склад  музейних колекцій, оцінюється частка демонстрованих на виставках експонатів, частка музейних площ, зайнята під експозиціями.

¬ Одним з підходів до аналізу даних, що відображають діяльність музеїв, є побудова соціально-економічної нормалі, яка дозволяє перейти до наступної індексного системі, характеризують розкладання валового (чистого) доходу музею на наступні фактори / 3, с. 422 /:           

D = П * T * dн * М * Е  * У (1) 

де Г - чисельність  працівників на 1000 відвідувань;

dH - частка науковців  та екскурсоводів в чисельності працівників;

М - площа музею, зайнята  під експозиціями в середньому на одного наукового співробітника та екскурсовода;

Е - число експонувалися  експонатів в середньому на одиницю  площі музею, зайнятої під експозиціями;

У - питома валовий (чистий) дохід в середньому на 1000 експонатів.

До «ненав'язливих» методів вимірювання інтересу відвідувачів до музейних експонатів також відноситься фіксація різного ступеня стоптаності в різних залах музею. Державна статистика, яка збирає регулярну звітність музеїв, має інформацію про кількість та структуру експонатів основного фонду, про частку демонструвалися експонатів, про обсяг і структуру реставраційних робіт, про число виставок, проведених протягом року. Розвиток музеїв різних видів та їх відвідуваність можна вивчати шляхом порівняння значень коефіцієнтів нерівномірності розподілів Кнр запропонованим професором С. В. Курішевой / 2, с. 340 /:

Кнр = (2)

де до - загальна кількість  груп;          

l - число домінантних  груп, які включають понад 60% обсягів  по ¬ ма сукупності;      

Wj - фактичне значення  частоти j-ї групи;       

р - значення частоти при. умови рівномірного розподілу,           

р = l / k (3)

 

2.3. Статистичні  показники діяльності мистецтва 

Статистичні показники  відображають діяльність театрів, з  яких виділяються театри опери та балету, драми і комедії, музичні (дитячі та юного глядача), а також діяльність концертних організацій та самостійних музичних колективів і діяльність кінотеатрів.

Показники діяльності театрів враховують:       

1) число театрів за жанрами  на кінець року;      

2) кількість вистав та їх відвідуваність;       

3) число місць у глядацьких  залах і їх наповнюваність  на ранкових і вечірніх виставах.

Професійний театр має  у своєму складі творчий колектив театрального мистецтва (професійну трупу  акторів), який є юридичною особою. У статистиці виокремлюють наступні види театрів: опери та балету, музичні, драматичні, музично-драматичні, дитячі та юного глядача. До показників діяльності театрів відносяться: число театрів за жанрами на кінець року, кількість вистав та глядачів, матеріально-технічна база, сума зборів, комерційна місткість залу для глядачів. Розрізняють показники загальної і комерційної місткості залу для глядачів. Комерційна - характеризується числом місць, на які поступили в продаж білети (за винятком службових місць). До розрахункових показників в статистиці мистецтва відносяться: відвідуваність і наповнюваність. Відвідуваність - показник чисельності глядачів. Вимірюється чисельністю глядачів, яка визначається за кількістю проданих квитків, і обчислюється по кожній виставці, кіносеансу, концерту, в цілому по видовищному підприємству або їх групі в абсолютному і відносному вираженні (на 1000 чоловік населення, що проживають на даній території).

Наповнюваність глядацького залу театру розраховується діленням відвідуваності видовищного закладу (середнє число глядачів на одному спектаклі) на загальну пропускну здатність (загальну наповнюваність) і виражається у відсотках / 2, с.343 /:

НЗ = (П / ПС) * 100% (4) 

де П - відвідуваність зорового установи (середнє число  глядачів на одному спектаклі);

    ПС - пропускна здатність зорового залу (число місць).

В Україні число професійних театрів за 1990-2011 рр.. зросла, однак їх відвідуваність продовжує знижуватися.

Статистика концертних організацій охоплює філармонії, гастрольно-концертні та концертно-естрадні об'єднання, самостійні музичні колективи. Враховуються число організацій  і колективів, число слухачів і доходи, отримані від концертної діяльності. Найбільш доступним для населення видом мистецтва є кіно-і відео продукція.

Показ кінофільмів здійснюється в кінотеатрах. Кіноустановки підрозділяються на стаціонарні, апаратура яких змонтована в спеціально обладнаному приміщенні кінотеатру, клубу, і пересувні, апаратура яких встановлюється на час показу кінофільму. Кіноустановки, що демонструють фільми з продажем квитків глядачам, представляють статистичну звітність за такими показниками: кількість проведених кіносеансів для дорослих і дітей; кількість глядачів і валовий збір коштів, число днів роботи і простоїв кіноустановки і причини останніх.

Кіностудії та студії звукозапису представлені статистичними показниками, що характеризують випуск кінофільмів: випуск повнометражних і короткометражних фільмів з різною тривалістю показу. Повнометражні кінофільми підрозділяються на художні, документальні та науково-популярні. Короткометражні кінофільми підрозділяються на художні та мультиплікаційні (включаючи телевізійні), документальні, науково-технічні і навчальні.

Кіномистецтво включає  різноманітну систему установ, що охоплюють  весь процес виробництва і розподілу (копіювання і прокату) відео-та кінофільмів, а також кінотеатри і кіноустановки, що здійснюють показ відео-та кінопродукції населенню. В даний час забезпеченість населення кіноустановками в державної і відомчої статистики характеризується наступними показниками / 2, с. 345 /:

1) відношенням числа кіноустановок до чисельності населення;

2) числом місць у кінотеатрах на 10000 чоловік населення;

3) числом відвідувань кіносеансів на одного жителя або на 100 жителів.

Показники кількості  та відвідування, забезпечення закладів культури та мистецтва наведено у додатках 1, 2 та 3.