Статистика охраны окружающей среди

До другої групи належать ліси районів з розвиненою мережею транспорту, великою кількістю населення, тобто ті, що мають обмежене експлуатаційне значення.

Третя група об'єднує ліси багатолісових  районів.

Для лісів різних груп установлено  різний режим користування. Так, у  лісах першої групи вирубування насаджень обмежене, а ліси третьої групи здебільшого мають задовольняти потреби народного господарства щодо деревини без втрат захисних якостей лісів.

Найдокладніша інформація про кількісний та якісний стан лісових масивів міститься в матеріалах періодичного обліку лісового фонду. Лісовий фонд - землі, що вкриті або не вкриті лісами, але призначені для потреб лісового господарства, тобто площі, на яких мають бути вирощені ліси: вигорілі ділянки, площі загиблих лісів, галявини, розріджені частини лісових насаджень тощо. Такий облік провадиться, як правило, один раз на 5 років.

На базі цих показників можуть бути розроблені важливі узагальнюючі характеристики території та лісу:

• лісистість території: відношення площі лісу до площі регіону;

• лісові насадження на душу населення, м³;

• вкрита лісом площа зеленої  зони на одну особу, га;

• загальний середній приріст лісу — усього, у тому числі за групами  порід, тис. м"';

• середній приріст на 1 га вкритої  лісом площі, м³/га.

Отже, статистика лісових ресурсів дозволяє характеризувати наявність, склад, стан, рух, відтворення і використання лісового фонду.

Основні показники використання й  охорони лісу, тваринних ресурсів та заповідних територій наведено у додатку 3.

Показники статистики водних ресурсів.

Водні ресурси — це запаси поверхневих та підземних вод, а також інших водних об'єктів. Державний фонд водних ресурсів країни включає ріки, озера, водосховища, ставки, канали, підземні ріки.

Статистика водних ресурсів має забезпечити урядові органи, органи управління та планування необхідною інформацією, шо відбиває водозабезпеченість окремих районів країни, водоспоживання (забір води), використання води в розподілі за галузями, призначенням, видами водних об'єктів, характеризувати обсяг скинутих стоків за водокористувачами і рівень забрудненості стоків, а також заходи щодо захисту водних ресурсів від забрудненості й ефективність цих заходів. Інакше кажучи, статистика водних ресурсів за допомогою системи показників має характеризувати наявність і використання водних ресурсів, а також зміну їх стану, що виникає під впливом господарської діяльності людини і заходів щодо охорони водних ресурсів.

Показники, що характеризують водозабезпеченість конкретної території  і якість води, обчислюються на підставі даних спеціальних обстежень. Головні серед них такі:

• запас води, тис. м³, усього та за видами поверхневих стоків рік;

• запас води в розрахунку на одну особу, на 1 км" території. Критерій чистоти поверхневої води встановлюється за сумою якісних показників, що використовуються для оцінки придатності її для різних водокористувачів.

Показники інших розділів статистики водних ресурсів обчислюються за даними статистичної звітності. Для характеристики водоспоживання встановлюють загальний забір води та її використання за напрямами використання, а також втрати. Обсяг стоків розраховується за якістю очищення, а також кількістю забруднювачів (у тоннах), за окремими інгредієнтами в стоках. Провадиться також облік кількості, потужності та ефективності роботи очисних споруд. Статистичні дані розробляються як у територіальному, так і галузевому розрізах. При цьому широко використовується метод угруповань.

Узагальнуючими показниками  в статистиці природних ресурсів можуть бути тільки вартісні показники. Даючи економічну оцінку природних  ресурсів, застосовують два методи: затратний (оцінювання в ресурсі результатів праці) та рентний (оцінювання можливих доходів від ресурсу), а також різні їх комбінації.

Статистика навколишнього  середовища не є завершеною. З появою різноманітних проблем, що пов'язані  зі станом, розвитком окремих компонентів навколишнього середовища, а також постійним зростанням розмірів соціально-економічної діяльності суспільства статистика навколишнього середовища постійно вдосконалюється.

Основні показники використання та охорони водних ресурсів наведено у додатку 4.

 

 

 

 

 

4. Практична частина

Завдання 1

Вихідні дані: [16-26]; [38-48]; [86-91].

Таблиця 1

Дані про автотранспортні  підприємства

№Автопі-дприємства	К-сть вантажних автомобілів	Коефіцієнт використання вантажівок	Виробіток на 100 машинотон т/км
1	48	65	124
2	36	67	145
3	59	78	162
4	46	63	156
5	56	66	162
6	32	80	191
7	59	63	196
8	68	72	178
9	52	68	164
10	48	66	156
11	29	61	148
12	36	66	132
13	45	77	144
14	45	69	182
15	80	64	139
16	72	68	132
17	76	62	163
18	65	61	152
19	38	78	146
20	40	71	154
21	52	61	132
22	62	69	135
23	38	61	162
24	39	78	167
25	60	71	124

Розв’язання:

 

I група   [29-41,75]=36, 29, 36, 38, 40, 38, 39

II група [41,75-54,5]=48, 46,52, 48, 42, 45, 52

III група [54,5-67,25]=59, 56, 62,59, 65,62,60

IV група [67,25-80]=68, 80, 72. 76

Числа АТП для кожної групи:

I-7

II-7

III-7

IV-4

Питома вага групи  в загальному числі АТП:

I 100%-25                                           II 100% - 25

   X₁-7                                                   X₂ -7

x₁= 28%                                                        X₂=                  

 

III     100%-25                                       VI 100% - 25

   X₃-7                                                     X₄ -4

X₃= 28%                                                         X₄ =       

Кількість вантажних автомобілів в середньому на 1 АТП кожної групи:     

Середня продуктивність використання вантажних автомобілів  для кожної групи:

Середній процент використання вантажних автомобілів для кожної групи:

 

 

 

Таблиця 2

Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів

Розподіл АТП за  кількістю вантажних  автомобілів	Кількість АТП	Питома вага %	Середня кількість на 1 АТП	Середня продуктивність	Середній процент використання
29- 41,75	7	28	36,58	151	68,86
41,75 – 54,5	7	28	47,58	157,72	67
54,5 – 67,25	7	28	60,43	160,72	69,72
67,25 - 80	4	16	74	153	66,5

 

 Крок зміни (за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів):

 

[61 – 65,75)=65, 63, 63, 61, 64, 62, 61, 61, 61

[65,75 – 70,5)=67, 66, 6, 66, 66,  69, 68, 69

[70,5 – 75,25)=72, 71, 71

[75,25 – 80)=78, 80, 77, 78, 78

 

Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів наведений у таблиці 3.

Таблиця 3

Комбінаційний розподіл АТП

Кількість вантажних  автомобілів	Коефіцієнт використання автомобілів				Разом
	[61-65,75)	[65,75-70,5)	[70,5-75,25)	[70,25-80)
[29-41,75)	2	2	1	2	7
[41,75-54,5)	3	3	1	0	7
[54,5-67,25)	2	2	1	2	7
[67,25-80)	2	1	1	0	4
Разом	9	8	4	4	25

 

Висновок:

На основі комбінаційного групування АТП, можна зробити такий  висновок, що найбільшим і однаковим попитом користуються АТП з кількістю [29-41,75), [41,75-54,5), [54,5-67,25) машин, а найбільш розповсюдженим коефіцієнтом використання [61-65,75).

 

 

 

Завдання 2

Таблиця 4

Групи АТП за кількістю  автомобілів	Кількість авто	Розрахункові величини
		Середина інтервалу	xf	Xi-	Xi- f	(Xi- )2f
29 - 41,75	7	29,25	204,75	-19,26	134,82	2596,64
41,75 – 54,5	7	43,75	306,25	-4,76	33,32	158,61
54,5 – 67,25	7	58,25	407,75	9,74	68,18	664,08
67,25 - 80	4	73,63	294,52	25,12	100,48	2524,06
Разом	25	-	1213,27	-	336,80	5943,39

 

 

Середня кількість вантажних  автомобілів для кожної групи  окремо:

 

Таблиця 5

Дані для обчислення характеристик центру розподілу

Групи АТП за кількістю  вантажівок	Кількість АТП	Накопичена частота
29-41,75	7	7
41,75-54,5	7	14
54,5=67,25	7	21
57.25-80	4	25
Всього	25	-

 

Мода

М_о=X_mo +  I_mo

M_o1=29+12,75

 

M_o2=47,75+12,75

M_o3=54,5+12,75

 

Групи АТП за кількістю  автомобілів

Рис.1. Графічне зображення моди

 

Медіана

 

Медіанний інтервал [41,75-54,5]

M_e=41,75 + 12,75*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Медіанне значення

Рис.2 Графічне зображення медіани

 

Показники варіації кількості  вантажних автомобілів

Розмах варіації

R=Xmax - Xmin

R=80-29=51

Середнє лінійне відхилення

Середнє квадратичне  відхилення

Визначаємо дисперсію:

А) Як квадратичне відхилення

G²=

Б) Як різницю квадратів:

G²= ²-( )²= =

В) За методом моментів

G²⁼ i²(m₂-m₁²),       де m₁=       m₂=

i= 12,75        A=(43,75+58,25): 2=51,00

m₁=

 

 m₂=

G²=12,75²*(-0,2-19,13)²=60744,28

Коефіцієнт осциляції:

Vr=

Vr=

Квадратичний коефіцієнт варіації

Vej=

Vej<33%, то статистична сукупність є не однорідною, а середньо типовою.

Групування АТП за виробітком на 100 машинотонн:

Крок зміни 1 за виробітком на 100 машинотонн

 

 

I група   [124-142]=124, 132, 139, 132, 132, 138, 124 (кількість 7)

II група [142-160]=145, 156, 156, 148, 144, 152, 149, 154 (кількість 8)

III група [160-178]=162, 162, 164, 163, 162, 167 (кількість 6)

IV група [178-196]=191, 196, 178, 182 (кількість 4)

Таблиця 6

Комбінаційний розподіл АТП за кількістю автомобілів  та за виробітком  на 100 машинотонн

 

АТП за кількістю автомобілів	За виробітком на 100 машинотонн т/км				Разом
	[124-142)	[142-160)	[160-178)	[178-196)
[29-41,75)	1	4	2	0	7
[41,75-54,5)	2	3	1	1	7
[54,5-67,25)	2	1	2	2	7
[67,25-80)	2	0	1	1	4
Разом	7	8	6	4	25