Статистика населення

НАЦІОНАЛЬНИЙ  АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет економіки і підприємництва 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни:“Статистика”

Тема: «Статистика населення» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ-2009

План

 

   Вступ..................................................................................................................3

   І Теоретична частина.........................................................................................5

          1. Значення  статистики  населення..........................................................5

          2. Показники  складу та руху  населення................................................10

   3. Методи дослідження вживані в  статистиці населення..............................14

   Висновок  ...........................................................................................................19

   Список  літератури.............................................................................................21 
 

           
 

 

    Вступ 
 

   Вивчення  рівня задоволення потреб людей  зумовлює вміння вірно користуватись двома поняттями : потреба та споживання .Потреба може бути визначена , як відчуття , створене сприйняттям предмету .

   З часом комплекс цих відчуттів  розширюється , і людина починає  відчувати  потребу в споживанні тих благ, що раніш  в неї була відсутні.

   Тобто потреба може змінюватись у часі, але при цьому являє  собою  не стільки фізіологічну , персоніфіковану, скільки суспільну    , соціальну категорію .При цьому динаміка потреб і споживання не збігається. Отже, сформулювати поняття рівня життя можна лише у взаємозв’язку потреб із споживанням .

        Статистика не має  можливості  так чітко обчислити розмір  конкретної потреби , як розмір споживання  тих чи інших видів матеріальних та духовних благ. Різні опитування та розрахунки нормативів носять умовний характер , а одержані результати не мають великої міри довіри.

   Тому  на практиці рівень життя населення  характеризують не рівнем задоволення  потреб , а рівнем споживання благ .

        При цьому потреби не можна  розглядати у відриві від виробництва. Від рівня розвитку виробництва залежить кількість благ , що споживаються населенням. Він визначає і рівень доходів, за які ці блага можуть бути придбані. Виробництво також само формує потребу : лише наявність можливості виробництва конкретних матеріальних благ ( Наприклад, холодильників ) породжує саму потребу у них ( потреба у холоді , яка весь час існувала у людини , неадекватна потребі у холодильниках , яка виникла  лише з моменту створення  їх ).

   І хоч частина потреб задовольняється  за рахунок суспільних фондів споживання, та частина доходів , що використовуються населенням для придбання благ і має назву „платоспроможний попит”, може бути використана як показник узагальнюючої та обґрунтованої оцінки платних потреб .

       Слід зазначити , що більшість  з перелічених показників детально вивчають у інших  розділах статистики.

   Цілю  даної курсової роботи є розглянути поняття „ статистика рівня життя  населення” з погляду доходів, споживання  матеріальних благ (витрат), соціальне обслуговування.

 

   

   І Теоретична частина 

   1. Значення  статистики  населення 

   Статистика  населення - наука, що вивчає кількісні  закономірності явищ і процесів, що відбуваються в населенні, в безперервному  зв'язку з їх якісною стороною.  Населення - об'єкт вивчення і демографії, яка встановлює загальні закономірності їх розвитку,  розглядаючи його життєдіяльність у всіх аспектах: історичному, політичному, економічному, соціальному, юридичному, медичному  і статистичному. При цьому треба мати на увазі, що у міру розвитку знань про об'єкт відкриваються його нові сторони, що  стають окремим об'єктом пізнання.  

   Статистика  населення вивчає свій об'єкт в  конкретних умовах місця і часу, виявляючи  всі нові форми його руху: природне, міграційне, соціальне.  Під природним рухом населення розуміється зміна чисельності  населення зважаючи на народження і смерті, тобто що відбувається природним шляхом. При цьому розуміють так само браки і  розлучення, оскільки вони враховуються в однаковому порядку з народженнями і смертями.

     Міграційний рух, або просто міграція населення, означає переміщення людей через межі окремих територій, звичайно із зміною  місця проживання на довгий час або назавжди.  Соціальний рух населення розуміється як зміна соціальних умов життя населення.

     Воно виражається в зміні чисельності і складі соціальних груп людей, що мають загальні інтереси, цінності і норми поведінки,  що складаються в рамках історично певного суспільства.

     Статистика населення вирішує  ряд задач:

     Найважливіша її задача - визначення  чисельності населення. Але часто вимагається знати чисельність населення окремих континентів  і їх частин, різних країн, економічних регіонів країн, адміністративних регіонів. При цьому ведеться не простий арифметичний,  а особливий - статистичний рахунок - рахунок категорій населення. Статистично встановлюється число народжень, смертей,  браків, випадків припинення браку, чисельність прибулих і убули мігрантів, тобто визначається об'єм сукупності.

     Друга задача - встановлення структури  населення, демографічних процесів. Увага тут перш за все звертається на розподіл  населення по підлозі, зросту, рівню освіти, професійній, виробничій ознаці, по приналежності до міського і сільського.

     Структура населення по підлозі  може характеризуватися рівною  чисельністю полови, чоловічою або  жіночою перевагою і ступенем  цієї переваги.  Структура населення по віку може бути мабуть представлений однорічними даними і групами віків, а так само  тенденцією зміни вікового складу, наприклад постаріння або омолоджування.  Освітня структура показує частку грамотного  населення, що має певний ступінь навчання на різних територіях і різних середовищах.  Професійна - розподіл людей по придбаним  в процесі навчання професіях, по заняттях.  Виробнича - по галузях народного господарства.

     Територіальне розміщення населення або його розселення. Тут розрізняють ступінь урбанізації, визначення густини всього  населення, різне розуміння густини і його стани.

     Третя задача полягає у вивченні  взаємозв'язків, що мають місце  в самому населенні між його  різними групами і дослідження  залежності процесів, що відбуваються в населенні від чинників середовища, в якому ці процеси протікають.

     Четверта задача складається  з розгляду динаміки демографічних  процесів. При цьому характеристика  динаміки може бути даний   як зміна чисельності населення і як зміна інтенсивності процесів що відбуваються в населенні в часі і просторі.

     П'ята задача - статистика населення  відкривається при прогнозах  його чисельності і складу  на майбутній час. Надання даних   про прогноз чисельності населення  на найближчу і далеку перспективу.

   Предметом  статистики  населення   чи  демографічної  статистики  є  само  населення,  вся  сукупність  людей,  що  населяє  земну  кулю,  або  будь-яку  країну,  чи  її  частину.

       Матеріали  статистики  населення   важливі  для  характеристики  соціального  ладу  країни,  її  економічного  і  культурного  рівня.

       Використовуючи  такі  джерела   даних  про  населення  , як  перепис  населення  ,  а   також  матеріали  поточної  реєстрації  статистика  розробляє  такі  питання :

              1)чисельність  населення  та  його  розміщення  на  території країни;

              2)склад  населення;

              3)рух  населення.

   Місце регіонів у композиційному показнику рівня  та

   соціально-економічних  умов життя населення 

 
 
 

   Визначення  чисельності  населення є складною  і важливою  роботою і    потребує  дотримання  певних  умов:

              1) точне  встановлення   часу,  по  відношенню  до  якого   визичається   чисельність населення ( не  чисельність в 2006р.,  а  чисельність  на  1 січня  2007р.),  бо  це  може  бути  середньоспискова  чисельність за  рік,  або  чисельність   на  певну  дату,  а  ці  дані  різні.

        Чисельність  визначається   на  певну  дату  і  обов’язково  встановлюється  критичний момент на цю дату ( переважно 12 год. ночі)

       Для  ряду  розрахунків  необхідно   знати  середньорічну  чисельність   населення ( наприклад  для   визначення  скільки  припадає  продукту  на  душу  населення).  Вона  може  бути  визначена  як  середнє  арифметичне  із  чисельності  населення  на  початок  і  кінець  року.  Якщо  чисельність  на протязі  року  змінювалась рівномірно,  то  такий розрахунок  буде  точним.  Але  для  розрахунку по  окремих  територіях  країни  розрахунок  середньої  чисельності визначається  по  формулі  середньої  хронологічної. Якщо  дані  про чисельність  на  одну  і  ту  ж  дату (1.01,1.02) з  врахуванням  тривалості   проживання  використовують  формулу:

   X=Sxt/St

        x- чисельність  населення;

        t-час  на протязі  якого проживала ця  чисельність населення.

       А  найкраще  для  розрахунку  поднювати   обидва  методи.

          2) ще  однією  умовою  правильного   визначення   чисельності    населення  +  точне  встановлення  границь  території,  по  якій   визначається  чисельність  населення  ( є  межі ,границі  населених  пунктів );

           3) третьою  вимогою  для   правильного  визначення   чисельності   населення   +  чітке  розмежування   постійного  і  наявного населення .

       Постійне  населення – це  ті  люди  які  в  даному  населеному  пункті  проживають  постійно  незалежно  від  того,  де  вони   перебувають  в  момент,  обліку  населення  (в  гостях,  у  відряджені  і    т.д.)

       Наявне  населення  будь-якого  населеного  пункту – це  особи,  які  фактично  в  ньому  проживають  на  момент  обліку  населення,  незалежно  від  постійного  місця   проживання.