Статистична звітність в Україні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

 

Кафедра обліку і аудиту

 

 

 

 

Курсова робота

з курсу “Статистика”

за темою 

“Статистична звітність в Україні”

 

 

 

Виконала:

Студентка 2-го курсу 2 групи ФЕіП

Напрямку підготовки 6.030.509

«Облік і аудит»

 

Перевірила:

Ст. викладач Мельничук Н.В.

 

Рівне – 2012

 

Зміст

Зміст....…………………………………………………………….........2ст.

Вступ........................................................................................................3ст.

1.Теоретична  частина

1.1 Організація  статистичної звітності в Україні..........................5ст.

1.2 Звітність  як одна з форм статистичного  спостереження........10ст.

1.3 Кореляційне дослідження..............................................................12ст.

2. Практична  частина

2.1 Завдання  № 1..................................................................................14ст.

2.2 Завдання  № 2..................................................................................19ст.

2.3 Завдання № 3..................................................................................28ст.

2.4 Завдання № 4..................................................................................38ст.

Висновки................................................................................................42ст.

Список використаної літератури......................................................44ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Місце статистики як дисципліни зумовлено її роллю у науковій та практичній діяльності суспільства. Статистика як наука виникла з появою класів і держави.

Термін "статистика" в літературі тлумачиться як міра, оцінка, характеристика, комплекс знань про державу.

Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення масових суспільних явищ, закономірності їх формування та розвитку, взаємозв'язки.

Статистична методологія — це сукупність прийомів, правил і методів статистичного дослідження у взаємозв'язку з принципами їх побудови.

Методи статистики ґрунтуються на поєднанні аналізу і синтезу.

Розрізняють такі методи статистики:

• масового спостереження;

• зведення та групування;

• аналізу за допомогою  узагальнюючих показників.

Статистичне дослідження  передбачає такі етапи:

• збирання первинного статистичного  матеріалу;

• систематизація і групування зібраних даних;

• переведення узагальнюючих  показників у відносні та середні величини;

• аналіз варіації, динаміки і взаємозалежностей.

Статистика як наука  складається з окремих тісно  взаємопов'язаних галузей або розділів.

До складових статистики належать:

• теорія статистики — розглядає категорії статистичної науки, а також; спільні для будь-яких масових явищ методики і засоби аналізу;

• макроекономічна (соціально-економічна) статистика — розкриває методологію статистичної характеристики економічних процесів та їх результатів, систему показників та методику їх розрахунку, які в сукупності забезпечують кількісну характеристику результатів функціонування економіки країни і регіонів за галузями, секторами та формами власності, ефективність економіки і рівень життя населення;

• національне рахівництво — прийнятий у міжнародній статистичній практиці метод комплексної характеристики економічних процесів (виробництва, освіти, розподілу та використання доходів; накопичення національного багатства);

• галузеві статистики та статистики окремих видів діяльності — розроблюють зміст і методи обчислення показників, що відображають особливості кожної окремої галузі або виду діяльності.

Як суспільна наука  статистика не може розвиватися поза розвитком теоретичних наук про суспільство, зокрема економічної теорії та соціології. Статистика вивчає характер і дію основних законів у реальному житті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Статистична звітність в Україні

1.1 Звітність як одна з форм статистичного спостереження.

Звітність – це система  підсумкових та взаємопов’язаних даних (показників) у вигляді звітів, складених  за спеціально затвердженою формою, що характеризують результати та умови  діяльності підприємства за визначений проміжок часу.

З огляду на різноманітність сфер спостереження та багатогранність його аспектів застосовують різні організаційні форми, види і способи збирання даних.

Сьогодні поширені три  організаційні форми спостереження: звітність, спеціально організовані спостереження  та реєстри.

         За частотою подання звітність поділяється на періодичну та річну. Періодична звітність (місячна, квартальна, піврічна) охоплює показники поточної діяльності суб’єктів, річна – підбиває головні підсумки фінансово-виробничої діяльності суб’єктів за рік. Залежно від терміновості подання звіти можуть передаватися телетайпом, поштою, електронною поштою.

Останнім часом звітність  значно спростилася за формою, скоротилася  за обсягом, ступенем охоплення, переліком  показників. Водночас удосконалено методику обчислення існуючих показників згідно з міжнародними стандартами. Статистичний облік переходить

 на систему національних  рахунків (СНР).

Ефективне управління економікою підприємства і держави в цілому значною мірою залежить від повноти , обґрунтованості, доречності та достовірності інформації про господарські процеси, які здійснюються, їх характер і обсяг, наявністю матеріальних трудових і фінансових ресурсів, їх використання, фінансові результати діяльності. Основним джерелом такого інформаційного забезпечення є дані бухгалтерського обліку які систематизуються у звітність.

Звітність складається  на основі даних різних облікових  систем, в наслідок чого забезпечується відображення у ній різнобічної  господарської діяльності господарюючих  суб’єктів.

Звітність відіграє велику роль, оскільки її використовують не тільки для економічного аналізу діяльності окремого підприємства з метою отримання інформації, необхідної для управління, а й для узагальнення результатів в масштабі галузей і видів діяльності, а також усього народного господарства. В цьому контексті ринкова економіка висуває серйозні вимоги до ефективності використання показників звітності підприємств та глибини їх статистичного аналізу.

Звітність складається  на підставі первинних даних оперативного

 та бухгалтерського обліку. Залежно від рівня затвердження та призначення звітність поділяється на зовнішню та внутрішню. Зовнішню затверджують та збирають органи держстатистики, міністерства та відомства, внутрішню – розробляють самі суб’єкти діяльності для власних оперативних, управлінських та аналітичних потреб. Наприклад, аналіз ринкової ситуації, визначення власних ресурсів, прогнозування діяльності ґрунтується на даних внутрішньої звітності багато структурних суб’єктів діяльності, акціонерних товариств, концернів, асоціацій тощо.

Зовнішню звітність  залежно від джерела інформації та показників, які, вона містить поділяють  на фінансову податкову, статистичну  і спеціальну.

Із наведеної класифікації зрозуміло, що статистична звітність  займає важливе місце серед інших видів бухгалтерської звітності, основними ознаками якої є:

1. відповідність поставленій меті – підготовка офіційної державної інформації що характеризує масові явища й процеси в економічній, соціальні та інших сферах життя країни та її регіонів – статистичної інформації.
2. наявність статистичного нагляду – планомірно-науково організованого процесу збору даних про масові явища що відбуваються в економічних, соціальних та інших сферах життя країни.

Подання підприємствами, організаціями статистичної звітності регламентовано ЗУ „Про державну статистику”. Згідно із цим законом всі юридичні особи та їх філії відділення, представництва і фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю, структурні підрозділи безплатно, і в повному обсязі  у визначені строки мають подавати органам державної статистики достовірну статистичну інформацію, в тому числі з обмеженим доступом і дані бухгалтерського обліку.

Організаційна структура  органів державної статистики представленні 3 рівнями – центральним, регіональним (область), та місцевим (район). Органи державної статистики виконують основні функції інформаційного забезпечення держави через впровадження статистичної діяльності.

Статистичної діяльності – сукупність дій пов’язаних із проведенням державних статистичних спостережень та наданням інформаційних послуг, спрямована на збирання, опрацювання аналіз, поширення, збереження, захист і використання статистичної інформації, забезпечення її достовірності, а також удосконалення статистичної методології.

Звітність характеризується такими властивостями, як обов’язковість, систематичність, вірогідність.

Обов’язковість означає, що звіти неодмінно  подають

усі зареєстровані суб’єкти діяльності, додержуючи уніфікованої форми 

та затвердженого переліку показників і зазначаючи свої реквізити: назву, адресу, прізвище та підпис відповідальної особи, дату складання звіту.

Систематичність передбачає регулярне, своєчасне складання та подання звітності у затверджені терміни.

Вірогідність – дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності й виключати будь-які викривлення (приховування та приписки). За вірогідність поданих даних суб’єкти діяльності адміністративну та судову відповідальність. Завдяки цьому вдається попереджати порушення через неподання даних або подання з перекрученням фактів.

За частотою подання  статистичну звітність поділяють  на періодичну і річну. Періодична звітність (місячна, квартальна, річна) охоплює  показники поточної діяльності суб’єктів  господарювання.

Річна звітність підбиває головні підсумки фінансово-виробничої діяльності суб’єктів за рік.

Для статистичної звітності  найчастіше встановлюється строк подання  не пізніше якогось числа, місяця що настає за звітним. Строк подання  звіту також обов’язково зазначено  в кожній звітній формі у адресній частині під назвою.

Державні статистичні  спостереження провдять що до окремих  видів діяльності тому для підприємств  різних галузей і видів діяльності передбачена своя  „спецефічна” звітність про процеси, що відбуваються та результати їх діяльності. Належність підприємств до тієї чи іншої галузі визначається органами державної статистики відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД). За цим класифікатором присвоюються коди видів діяльності підприємства, які наведено у Довідці про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

В основу класифікації КВЕД покладена одна з 3 ознак: призначення  продукції, яка виробляється, єдність  технології виробництва, однорідність сировини що використовується. Класифікація видів економічної діяльності складається з 17 розділів.

Інституційні одиниці  класифікують за критеріями діяльності. Якщо частка одного з видів діяльності в загальному обсязі доданої вартості становить понад 50%, то цей вид  діяльності визначає класифікаційні одиниці.

За структурою Класифікація складається з 2 блоків: ідентифікації та назви.

Загальне кодове позначення об’єктів має такий вигляд:

У — секція

УУ— підсекція

ХХ — розділ

ХХХ — група 

ХХ.ХХ — клас

ХХ.ХХ.Х — підклас 

Вибір звітних форм не повинен викликати у підприємств  труднощів – посадовим особам, які вповноваженні складати статистичну звітність, лише необхідно знати код підприємства за КВЕД і звернутися в органи статистики за з місцем знаходження за консультацією.

Статистичний звіт зазвичай подають в органи державної статистики за місцем реєстрації суб’єктів господарювання. Певні форми статистичних звітів можуть подаватися до органів, що здійснюють державне регулювання у відповідному виді діяльності економіки.

Статистична інформація підлягає систематичному відкритому опублікуванню. Однак ст.. 21 Закону визначено, що первинні дані отримані органами державної статистики від респондентів під час проведень статистичних спостережень є конфіденційною інформацією, яка охороняється законом і використовується винятково для статистичних цілей у зведеному вигляді для зведених статистичних робіт, складання збірників, органів соціально економічного стану і проведення наукових досліджень.