Статистична характеристика банків України

Розмір прибутку комерційного банку залежить від зміни таких  чинників:

• рівень процентних ставок;
• рівень процентів за платні ресурси;
• обсяг послуг банку;
• рівень інфляції;

• рівень дохідності активів.

Головною метою аналізу  прибутку банку є виявлення невикористаних резервів його збільшення.

У процесі аналізу прибутку банку необхідно:

• дати характеристику змін у сумі прибутку;
• визначити причини змін, що відбулися в сумі прибутку;
• розрахувати кількісний вплив чинників на розмір прибутку;
• дати характеристику заходів банку зі збільшення прибутку.[3, с.348-349]

Цей аналіз здійснюється за допомогою табл.. 4.1.

Таблиця 4.1. Структура і  динаміка прибутків банків

№ з/п	Показник	Минулий звітний період	Звітний період	Відхилення (+;-)
		млн. грн.	млн. грн.	млн. грн.
1	Прибуток від операційної діяльності	-13 111 548	-6 496 828	6 614 720
2	Прибуток від комісійних операцій	15353687	18 468 658	3 114 971
3	Інші прибутки від операційної  діяльності	4 768 555	4 578 512	-190 043
4	Інші небанківські прибутки	39 553 529	39 402 408	-151 121
5	Результат від торговельних операцій	308 936	267 129	-41 807
	Разом прибуток до оподаткування	15 353 687	23 047 170	7 693 483

 

Наведенні данні свідчать, що сума прибутку до оподаткування  становила у звітному періоді  становила 23 047 170  млн. грн. проти 15 353 687 млн. грн.. у минулому році, тобто збільшилась на 7 693 483 млн. грн.. Це пов’язано зі збільшенням суми прибутку від операційної діяльності на 6 614 720 млн. грн.. (за наявності у минулому році збитків у сумі 13 111 548 млн. грн..), прибутків від комісійних операцій на 3 114 971 млн. грн.. інших прибутків від операційної діяльності (збитків) на (– 190 043тис. грн..)та інших показників, що впливають на прибуток та наведені в таблиці. Основну частку в прибутку банку має прибуток від операційної діяльності,  комісійний прибуток та  прибуток від небанківських операцій. Наведенні данні свідчать про зусилля керівництва банків, спрямовані на підвищення ефективності організаційної діяльності.

Основні напрями дослідження  прибутку дають можливість розкрити причини змін доходів і витрат, що є актуальними для виявлення резервів зростання банківського прибутку. Такий аналіз здійснюють в абсолютних величинах. Але метод оцінки прибутку банку за допомогою відносних показників, який називається коефіцієнтним і пов'язаний із поняттям рентабельності (рівня прибутковості).

За даними НБУ на 1 січня 2011 року негативний фінансовий результат  за системою банків України склав 13 млрд. грн.., що майже втричі менше, ніж  станом на 1 січня 2010 року . при цьому доходи банків України у порівнянні з 2009 скоротилися на 4,3 % і склали 136,8 млрд. грн.. витрати скоротились на 17,4% і склали 149,9 млрд. грн..

За 2010р. банками сплачено податків та зборів до зведеного бюджету 3,9 млрд. грн.., у тому числі податку  на прибуток – 1,1 млрд. грн.. ,що також  безперечно впливає на результат  отриманих прибутків. У порівнянні з 2009р. загальна сплата податків і зборів банками зменшилась в 1,36 рази, в тому числі сплата податку на прибуток зменшилась в 2,7 рази. У загальному обсязі платежів фінансових установ до бюджетів усіх рівнів за 2010 рік банківська частка склала 73,3%.  

 

Протягом 2011 року відбулись  незначні зрушення в розподілі активів  банківської системи України  ми за групами банків. Відбулось  зменшення частки активів банків 2-ї групи на 3,3 п.п. (до 14,8%), та збільшення частки активів банків 1-ї, 3-ї, та 4-ї  групи.

Активи банківської системи  в IV кварталі 2011 р. продовжили своє зростання, і за результатами 2011 року їх розмір становив 2 064 179 905 мрлд. грн..В IV кварталі розміри торгових цінних паперів та цінних паперів в портфелях банків на продаж збільшилась на 13,3% та на 6,9%. Балансова вартість кредитного портфеля протягом року збільшилась лише на 9,0%. В результаті частка кредитів у сукупних активах протягом 2011 року знизилась на 1.7 п.п. до 63,2%. Велика частка банківської системи продовжує знаходитись в грошах.[9]

Загалом протягом трьох останніх років вітчизняні банки нарощували свої актив, про що свідчать як темпи  їх зростання, так і поліпшення відношення загальних активів банків України  до ВВП.(графік 4.1.).

 

 

 

 

 

 

5. Порівняльний аналіз ефективності банківської діяльності на основі показників ефективності

Економічна ефективність характеризується відношенням результатів  діяльності до витрат на їх одержання, а підвищення ефективності означає  збільшення цього відношення.

Складові ефективності:

Ефект(результат діяльності):

• виробничий – продукція в натуральному або вартісному вираженні;
• господарчий – прибуток у вартісному вираженні

Витрати:

• ресурсні – авансовані витрати (середня вартість):

• основні фонди Фосн.
• оборотні фонди Фоб.
• ресурси праці ПР

• поточні:

• амортизація основних фондів АФосн.
• витрати матеріалів, сировини, палива тощо МВ,
• оплата праці ОП.

Беручи як ефект національний дохід (НД), розраховують показники  ефективності в цілому:

• ресурсний показник ефективності

 

 

• показник ефективності поточних витрат

 

 

Ефектом також вважають валовий  національний продукт як узагальнюючий  показник соціально-економічного розвитку країни, що характеризує кінцеві результати економічної діяльності виробничої та не виробничої сфер.

Ефективність визначається як відношення ефекту до поточних витрат. Вона є основою при визначені  рейтингу банків.

Групування, за допомогою  яких аналізують ефективність банківської  діяльності

Напрямки аналізу	Види групувань
Банківські операції	1.Пасивні операції 2.Активні операції, у тому  числі кредитна діяльність
Оцінювання результатів  діяльності	1.Ліквідність 2.Платоспроможність 3.Прибутковість 4.Загальна(інтегральна ) оцінка ефективності
Організаційна структура	1.Окремі регіональні установи  банку (дирекції, відділення, філії) Види банківської діяльності(кредитна, інвестиційна, зовнішньоекономічна, лізингова  та ін.)

 

На відміну від банківських  систем інших постсоціалістичних країн,

яким вдалося забезпечити  прибуткову діяльність у посткризовий період, для

банківської системи України  до цього часу залишається невирішеною  про-

блема подолання збитків  і підвищення ефективності функціонування. Якщо

для російських банків 2010 р. був самим успішним, оскільки банки  отримали

рекордний за розмірами прибуток (573,4 млрд руб.) в основному за рахунок

зниження відрахувань  у резерви за активними операціями, то для банківської

системи України за цей  період збитки становили 13 млрд грн (за 2009 р. –

38,5 млрд грн), хоча діяльність  банків і характеризувалася жорсткою  еконо-

мією у своїх структурах і нещадним вибиванням боргів у позичальників. Ма-

ємо рекордну кількість збиткових  банків – 35 банків ( у 2007 р. – 0 , у 2008 р.

– 4 збиткові банки), що отримали збитки на суму 17,2 млрд грн, а прибутки

 

Оцінка ефективності управління активами і пасивами банків України

140 банків становили лише 4,1 млрд грн (табл. 5.1). У цілому достатній рівень рентабельності активів (ROA. 1,0%) мали лише 20 банків, на які припадає 20% активів банківської системи України. У решти банків – 156 (80% від загальної кількості банків в Україні), на які припадає 80% активів, діяльність була низькорентабельною або збитковою, що свідчить про їхній нестійкий фінансовий стан і високу чутливість до впливу дестабілізуючих внутрішніх і зовнішніх факторів(табл..5.1).

Таблиця 5.1. Кількість збиткових і прибуткових банків серед груп банків станом на 01.01.2011р.

 

 

Нестабільна ситуація в банківській  системі України в посткризовий пе-

ріод значною мірою  обумовлена діяльністю банків, капіталізованих  за участю держави (Родовідбанк, банк "Київ"), які так і не змогли стабілізувати фінансовий стан і забезпечити прибуткову діяльність, а також збитковою діяльністю таких великих іноземних банків, як "Банк Форум", УкрСиббанк, Дочірній Банк Сбербанку Росії, Промінвестбанк тощо.

Основною причиною збиткової  діяльності банків України є різке  погір-

шення якості кредитного портфеля через неспроможність багатьох позичаль-

ників повертати свої кредити  та сплачувати проценти, що обумовило  високі

відрахування в резерви  за активними операціями. Чисті витрати  на форму-

вання резервів у 2009 р. становили 75,1 млрд грн проти 24,1 млрд грн

у 2008 р., у 2010 р. знизилися  до 46,1 млрд грн. Станом на 01.01.2010 р.

в 70 банках України відношення резервів на відшкодування можливих втрат

за активними операціями до кредитного портфеля становить понад 10%.

Про низьку якість активів  свідчать і побудовані нами економетричні

моделі (1) – (6) залежності фінансового  результату банків України від основ-

них факторів. Слід звернути увагу, що у 2009 р. зв’язок між фінансовим ре-

зультатом і активами банків був точно таким же за напрямом та інтенсивніс-

тю, як і в 1999 р. після фінансової кризи 1998 р. Зокрема, через низьку якість

активів збільшення активів  на 1000 грн призводить до зменшення  прибутку

на 19 грн. Крім того, побудовані для банківської системи економетричні  мо-

делі, починаючи з 1999 р., підтверджують  важливість підтримання на достат- ньому рівні ліквідності для забезпечення ефективного функціонування бан-

ківської системи. Доказом  цього є прямий зв’язок між  високоліквідними ак-

тивами (X2) і фінансовим результатом (Y), який посилюється в період фінан-

сових криз.

де: X1 – загальні активи; X2 – високоліквідні активи; X3 – кредитний портфель;

X4 – балансовий капітал; X5 – відрахування в резерви на відшкодування мож-

ливих втрат за активними  операціями.

Доказом властивості емерджентності для банківської системи України

є побудовані економетричні  моделі для окремих груп банків, які свідчать про

наявність зворотного зв’язку  між активами та фінансовим результатом  лише

для банків групи 2 та групи 4:

 

 

Виходячи з того, що ефективність діяльності банків перш за все визна-

чається її прибутковістю  за умов дотримання необхідного рівня  ліквідності тадопустимих ризиків (розв’язання протиріч цілей так  званого "магічного трикутника"), особливого значення набуває управління ризиком зміни процентної ставки, зокрема відстеження кривої доходності, зміна якої може бути ознакою фінансової нестабільності і навіть фінансової кризи. Як правило, середній термін погашення за депозитами є коротший, ніж за активами, і коли короткострокові ставки за депозитами перевищують довгострокові ставки за наданими кредитами, крива доходності може змінити неплатоспроможними при свій напрям, як це мало місце в США під час фінансової кризи 1980-х років [5, с. 42.44], коли близько 4000 ощадних і кредитних установ стали неплатоспроможними при зворотній кривій доходності (тобто короткострокові ставки за депозитами перевищили довгострокові ставки за наданими кредитами), і проценти, які їм довелося виплачувати вкладникам, значно перевищували проценти, отримані від вкладень в активні операції, переважно довгострокові іпотечні кредити з фіксованою ставкою.

Проблема підвищення ефективності управління ризиком зміни процен-

тних ставок активами і  пасивами є актуальною також і  для багатьох українсь-

ких банків, що пов’язано  з фінансуванням довгострокових кредитів за раху-

нок короткострокових ресурсів і низькою прибутковою діяльністю, а в період

фінансової кризи –  збитковою діяльністю. Зауважимо, що за результатами