Предмет , метод, завдання, статистики праці

:justify">      Розглядаючи сукупності елементів, статистика, з одного боку, визначає в них схожі риси і відмінності, об’єднує елементи в групи, вирізняючи окремі типи й форми явищ, а з іншого — узагальнює інформацію як за окремими групами (типами), так і за сукупністю в цілому.

      Особливості статистичної методології пов’язані, по-перше, з точним вимірюванням і кількісним описуванням масових суспільних явищ; по-друге, з використанням узагальнюючих показників для характеристики об’єктивних статистичних закономірностей.

       Будь-яке статистичне дослідження послідовно проходить три етапи. Перший етап — збирання первинного статистичного матеріалу реєстрацією фактів чи опитуванням респондентів. На другому етапі зібрані дані підлягають систематизації та групуванню — від характеристики окремих елементів переходять до узагальнюючих показників у формі абсолютних, відносних чи середніх величин. Третій етап передбачає аналіз варіації, динаміки, взаємозв’язків.

3.   Завдання статистики праці.

 

На різних етапах розвитку ринкової економіки перед статистикою праці постають особливі конкретні питання. Як уже зазначалось, у сучасних умовах важливу роль відіграють завдання характеристики ефективності використання трудових ресурсів, виявлення резервів її підвищення. До основних завдань статистики праці належать:

Вивчення наявності, складу, розподілу, ефективності використання трудових ресурсів.

Дослідження робочого й неробочого часу; процесу скорочення ручної та важкої, а також некваліфікованої праці; удосконалення показників, що характеризують використання робочого часу.

Вивчення рівня, динаміки, чинників і резервів підвищення продуктивності праці з метою прискорення його темпів у різних секторах економіки та в економіці в цілому; аналіз виконання норм виробітку.

Вивчення оплати праці, а саме: складу фонду заробітної плати, шляхів раціонального використання фонду і диференціації заробітної плати; аналіз динаміки середньої заробітної плати, її співвідношення з темпом зростання продуктивності праці.

Дослідження життєвого рівня населення; удосконалення системи показників, що характеризують рівень життя населення; удосконалення статистики домашніх господарств як важливого джерела інформації про рівень життя окремих соціальних груп та всього населення. Вивчення показників рівня життя має вестися в тісному зв’язку з показниками виробництва й продуктивності праці.

Розроблення й удосконалення методів визначення показників, що характеризують умови та охорону праці, діяльність професійних спілок.

Вивчення пропорцій у сфері відтворення й використання трудових ресурсів — побудова та аналіз звітного балансу праці.

Удосконалення методології розрахунку та аналіз системи показників статистики праці з метою найповнішого відображення ефективності використання трудових ресурсів, збільшення продуктивності праці і добробуту населення. Це, у свою чергу, потребує удосконалення звітності й розроблення нових показників.

         Перехід до нових форм господарювання, прийняття Законів України «Про зайнятість населення», «Про оплату праці», а також ратифікації Україною в 1991 р. Конвенції МОП № 160 (1985 р.) «Про статистику праці» зумовили необхідність створення загальнометодологічних та організаційних засад національної статистики праці з метою адекватного відображення нових явищ та процесів, які відбуваються в суспільстві, на ринку праці, відповідно до міжнародних стандартів та запровадження їх моніторингу.

Процес реформування передбачає вдосконалення інформаційної бази системи показників; методів збирання, технології обробки, аналізу та методології розповсюдження даних.

Пріоритетними напрямами роботи в галузі статистики праці визначено:

      створення та вдосконалення методів вимірювання та аналізу економічної активності населення;

      приведення у відповідність до міжнародних стандартів структури витрат на оплату праці;

      розроблення методики вивчення реальної заробітної плати;

      розроблення методики обліку витрат на робочу силу та визначення її фактичної вартості за галузями економіки;

      створення української класифікації професій тощо.

Висновок

 

        Статистика праці вивчає чисельність, склад, розподіл і відтворення трудових ресурсів, ступінь їх використання у процесі суспільного виробництва, виявляє резерви робочої сили, що не використовується в суспільному виробництві; визначає ступінь залучення трудових ресурсів у суспільне виробництво і вивчає чисельність та склад зайнятих в економіці, ступінь використання робочої сили та робочого часу в процесі виробництва.

       Продуктивність праці також є предметом постійного вивчення статистики праці. Статистика праці вивчає рівень та динаміку продуктивності праці, чинники, що спричиняють зміни продуктивності праці, вплив зростання продуктивності праці на зміну обсягу виробленої продукції, на показники собівартості продукції.

     Велику увагу приділяє статистика праці вивченню оплати праці. При цьому розглядаються фонди оплати праці, рівень і динаміка цих показників, шляхи їх якнайправильнішого використання.

     Водночас з вивченням динаміки середньої заробітної плати досліджується динаміка продуктивності праці.

Усі перелічені показники розглядаються у зв’язку з показниками фінансової діяльності підприємств та галузей економіки.

Статистика праці вивчає рівень життя населення, який є найважливішою умовою розширеного відтворення трудових ресурсів.

Проблеми статистики праці досліджуються в міжнародному масштабі, у масштабі всієї економіки, областей, економічних районів і т. д., а також в окремих галузях економіки, окремих підприємствах, установах, організаціях, ланках виробництва.

       Оскільки предмет статистики праці як суспільної науки — явища й процеси, що відбуваються у сфері праці, яка є не галуззю економіки, а головною умовою існування людського суспільства, то статистика праці не належить до галузевих статистик. Це самостійна наука, що має свій предмет та метод, свою систему показників, що дає змогу вести дослідження як у будь-якій галузі економіки, так і в цілому в економіці.

      Водночас вона органічно входить до складу будь-якої галузевої статистики (статистика праці в промисловості, статистика праці в сільському господарстві, статистика праці в будівництві та ін.) як один з найважливіших розділів.

      Комплексний розгляд питань галузевих статистик, включаючи питання статистики праці даної галузі, дає можливість найбільш широко, всебічно охарактеризувати роботу кожної конкретної галузі економіки.

     Об’єктом дослідження статистики праці є трудові ресурси, а одиницею спостереження — головним чином, підприємства та установи сфери матеріального виробництва й невиробничої сфери будь-якої форми власності.

ЛІТЕРАТУРА

      Економіка праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000. Завіновська Г. Т.

      Кодекс законів про працю України та інше законодавство про працю. — К.: Праця, 1997.

      Статистика для нових ринків праці в країнах з перехідною економікою. — К.: НДІ статистики Держкомстату України, 2000. Чернишев І. В.

      Статистика: Підручник / С. С. Герасименко та ін. — К.: КНЕУ, 1998.

      Ринок праці та зайнятість. — К., 1997 Петюх В. М.

      Нормування праці. — К., 1995 Абрамов В. М. та ін.