Оцінка однорідності статистичної сукупності та її значення для статистичного дослідження на прикладі транспорту

Тема:  Оцінка однорідності статистичної сукупності та її значення для статистичного  дослідження на прикладі транспорту.

 

План:

1 Статистична характеристика транспортної  галузі

1. Транспорт,як об’єкт статистичного вивчення
2. Статистичні показники транспорту

2 Теоретико – методологічні підходи вивчення рядів розподілу

   2.1 Характеристика центру розподілу варіації та форми розподілу

   2.2 Оцінка однорідності статистичної  сукупності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                                                 

                                                                                                                                                                                       2       

Вступ

Транспорт – одна з найважливіших  інфраструктурних галузей матеріального  виробництва, яка забезпечує виробничі  й невиробничі потреби народного  господарства і населення в усіх видах перевезень. Велике значення має транспорт для зв’язку між галузями народного господарства, між містом і селом, між окремими районами країни. Транспорт сприяє суспільному територіальному поділі праці, є активним фактором формування економічної спеціалізації господарства окремих районів, неможливої без обміну продукцією.

Транспорт повинен сприяти якнайшвидшій інтеграції України в загальноєвропейську  економічну систему, що потребує створення  залізничних та автомобільних шляхів з центральних частин Західної Європи – у країни СНД, з півночі Західної Європи – у країни Близького Сходу.

Наслідком роботи транспорту є не новий продукт, а певний корисний ефект, що полягає в переміщенні  вантажів і людей. На транспорті використовується не сировина, а лише засоби виробництва  й допоміжні матеріали. Своєю  діяльністю транспорт продовжує  виробничий процес промисловості й  сільського господарства у сфері  обігу. Для нього характерні лінійне  розміщення та універсальність виробничих зв’язків з іншими галузями господарства.

Продукція транспорту не може нагромаджуватись, а ефективність його розвитку залежить від формування вантажо- й пасажиропотоків. Внаслідок цього відбувається взаємодія  розміщення транспорту й продуктивних сил. Формуючи економічні, культурні, рекреаційні  та інші зв’язки.

Завдяки обслуговуванню різних форм суспільної організації виробництва (спеціалізація, концентрація, кооперування й комбінування) він впливає на підвищення ефективності розміщення різних галузей виробництва.

Транспорт відіграє надзвичайно важливу  роль у формування зовнішньоекономічних зв’язків України. Без транспорту неможлива  інтеграція України у загальносвітову  економічну систему. Він формує економічні, культурні, рекреаційні та інші зв’язки, а також прискорює соціально-економічний  розвиток суспільства.

Отже, ми бачимо, що транспорт відіграє дуже важливу роль в народному  господарстві, в зовнішньоекономічних зв’язках України , в зв’язках між  містом і селом, між окремими районами країни. В сучасному житті без  транспорт неможливо уявити виробництво, розподіл обмін та споживання матеріальних благ та послуг населення. Транспорт  формує економічні, культурні, рекреаційні  та інші зв’язки, а також прискорює  соціально-економічний розвиток суспільства. Транспорт впливає на ефективність та ціну продукції, оскільки в процесі виробництва він істотно впливає на її собівартість.

Зменшення транспортної складової  у собівартості виробленої продукції  сприяє підвищенню ефективності виробництва.

Транспорт є необхідною умовою спеціалізації  і комплексного розвитку народногосподарських комплексів регіонів формування територіально-виробничого  комплексу локального та районоутворюючого  значення. Він сприяє суспільному  територіальному поділі праці. Без  транспорту неможлива інтеграція України  у загальносвітову економічну систему.

Та, нажаль, транспортна система  України має деякі проблеми та труднощі. Так, наприклад, щоб досягти  забезпеченості України автошляхами  рівня європейських країн, необхідно  побудувати і модернізувати майже 200 тис. км. автошляхів. У міжнародних  зв’язках необхідним є будівництво  автомагістралей світового рівня. Транспорт України потребує значного технічного оновлення.

1.1 Транспорт як об’єкт статистичного дослідження

Виділяють такі види транспорту: наземний (залізничний, автомобільний, трубопровідний), водний ( морський, річковий, озерний) та повітряний. Розглянемо кожен вид  транспорту окремо.

Залізничний транспорт. Відіграє провідну роль у здійсненні внутрішньодержавних і значну — у зовнішньодержавних економічних зв’язках України. На нього припадає основна частина вантажообіороту і перевезень пасажирів. Цей вид транспорту поєднує у собі важливі техніко-економічні показники: регулярність руху і високу швидкість перевезень, велику пропускну і провізну спроможність.

Розвиток залізничного транспорту в Україні розпочався в 60-х роках XIX ст. В цей період були збудовані перші залізниці: Львів — Перемишль (1861 р.) та Одеса — Балта (1865 р.), яку пізніше продовжили до Києва, а потім і до Москви. У другій половині XIX ст. почалося будівництво залізниць у Донбасі і Приднпров’ї. Розміщення України між центральними районами Росії і Західною Європою сприяло проходженню ряду важливих транзитних залізниць, зокрема: Москва — Бахмач — Київ — Козятин — Здолбунів — Львів—Чоп і далі в Словаччину, Чехію, Угорщину. Розвиток паливно-енергетичного і металургійного комплексів, особливо в Донбасі і Придніпров’ї викликав необхідність будівництва залізниць у напрямах Донбас — Придніпров’я-Криворіжжя. Із Донбасу в Придніпров’я направляються кокс та енергетичне вугілля, а в зворотному напрямі — криворізька залізна руда та нікопольський марганець. Названі та інші вантажі перевозяться залізницями Дебальцево — Синельниково — Дніпропетровськ — Кривий Ріг, а також Іловайськ — Волноваха — Запоріжжя — Кривий Ріг.

Великий обсяг видобутку і перевезень донецького вугілля на північ, північний  захід вимагав будівництва у  цих напрямках нових залізниць. Зокрема, в 1937 р. було завершено спорудження  і реконструкцію колії Донбас — Москва загальною довжиною 1200 км, а також пізніше — Дебальцево — Валуйки — Єлець — Москва та ін. Важливим є південно-західний напрямок, інтенсивні вантажо- і пасажиропотоки якого пов’язані з перевезенням імпортно-експортних вантажів з України, а також вантажів з Росії, Білорусі у чорноморські порти і у зворотному напрямку; пасажирів, які їдуть на відпочинок і лікування на курорти Криму, Причорномор’я та Приазов’я. У здійсненні цих зв’язків важливу роль відіграють лінії Харків — Запоріжжя — Сімферополь, Харків — Кременчук — Одеса, Харків — Дніпропетровськ — Херсон.

Важливе значення для внутрішньодержавних  економічних зв’язків мають залізниці  Київ — Полтава — Харків, Київ — Одеса, а для зовнішньоекономічних зв’язків — Київ — Ковель — Хелм з виходом на Польщу та інші країни зарубіжної Європи. Після створення  морської паромної переправи Батумі — Одеса значно зросло значення залізниці Одеса — Львів —  Перемишль, яка відтепер відіграє важливу  роль у здійсненні не лише внутрішньодержавних  і міждержавних зв’язків України, а  й дає змогу Україні надавати транспортні послуги країнам  Закавказзя для їх економічних зв’язків з країнами зарубіжної Європи.

Протяжність залізниць загального користування в Україні становила в 1997 р. 22,8 тис. км, а розгорнута довжина залізничних колій підприємств і організацій — 28,0 тис. км. При середній щільності 38 км/тис. км2 території найвищим показником виділяються промислово розвинуті Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Харківська та Запорізька області, а також такі області, як Львівська, Закарпатська, Чернівецька і Вінницька, де висока щільність залізниць обумовлена насамперед їх вигідним прикордонним розташуванням, а також галузевою структурою господарства. В названих областях щільність залізниць коливається від 40 до 62 км/тис. км2 території.

В Україні сформувалась мережа великих  залізничних вузлів з розвинутим станційним і складським господарством: Харків, Лозова, Дебальцеве, Ясинувата, Волноваха, Полтава, Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Одеса, Жмеринка, Козятин, Тернопіль, Львів, Ковель, Коростень, Чоп та інші. Частина залізничних вузлів пов’язана  з іншими видами транспорту, що сприяє формуванню транспортних вузлів змішаного  типу. В цих вузлах відбувається перевалка вантажів з одного транспорту на інший і координація їх діяльності. До них належать: Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Одеса, Маріуполь, Керч.

Велика увага приділяється електрифікації залізниць, протяжність яких у 1997 р. досягла майже 8 тис. км. Внаслідок  цього зросла швидкість рухомого складу, пропускна спроможність найважливіших  залізниць та ефективність їх використання. Електрифікованими є магістральні та найбільш вантажонапружені залізниці: Москва — Київ — Львів — Чоп, Донбас — Кривий Ріг, Харків — Запоріжжя  — Севастополь, Харків — Лозова — Микитівка, Київ — Миронівка  — Дніпропетровськ, Хирівка —  Помошна — Одеса — Іллічівськ, Харків — Красний Лиман — Дебальцево. Електрифіковано приміські зони Києва, Харкова, Дніпропетровська, Донецька, Львова та ряду інших великих міст.

Залізничний транспорт України займає четверте місце у світі після Росії, США і Канади за обсягом вантажообороту. У 1996 р. залізницями перевезено близько 300 млн. т вантажів і 540 млн. чол. пасажирів. При цьому обсяги перевезень як вантажів, так і пасажирів постійно скорочуються. У структурі перевезення вантажів переважають вугілля, в тому числі кокс, руди чорних та кольорових металів і самі метали, лісові вантажі, будівельні матеріали, а саме: цемент, машини та устаткування, продукція АПК.

Залізничний транспорт працює на межі можливостей, оскільки його виробнича  база фізично спрацьована і морально застаріла. Україна поки що не має  власного виробництва магістральних  електровозів, пасажирських вагонів, хоч  має всі необхідні передумови для розвитку цього виробництва. Імпорт названих транспортних засобів  обмежується відсутністю коштів.

Автомобільний транспорт — це найбільш маневрений і ефективний вид транспорту для перевезення масових вантажів дрібними партіями на близьку відстань. Цей вид транспорту розпочинає і закінчує транспортний процес на морському, річковому і залізничному транспорті. Автотранспорт забезпечує функціонування і територіальну організацію всіх галузей народного господарства, і насамперед, галузей АПК, які займають важливе місце в економіці України.

В міру створення міждержавних автомагістралей  значення автотранспорту постійно зростає  у здійсненні міждержавних зв’язків, зокрема з Росією, Білорусією, Молдовою, країнами зарубіжної Європи. В 1996 р. автомобільним  транспортом було перевезено 1254 млн. т вантажів (69% від усього вантажу  України) і 3305 млн. чол. пасажирів (майже 50% усіх пасажирів України).

Розвиток автомобільного транспорту та його територіальна організація залежать від галузевої структури народного господарства, її територіальної організації, природних умов, зокрема рельєфу. Названі чинники визначають напрями та щільність автошляхів.

Довжина автошляхів загального користування становила у 1997 р. більш ніж 172 тис. км, в тому числі з твердим покриттям — 164 тис. км; їх середня щільність по Україні складає 271 км/тис. км2. Найбільш високим відповідним показником виділяються західні області України — 300 км/тис. км2 і нижче. Лише в Донецькій, Дніпропетровській областях і в Автономній Республіці Крим цей показник сягає 300 км/тис. км2 і вище. Найважливішими автомагістралями України є: Київ — Полтава — Харків — Ростов-на-Дону, Київ — Москва, Київ — Санкт-Петербург, Київ — Одеса, Москва — Харків — Запоріжжя — Сімферополь, Київ — Житомир — Рівне — Львів — Ужгород, Київ — Дніпропетровськ — Донецьк — Маріуполь та ін. Близько третини автошляхів з твердим покриттям в Україні мають капітальний тип покриття, переважно на шляхах загальнодержавного і міждержавного значення. При цьому переважає перехідний тип покриття (гравійні, шосе, асфальтовані, бруківки).

В сільській місцевості важливе  значення мають автошляхи місцевого та внутрішньогосподарського підпорядкування. Майже 30% цих автошляхів не мають ще твердого покриття і в період несприятливих погодних умов становляться слабопрохідними. Внаслідок цього народногосподарський комплекс України, і зокрема галузі АПК, мають великі матеріальні збитки.

Щоб досягти забезпеченості України  автошляхами рівня європейських країн, необхідно побудувати і модернізувати  майже 200 тис. км автошляхів, у тому числі 60% у сільській місцевості. У міждержавних зв’язках необхідним є будівництво  автомагістралей світового рівня  з бетонним або асфальтобетонним покриттям і багаторядним рухом. Досвід США, Німеччини, Японії свідчить, що саме під час економічних криз будівництво автошляхів набувало пріоритетного  значення завдяки можливості створення  нових робочих місць і високій  ефективності капіталовкладень.

Автотранспорт України характеризується тим, що 70% вантажного парку зосереджено в господарствах і автопідприємствах (АТП) агропрому та корпорації «Укравтотранс», решта — на підприємствах більше ніж 80 відомств.

Автомобільний транспорт України  потребує значного технічного оновлення, оптимізації структури парку  за вантажопідйомністю, типами кузова, наявністю спеціалізованих транспортних засобів, особливо малої вантажопідйомності. Необхідним є підвищення питомої  ваги дизельних двигунів на автомобілях  вітчизняного виробництва, вдосконалення  системи технічного обслуговування та ремонту автомобілів за рахунок  розвитку мережі сервісного обслуговування, створення нових і модернізації старих авторемонтних заводів.

Морський транспорт. Цей вид транспорту є порівняно дешевим; він відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні зовнішньоекономічних зв’язків України, особливо з країнами далекого зарубіжжя. Загальна довжина морської берегової лінії, яка практично не замерзає, становить більше 1000 км. Багато є зручних бухт, які сприяли формуванню 18 морських портів, серед яких найбільш важливими є Одеса, Іллічівськ, Ізмаїл, Південний, Миколаїв, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч на березі Чорного моря та Маріуполь і Бердянськ на березі Азовського моря. Крім того, є 8 судноремонтних заводів, які будують невеликі судна.

Основу морського транспорту України  становлять Чорноморське (ЧМП), Азовське (АМП) морські пароплавства, а також  Українсько-Дунайське (УДП) пароплавство. Сумарна вантажність транспортного  флоту України становить більше ніж 5 млн. т, а пасажирського флоту  — майже 10 тис. місць; вона є однією із найбільших у Європі.

У структурі вантажних морських перевезень значно переважають наймасовіші  вантажі, які займають чільне місце  і у структурі експортно-імпортних  поставок України. Це руди чорних і  кольорових металів, кам’яне вугілля, кокс, нафта і нафтопродукти, мінерально-будівельні матеріали.