Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 09:57, контрольная работа
За сучасних умов господарювання і формування ринкової економіки важливого значення набуває економічна оцінка доцільності витрат на капітальний ремонт виробничого устаткування. Це пояснюється тим, що на підприємствах діюче устаткування протягом фактичного строку експлуатації капітально ремонтують кілька разів. Проте коли проведення першого капітального ремонту в більшості випадків є економічно вигіднішим за придбання нової машини (він здійснюється, як правило, до настання техніко-економічного старіння, а фактичні витрати на нього не перевищують 35—40% балансової вартості), то наступні капітальні ремонти часто коштують дорожче, ніж нове устаткування аналогічного призначення.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
ДВНЗ “Криворізький національний університет”
Кафедра Економіки, організації та управління підприємствами
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА
з дисципліни: « Управління ефективністю фірми»
Кривий Ріг
2012 рік
ТЕОРЕТИЧНЕ ПИТАННЯ
Оцінка економічної ефективності капітального ремонту
В процесі роботи підприємства основні засоби підлягають фізичному зносу, що обумовлює необхідність капітальних та поточних ремонтів.
Капітальний ремонт являє собою повне розбирання агрегатів із заміною усіх спрацьованих частин, виправлення деталей, які не замінюються; супроводжується звичайно модернізацією обладнання.
За сучасних умов господарювання і формування ринкової економіки важливого значення набуває економічна оцінка доцільності витрат на капітальний ремонт виробничого устаткування. Це пояснюється тим, що на підприємствах діюче устаткування протягом фактичного строку експлуатації капітально ремонтують кілька разів. Проте коли проведення першого капітального ремонту в більшості випадків є економічно вигіднішим за придбання нової машини (він здійснюється, як правило, до настання техніко-економічного старіння, а фактичні витрати на нього не перевищують 35—40% балансової вартості), то наступні капітальні ремонти часто коштують дорожче, ніж нове устаткування аналогічного призначення.
Для економічної оцінки ефективності витрат на капітальний ремонт порівнюють два альтернативні варіанти:
Для кожного варіанта визначають загальну величину витрат і втрат. Для першого варіанта це будуть витрати на очікуваний капітальний ремонт Ri і перевищення експлуатаційних витрат щодо капітально відремонтованої машини над поточними витратами щодо нової машини Se, а для другого, — вартість придбання (ціна) та встановлення нової машини Вн над втрати від недоамортизації діючої машини Sa.
Крім того, треба врахувати коефіцієнти, що характеризують співвідношення:
а) продуктивності діючої та нової машини (α);
б) тривалості ремонтного циклу тих самих машин (β).
Показник ступеня ефективності витрат на капітальний ремонт будь-якого виробничого устаткування (Еp ) визначається за формулою
ЕР = 1–
Ri – витрати на очікуваний капітальний ремонт;
Se - перевищення експлуатаційних витрат щодо капітально відремонтованої машини над поточними витратами щодо нової машини;
Вн - вартість придбання ( ціна) та встановлення нової машини;
Sа - втрати від недоамортизації діючої машини;
α - коефіцієнт співвіднощення продуктивності діючої та нової машини;
β- коефіцієнт співвідношення тривалості ремонтного циклу діючої та нової машини.
Коефіцієнти обчислені за даною формулою можуть набувати додатного, від'ємного або нульового значення. За всіх додатних значень коефіцієнта Еp капітальний ремонт устаткування є економічно виправданим, за від'ємних - недоцільним, а за нульового значення коефіцієнта порівнювані варіанти треба вважати рівноцінними.
Коефіцієнти Ер, розраховані щодо всієї сукупності устаткування, котра підлягає капітальному ремонту в конкретному році, можуть використовуватися для визначення послідовності заміни тих одиниць, що їх капітально ремонтувати невигідно. Передовсім треба замінювати фізично зношене устаткування з найбільшим від'ємним значенням коефіцієнта Ер за абсолютною величиною.
ЗАВДАННЯ №1
Визначити ефективність проекту організації централізованої доставки матеріалів і комплектуючих із складу у цехи, згідно з яким функції організації та планування доставки вантажу повинне виконувати диспетчерське бюро. Для цього необхідно:
Таблиця 1
№ |
Показник |
Базовий варіант |
Проектний варіант |
1 |
2 |
3 |
4 |
1. |
Річний обсяг перевезень вантажу із складу в цехи, тис. т |
143,5 |
143,5 |
2. |
Кількість транспортних засобів, од. |
||
|
49 |
43 | |
|
40 |
38 | |
|
42 |
40 | |
Кількість робітників обслуговуючого виробництва, чол.: |
|||
3. |
Кількість водіїв: |
||
|
49 |
43 | |
|
40 |
38 | |
|
42 |
40 | |
4. |
Кількість робітників, які зайняті
на вантажно-розвантажувальних |
||
|
47 |
44 | |
|
- |
5 | |
5. |
Зарплата робітників обслуговуючого виробництва, грн.: |
||
|
190 |
200 | |
|
220 |
230 | |
|
170 |
185 | |
|
- |
200 |
Продовж. табл. 1
1 |
2 |
3 |
4 |
6. |
Відсоток додаткової заробітної плати працівників, 5 |
||
електронавантажувачів |
25 |
30 | |
|
25 |
30 | |
|
20 |
25 | |
|
- |
35 | |
7. |
Відрахування на соціальні потреби, % |
37 |
37 |
8. |
Балансова вартість одиниці транспортного засобу, грн.: |
||
|
6870 |
6870 | |
|
6370 |
6370 | |
|
7870 |
7870 | |
9. |
Норматив витрат на ремонт і експлуатацію транспортних засобів, % |
10 |
10 |
10. |
Витрати електроенергії на зарядку одиниці електротранспорту у зміну, кВт/год. |
19 |
19 |
11. |
Кількість робітничих змін у році |
238 |
238 |
12. |
Вартість 1 кВт/год. електроенергії, грн. |
0,2 |
0,2 |
13. |
Середньорічний фонд часу роботи одиниці транспортного засобу, год. |
2000 |
2000 |
14. |
Норматив витрат допоміжних матеріалів на 1 годину роботи транспортного засобу, грн. |
0,5 |
0,5 |
15. |
Витрати на розробку проекту, грн. |
- |
50370 |
16. |
Нормативний коефіцієнт ефективності |
0,15 |
0,15 |
Розв’язання
1. Визначаємо суму капітальних вкладень на реалізацію проекту:
КВб. = 49*6870+40*6370+42*7870 = 921970 (грн.)
КВпр. = 43*6870+38*6370+40*7870+50370 = 902640 (грн.)
2. Розраховуємо собівартість перевезень вантажів із складу у цехи:
1) Визначаємо матеріальні
Мз б. = 0,5*2000*(49+40+42) = 131000 (грн.)
Мз пр. = 0,5*2000*(43+38+40) = 121000 (грн.)
Ел. б. = 0,2*19*238*(49+40) = 80491,6 (грн.)
Ел. пр. = 0,2*19*238*(43+38) = 73256,4 (грн.)
М б. = 131000+80491,6 = 211491,6 (грн.)
М пр. = 121000+73256,4 = 194256,4 (грн.)
2) Визначаємо розмір заробітної плати:
З/п осн. б. = ((49+40)*190+(42*220)+(47*170)
З/п осн. пр. = ((43+38)*200+(40*230)+(44*185)
З/п дод. б. = ((49+40)*190*0,25)+(42*220*0,
З/п дод.пр.=((43+38)*200*0,3)+
=120060 (грн.)
З/п б. = 409680+97626 = 507306 (грн.)
З/п пр. = 414480+120060 = 534540 (грн.)
3) Визначаємо розмір відрахувань на соціальні потреби:
СВ б. = 507306*0,37 = 187703,22 (грн.)
СВ пр. = 534540*0,37 = 197779,8 (грн.)
4) Визначаємо розмір
АВ б. = 921970*0,1*4 = 368788 (грн.)
АВ пр. = 852270*0,1*4 = 340908 (грн.)
5) Визначаємо суму інших витрат:
ІВ б. = 921970*0,1 = 92197 (грн.)
ІВ пр. = 852270*0,1 = 85227 (грн.)
6) Визначаємо розмір
С/в б. = 211491,6+507306+187703,22+
С/в пр. = 194256,4+534540+197779,8+
Результати розрахунків
Таблиця 2
Собівартість за економічними елементами
Елементи витрат |
Базовий варіант |
Проектний варіант |
Економія |
1. Матеріальні витрати: |
211491,6 |
194256,4 |
-17235,2 |
- матеріали |
131000 |
121000 |
-10000 |
- електроенергія |
80491,6 |
73256,4 |
-7235,2 |
2. Заробітна плата |
507306 |
534540 |
27234 |
- основна |
409680 |
414480 |
4800 |
- додаткова |
97626 |
120060 |
22434 |
3. Відрахування на соціальні потреби |
187703,22 |
197779,8 |
10076,58 |
4. Амортизаційні відрахування |
368788 |
340908 |
-27880 |
5. Інші витрати |
92197 |
85227 |
-6970 |
Сума, грн. |
1367485,8 |
1352711,2 |
-14774,6 |
Информация о работе Контрольная работа з дисципліни: « Управління ефективністю фірми»