Проблема міжнародного тероризму

Методи одержання грошей. Курди мають великі колонії мігрантів по всій Європі, що надає можливість КРП створити податкову систему для підтримки терористичних груп, відому як "революційний податок". Податкова система має певну шкалу, наприклад, бізнесмен сплачує більше, ніж робітник. Внески здійснюють не лише курди, але також симпатизуючи їм турки та американці. У випадку відмови курдів-іммігрантів робити відрахування, їх примусять змінити думку. Часто акумулюються податки з інших країн (Комітет Курдистану - Бельгія).

З часом з'явилася інформація про те, що КРП причетна до торгівлі наркотиками. І хоча ця інформація не має цілковитого підтвердження з боку європейських правоохоронців, в матеріалах, наданих урядом Туреччини Спеціальному комітету по розробці конвенції проти транснаціональної організованої злочинності (перша сесія, Відень 19-29 січня 1999 року) вказується, що Курдська робітнича партія бере участь в усіх етапах незаконного обігу наркотиків, Фінансові кошти використовуються для закупівлі вогнепальної зброї та здійснення терористичних актів проти цивільного населення. З метою приховування власних ресурсів партія бере участь в діяльності по відмиванню грошей, крім того, в Європі КРП сприяє незаконній міграції, використовує гроші, одержані від продажу наркотиків, на купівлю нерухомості.

Мережа нелегальної  міграції приносить значні прибутки. В Бельгії, зокрема, іммігрант, котрий сплатив організації за перевезення, документи і таке інше, одержує  адресу "Комітету Курдистану", де він може зупинитися, отримати харч тощо. У своїй більшості курдські іммігранти є членами КРП. Це також сприяє внескам, збільшенню фінансових коштів організації. Легальним шляхом одержання коштів є продаж підписки на журнали.

Відмивання грошей. КРП має ряд легальних підприємств, наприклад, шопів, через які може відбуватись відмивання коштів. Цей метод вперше апробовано КРП у Франції, однак згодом з'явилася можливість поширити його і в інших європейських країнах.

Здійснити контрзаходи, зруйнувати фінансову активність КРП  доволі складно, оскільки

-         збір податків організований в міжнародному масштабі,

-         бухгалтерія КРП не може бути знайдена,

-         кримінальних справах свідки майже ніколи не дають свідчень, бо вони зазнають погроз і потребують, таким чином, сильного захисту від впливу спільноти.

ПІРА. Хоча "Ірландська республіканська армія (тимчасова)" залежить від прихильності популяції католиків та намагається створити певний "почесний" імідж, вона також причетна до організації кримінальної діяльності. Офіційним джерелом підтримки ГОРА в Ірландії є мережа пабів, гральних домів та компаній таксі. Кошти надходять з ірландських колоній в США (більшість ірландців мешкає поза Ірландією), організація, відома як NORAID, переказувала гроші в Ірландію для підтримки ПІРА. Кримінальна активність ПІРА полягає у вимаганні грошей у наркоділків. Організація пропонує так званий "захист" дилерів наркотиків від популяції ірландців. Вона подає це як форму "юстиції", однак реально це лише вимога ділити прибуток.

Британський уряд встановив  телефонний номер, за яким можна повідомити скарги на діяльність ПІРА. Це, напевно, не розв'язує проблему як таку, але сприяє діям проти кримінальної активності терористичної організації.

ЕТА. Методи, які застосовуються ЕТА ("Країна басків та свободи") і КРП для одержання грошей, є схожими. ЕТА також встановила так звану "революційну" податкову систему, передусім, стосовно бізнесменів. На осіб, котрі відмовляються робити податкові відрахування, очікують репресії, наприклад, викрадення (кіднепінг) або убивство.

На загальноєвропейських виборах Геррі Бетесана (Herri Batasuna) посадовець політичного крила ЕТА посів місце в Європейському парламенті. Прибуток цього парламентаря також, можливо, йшов на фінансування ЕТА.

БКІ.  Бореться за незалежність сикхської території Халістан (Індія). Організована злочинність і тероризм у цьому випадку мають тісний зв'язок. БКІ вчинює терористичні акти проти індійських цілей. Її штаб-квартира знаходиться у Пакистані. Організація також представлена у Великій Британії, Німеччині, Канаді, США та Бельгії. Активність БКІ у Західній Європі і США зводиться загалом до фінансового та іншого (логістика) забезпечення терористичних заходів в Індії. БКІ утримує мережу нелегального переправлення іммігрантів-сикхів та пакистанців до Німеччини та Франції, і потім - до США.

ГЛА. Останнім часом в Європі з'явилися фінансові мережі, створені вихідцями з Північної Африки. Ісламські терористи, на відміну від КРП, рідко використовують насильницькі акти для одержання коштів проти своїх людей. Ісламісти мають чисельних багатих симпатиків, наприклад, в Саудівській Аравії, які час від часу здійснюють внески. Ісламські мережі, зазвичай, організовані у вигляді асоціацій. Вони постачають терористам, що базуються, зокрема, на території Північної Африки, зброю, гроші, підроблені документи, також надають притулок терористам, які прямують до Африки або прибувають з неї. Нелегальний канал проходить країнами Західної Європи - Німеччиною, Францією, Іспанією до Марокко та, насамкінець, до інших країн Північної Африки. Ісламські терористи використовують інфраструктуру чорного ринку для купівлі та перевезення зброї, вибухівки і документів, амуніції, матеріалів для виготовлення фальшивих паперів, військового обладнання для спостереження.

АВК. На думку окремих фахівців, Армія визволення Косова також не стоїть осторонь від діянь терористичного характеру. Відомо, що АВК визначається як напіввійськова організація, и загони були добре озброєні. Однак структура АВК досконально не вивчена. Сучасні зразки зброї закуповувались за гроші, одержані від торгівлі наркотиками та за переправлення мігрантів через кордон. В матеріалі, підготовленому О.Шашанським, показано тісний зв'язок між АВК та злочинними організаціями, які займаються контрабандою наркотиків. АВК намагалась перебрати економічні функції на території краю за допомогою протекційного рекету і тіньової податкової системи (зазвичай, 15% з прибутку), створити паралельну систему політичної влади.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заходи боротьби з міжнародним тероризмом

Міжнародне співтовариство усвідомлює небезпеку від цього явища. У зв'язку з цим на міжнародному та регіональному рівні прийнято ряд конвенцій про протиправність різних проявів міжнародного тероризму. Прикладами таких правових актів є:

1. Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден (Гаага, 1970 рік);
2. Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (Монреаль, 1971 рік);
3. Конвенція про запобігання та покарання злочинів проти осіб, що користуються міжнародним захистом, включаючи дипломатичних агентів (Конвенція ООН 1973 року);
4. Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти цивільної авіації (1977);
5. Конвенція про боротьбу із захопленням заручників (Нью-Йорк, 1979 рік);
6. Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу (1980 рік);
7. Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства (1988 рік);
8. Конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом (1997);
9. Конвенція про боротьбу з фінансовим тероризмом (1999).

У 1994 році Генеральна Асамблея ООН прийняла "Декларацію про заходи з ліквідації міжнародного тероризму" . Ряд заходів приймався також на двосторонній, багатосторонній міждержавній основі і на національному рівні.

Після подій 11 вересня 2001 Рада Безпеки ООН заснував Контртерористичний комітет - на підставі резолюції РБ ООН 1371 (2001). У подальшому повноваження комітету були підтверджені резолюцією 1624 (2005). Комітет здійснює міждержавну координацію і технічну допомогу країнам-учасницям у створенні найбільш ефективних систем в боротьбі з терроризмом.

У доповіді Генеральному секретарю ООН від 1 грудня 2004 року "Група високого рівня з питань загроз, викликів та змін" зажадала щоб винні в терактах значного масштабу були прирівняні до осіб вчинили військові злочини або злочини проти людяності. Також група зажадала від усіх держав ратифікувати міжнародні конвенції по боротьбі з тероризмом. Група також заявила, що необхідне вироблення глобальної стратегії по боротьбі з тероризмом, загальною конвенції проти тероризму з включенням в нього визначення тероризму.  Однак ці пропозиції не знайшли свого відображення в Резолюції 1642 Ради Безпеки ООН прийнятої 14 вересня 2005.

Усього з 1963 року в  рамках Організації Об'єднаних Націй  було розроблено 16 міжнародних угод (13 контртерористичних конвенцій і  три протоколи), які відкриті для  участі всіх держав-членів. У 2005 році в  три з цих документів були внесені зміни, що стосуються безпосередньо відображення терористичної загрози.

8 вересня 2006 Генеральна  Асамблея ООН прийняла "Глобальну  контртерористичну стратегію"  у вигляді резолюції та доданого  до неї плану дій.

На думку багатьох фахівців, одними заходами, спрямованими проти терористів, цю проблему вирішити неможливо, оскільки вона породжується такими причинами як глобальне нерівність і масова бідність у країнах третього світу, а також протестом проти глобалізації. Інші вважають, що ліквідація підтримки з боку держав-спонсорів тероризму може істотно підірвати можливості терористичних організацій.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, міжнародний тероризм є однією з найбільш небезпечних погроз для сучасної цивілізації. Шляхи викорінювання цього явища ще визначаються міжнародним співтовариством, хоча вже зараз робиться дуже багато. Масштаби поширення тероризму прийняли такий характер, що жодна країна світу не має повних гарантії від здійснення на її території терористичних актів. У зв’язку з цим, поряд із самими ефективними внутрішніми заходами, які спрямовані на запобігання терористичної діяльності, необхідно розглядати цю проблему і як глобальну та відповідно будувати стратегію боротьби з нею. Без самого тісного міжнародного співробітництва, спрямованого на комплексну солідарну протидію всіх суб’єктів міжнародного життя новим погрозам і викликам, майбутнє людства навряд чи зможе відповідати нашим очікуванням.

Саме усунення причин, що штовхають людей на співпрацю  з терористичними організаціями, є  найскладнішим завданням, рішення якого потребує колосальних солідарних зусиль всіх членів світового товариства. Потрібне максимальне звуження соціального ґрунту тероризму: безробіття, убогості, неграмотності, різних форм дискримінації. При цьому необхідні міжнародні програми, спрямовані на зміну уявлень людей про насильство як засіб вирішення проблем і засобі зміни несправедливої, на їхню думку, світобудови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Біленчук П. Д., Лисиченко В. К , Клименко Н. І. та ін.. Криміналістика: Підручник. / За ред. П. Д. Біленчука- 2-ге вид., випр. і доп.- К.: Атіка,2001.- 544 с.
2. Вегеш М. Мю Політологія: підручник. - 3-тє вид., перероб. і доповн. - К. : Знання, 2008. - 384 с.
3. Кремень В. Г. Політологія. Підручник // За загальною редакцією проф. Кремень В. Г., проф. Горлача М. І.— Харків, 2009.- 640 с.
4. Шепєлєв М.А. Теорія міжнародних відносин. Підручник / Передмова Д.В. Табачника. – К.: Вища школа, 2004. – 622 с.
5. Шольц Р. Тероризм в контексті міжнародного права / / Глобальний тероризм і міжнародна злочинність: Матеріали 4-го Всесвітнього антикримінального та антитерористичного форуму. - Герцлія : Інститут міжнародної політики по боротьбі з тероризмом, 2008. - С. 49.