Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Марта 2013 в 16:37, реферат
Правова природа будь-якого правовідношення, у тому числі корпоративного, не може бути встановлена без вирішення щонайменше двох питань: про сферу існування цього правовідношення та його суб’єктний склад. Наука корпоративного права не дає однозначної відповіді на ці питання. Вони стали предметом чи не найбільших дискусій серед дослідників корпоративного права.
Щодо сфери існування корпоративного правовідношення в юридичній літературі склалося одразу кілька теорій (підходів).
З таким публічно-правовим підходом щодо сутності корпоративних відносин не можна погодитися з огляду на відсутність у таких відносинах влади і підпорядкування між їх учасниками. Та існування юридичної пов'язаності в результаті реалізації уповноваженою особою цивільно-правового домагання, зумовленого юридичною рівністю учасників корпоративних відносин. Тому будь-який зміст прав їх учасників повинен охоплюватися різновидом прав приватних осіб, які не належать до сфери публічного права.
Відносини між органами юридичної особи є локальними актами, які створюють правові наслідки з юридичної участі одного учасника - юридичної особи-емітента корпоративних прав. Учасниками таких правовідносин виступають представники або органи юридичної особи, наділені повноваженнями представника, а не правами учасника правовідносин. Права учасника таких відносин виникають у випадку виникнення охоронних зобов'язань (при порушенні локальних, інших подібних актів). З цієї причини сумнівною видається пропозиція щодо визнання учасниками корпоративних відносин органів юридичної особи, які в дійсності є несамостійними складовими суб'єкта права. В цьому випадку, швидше, слід вести мову про правовідносини юридичної особи з фізичною/юридичною особою, яка виконує функції виконавчого органу, іншого органу юридичної особи (зокрема, спостережної ради).