Правотворчість

Правотворчість - це правова форма діяльності держави за участю громадянського суспільства ( у передбічених законом випадках ) , пов’язана із встановленням ( санкціонуванням ) , зміною, скасуванням юридичних норм. Правотворчість виражається у формуванні, систематизації, рпийнятті та оприлюдненні нормативно-правових актiв. Головне призначення правотворчості-встановлення нових правових норм. Зміна і скасування застарілих правових норм сприяє затвердженню нових і, відтак, вони входять до його складу як допоміжні проявиправотворчості.

Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості.
Види правотворчості.
Принципи і функції правотворчості.
Стадії правотворчого процесу.
Види і форми правотворчості держави.
Форми участі держави у правотворчості.
Види правотворчості громадянського суспільства.