Основнi тенденції й етапи свiтового господарства

Провідною тенденцією світогосподарського розвитку останніх десятиліть (особливо останнього) є поступовий перехід багатьох країн до економіки відкритого типу. Він передбачає ліквідацію державної монополії зовнішньої торгівлі, використання різних форм спільного підприємництва, організацію зон вільного підприємництва, інтеграцію господарського комплексу в світове господарство та світовий ринок. Одним з найважливіших критеріїв цього переходу є сприятливий інвестиційний клімат країн, що стимулює приплив капіталовкладень, технологій, товарів. Проте водночас відкрита економіка не допускає безконтрольності у зовнішньоекономічних зв'язках. Вона вимагає активного державного регулювання структури експорту та імпорту, руху капіталу, митної, валютної, податкової, кредитної та інвестиційної політики тощо, щоб не допустити одностороннього переважання економічно розвиненіших країн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Світове господарство є складною комплексною системою з досить чіткими  межами, якісними і кількісними параметрами. Його не треба ототожнювати зі світовою економікою, яка стосується здебільшого  продуктивних сил, їхніх національних та регіональних особливостей. Не потрібно його ототожнювати і зі світовим ринком. Відмінність світового господарства від світового ринку полягає  в тому, що воно проявляється насамперед через міжнародний рух факторів виробництва та товарів (меншою мірою). Для світового ринку переважно  характерне міжнародне переміщення  товару, міжнародна торгівля. Світове  господарство поєднує усі основні  параметри світового ринку і  доповнює його новими суттєвими рисами, пов'язаними з міжнародною мобільністю  факторів виробництва.

 Характерними рисами  сучасного світового господарства  є :

 • розвиток міжнародного  переміщення факторів виробництва,  передовсім у формах ввезення  — вивезення капіталу, робочої  сили і технології;

• зростання на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах, розташованих у декількох  країнах, насамперед у рамках ТНК;

 • економічна політика  держав у підтримці міжнародного  руху товарів і факторів виробництва  на двосторонній і багатосторонній  основах;

 • виникнення економіки  відкритого типу в рамках багатьох  держав і міждержавних об'єднань.

Регулюють світове господарство заходами національної та міждержавної економічної політики. У межах  світового господарства економіка  окремих країн стає все більш  відкритою й орієнтованою на міжнародне економічне співробітництво.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учебное пособие. - М., 1996.

 Економіка зарубіжних  країн / За ред. А.С. Філіпенка. -К.: Либідь, 1996.

 Киреев А. Международная экономика.- М.: Международные отношения, 1997.

 Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.В. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. - Київ: Знання - Прес, 2002.

 Кудров В.М. Мировая экономика: Учебник. - Москва: Изд. БЕК, 2000.

 Мировая экономика / Под ред. И.П. Николаевой. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ, 2000.

 Мировая экономика, экономика зарубежных стран: Учебник/ Под ред. проф. В.П. Колесова и проф. М.Н. Осьмовой. -М.: Изд. Флинта, 2000.

 Міжнародні економічні  відносини. - К.: Либідь, 1992.

 Міжнародні економічні  відносини. Історія міжнародних  економічних відносин. - К.: Либідь, 1992.

 Нухович Э.С., Смитиенко Б.М., Эскиндаров М.А. Мировая экономика на рубеже ХХ-ХХІ веков. - М.: Финансовая академия при Правительстве РФ, 1995.

 Основы внешнеэкономических знаний / Под ред. И.П.Фаминского. - М.: Международные отношения, 1994.

 Пузакова Е. П. Международные экономические отношения. - Ростов-на-Дону: Изд. центр «МарТ», 2000.

 Світова економіка:/ Керівник  авторів А.С. Філіпенко. -Підручник для вищих навчальних закладів. - Київ: Либідь, 2000.

 Сергеев П.В. Мировая экономика: Учебное пособие.-М.: -Юриспруденция, 1999.