Основні правові системи сучасності

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Февраля 2013 в 16:12, курсовая работа

Описание работы

Кожне сус-пільство, кожна держава має своє власне право в залежності від властивих йому характеристик, стану його розвитку, його філософії, ідеології, вірувань й устремлінь. У певному змісті, право того чи іншого конкретного суспільства носити унікальний характер, будучи вираженням освоєної цим суспільством особливої концепції соціального порядку, а також підтвердженням того заподіяння, що сус-пільство покладає на право. Різним політичним суспільствам, різним країнам й навіть різним історичним епохам властиві різні державні правові системи зі своїми особливими базовими принципами, юридичними концепціями й категоріями, з своїми особливими побудовами, виконанням й призначенням правових норм.

Работа содержит 1 файл

Документ Microsoft Office Word.doc

— 118.50 Кб (Скачать)

У зв'язку із пануванням марксистсько-ленінської ідеології й партійного (КПРС) диктату кримінальне й публічне право передбачало жорсткі санкції за антирадянську агітацію й пропаганду. Відбулася ідеологізація суднового провадження. Сформувався обвинувальний ухил при розгляді справ у суді. Затвердився карально-залякувальний режим, який діяв для громадян відповідно до принципу: дозволено лише ті, що не заборонено. Переважало використання імперативних норм права.

Після проголошення незалежності правова  система України формується на нових  засідках як самостійна (в минулому вон складала частину єдиної правової системи СРСР). Вона звільняється від псевдосоціалістичної (радянської) сутності, котра приглушила її континентально-європейські корені й забарвила їхні у класово-ідеологічні тони.

Нині  можна говорити про створення  фундаменту незалежної правової системи України, значною мірою очищеної від партійно-догматичних нашарувань попереднього періоду. Проте правова система України перебуває у стадії перехідного періоду й зберігає деякі риси соціалістичної системи, з якої вон вийшла.

Водночас за період незалежності України закладено правовий фундамент, що дозволяє стверджувати, що вон входити до романо-германського типу правової системи на правах особливого європейського різновиду.

Відзначимо, що правові системи, крім спільних ознак, котрі їхні об'єднують до одного тип, мають певні відмінності. Вони й утворюють їхні своєрідність й неповторність. [12, з. 3]

 

Висновки

У цій  роботі були розглянуті головні риси основних правових систем сучасного  світу. Україна являється країною  кодифікованого права, тобто правову систему України можна віднести до романо-германської, в якій головною рисою є верховенство закону. Найбільш важливий закон на Україні – Конституція. І для нашого суспільства дуже важливо знайти ту ідеальну правову модель, Яка б нас задовольнила.

Алі мабуть не можна створити ідеальної правової системи, котра б одночасно підходила  б для всіх країн світу. Багато плюсів можна відмітити у романо-германськії  правовій системі, але й також  ми можемо сказати що в ній є  й недоліки.

У результаті розвитку міжнародного права, торгових й економічних зв’язків між країнами спостерігається тенденція до зближення правових систем різних країн. Так було в країнах «загального права» все понад значення набуває кодифікація, а країнах континентального права – навпаки судовий прецедент. Можна сказати що правові системи поєднуються між собою.

Розширення  міжнародних зв’язків, сприяє поєднанню  правових систем, й, можна припустити що скоро виникне нова «гібридна» правова система котра влаштовуватиме усі держави. Та поки цого не сталося Україна перебуває у стані перехідного періоду й навіть зберігає деякі риси соціалістичної системи, з якої вона й вийшла.

 

Список використаних джерел

1. Давид  Р. Основні правові системи  сучасності. – М., 1988. – 451 з.

2. Дудченка  У. Про великі правові системи сучасності. // Право України – 2010 №3

3. Загальна  теорія держави й права: Навч. посіб. / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенка та інші; За ред.  В.В. Копєйчикова. – Стер. Вигляд. – До.: Юрінком Інтер, 2000. 320 з.

4. Комаров З. Теорія держави й права. – М.: Норма, 2003. – 448 з.

5. Коран. – М.: АСТ, 2004 з.

6. Лубська М. Мусульманське  право: Сутність, джерела, структура.  – До.: Монографія. «Академвидав», 2009. – 256 з.

7. Новітня історія  країн Європи - й Америки. –  М.: ВЛАДОС, 2001. – Ч. 1

8. Скакун О.Х.  Теорія держави й права: Підручник  / Пер. із ріс. – Харків: Консум, 2001. – 656 з.

9. Скакун О.Х.  Теорія держави й права. –  Х., – 2000. – 704 з.

10. Словничок юридичних  термінів: Навч. посіб. Уклад. В.П.  Марчук. – До.: МАУП, 2003. – 128 з.

11. Стретович У.  Правова система України: загальна  характеристика сучасного етапу  формування. // Право України-1998. –  №2.-с. 3.

12. Тихомиров Ю.О  Курс порівняльного правознавства.  – М.: НОРМА, 1996

13. Теорія держави  й права. Академічний курс: Підручник / За ред. О.В. Зайчука, М.М. Оніщенко. – До.: Юрінком Інтер, 2006. – 688с


Информация о работе Основні правові системи сучасності