Мусульманская система права

Міністерство  аграрної політики та продовольства Укрїни

Коледж  Сумського національного аграрного університету 
 

                   Навчальна дисципліна 

                   Теорія держави і права 
 
 

Курсова робота

на тему:

Мусульманська система права  
 
 
 

      виконала:

      студентка 421групи

      Дорда Анна Дмитрівна 

      перевірив:

      викладач  правових дисциплін

      Борозенцева Олена Миколаївна  
 
 
 

Суми  2011

   Рецензія

   На  курсову роботу

   Студентки 421 групи

   Дорди Анни Дмитрівни

   З дисципліни Теорія держави і права

   На  тему : «Мусульманська система права»

   ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Мінітерство аграрної політики та продовольства України

Коледж  Сумсько національного  аграрного університету 

З дисципліни теорія держави і права 

На тему: «Мусульманська система права» 

Примірний план 

Вступ

1. Виникнення і розвиток мусульманського права.
2. Джерела мусульманського права.
3. Система мусульманського права.
4. Мусульмансько-правова доктрина. Правовий звичай. Закон. Кодифікація.
5. Особливості судової системи.
6. Мусульманське право у сучасних правових системах.
7. Висновки
8. Список використаних джерел.

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Зміст 

   ВСТУП 
I.РОЗДІЛ. Особливості становлення і розвитку мусульмансько права…8.  
II. РОЗДІЛ. Джерела мусульманського права та їх сутність…….............16. 
2.1 Коран………………………………………………………………………....17. 
2.2Сунна………………………………………………………………………...20. 
2.3 Кияс…………………………………………………………………………..22. 
2.4Фірмани, Кануни…………………………………………………………….23. 
III. РОЗДІЛ. Основні інститути мусульманського права……..…………24. 
Висновки………………………………………………………………………..30. 
Список використаних джерел………………...………………………….......32.

Додатки.

 

    _Вступ

 

   Мусульманське право – це феномен, який не має аналогів. Жодна інша правова система світу не схожа на мусульманську. Особливість її полягає у тому, що і сьогодні релігійні норми э основним регулятором суспільного життя, як і в період становлення правової системи мусульманських держав. Саме релігія – основа сучасного законодавства у державах, в яких офіційно визнано державною релігією іслам. Згідно з релігійним вченням було сфор- мовано правові системи сучасних мусульманських країн. Релігія стала базою для побудови та подальшого вдосконалення законодавства, як того вимагає час. Ще одна характерна особливість мусульманського права полягає у тому, що вивчати право на мусульманському ґрунті без знання ісламу неможливо. Однак і саму релігію можна вивчати через дослідження права.

   Кожна релігія формує власне вчення про  мораль, яке зрештою утворює систему  норм поведінки для вірних. У цьому  плані іслам не виняток. Однак  у жодній іншій правовій системі  світу релігія не мала такого сильного та тривалого впливу на право як у мусульманській. З допомогою релігійних норм ще за часів Пророка Мухаммеда почали регулювати шлюбно-сімейне життя, формувати зародки сучасних галузей права. Саме релігійні норми лягли в основу сучасного законодавства мусульманських держав.

   Актуальність даної теми полягає в тому, що останнім часом взаємини світу мусульманського і немусульманского досить сильно загострилися. Також, вивчаючи дану тему мені б хотілося вивчити традиції, культуру і права ісламського народу. Мусульманське право - складне соціальне явище, яке має глибоке вплив на історію розвитку держави і права цілого ряду країн Сходу. Іслам - є однією з трьох (поряд з буддизмом і християнством) світових релігій, що має своїх прихильників практично на всіх континентах і в більшості країн світу, мабуть, найбільш близько стикається з державою і правом. Сполучною ланкою тут виступають мусульманське право і ісламська правова ідеологія, що роблять значний вплив на міжнародну політику. Виділяючи державний характер ісламу, мусульманське право завжди перебувало в центрі його вчення і будучи системою норм сприймалося ще й як універсальна політико-правова доктрина. Вивчення мусульманського права, як самостійної правової системи, представляє не тільки історичний, загальнотеоретичних, а й практичний інтерес. Роль, яка в даний час відводиться мусульманському праву в правовому розвитку, політики та ідеології країн Сходу, що наочно підтверджує, що воно зберегло ще досить широкі можливості активно діяти в новій історичній обстановці. Говорити про шаріат значить торкнутися найважливішої сторони ісламу - однієї з великих світових релігій, вік якої наближається до чотирнадцяти століть, а чисельність послідовників перевищує 1/6 населення сучасного світу. У своїй роботі я поставила за мету розкрити те, що являє собою шаріат насправді: показати його нерозривний зв'язок з ісламом, описати його джерела та виявити основні риси.

   Об’єктом даного дослідження є мусульманське право, або шаріат, та його основні особливості.

   Предмет дослідження - це аналіз правових джерел шаріату та визначення їх сутності.

   Мета  роботи: вивчення правових джерел ісламу, обґрунтування важливості Корану, Іджми та Сунни у житті мусульманина з точки зору збереження та укріплення віри окремої людини. Мета даного дослідження визначила наявність низки завдань, які полягають у наступному:

   Визначити особливості становлення і розвитку мусульманського права;

   Встановлення політичних передумов виникнення ісламу;

   Проаналізувати  джерела мусульманського права  та їх сутність;

   Визначити основні інститути мусульманського права.

   Для виконання поставлених завдань використовувалися наступні методи:

   метод історизму, тобто при вивченні причин виникнення та розвитку шаріату було з'ясовано, коли і за яких обставин він  виник, які основні етапи в  своєму розвитку пройшов і чим  став тепер;

   метод системності, який орієнтував на комплексне розуміння знань з історії  ісламу та шаріату;

   синтез  теоретичного матеріалу, концепцій і думок різних авторів з приводу релігійних та правових традицій ісламу.  

   Однією  з перших у цій галузі була монографія дослідника-орієнталіста Р. Шарля, який розкрив феномен мусульманського права через його джерела, а відповідно і через його єдність з релігією – ісламом. Вагомий внесок у дослідження феномена  мусульманського  права  зробив  російський  учений  Л. Сюкіяйнен. У виданій книзі проаналізував мусульманське право, його основні категорії, співвідніс право з релігійною системою тощо.

   Основи  мусульманського права (шаріату) ґрунтовно  викладено у праці Г.М. Керімова. Автор показує роль шаріату у  житті сучасного мусульманина, доводить, що від моменту заснування і аж до кінця ХІХ ст. мусульманський світ не знав інших правових систем, окрім шаріату.  Г. Керімов  ґрунтовно  проаналізував  систему  судочинства, право власності та фінансове право, види покарань, передбачені шаріатом, інститут шлюбу та сім’ї, а також охарактеризував ісламські звичаї та їх значущість з огляду на мусульманське право – шаріат.

   Значне  зацікавлення феноменом мусульманського  права спостерігається і серед сучасних українських науковців – релігієзнавців, правників, філософів. Такий дослідницький діапазон зумовлений, на нашу думку, тим, що якої галузі не стосувалося б дослідження, у ньому автор обов’язково  торкатиметься  певних  аспектів  мусульманського права  як невід’ємного атрибута мусульманської культури. Наприклад, Т. Шамсут- динова-Лебедюк, попри релігієзнавчу спрямованість дослідження торкається розгляду особливостей шаріату − системи мусульманського права, яка містить ряд приписів щодо сімейно-шлюбних відносин, питань, що стосуються особливостей спадкування, карного права тощо.

   У монографіях М. Лубської висвітлюються  канонічні джерела мусульманського  права – Коран, Сунна, а також шаріат. Отже, хоч теоретична проблематика феномена мусульманського права висвітлена достатньо повно у науковій літературі, проте і досі є ще чимало аспектів, які потребують конкретного з’ясування.

 

    _{Розділ I. Особливості становлення і розвитку мусульманського права}

 

   Шаріат (мусульманське право) органічно пов'язаний з ісламом, його вченням. Відповідно до юридичної енциклопедії "Шаріат - звід релігійних і правових норм, складений на основі Корану і Сунни (мусульманських священних переказів), що містить норми державного, спадкового, карного і шлюбно-сімейного права". Іншими словами, шаріат - це правові розпорядження, невід'ємні від теології ісламу, тісно пов'язані з його релігійно-містичними уявленнями. Іслам розглядає правові настанови як частку єдиного божественного закону і порядку. Звідси велінням і заборонам, які складають норми шаріату, також приписується божественне значення. Шаріат розвивався як суворо конфесіональне право. Особливо на перших порах шаріат загалом і його доктринально-нормативна частина (фікх) увібрали в себе не тільки правові настанови, але й релігійну догматику і мораль. У результаті норми шаріату (правила, розпорядження), з одного боку, регулювали суспільні ("людські") відносини, а з іншого боку - визначали відносини мусульман з Аллахом (ібадат). Введення в шаріат божественного провидіння і релігійно-морального початку знайшло своє відображення у своєрідності праворозуміння. Дії мусульманина, яким надавали рівною мірою правовий і морально-релігійний зміст:

• обов'язкові
• рекомендовані
• дозволені
• покарання без застосування
• заборонені та підлягають покаранню [ 26; ст 495 ].

   Визнання  божественного передбачення в шаріаті з неминучістю, породила і велику значимість питання до свободи волі мусульманина і її меж. Релігійно-філософські школи, які зіткнулися з цього приводу, зайняли різну позицію. Так, одна з цих шкіл (джабаріти) взагалі заперечувала свободу волі людини. [ 11; ст 417-418 ] Норми, що містять також обов'язки, визначили все життя правовірного мусульманина (щоденне здійснення молитви, дотримання посту і правил поховання і т.д.). Не випадково особливістю норм, що складають шаріат, є те, що вони застосовуються тільки до мусульман і у відносинах між мусульманами. Ранньому ісламу і Шаріату були властиві норми, які відносилися ще до общинного устрою, що містили елементи колективізму, милосердя, турботи про калік. Але в шаріаті знайшли своє відображення і уявленні про безсилля людини перед богом, споглядальності і покірності. У Корані особливо підкреслено необхідність для мусульманина виявляти терпіння і смиренність: "Терпіння, адже Аллах з терплячими" (8.48). Таким же чином в шаріаті закріплювався обов'язок мусульманина підкорятися халіфу і державній владі: "Підкоряйтесь Аллаху і коріться Посланцям і власникам влади серед вас" (4.62). Однією з характерних рис середньовічного мусульманського права була його цілісність. Разом з уявленням про єдиного бога - Аллаха - затвердилася ідея єдиного правового порядку, що має універсальний порядок. Мусульманське право на перший план висуває не територіальний, а конфесіональний принцип. Мусульманин, знаходячись у будь-якій іншій країні, повинен дотримуватися шаріат, зберегти вірність ісламу. Поступово з поширенням ісламу і перетворенням його в одну з основних релігій світу шаріат став своєрідною світовою системою права. [ 11; ст 419 ] Як конфесіональне право шаріат відрізнявся від канонічного права в країнах Європи в тому відношенні, що він регулює не суворо окреслені сфери суспільного і церковного життя, а виступає у якості всеохоплюючої і всеосяжної нормативної системи, що затвердилася в цілому ряді країн Азії та Африки. Згодом норми шаріату вийшли далеко за межі Ближнього і Середнього Сходу, поширили свою дію на Середню Азію і частину Закавказзя, на Північну, частково Східну і Західну Африку, на ряд країн Південно-Східної Азії. Однак настільки бурхливе і широке поширення ісламу і шаріату спричинило за собою і все більший прояв в ньому місцевих особливостей і відмінностей при тлумаченні окремих правових інститутів. Так, згодом з утвердженням двох головних напрямків в ісламі відповідним чином стався розкол шаріату, де поряд з ортодоксальним напрямком (суннізм) виникло і інший напрямок - шиізм. [ 11; ст 420 ]