Контрольная работа по "Интеллектуальной собственности"

У складі інтелектуального капіталу виділяють три складові:

1. Людський капітал – сукупність знань, навичок, творчих здібностей, а також спроможність власників та наукомістких працівників відповідати вимогам і задачам компанії.

2. Структурний капітал – програмні засоби ЕОМ, програмне забезпечення, бази даних, організаційна структура, патенти, товарні знаки, а також всілякі організаційні механізми, які забезпечують продуктивність працюючих та функціонування компанії.

3. Споживчий капітал – майбутні споживачі продукції компанії, її спроможність задовольнити їх запити.

Основою цих трьох складових  є людські ресурси – найбільша динамічна компонента спроможності компанії отримувати прибуток тривалий час. Вважається, що людський капітал не може бути власністю компанії, а структурний капітал може бути оформлений у власність і може виступати в якості об’єкту купівлі-продажу. [2, с.24]

 

 

109. Які дії відносять до порушень прав на об’єкт промислової власності?

До об’єктів промислової вартості відносяться винахід (корисна модель), промисловий зразок, торговельна марка.

Винахід (корисна модель) - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Під торговельною маркою розуміють позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Право на винахід, корисну  модель і промисловий зразок охороняється державою і засвідчується патентом.

Патент - це техніко-юридичний документ, виданий заявнику на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, що відповідає умовам патентоспроможності і підтверджує авторство, пріоритет і право власності на зазначені об'єкти.

Перераховані нижче  дії, що вчинені без дозволу власника патенту на винахід або корисну модель, визнаються порушенням його прав:

- виготовлення продукту  із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, у тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;

- застосування процесу,  що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним. [9]

Порушенням прав визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, у тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого  промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка.

Що стосується географічного  зазначення походження товару, то порушенням прав визнається:

- нанесення його на  товар або на етикетку;

- нанесення його на  упаковку товару, застосування у рекламі;

- запис на бланках, рахунках та інших документах, що супроводжують товар. [9]

Крім того, порушенням прав власника свідоцтва на використання зареєстрованого кваліфікованого  зазначення походження товару є:

• використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару особою, яка не має свідоцтва про право на його використання;

- використання зареєстрованого зазначення географічного походження товару, якщо цей товар не походить із зареєстрованого для цього зазначення географічного місця, навіть якщо справжнє місце походження товару або географічне зазначення його походження використовується у перекладі або супроводжується словами: "вид", "тип", "стиль", "марка", "імітація" тощо;

- використання зареєстрованого  кваліфікованого зазначення походження товару або подібного до нього позначення для відмінних від описаних у Реєстрі однорідних товарів, якщо таке використання вводить в оману споживачів щодо походження товару та його особливих властивостей або інших характеристик, а також для неоднорідних товарів, якщо таке використання завдає шкоди репутації зареєстрованого зазначення або е неправомірним використанням його репутації;

- використання зареєстрованого  кваліфікованого зазначення походження  товару як видової назви. [9]

Вказані далі дії, вчинені без дозволу власника свідоцтва на торговельну марку, визнаються порушенням його прав:

- нанесення знака на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його  під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його  в діловій документації чи  в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах. [9]

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

 

 

Тести 3, 14, 38

3. Який з об’єктів інтелектуальної власності не є об’єктом промислової власності:

а).  знак товарів і  послуг;

б). комп’ютерна програма;

в). топографія інтегральних мікросхем.

Відповідь: б)., в).

 

14. До об’єктів права промислової власності відносяться:

а). винаходи, комп’ютерні програми, корисні моделі;

б). знаки для товарів  і послуг, позначення походження товарів, винаходи;

в). промислові зразки, технічна документація, опографії інтегральних мікросхем.

Відповідь: б).

 

38. Суперечки, пов’язані  з порушенням прав  інтелектуальної  власності, підпорядковані підвідомчим  судам загальної юрисдикції, якщо:

а). обидві сторони є юридичними особами;

б).  обидві сторони  є фізичними особами;

в). хоча б одна зі сторін є фізичною особою.

Відповідь: в).

 

Перелік використаних джерел

1. Гришаев С.П. ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНАЯ СОБСТВЕННОСТЬ: Учебное пособие. – М.: Юристъ, 2004.

2. Зинов В., Сафарян К.  Интеллектуальный капитал как базовая характеристика стоимости бизнеса. //Інтелектуальна власність – 2001,  № 5-6,  – с. 23-25

3. Иноземцев В. Л. За пределами экономического общества. Постиндустриальные теории и постэкономические тенденции в современном мире / В. Л. Иноземцев. — М. : Academia. — Наука, 1988. — 640 с.

4. КНИГА ЧЕТВЕРТА: ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ Глава 35 Загальні положення про право інтелектуальної власності // www.uristinfo.net/2010-12-27-04-58-59/76-komentar-tsivilnij-kodeks-ukrayini/1575-kniga-chetverta-pravo-intelektualnoyi-vlasnosti-glava-35-zagalni-polozhennja-pro-pravo-intelektualnoyi-vlasnosti.html

5. Леонтьев Б. Б. Цена интеллекта. Интеллектуальный капитал в россий-ском бизнесе / Б. Б. Леонтьев. - М. : Издательский центр «Акционер

6. Мельник Л. Г. Экономика информации и информационные системы предприятия : учебн. пособ. / Л. Г. Мельник, С. Н. Ильяшенко, В. А. Касьяненко. — Сумы : ИТД «Университетская книга», 2004. — 400 с.

7. Минков А. М. Международная охрана интеллектуальной собственности. –СПб.: Питер. – 2001.

8. Мэггс П.Б., Сергеев А.П. Интеллектуальная собственность. — М.: Юристъ, 2000.

9. Основи інтелектуальної власності. Цибульов П.М. // http://www.bookz.com.ua/23/02.htm

10. Право інтелектуальної власності України: Конспект лекцій / В. М. Крижна, Н. Є. Яркіна; за ред. В. І. Борисової. – Х.: Нац. юрид. акад.України, 2008.   

11. Судариков С. А. Право интеллектуальной собственности : учеб. — М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008.