Конституційний Суд України: функції та повноваження

 

 

2.2 Розгляд справ Конституційним  Судом України

 

Організаційно-правовими  формами роботи Конституційного  Суду є засідання та пленарні засідання. Засідання скликається з ініціативи Голови, його заступників, Колегії, постійних  комісій чи не менше трьох суддів Конституційного Суду не пізніше як у двотижневий строк з дня ініціативи про його скликання. Про дату скликання та порядок денний засідання керівник Секретаріату доводить до відома суддів та учасників засідання не пізніше як за п'ять днів до дня скликання засідання. Порядок денний засідання визначається Головою та затверджується на засіданні Конституційного Суду. На засіданнях розглядаються всі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом, крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях відповідно до закону. Засідання є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів Конституційного Суду.

Конституційний Суд  на своїх засіданнях- ст. 50 ЗУ “Про КСУ”:

— затверджує Регламент, Положення про Секретаріат, архів, бібліотеку та інші самостійні структурні підрозділи Конституційного Суду, вносить зміни та доповнення до них;

— призначає, за поданням Голови, керівника Секретаріату та приймає рішення про звільнення його з посади;

— приймає рішення  про утворення постійних комісій, затверджує їх персональний склад;

— розглядає пропозиції щодо обсягу фінансування Конституційного  Суду та затверджує проект кошторису  на кожний фінансовий рік;

— затверджує структуру  і штатний розпис Конституційного  Суду;

— заслуховує щоквартально інформацію Голови про використання бюджетних асигнувань;

— приймає рішення  про дострокове звільнення з посади Голови та його заступників;

— приймає рішення  про звільнення з посади судді  Конституційного Суду у випадках, передбачених законом;

— заслуховує щоквартально звіти керівника Секретаріату та керуючого справами Конституційного Суду;

— приймає у разі необхідності рішення про невідкладність відкриття  конституційного провадження за конституційним поданням у конкретній справі;

— приймає рішення  щодо персонального складу делегацій Конституційного Суду та їх керівників;

— дає згоду на призначення  заступників керівника Секретаріату, керівників самостійних структурних  підрозділів та їх заступників, керівників інших структурних підрозділів;

— вирішує інші питання, що не є предметом розгляду пленарного засідання.

При здійсненні своїх  повноважень на засіданнях Конституційний Суд приймає рішення. Таке рішення  приймається, якщо за нього проголосувало  більше половини суддів Конституційного  Суду, які брали участь у засіданні.

Крім засідань Конституційний Суд проводить і пленарні засідання. На своїх пленарних засіданнях Конституційний Суд розглядає справи, провадження в яких відкрито за конституційними поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання, віднесені до розгляду Конституційним Судом на його пленарних засіданнях чинним законодавством. Пленарне засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду. [2]

Порядок проведення пленарних  засідань Конституційного Суду встановлюється законами, Регламентом та іншими актами Конституційного Суду, що регламентують організацію його внутрішньої роботи. На пленарних засіданнях Конституційний Суд – ст.51 ЗУ “Про КСУ”:

— приймає рішення  та дає висновки у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями;

— затверджує положення  про постійні комісії;

— приймає рішення  про утворення тимчасових комісій, затверджує їх персональний склад та призначає голів цих комісій.

Рішення (висновок) Конституційного  Суду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду.

Пленарне засідання  Конституційного Суду скликається  з ініціативи Голови, його заступників, Колегії суддів та постійних комісій  або не менше трьох суддів Конституційного Суду. Його скликає Голова не пізніше як у двотижневий строк з дня надходження ініціативи про його скликання. Про дату скликання та порядок денний пленарного засідання Конституційного Суду керівник Секретаріату повідомляє суддів Конституційного Суду та його учасників не пізніше як за десять днів до дня скликання засідання. Порядок денний пленарного засідання визначається Головою і затверджується на засіданні. На пленарному засіданні головує Голова Конституційного Суду, а за його відсутності — старший за віком заступник Голови. За відсутності заступників — головує старший за віком суддя Конституційного Суду. Головуючий забезпечує додержання порядку при проведенні пленарних засідань. Учасники та присутні у залі засідань попереджуються про необхідність додержання встановленого порядку. При виявленні неповаги до Конституційного Суду або перешкоджанні проведенню його пленарного засідання (чи засідання) порушника може бути притягнуто до встановленої законом відповідальності. За пропозицією головуючого Конституційний Суд виносить про це ухвалу. Порушник випроваджується із зали засідань, на це вказує ст. 53 ЗУ “Про КСУ”.

Засідання та пленарні засідання  Конституційного Суду протоколюються. Пленарні засідання фіксуються технічними засобами. Протоколи засідання, пленарного засідання підписуються головуючим та суддями Конституційного Суду, які брали в них участь, і передаються протягом десяти днів з дня прийняття рішення (давання висновку) чи прийняття ухвали для ознайомлення суддям Конституційного Суду, які не брали в них участі. Забезпечує ведення протоколів засідань та пленарних засідань Секретаріат.

На пленарних засіданнях Конституційний Суд приймає рішення  та висновки. Так, Конституційний Суд  за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших  правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та тлумачення Конституції і Законів України приймає рішення. Він може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині. У разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі та які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку в справі, Конституційний Суд визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними. Рішення Конституційного Суду повинно мати чітко визначений законом зміст і містити – ст. 65 ЗУ “Про КСУ”:

а) найменування рішення, дату і місце прийняття, його номер;

б) персональний склад  суддів Конституційного Суду, які  брали участь у розгляді справи;

в) перелік учасників  судового засідання;

г) зміст конституційного  подання;

д) повну назву, дату прийняття, порядковий номер, за яким органом, посадовою особою прийнято правовий акт, конституційність якого розглядається;

е) положення Конституції  України, якими керувався Конституційний Суд при прийнятті рішення;

є)мотивувальну частину  рішення;

ж)резолютивну частину рішення;

з) обов'язкове зазначення того, що рішення Конституційного  Суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Висновки Конституційний Суд дає у справах з питань:

а) відповідності Конституції  України чинних міжнародних договорів  України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

б) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України  з поста в порядку імпічменту;

в) відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України законопроектів про внесення змін до неї. [2]

У висновку Конституційного  Суду зазначається – ст.66 ЗУ “Про КСУ”:

а) його найменування, дата і місце дачі, номер;

б) персональний склад  суддів Конституційного Суду, які брали участь у розгляді справи;

в) перелік учасників  судового засідання;

г) зміст конституційного  подання, конституційного звернення;

д) положення Конституції  України, якими керувався Конституційний Суд при дачі висновку;

е) мотивувальна частина висновку;

є) резолютивна частина  висновку;

ж) те, що висновок Конституційного  Суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Рішення та висновки вважаються прийнятими, якщо за це на пленарному засіданні  проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду. [2]

Рішення і висновки видаються  державною мовою, повинні бути підписані  не пізніше семи днів після прийняття  чи дачі. Вони офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання і разом з окремою  думкою суддів публікуються у «Віснику Конституційного Суду України» та в інших офіційних виданнях України і рівною мірою є обов'язковими до виконання. [2]

Копії рішень і висновків  надсилаються наступного робочого дня  після їх офіційного оприлюднення суб'єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду в Конституційному Суді.

За необхідності Конституційний Суд може визначити у своєму рішенні чи висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку. Він має право зажадати від органів, на які покладається обов'язок забезпечити виконання актів, письмового підтвердження виконання рішення, додержання його висновку. Невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду тягнуть за собою відповідальність згідно з законами України.

У разі виявлення нових  обставин по справі, що не були предметом її розгляду, але які існували на час розгляду і прийняття рішення або дачі висновку в справі, Конституційний Суд може відкрити нове провадження у справі.

Діяльність Конституційного  Суду фінансується з Державного бюджету  України. При складанні проекту Державного бюджету України на кожний наступний рік Голова Конституційного Суду подає пропозиції до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо обсягу фінансування Конституційного Суду і проект відповідного кошторису. [16]

Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду здійснює його Секретаріат на чолі з керівником. Положення про Секретаріат, його структура і штати затверджуються Конституційним Судом. Керівника Секретаріату призначає Конституційний Суд за поданням його Голови з числа громадян, які мають право на обіймання посади професійного судді. Він не може належати до політичних партій, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої у вільний від основної роботи час. Кандидатура на цю посаду обговорюється на засіданні Конституційного Суду. У тому разі, якщо запропоновану кандидатуру відхилено, Голова Конституційного Суду пропонує іншу кандидатуру. Рішення про призначення керівника Секретаріату приймається відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні Конституційного Суду. Повноваження керівника Секретаріату визначаються Положенням про Секретаріат Конституційного Суду. Керівник та інші посадові особи Секретаріату є державними службовцями.

Матеріали діяльності Конституційного  Суду зберігаються в його архіві. Матеріали  справ, щодо яких Конституційний Суд  прийняв рішення або дав висновок, зберігаються в його архіві сто років. Оригінали рішень та висновків зберігаються в архіві безстроково. Інші матеріали щодо діяльності Конституційного Суду зберігаються в його архіві на загальних підставах, визначених законодавством України. Положення про архів затверджується Конституційним Судом. Для забезпечення Конституційного Суду нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою утворюється бібліотека Конституційного Суду. Положення про бібліотеку затверджується Конституційним Судом. Друкованим органом Конституційного Суду є «Вісник Конституційного Суду України». [17]

Отже, Конституційний Суд  як єдиний орган конституційної юрисдикції здійснює свою організаційну діяльність відповідно до чинного законодавства  та організаційно-правових актів, що приймає Конституційний Суд, забезпечуючи права, свободи і обов'язки людини та громадянина. Він не може виходити за межі своєї діяльності та не дублює діяльність інших органів правосуддя.

 

 

3. Аналіз практики діяльності  Конституційного Суду України

 

Діяльність Конституційного  Суду України ґрунтується на принципах  верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти  і всебічності розгляду справ  та обґрунтованості прийнятих ним  рішень.