Конституційний Суд України: функції та повноваження

Повноваження судді  КСУ припиняються у разі cт-23 ЗУ “Про КСУ”:

1. закінчення строку повноваження;
2. досягнення суддею шістдесятип’ятирічного віку;
3. неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
4. порушення суддею вимог ЗУ “Про КСУ” про заборону політичної діяльності та виконання іншої оплачуваної роботи;
5. порушення суддею присяги;
6. набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7. припинення його громадянства;
8. визнання його безвісно відсутнім, або оголошення померлим;
9. подання суддею заяви про відставку або про звільнення за власним бажанням.

Повноваження припиняється у разі смерті судді. [2]

Рішення про припинення повноважень судді КСУ у випадках, передбачених пунктами 1-3, 6-9, приймається  на засіданні КСУ, а у випадках, передбачених пунктами 4,5 – ВРУ.

 

1.3 Функції  та повноваження КСУ

 

Функціями Конституційного  Суду України є основні напрями  чи види його діяльності, які спрямовані на виконання передбачених Конституцією України і Законом “Про Конституційний Суд України” завдань як єдиного  органу конституційної юрисдикції. [15, ст. 80]

Визначенню повноважень КСУ присвячені статі 150, 151 КУ та стаття 13 ЗУ “Про КСУ”

Отже, до повноважень  КСУ належить прийняття рішень та дача висновків у справах щодо:

1. конституційності законів і інших правових актів ВРУ, актів ПУ; актів Кабінету Міністрів України, правових актів ВР АРК;
2. відповідності КУ чинних міжнародних договорів або тих міжнародних договорів, що вносяться до ВРУ для надання згоди на їх обов’язковість;
3. додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення ПУ з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 КУ;
4. Офіційного тлумачення КУ і Законів України.

До повноважень КСУ  не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади АРК та органів  місцевого самоврядування, також інші питання що віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції. [2]

З питань своїх повноважень  КСУ приймає рішення й дає  висновки. Рішення КСУ приймає  за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших  правових актів ВРУ, актів ПУ, актів Кабінету Міністрів, правових актів ВР АРК.

Закони, інші правові  акти або їх окремі положення, що визнані  неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КС рішення  про їх некомпетентність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується у встановленому законом порядку. [1].

Ст. 15 ЗУ “Про КСУ” наголошує, що підставами для прийняття КС рішення  щодо неконституційності правових актів  повністю чи в її окремих частинах є їхня невідповідність КУ, порушення встановленої КУ процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

Висновки КС дає у  справах з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України; про відповідність КУ чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до ВРУ для надання згоди на їх обов’язковість; щодо додержання конституційної процедури розслідування та розгляду справи про усунення ПУ з поста в порядку імпічменту.

Рішення приймаються, висновки даються КСУ поіменним голосуванням шляхом опитування суддів КСУ. Судді  КС не мають права утримуватися від  голосування. Рішення і висновки мотивуються письмово, підписуються окремо суддями КС, які голосували за їх прийняття не пізніше семи днів після прийняття рішення. Висновки офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання. [2]

Окрема думка судді  КС, який підписав рішення або висновок, викладається ним у письмовій  формі та додається до рішення чи висновку КСУ. Все це разом публікується у “Віснику КСУ” та в інших офіційних виданнях України.

Підводячи підсумок, слід зазначити, що КСУ надано досить широкі повноваження, які стосуються захисту  загальних засад конституційного  ладу, основних прав і свобод людини й громадянина, забезпечення верховенства і прямої дії норм КУ на всій території країни. [9, ст. 320]

 

 

2. Порядок діяльності  Конституційного Суду і процедури  розгляду ним справ

 

2.1 Форми звернення до Конституційного Суду

 

Формами звернення до Конституційного Суду є конституційне подання та конституційне звернення. [2]

Конституційне подання — це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України, а також клопотання Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. [2]

Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом у випадках перевірки конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим є: Президент України; не менш сорока п'яти народних депутатів України (підпис депутата не відкликається); Верховний Суд України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Верховна Рада Автономної Республіки Крим. [2]

Суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом у випадках відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість є: Президент України; Кабінет Міністрів України. Щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту є Верховна Рада України.

Суб'єктами щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України є: Президент України; не менше сорока п'яти народних депутатів України (підпис депутата не відкликається); Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Верховний Суд України; Кабінет Міністрів України; інші органи державної влади; Верховна Рада Автономної Республіки Крим; органи місцевого самоврядування.

У конституційному поданні  повинно бути зазначено – ст.39 ЗУ “Про КСУ”:

— повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання згідно з правом, наданим Конституцією України та законом;

— відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

— повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (уразі публікації) правового акта, конституцій-ність якого (окремих його положень) оскаржується чи який потребує офіційного тлумачення;

— правове обгрунтування  тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні;

— дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються  суб'єкти конституційного подання;

— перелік матеріалів та документів, що додаються. Подання  та документи і матеріали до нього  подаються у трьох примірниках.

Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та Законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи. [2]

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом є: громадяни України; іноземці; особи без громадянства; юридичні особи. [2]

У конституційному зверненні  повинно бути зазначено – ст.42 ЗУ “Про КСУ”:

— прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

— відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням,статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом;

— обгрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції  України або законів України;

— дані щодо інших документів та матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного звернення;

— перелік документів та матеріалів, що додаються. Звернення, документи і матеріали подаються  у трьох примірниках.

Слід зазначити, що положення  п. 1 ст. 150 Конституції України встановлюють вичерпний перелік суб'єктів безпосереднього звернення до Конституційного Суду з питань конституційності законів України та актів Президента України, Кабінету Міністрів України і правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Громадяни права на таке звернення не мають. Крім того, громадяни не можуть звертатися до Конституційного Суду зі скаргами на будь-яке рішення виконавчих органів або судів загальної юрисдикції.

З іншого боку, наші громадяни мають  право як ініціювати розгляд окремих  питань у Конституційному Суді, так і бути безпосередніми учасниками судового провадження при розгляді цих питань. Йдеться про напрями діяльності Конституційного Суду, що випливають із повноважень, зазначених у п. 2 ч. 1 ст. 150 Конституції України і п. 4 ст. 13 Закону про Конституційний Суд, тобто про офіційне тлумачення Конституції та законів України. [5, с. 256] Це найширші повноваження, оскільки важко визначитися за їх межами та відокремити не за формою, а за змістом конституційне подання щодо конституційності законів від конституційного звернення з питань дачі висновків щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Вказані повноваження стосуються всього масиву чинних і таких, що відповідають Конституції, законів. Тобто важко  передбачити кількість звернень до Конституційного Суду, адже відповідно до ст. 43 Закону про Конституційний Суд коло суб'єктів, які мають право на таке звернення, майже не обмежене. Це і громадяни України, й іноземці, особи без громадянства та юридичні особи (вітчизняні та з-за кордону), що мають будь-який інтерес щодо застосування законів України і потребують роз'яснення щодо нюансів його застосування до відповідних правовідносин.

Конституційне подання  або конституційне звернення  в будь-який час до дня його розгляду на пленарному засіданні може бути відкликане за письмовою заявою суб'єкта, який його направив до Конституційного Суду. Для припинення провадження у справі за конституційним поданням, конституційним зверненням, що відкликається, на засіданні Конституційного Суду приймається процесуальна ухвала.

У відкритті конституційного  провадження може бути відмовлено у  разі – ст. 45 ЗУ “Про КСУ”:

— відсутності встановленого  Конституцією та Законами України права  на конституційне подання, конституційне звернення;

— невідповідності конституційного  подання, конституційного звернення  вимогам, передбаченим Конституцією та законами України;

— непідвідомчості Конституційному  Суду питань, порушених у конституційному  поданні, конституційному зверненні.

Порядок відкриття провадження  у Конституційному Суді за конституційним поданням чи конституційним зверненням закріплюється в законі. Ухвалу про  початок провадження приймає  Колегія або Конституційний Суд  на їх засіданні. Колегія у справах  за конституційними поданнями більшістю голосів суддів, які входять до її складу, приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді або про відмову в такому провадженні. У разі прийняття такої процесуальної ухвали ця справа вноситься на розгляд пленарного засідання Головою Конституційного Суду. У такому самому порядку Колегія суддів Конституційного Суду в справах за конституційними зверненнями приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову в такому провадженні.

Як Колегії, так і  Конституційний Суд під час підготовки справи та в процесі провадження  у справі можуть призначати експертизу і вирішувати питання щодо залучення  до участі в конституційному провадженні  експертів. Вони також мають право  викликати посадових осіб, експертів, свідків, представників за законом та уповноважених за дорученням, громадян, участь яких повинна забезпечити об'єктивний і повний розгляд справи. За ухилення без поважних причин від явки у Колегію чи в Конституційний Суд та відмову надати необхідні документи, матеріали чи інші відомості або їх умисне приховування винні несуть юридичну відповідальність відповідно до чинного законодавства. Після відкриття провадження справу розглядає Конституційний Суд на пленарному засіданні. Строк розгляду в справах за конституційним поданням не повинен перевищувати трьох місяців, а у випадках, визнаних Конституційним Судом невідкладними, — одного місяця. Строк провадження у справах за конституційним зверненням не повинен перевищувати шести місяців. Обчислення строків провадження розпочинається з дня прийняття процесуальної ухвали щодо відкриття конституційного провадження у справі. Дату розгляду справи Конституційним Судом визначає його Голова. [2]