Громадянське суспільство

   1.1 Особливості становлення  і розвитку громадянського  суспільства в  Україні. 

    Вся історія ідеї громадянського суспільства  – це історія перетворення самої  колективності, організованої за законами спільного життя в розвиток людини, що вийшла із природного стану необмеженої свободи, в громадянина цього суспільства.

    Власне, кожна держава має бути зацікавлена  в створенні, всебічному розширенні і поглибленні громадянського суспільства, якщо воно прагне до задоволення потреб громадян, до своєї адаптації в загальнолюдський цивілізований процес. Для держави стає життєво необхідним розвиток всіх елементів громадянського суспільства. Чи відповідає таке суспільство досягнутому рівню світової цивілізації, має засвідчити рівень задоволення інтересів і потреб, громадянський мир на основі дії прийнятих державою законів.                                                    

    В сучасних умовах одним із вимог громадянського суспільства виступає фактор соціальної відповідальності в усіх сферах суспільного  життя (економічній, політичній, соціальній, екологічній, національній), на всіх рівнях суспільних організацій (соціальної групи, суспільної організації, держави, світового співтовариства), пов'язаних з висуненням на перший план загальнолюдських цінностей. Адже соціальна орієнтація може утверджуватися в якості принципу суспільних відносин лише тоді, коли задоволені всі необхідні потреби і створюються умови для реалізації системи історично обумовлених інтересів членів суспільства.

    Важливе місце в цьому процесі належить державі. Вона повинна стати арбітром у вирішенні конфліктних питань. Це пояснюється насамперед тим, що на сьогоднішній день держава має в своїх руках переважне право застосування примусу, різного роду санкцій, виступаючи власником матеріальних благ, вона може спрямовувати свої зусилля на покращення соціально-економічного становища людини, задовольняти інтереси та потреби певних соціальних груп (працівники бюджетних організацій, базових галузей промисловості, студенти, пенсіонери і т.п.). Та на жаль, переформована державна машина не завжди готова взяти на себе таке завдання. Має спрацювати механізм взаємодії громадянського суспільства і держави, який знаходить свій прояв у взаємодії через партії, вибори, представницькі органи влади.

    Проблеми  взаємозв'язку держави, суспільства, особи, державної влади і демократії є фундаментальними для будь-якого сучасного суспільства. Вони, безумовно, визначають і процес розбудови Української держави, формування суспільних відносин на нових демократичних засадах. Аналіз цих проблем безпосередньо пов'язаний із дослідженням суспільства взагалі і громадянського суспільства зокрема. Для того, щоб осягнути співвідношення й механізми зв’язку суспільства, особи і держави, роль суспільства у формуванні державної влади і демократичних інститутів, слід чітко уявляти природу і сутність цього суспільства, його структуру і соціальний організм.

    Функціонування  розвинутого громадянського суспільства  створює можливості для більш адекватного розуміння і права, і держави, сутність  яких за цих умов стає глибшою і змістовнішою. Право розглядається як таке, що формується на теренах громадянського суспільства, що, однак, не виключає потреби набуття ним за посередництвом державно-владних інституцій таких важливих рис, як ясне і чітке визначення прав та обов'язків, сумісне визнання сформульованих правил поведінки, можливість їх примусового гарантування. При цьому, аби надавати певний простір для реалізації самоврядного потенціалу інститутів громадянського суспільства, правові норми у контексті регулювання відповідних відносин мають бути достатньо загальними (абстрактними), спираючись переважно на диспозитивний метод. [10, с. 8-9]

    Справді, специфіка сучасної ситуації в Україні  зводиться до того, що відбувається двоєдиний процес формування і громадянського суспільства, і правової держави, де громадянські права людини підпорядковуються нормам міжнародного права. А це означає, що:

      - має місце виключення будь-якої дискримінації за національно-етнічними, політичними, релігійними, статевовіковими ознаками;

         - має місце надійний законодавчий захист особистості і гідності громадянина, недоторканість його житла і майна, свобода вибору проживання, виїзду або в'їзду в країну, таємниця листування і телефонних розмов, свобода слова, преси, інформації;         

       - людині дано право вільно виявляти свій світогляд та духовні інтереси;

           - має місце всебічний захист громадянських прав з боку судових органів та громадський організацій. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.2 Поняття, зміст і структура громадянського суспільства. 

    На  сьогодні наше суспільство перебуває  в стані системної кризи. Особливо загострюються політичні, економічні, соціальні відносини. Тому так важливо слідкувати і про розвиток нашої державності і про формування громадянського суспільства. Після проголошення незалежності України і вибору демократичного шляху розвитку держави з'явилося достатньо наукових праць, присвячених теорії громадянського суспільства. А це засвідчує, що теорія громадянського суспільства знаходить своїх прихильників в нашій державі.

           Громадянське суспільство — це сукупність усіх громадян, їх вільних об'єднань та асоціацій, пов'язаних суспільними відносинами, що характеризуються високим рівнем суспільної свідомості, політичної культури, які перебувають за межами регулювання держави, але охороняються та гарантуються нею.

    Зміст поняття «громадянське суспільство» включає сукупність неполітичних відносин у суспільстві, тобто економічні, духовно-моральні, релігійні, національні та ін. Громадянське суспільство виступає як сфера реалізації економічних, соціальних, етнонаціональних, культурних та інших громадських інтересів, які перебувають поза безпосередньою діяльністю держави, що опосередковує їх відносини з індивідами. Демократичність політичного режиму визначається не в останню чергу тим, наскільки держава визнає автономне буття спільнот, тим, наскільки громадянське суспільство може вплинути на дії держави. Ідея громадянського суспільства дозволяє провести межу між політичним, офіційним та приватним життям громадян. Підґрунтям громадянського суспільства є ринкова економіка з властивою їй багатоманітністю форм власності, відкритою комунікацією, структурованістю суспільства, багатопартійність, недирективно сформована громадська думка, вільна особистість із розвинутим почуттям громадянськості та власної гідності.

    Громадянське  суспільство відрізняється від  суспільства тим, що залучає громадян до колективних дій у суспільній сфері для вираження своїх інтересів, ідей, обміну інформацією, досягнення спільної мети, висування вимог до держави і закликів до відповідальності офіційних осіб. Воно виступає посередником між приватною сферою життя людей та державою, об'єднує величезне розмаїття формальних і неформальних відносин.

    Структура громадянського суспільства - це внутрішній устрій зазначеного суспільства, що відображає різноманітність та взаємодію його складових елементів, які забезпечують його цілісність та динамізм розвитку.

    Структура громадянського суспільства складається  з таких систем, як соціальна, економічна, політична, духовно-культурна та інформаційна.

    Економічна  система являє собою сукупність економічних інститутів та відносин, у які вступають люди у процесі реалізації відносин власності, виробництва, розподілу, обміну та споживання сукупного суспільного продукту.

    Політична система утворюється за рахунок цілісних само-врегульованих елементів, що пов'язані з владою. Структурними елементами громадянського суспільства тут можуть бути держава, політичні партії, рухи та групи тиску.

    Соціальна система охоплює сукупність об'єктивно сформованих спілок людей та взаємовідносин між ними. До соціальної системи громадянського суспільства належать родина, громадські організації (у т.ч. церква) тощо.

    Духовно-культурна  система утворюється з відносин між людьми, їх об'єднаннями, державою та суспільством у цілому з приводу духовно-культурних благ і відповідних матеріалізованих інститутів та установ (релігійних, освітніх, культурних, наукових), за допомогою яких реалізуються ці відносини.

    Інформаційна система складається в результаті спілкування людей між собою безпосередньо і за допомогою засобів масової інформації. Елементами інформаційної системи громадянського суспільства виступають суспільні, муніципальні та приватні організації, установи і підприємства, а також громадяни і їх об'єднання, що створюють засоби масової інформації.

Основними рисами громадського суспільства є:

  - наявність демократичної правової державності;

  - самоврядування індивідів, добровільних організацій та асоціацій громадян;

       - різноманітність форм власності (приватної, колективної, кооперативної тощо), ринкова економіка;

       - плюралізм ідеологій і політичних поглядів, багатопартійність;

  - доступ усіх громадян до участі в державних і суспільних справах ;

        - взаємна відповідальність держави та громадян за виконання демократично прийнятих законів;

    - наявність розвинутої соціальної структури;

    - розвинена громадянська політична культура і свідомість;

    - цінування прав громадян вище за державні закони;

       - багатоманіття соціальних ініціатив;

   - контроль суспільства за діяльністю державних органів.

 Теорія  громадянського суспільства ґрунтується  на ідеї автономності та індивідуальної свободи громадян, невтручання держави  вжиття громадянського суспільства. Слушну думку щодо забезпечення свободи особи в умовах громадянського суспільства висловив А. Колодій, який вважає, що «найголовнішими умовами, що свідчать про реальне існування громадянського суспільства, завжди визнаються такі: «а) забезпечення свободи і зумовленою нею автономії особистості; б) демократичне вирішення проблеми власності та її форм, що забезпечують цю автономію і свободу». Тому, як вважають деякі науковці, необхідно, щоб особистість як член громадянського суспільства відчувала себе в реальному житті власником, що виявляється в повазі до своєї і чужої власності. При цьому слід пам'ятати, що категорія свободи можлива та реально існує не в будь-яких суспільствах, а лише в демократичній, розвинутій, правовій, соціальній державі. Саме про це писав відомий американський мислитель А. Токвіль: «Свобода являється людям в різні часи і в різних формах, вона не пов'язана з будь-якою формою соціального устрою і зустрічається не лише в демократичних країнах». [9, с. 26-27]

    Однак, саме держава має виступати гарантом прав людини, створювати умови, які сприятимуть реалізації прав громадян, всебічному вияву їхньої ініціативи, здібностей. Державні органи реагують на запити і потреби соціальних груп, приймають нормативно-правові акти, слідкують за їх виконанням, запобігають появі та розвитку політичних конфліктів.

    Правовою  базою для формування громадянського суспільства в Україні є положення Конституції України. У нашій державі сьогодні відбувається поступовий процес становлення громадянського суспільства, який ще дуже далекий від завершення. В Україні сформовані органи влади різного рівня, але громадянське суспільство характеризує не лише наявність владного апарату, але й ефективність її функціонування, чого на практиці у нашій державі ще не спостерігається. Нерозвиненість громадянського суспільства в Україні простежується в низькому рівні залученості громадян до організованої громадсько-політичної діяльності, і в недостатньому рівні політичної ефективності (оцінка суб'єктом своєї змоги впливати на політичні події та рішення). Для становлення громадянського суспільства в Україні необхідною є реструктуризація українського суспільства.

    В Україні процес визрівання і становлення  громадянського суспільства є необхідною передумовою її переходу до правової держави. Деякі спроби ввести принципи правової держави без наявних структур громадянського суспільства на практиці виявилися лише деклараціями, не підкріпленими соціально-економічними перетвореннями. На думку вчених, формування громадянського суспільства в Україні та інших країнах СНД матиме тривалий і затяжний характер, бо тоталітаризм з його надмірною політизацією суспільних процесів не створив умови для його швидшого визрівання. Такими передумовами становлення громадянського суспільства є:

1.   володіння кожного члена суспільства правом конкретної власності чи правом на використання і розпорядження власністю, на виготовлений ним суспільний продукт (це базова, фундаментальна основа громадянського суспільства);
2. наявність розвинутої соціальної структури, яка відображає різноманітність інтересів усіх соціальних груп суспільства (як наслідок дії попередньої умови);
3. достатньо високий рівень соціального, духовного, психологічного розвитку особистості, її внутрішньої свободи і здатності до самостійної діяльності та самореалізації.

    За  відсутності таких передумов  процес формування громадянського суспільства  просто неможливий. Для України також  характерні відсутність реальних інститутів громадянського суспільства, повноцінних впливових політичних партій як виразників інтересів певних соціальних груп, незалежних від держави громадських організацій, достатньої кількості позадержавних, економічних структур.