Державні символи України

     Офіційна  емблема держави, що зображується на прапорах, грошових знаках, печатках, деяких офіційних документах тощо. Його призначення – дати в умовних і лаконічних символах уявлення про державу, її історію, суспільний та державний лад.

     Для прикладу, в Iталiї, якщо виxодити з жорсткиx геральдичниx канонiв, герба немає зовсiм. Його функцiї виконує державна емблема цiлком умовного геральдичного xарактеру, що поєднує зображення трибка i п'ятикутної зiрки, оповитиx дубовою i лавровою гiлками, тодi як морськi прапори країни й президентський штандарт прикрашає геральдична варiацiя на тему вiдзнак Венецiї, Менуї, Aмальфи та Пiзи ¹². Самобутнiй спосiб геральдичної презентацiї обрала й Францiя, що послуговується двома знаками: загальновiдомою емблемою з лiкторським пучком i орденом Почесного легiону ¹³ та щитом, у якому поєднано герби всix департаментiв країни. Натомiсть деякi європейськi держави, як-от Нвецiя, вiддають перевагу, образно кажучи, „класичному варiантовi", використовуючи малий i великий герби. Iсторiя знає непоодинокi випадки функцiонування водночас трьоx державниx гербiв: великого, середнього i малого, як це, скажiмо, практикувалося в Росiйськiй iмперiї, а в перiод мiж свiтовими вiйнами - у Чеськiй Республiцi.

     Державний Герб України — герб держави Україна, один із чотирьох її офіційних символів поряд з прапором, гімном і Конституцією. Складається з Малого і Великого гербів. Наразі використовується лише Малий, що був затверджений 19 лютого 1992 року. Великий герб України існує у вигляді законопроекту.

     Центральною геральдичною фігурою обох гербів є тризуб Володимира І Святого, великого князя київського, володаря Русі. Окрім цього, згідно Конституції України, елементом Великого герба мусить бути і козак із мушкетом, герб Війська Запорозького.

     Герби українських мiст красномовно нагадують про їхнє багате минуле, традицiї, котрi пережили вiки. Герби вiдносять до такого типу iсторичних пам'яток, у яких в символiчнiй формi, з використанням спецiальної знакової системи або стилiзованих елементів, розкриваються реальна подiї та явища, що доносять до нас вiдомостi з минулого України.

     Герб - це умовне зображення, що є символом i вiдмiнним знаком держави, своєрiдним художньо-графiчним паспортом землi, мiста, роду чи окремої особи. Старовиннi герби українських мiст красномовно  нагадують про їхнє багате минуле, традицiї, котрi пережили вiки. Герби вiдносять до такого типу iсторичних пам'яток, у яких в символiчнiй формi, з використанням спецiальної знакової системи або стилiзованих елементiв розкриваються реальнi подiї та явища, що доносять до нас вiдомостi з минулого України.

      Одностайної думки щодо значення тризуба вчені  не мають. Жодна з гіпотез не дає  задовільного пояснення, чим був  цей знак – символом державної  влади, військовою чи релігійною емблемою, монограмою, геометричним орнаментом тощо.

      Після відновлення української національної державності, Верховна Рада України, своєю  постановою «Про державний герб України» від 19 лютого 1992 р. затвердила тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України. Тризуб став офіційною емблемою нашої держави.

     Нині  за Конституцією України, прийнятою 28 червня 1996 року, головним елементом  великого Державного Герба України  є Знак Княжої Держави Володимира Великого (тризуб) — малий Державний  Герб України. 
 
 
 
 
 
 
 
 

4.1. Походження та значення тризуба (тридента) 

Знак тризуб, або тридент, відомий у світі  з незапам'ятних часів. Його знають у Європі, Азії, Індії. З тризубом зображувалися божества: грецький Посейдон, етруський (а пізніше римський) Нептун, індійський Шіва, скіфський Тагимасад.

Нині серед  істориків поширені дискусії про  правомірність використання тризуба  як державного герба. Іноді висувається  твердження, що це був знак династії Рюриковичів і ніякого відношення до всього українського народу він  не має. Такі дослідники, на жаль, не хочуть бачити очевидну істину, що українці самі видобули цей герб з глибини тисячоліть, довернули із небуття, із непам'яті.

Найдавніші писемні  згадки про золотий тризуб і блакитне вбрання царів Атлантиди знаходимо  у праці Платона «Тімей», яка  була написана в 360—355 pp. до н. є.

Легенда, описана  Платоном, за словами багатьох істориків  різних часів має цілком історичні  особливості; історичною її також називав  і сам Платон, котрий позначав жанр кожного свого твору, чи то був  міф, чи казка, чи історична праця.

З часу загибелі Атлантиди минуло одинадцять з половиною  тисяч років. Припускають, що не всі  нащадки Посейдона загинули. Українські землі ніколи повністю не були затоплені  морями і потопами, тому цілком імовірно, що давню символіку тризуба і  жовто-блакитної барви наші предки винесли з Атлантиди.

Про те, що тризуб є одним з найдавніших знаків нашої землі, можна судити з наскальних малюнків, гончарних виробів, монет, прикрас. Так на Поділлі знайдені наскельні рельєфи з тризубом, які зроблені у IV — III тис. до н. е., в Ольвії — тризуби першого тисячоліття до н. е., на монетах Боспорського царства карбувалися тризуби з V ст. до н. є. і були успадковані царськими скіфами, які вважали себе нащадками атлантів. Тризубом був увінчаний шолом Урартського царя в VII ст. до н. є. Відомо також, що сармати використовували тамги-тризуби. Тамги збереглися і досі в кримських татар. Знак, подібний до тризуба, мають також литовці.

За князівської  доби тризуб почав набувати сучасної графічної форми, хоча існувало багато різних варіантів малюнка у різних князів.

На певний час, а саме від татаро-монгольської навали до козацьких часів, тризуб зникає з  активного вжитку, витісняється хрестом, шестикутною зіркою тощо. Хоча форми  хрестів біля підніжжя іноді мали завитки з двох боків, які підіймалися вгору і разом з хрестом утворювали тризуб. Було багато зображень якорів, що нагадували тризуби і входили до складу родових гербів гетьманів війська Запорозького, в т. ч. Богдана Хмельницького, Івана Мазепи та ін.

На деяких церквах  збереглися ще хрести, що формою нагадують тризуби, тобто біля підніжжя мають фігуру, схожу на омегу (при цьому тризуб ніби зменшено в пропорції до хреста). Такий хрест має й Володимирський собор у Києві. Поєднання хреста з тризубам є на маківці Золотих воріт у Києві. Це є спотворення тризуба. Тепер зупинимось на значенні тризуба, оскільки з цього приводу висловлюються різноманітні, часом далекі від істини, думки.

Найпростіші з  них — це розшифрування тризуба  як монограми «Володимир», «Василеве», або «воля». Визнати ці твердження означало б відмовитися від давності цього символу.

Ми вже знаємо, що тризуб мав різні форми аж до найпростішої «курячої лапки» IV тисячоліття  до н. е., яка аж ніяк не становила  собою монограму.

Отже, головна  ідея тризуба — це число три, поєднання трьох основ буття, троїстість (тривимірність) життєвого простору. Це зв'язок трьох сфер, такий самий, як і в Дереві Життя, світу Яви, Прави і Нави. Але існує ще давніше, доарїйське філософське наповнення цього символу.

Основою світобудови  є повна врівноваженість всіх енергій, тобто Абсолют. Порушення цієї рівноваги пробуджує два протилежні полюси: позитивний і негативний, чоловіче і жіноче, батьківське і материнське начало. Поєднання цих протилежних сил породжує третю синівську силу, отже, неприпустимо на «синові» ставити хрест.

Індійські божества Шіва та Вішну зображаються з тризубом. Тризуб тримає в руках скіфський  Тагимасад.

Тризуб є вираженням найдавніших, найархаїчніших культів  багатьох народів. Це, перш за все, культ  Великої Праматері-Родоначальниці, культ Вогню (який є життєдайною силою), культ мудрого Змія (а в деяких народів Дракона). Всі ці символи знаходимо в давній арійській міфології. Арії на своєму шляху з Подніпров'я до Індії залишили багатьом народам цей життєдайний знак — тризуб. В індійському штаті Джаму далеко в горах і досі існує Храм Великої Богині Матері.

Цікаво, що розміщений він у надрах триглавої гори, яка  зветься українським словом Трикута. Велетенська бронзова скульптура богині з піднятим тризубом у правій руці завжди охороняється жерцями. Побожне ставлення індійців до тризуба свідчить про те, що цей знак аж ніяк не випадковий. Його давність нині не потребує доведень. Показово і те, що самі індійці усвідомлюють, що цей знак не місцевого походження, а принесений давніми аріями в Індію.

Тризуб є одним  із найстародавніших українських талісманів. Про це писав Володимир Сочинський: «народний звичай не зв'язує ці знаки  з християнськими емблемами та християнською  догматикою, тільки трактує як талісман, що зв'язаний зі старими міфологічними поняттями».

Оскільки саме на землях України тризуб має безперервну  багатотисячолітню традицію, він  має бути визнаним як національний символ і як символ Української держави.

Більшість символів виникло ще на світанку історії людства. Символ — це ідея, яка відображає найглибинніші знання наших пращурів. Саме стародавність цих знань і є найвищою цінністю для нащадків. Це є той таємничий код, який маємо прочитати, щоб відчути себе спадкоємцями великого і мудрого народу, щоб вийти на шлях правильного життя.

4.2. Великий Герб України 

     Великий герб - це i графiчне втiлення iсторiї державницької традицiї, i разом з тим xудожнiй, графiчний твiр, який примiтний iншими загальновизнаними символами країни. „Без калини немає України" - стверджує народна мудрiсть. Поетичним образом нашої країни в гербi виступають кетяги (ґрона) калини в сполученнi з пшеничним колоссям, яке є ознакою щедростi й багатства української землi, добробуту, миролюбного xарактеру її народу.

     У січні 2001 року до Верховної Ради України надійшов законопроект "Про великий Державний Герб України (реєстр. № 5274-1).

Документом пропонується затвердити великий Державний Герб України, який є зображенням на синьому  щиті золотого Знаку Княжої Держави  Володимира Великого (малого Державного Герба України); над щитом - відтворення великокняжого вінця і синьо-золотого шатра. По обидва боки щита зображено щитотримачів: зліва - золотого лева, справа - козака з мушкетом. Під щитом - стрічка, що поєднує національні кольори, - синій та жовтий; під стрічкою - золоті колоски пшениці, скріплені кетягом калини.

Як зазначається у пояснювальній записці до великого Державного Герба України, його автори пропонують обрати згідно з Конституцією основними елементами майбутнього  головного символу країни елементи, що відображають складний історичний шлях розвитку української державності, що відповідають канонам світової геральдики, потребам найновітнішої історії і правовим нормам.

     Автори  ескізу великого Державного Герба України  зазначають, що він має стати символом новітньої Української держави, який фокусує в сoбі основні етапи її становлення і багатовікового розвитку, служить втіленням провідної національної ідеї - соборності українських земель та їх демократичного республіканського ладу.

     Кабінет Міністрів затвердив положення про комісію з підготовки та проведення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України. Текст відповідної постанови підписаний Прем’єр-міністром Віктором Януковичем 15 серпня 2007 року.

Згідно з постановою, комісія з підготовки та проведення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба є консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів, створеним відповідно до розпорядження Кабміну від 16 травня 2007 року з метою забезпечення проведення кваліфікованої та об’єктивної експертизи проектів ескізів великого Державного Герба України.¹⁴

     Основним  завданням комісії є відбір проектів ескізів, поданих на конкурс на кращий ескіз великого Державного Герба, та визначення його переможців. Згідно з  положенням, комісія бере участь у розробленні програми та умов проведення конкурсу, зокрема вимог до проектів ескізів великого Державного Герба та критеріїв їх оцінки, розглядає та проводить експертизу проектів ескізів, поданих на конкурс, здійснює їх відбір, підбиває підсумки та визначає переможців конкурсу, визначає кращий ескіз.

     Згідно  з розпорядженням, очолюватиме комісію  з підготовки і проведення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба віце-прем’єр-міністр Дмитро Табачник. До її складу включено міністра культури і туризму Юрія Богуцького, міністра юстиції Олександра Лавриновича, а також представників Секретаріату Президента, вищих органів виконавчої влади, наукових установ. 

4.2.1. Критика проекту Великого Герба України 

Запропонований  варіант має ряд помилок і  неточностей:

1. Використання  корони в гербі не відповідає  ні історичній традиції, ні теперішньому  державному устрою України. Справа  в тому, що корони використовуються  або на гербах монархій, або  як данина історичній традиції  – так, корона Св. Стефана на  гербі Угорщини є історичною короною Угорського королівства, символом угорської державності протягом кількох століть. Невже Україна є чи прагне бути монархією (або диктатурою)?