Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології у фізичному вихованні

Яка особливість аеробіки?

По-перше, заняття проводяться  під сучасні естрадно популярні  мелодії, що підвищує емоційність, покращує самопочуття, настрій, активність займаються. Джазова музика задає і певний темп виконання вправ.

По-друге, в порівнянні з традиційними вправами основної гімнастики в аеробіці широко використовуються елементи сучасних танців (джайв, рок-н-рол, рільо, самба, ча-ча-ча, румба), що дозволяє розвивати пластичність.

По-третє, комплекси виконуються  практично без пауз відпочинку - потоковим або серійно-потоковим  методом. При цьому велика частина  вправ виконується на великій  амплітуді, в швидкому темпі, що в цілому впливає на серцево-судинну і дихальну системи, виховує витривалість. При виконанні вправ, споживається велика кількість кисню, тому її правомірно називають аеробної гімнастикою або, як прийнято в багатьох країнах, аеробікою. Саме завдяки високій інтенсивності аеробіки, активного впливу на кардіо-респіраторну систему аеробіка успішно конкурує з бігом.

По-четверте, заняття  аеробікою значно збільшують рухливість суглобів, силу м’язів рук, плечового пояса, тулуба, що сприяє гармонійному розвитку, покращує статуру, поставу студентів.

Це досягається впровадженням  розроблених в спорті методів  розвитку фізичних якостей. Зокрема, для  розвитку сили застосовується метод  повторних зусиль, тобто виконання  вправ до відмови. Як засоби виховання  гнучкості в заняттях аеробіки використовуються вправи на розтягування, що їх з граничною амплітудою, серіями по 10-12 повторень у кожній. Аеробіка - це гарне самопочуття, чудовий настрій і позбавлення від зайвої ваги. Аеробіка - це рух під музику, що стимулює роботу серцево - судинної та дихальної систем і при бажанні міняє фігуру. Аеробіка приваблює своєю доступністю, емоційністю і можливістю змінити зміст уроків в залежності від інтересів, віку, фізичного стану, підготовленості що займаються. Існує величезна кількість видів аеробіки (на сьогоднішній день близько 40), і кожен може вибрати той або ті, які більше до душі і які більше йому необхідні Термін "аеробний" означає "живучий у повітрі" або "використовує кисень".

Аеробні вправи відносяться  до таких видів фізичного навантаження, коли необхідна наявність кисню протягом тривалого часу. Вони пред’являють організму вимоги, що змушують його збільшувати споживання кисню. У результаті відбуваються сприятливі зміни в легенях, серці і судинній системі. Можна сказати, що регулярні заняття аеробікою підвищують здатність організму пропускати повітря через легені, збільшують загальний кровотік, причому кров ефективніше здійснює одну зі своїх основних функцій - транспорт кисню.

Про ефективність аеробного  ритмічної гімнастики говорить той факт, що спортсмени високого класу все частіше стали застосовувати її в тренувальному процесі як розминки. Популярність аеробіки пояснюється і тим, що вправи доступні практично всім і для їх виконання не потрібно спеціального майданчика, інвентарю, складних снарядів.

Медичний контроль і  самоконтроль при заняттях аеробікою?

Вплив аеробіки на організм комплексний. Виділимо два основних механізми:

1. Розвиток і вдосконалення  сили, гнучкості за рахунок впливу  на м’язову систему і зв’язковий-суглобової апарат.

Підвищення витривалості серцево-судинної системи. Ефект досягається  тільки при певній величині навантаження. Мінімум зусиль, що викликають підвищення витривалості, відповідає робота на рівні  не менше 65% від скорочень (ЧСС). Менше  навантаження не викликають позитивних зрушень в апараті кровообігу і обміну речовин, а просто покращують самопочуття і настрій.

При систематично інтенсивних  заняттях вже через 6 місяців помітно  покращиться стан здоров’я: збільшиться споживання кисню організмом, стабілізується робота серцево-судинної і дихальної систем.

Якщо після занять з’являється відчуття втоми, млявості, що заважає виконати звичайну трудову або тренувальне навантаження, порушився сон, необхідно знизити інтенсивність і тривалість занять. При виникненні неприємних відчуттів в області серця, перебоїв, серцебиття, особливо під час занять, почуття нестачі повітря і т.п., треба припинити тренування і звернутися до лікаря. Приступати до занять можна після консультації в лікаря. Програма занять вибирається відповідно до даних медичного огляду (діагноз, вік, вага, підготовленість).

Найбільший оздоровчий ефект аеробіка робить на серцево-судинну  і дихальну системи. Людям з ураженнями цих систем аеробіка потрібна більше, ніж здоровим. Очевидно, що з великими відхиленнями у стані здоров’я не можна займатися нарівні з практично здоровими людьми. В даний час ВНІІФК розробляє комплекси аеробіки з урахуванням специфіки і тяжкості того чи іншого захворювання.

Як правильно скомплектувати групи?

Групи аеробіки комплектуються за такими ознаками: віковою, статевою, рівнем фізичної підготовленості.

1. Віковий ознаками: дитячі  групи, підліткові, молодіжні, групи  людей середнього та похилого  віку.

2. Статева ознака: жіночі, чоловічі групи, але можуть  бути і уніфіковані (жінки, чоловіки, діти).

3. Рівень фізичної  підготовленості і рівень стану  здоров’я.

Виходячи з цих ознак, вправи аеробіки для різних груп будуть різні. Якщо для молодіжного складу, тобто до 35-річного віку, переважає  атлетична спрямованість ритмічної  гімнастики під музику "диско", то для середнього та похилого віку переважною спрямованістю буде оздоровча та психорегулюючий з меншою інтенсивністю. І музика буде мелодійна, російська народна. У дитячому, підлітковому та молодіжному віці аеробіка в основному спрямована на розвиток фізичних якостей і носить розвиваючий, що тренує характер. Тоді як в середині і літньому віці вона носить підтримуючий характер, тобто підтримка рівня фізичного розвитку, поліпшення стану здоров’я і на цій основі підвищення працездатності.

При проведенні занять з  жінками необхідно враховувати  особливість жіночого організму:

• функція систем та органів жінки бути матір’ю;
• розмір серця менше, ніж у чоловіків, частіший ритм серцевих скорочень і дихання;
• період відновлення більш тривалий.

При проведенні занять з аеробіки необхідно дотримуватися принципів теорії фізичного виховання. Аеробіка - це потоковий вид фізичних вправ, що виконуються серійно без пауз для відпочинку.

При підготовці до занять необхідно виходити, перш за все, з  основних завдань і загальних цілей ритмічної гімнастики:

• Систематичний розвиток у займаючихся всіх груп м’язів.
• Забезпечення достатньої рухливості хребта і суглобів.
• Розвиток і вдосконалення вміння і навичок довільно розслаблювати м’язи.
• Виховання правильної постави динамічної.
• Розвиток крім сили, гнучкості, швидкості і витривалості пружною, стрибучості як прикладних фізичних якостей різнобічно розвиненої людини.
• Розвиток почуття ритму і м’язової чутливості.

Для вирішення цих  задач використовуються такі засоби, загально розвиваючі вправи на силу, розтягування, розслаблення. Різні форми ходьби, бігу, пружинисті і танцювальні рухи; стрибки, махи і помахи, хвилі, повороти, вправи з предметами. І все це проводиться під відповідну музику.

У ритмічної гімнастики, як і в художній, немає спортивної спрямованості і великих навантажень. Вона розвиває рухові якості, підвищує працездатність, виховує красу і легкість рухів.

Для виховання сили рекомендується:

метод багаторазових  повторень, коли вправи виконуються  зі звичною швидкістю до вираженої втоми м’язів, які несуть основне навантаження. При цьому важливо в стані втоми зробити кілька вправ;

метод великих зусиль для складних вправ, які можна  повторити не більше 3-4 рази. Наприклад "віджимання", виконувані жінками;

метод із застосуванням ізометричного режиму роботи м’язів створюється при виконанні статичних вправ із збереженням прийнятої пози протягом 5-6 секунд. У цьому режимі виконуються повільні силові вправи і вправи на розслаблення;

метод динамічних зусиль, коли вправи виконуються з максимальною швидкістю (темпу виконання).

При комбінованому методі одне і те ж вправа виконується  в певній послідовності: спочатку в  динамічному, потім в ізометричному  режимі, після цього - з великими м’язовими зусиллями і, нарешті, шляхом багаторазових повторень. Такі дії дозволяють уникнути монотонності вправ, посилюють емоційність.

Для виконання гнучкості  рекомендуються наступні методи:

виконання вправ за рахунок  активного напруження м’язів, що забезпечують рух по великій амплітуді з метою розтягування м’язів антагоністів;

метод пасивних дій, коли вправи виконуються за допомогою  партнера чи з обтяженням, а також  під дією власної ваги;

метод статичних напруг - пози згинання тіла лежачи, сидячи, шпагат, міст та ін;

комбінований метод: спочатку робляться активні рухи, потім пасивні і, нарешті - статичні положення.

Швидкість і витривалість розвиваються одночасно з силою  і гнучкістю. Так, варіювання темпу  сприяє розвитку швидкісних якостей, а  виконання вправи без зупинки  тренує витривалість.

Спритність також розвивається при виконанні загально розвиваючих вправ, і оскільки вони пов’язані з необхідністю координувати рухи частин тіла між собою і з музичним ритмом.

Чергування напруг і  розслаблень забезпечує тривалу  працездатність м’язів і робить можливим виконання рухів з повною амплітудою.

Для розслаблення м’язів застосовуються ненапружених махові рухи, потряхування, чергування напруг з розслабленням окремих груп м’язів, послідовне розслаблення - релаксація.

Таким чином, основними  особливостями аеробіки як рекреативної оздоровчої технології є медичний контроль і самоконтроль при заняттях аеробікою: розвиток і вдосконалення сили, гнучкості за рахунок впливу на м’язову систему і зв’язковий-суглобової апарат; підвищення витривалості серцево-судинної системи; практичні рекомендації щодо написання комплексних занять; правильному комплектуванню груп, врахування особливостей жіночого організму.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1. Булатова М.М. Сучасні  фізкультурно-оздоровчі технології  у фізичному вихованні /М.М. Булатова, Ю.О. Усачов // Теорія і методика фізичного виховання; за ред. Т.Ю. Круцевич. - К.: Олімпійська література, 2008. - Т. 2. - с. 320-354.

2. Григорьев В.И. Фитнесс-культура  студентов: теория и практика: Учебное пособие / В.И. Григорьев, Д.Н. Давиденко, С.В. Малинина. - СПб.: Изд-во СПб ГУЭФ, 2010. - 228 с.

3. Давыдов В.Ю. Новые  фитнесс-системы: учебное пособие. / В.Ю. Давыдов, А.И. Шамардин Г.О. Краснова - Волгоград: ВГАФК, 2005. - 287 с.

4. Иващенко Л.Я. Программирование занятий оздоровительным фитнесом / Л.Я. Иващенко, А.Л. Благий, Ю.А. Усачев. - К.: Наук. світ, 2008. - 198 с.

5. Купер К. Аэробика для хорошего самочувствия. 2-е изд. – М.: Физкультура и спорт, 1989, - 235 с.

6. Лоу Б. Красота спорта. - М.: Радуга, 1984, - 183 с.

7. Состояние здоровья, гигиенического воспитания, физическое развитие и адаптация к физическим нагрузкам учащихся и студентов. - Смоленск, 1988, - 102 с.

 

ВИСНОВКИ

 

Таким чином, на сьогодні шейпінг та аеробіка є основними  сучасними фізкультурно-оздоровчими  технологіями фізичного виховання.

Оздоровчий і профілактичний ефект шейпінгу нерозривно пов’язаний з підвищеною фізичною активністю, посиленням функцій опорно-рухового апарату, активізацією обміну речовин. Важливе значення має також підвищення стійкості організму до дії несприятливих чинників зовнішнього середовища: стресових ситуацій, високих і низьких температур, радіації, травм, гіпоксії. В результаті підвищення неспецифічного імунітету підвищується і стійкість до простудних захворювань.

Найбільший оздоровчий ефект аеробіка робить на серцево-судинну і дихальну системи. Основними особливостями аеробіки як оздоровчої технології є медичний контроль і самоконтроль при заняттях аеробікою: розвиток і вдосконалення сили, гнучкості за рахунок впливу на м’язову систему і зв’язковий-суглобової апарат; підвищення витривалості серцево-судинної системи; практичні рекомендації щодо написання комплексних занять; правильному комплектуванню груп, врахування особливостей жіночого організму.

Слід пам’ятати, що при проведенні занять з аеробіки та шейпінгу необхідно дотримуватися принципів теорії фізичного виховання. Аеробіка та шейпінг - це потокові види фізичних вправ, що виконуються серійно без пауз для відпочинку.