Рухова активність на свіжому повітрі

Дошкільний  навчальний заклад №58

«Лісова казка» 
 
 
 

На  тему: Рухова активність на свіжому повітрі 
 
 
 

Підготував:

фіз. інструктор

Ус  В.Б. 
 
 
 
 
 
 

м. Чернігів 2011 рік

РУХОВА АКТИВНІСТЬ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ

Життя — це рух

 Загальновідомим є твердження науковців у галузі фізіології, що однією з особливостей розвитку дитини-дошкільника є її природна потреба в русі. Відомий російський лікар М. Амбодік іще в XVIII ст. наголошував: "Недостатність у рухах тіла є основною причиною повільного народження дитячого тіла. Нерухоме перебування на одному місці будь-якій людині, а особливо малюкам, заподіює велику шкоду. Тіло без руху подібне до стоячої води, що пліснявіє, псується і гниє".

 Розрізняють довільну рухову активність, що проявляється в процесі самостійної рухової діяльності дітей, та цілеспрямовану — в процесі проведення організаційних форм роботи фізичного виховання, де рухова активність нормується за обсягом та інтенсивністю рухів, а також за тривалістю рухового компонента в режимі дня. Обсяг, зміст і моторна щільність довільної та цілеспрямованої рухової активності дітей під час перебування їх у дитсадку становлять руховий режим дошкільного навчального закладу.

 За результатами досліджень Е. Вільчковського, встановлено норми оптимального рухового режиму з урахуванням функціональних потреб дитячого організму та пори року: влітку — 18-20 тис. кроків на день, восени — 15-16,5; взимку — 16,5-18 та навесні—16-17,5.

 Затвердженням О. Сударєва, гігієнічною нормою є такі величини рухової активності, які повністю задовольняють біологічну потребу в русі, відповідають функціональним можливостям організму, сприяють зміцненню здоров'я дітей та їхньому гармонійному розвитку. За його визначенням, стан організму при нормі рухової активності характеризується такими показниками:

• добра резистенція до негативних впливів з боку зовнішнього природного середовища;
• низький рівень захворюваності;
• високий рівень функціональних можливостей;
• адекватність реакцій на фізичні навантаження;
• висока фізична працездатність;
• помірні енергетичні затрати при м'язовій діяльності;
• рівномірність у розвитку основних рухових якостей.

 У період дошкільного дитинства вкрай актуально розвинути в дітей такі фізичні якості, як спритність, сила й витривалість. Здорову дитину легше виховувати, вона швидше оволодіває необхідними вміннями та навичками, краще пристосовується до змін навколишніх умов. І якщо враховувати анатомо-фізіологічні та психологічні особливості дитини, можна в потрібному напрямку впливати на розвиток дитячого організму.

  Недостатність рухової діяльності, навпаки, призводить до кволості, ослаблює організм і його стійкість до різних захворювань. Малорухливість (гіподинамія) негативно позначається на розумовому розвитку, знижує працездатність. Це свідчить про тісний взаємозв'язок розумового та фізичного розвитку.

Руховий режим

  Щоденне виконання фізичних вправ, участь у рухливих іграх, тривалі прогулянки є необхідною умовою створення оптимального рухового режиму, який відповідав би біологічній потребі організму дитини. Фізичні вправи з дошкільнятами треба проводити за певною системою. На початку дня після сну дитина має виконати ранкову гімнастику, що має оздоровлювальний вплив, особливо якщо вона проводиться на свіжому повітрі. Коли на вулиці прохолодно, то в першій вправі комплексу треба "розігріти" дітей, використовуючи для цього тупотіння ногами на місці, ходьбу з високим підніманням колін, кілька підстрибувань або короткі пробіжки. У середині комплексу можна повторити "розігріваючі" вправи. Дрібне приладдя в умовах прохолодної погоди залучається менше, бо дітям в рукавичках незручно ним користуватися. Вихователь виконує вправи разом з дітьми і цим підтримує бадьорий темп. Однак найсуттєвіше значення для створення повноцінного рухового режиму мають рухливі ігри, зокрема на прогулянці. Взагалі прогулянка — найсприятливіший час для проведення різноманітних вправ та ігор. Засоби фізичного виховання в такому разі добираються з урахуванням пори року та погодних умов, раціонального використання обладнання і фізкультурного інвентарю на майданчику.

Природа живить дух і тіло

 Гігієністи, фізіологи і педагоги довели велику цінність поєднання фізичних вправ з використанням природних факторів. Ю. Аркін зазначав, що "...в навколишньому середовищі дитячий колектив має знаходити не тільки обстановку і матеріал, пристосовані до його сил, до його інтересів, до його розвитку, але він має в ній знаходити джерело збуджень, які відкрили б перед ним нові, доступні для нього форми активності". Цим джерелом є прогулянки до лісу, поля, річки. Простір, свіже повітря, п'янкий запах трав і квітів, зелені шати дерев, щедре сонце — все це створює емоційне піднесення, дає змогу дітям радісно задовольняти свою потребу в русі з максимальною користю для їхнього розвитку, зміцнення здоров'я, підвищення працездатності й опірності організму.

 Прогулянки сприяють різнобічному розвитку особистості дитини, зокрема виробленню таких моральних рис характеру, як витримка, дисциплінованість, вміння допомогти товаришеві, зміцнюють почуття колективізму й відповідальності не тільки за свої вчинки, а й за вчинки інших. Кожна прогулянка збагачує їхні знання, уяву, пам'ять, мову, вчить їх помічати і слухати, допомагає розвивати розумові здібності, виховувати естетичні почуття. Дошкільнята вчаться розуміти красу навколишньої природи, радіти їй і берегти її.

Мотивація — рушійна сила

У дошкільному віці також важливо розвинути інтерес до фізичної культури і спорту. Перш за все, мотивуйте виконання вправ під час фізкультурного заняття. Від цього значною мірою залежить бажання виконувати фізичні вправи взагалі.

 Якщо розглядати традиційну форму проведення занять з фіз. виховання, то мусимо визнати: мотивації початкового етапу беруться до уваги в середньому в 40 % випадків, а мотивації основної та заключної частин найчастіше взагалі не враховуються.

 На початку заняття зазвичай використовуються кілька видів спонукання дітей до активності. Наприклад, актуалізація мотивів попередніх занять: "Ми з вами дуже добре попрацювали на попередньому занятті, тож постараймося й сьогодні". Або робиться акцент на недоліках: "Ще не всі навчилися правильно виконувати стрибки з розбігу в довжину...". Також можна посилити мотиви з орієнтацією на майбутнє, зазначивши, що це вміння знадобиться в різних ситуаціях: коли треба перестрибнути через рівчачок, під час спортивних змагань тощо. Варіанти можуть бути різними, але під час заняття необхідно закріпити та посилити мотивацію. Про це не треба забувати навіть тоді, коли вихователь зосереджується безпосередньо на змісті заняття.

 Одним із засобів посилення мотивації є пошукові ситуації, що допомагають органічно поєднувати рухову й розумову активність дітей. Призначаючи чергових, наприклад, вихователь називає тільки рухи, що будуть виконуватись, а діти самі визначають, яке обладнання дібрати. "Сьогодні будемо вчитися кидати м'яч у вертикальну ціль". Це стимулює дітей більш свідомо готуватися до заняття та викликає мотиви пізнавального характеру. Або вихователь повідомляє: "Сьогодні ми проведемо естафету з пролізанням в обруч". Діти мають самостійно обрати спосіб пролізання: прямо чи боком. При цьому їм пропонується порівняти обидва варіанти виконання вправи та визначити найбільш доцільний. Такий простий спосіб робить малят активнішими.

 Коли створюються пошукові ситуації, у дітей можуть виникнути певні непорозуміння. В цьому разі педагогові варто спрямувати увагу малят на пошук раціонального виходу з тієї чи іншої ситуації, але не поспішати пропонувати власне рішення. Нехай малята порадіють, що самі змогли розв'язати спірну ситуацію. 

Організація занять

 Фізкультурні заняття на свіжому повітрі потребують особливої уваги всього персоналу дошкільного

закладу щодо створення відповідних умов для їх проведення, організації роботи, налагодження тісних контактів із сім'ями.

 Спортивний одяг дітей для занять на вулиці залежить від погодних умов. Безперечно, також належить враховувати індивідуальні особливості, стан здоров'я, загартованість кожного.

 Після заняття діти переодягаються в групі. До речі, роздягатись треба теж у певній послідовності: знизу — вгору. Малятам допомагають дорослі, а старші дошкільнята роздягаються самостійно, швидко розтираються рушниками і перевдягаються в сухе. Дорослі мають звертати увагу на зовнішні показники шкіри (почервоніння, спітніння), за чим визначають дозування фізичного навантаження на майбутнє.

 Дітей, що тимчасово звільнені від занять, просять допомогти вихователю: вони розміщують фізкультурне обладнання, спостерігають за правильним виконанням вправ і рухів своїми товаришами.

 Новачкам і тим, хто нещодавно хворів, рекомендується менше навантаження і тепліший одяг у холодну пору року.

 Заняття на повітрі можуть мати як традиційну структуру: вступна, підготовча, основна і заключна частини, — так і видозмінену. Наприклад, нетрадиційне заняття може складатися з 3-4 рухливих ігор за таким принципом добору: перша гра середньої рухливості — забезпечує постійне зростання фізичного навантаження; наступні забезпечують високий рівень рухливості, а на завершення — гра малої рухливості. Кожна гра повторюється 3-4 рази.

 Можливе проведення занять, на яких дітей навчають тільки спортивних вправ та ігор (ходьба на лижах, катання на ковзанах, на велосипеді, елементи хокею, плавання). Ці заняття складаються з кількох спортивних вправ. Бажано при цьому продумати організацію роботи таким чином, щоб навантаження збільшувалося поступово і забезпечувало засвоєння вправ кожною дитиною.

 Урізноманітнювати заняття з фізичної культури на свіжому повітрі можна і шляхом чергування загально розвиваючих вправ з основними рухами. Холодної пори року це дозволить уникнути переохолодження дітей, які чекають своєї черги на виконання основних рухів.

 У старшій групі раз на тиждень проводяться заняття на свіжому повітрі (у парку, сквері, у лісі, на галявині, біля водоймища) у формі пішого переходу. У молодшій і середній групах переходи за межі дошкільного закладу відбуваються лише в погожі дні. Тривалість ходьби залежить від віку дітей, їхньої підготовленості.

Ефективність занять з фізичної культури залежить від умілого віднайдення способу організації виконання основних рухів. Якщо основний рух новий, то в усіх групах краще використовувати груповий спосіб, який забезпечує контроль за виконанням завдання кожною дитиною. З дітьми старшого дошкільного віку, де на занятті відпрацьовується 2-4 основних рухи, крім групового, також використовують почерговий спосіб. Протягом заняття можна реалізувати 2-3 способи, які змінюють і доповнюють один-одний. Наприклад, стрибки через скакалку (фронтальний спосіб) і ведення м'яча (почерговий спосіб).

 Коли розучується основний рух, що передбачає індивідуальний контроль за виконанням завдання, і необхідна копітка робота з кожною дитиною для якісного оволодіння відповідними навичками (лазіння по гімнастичній стінці у всіх вікових групах або стрибок з розбігу в старшій групі), недоцільно ставити питання про моторну щільність цього етапу заняття. А в принципі прагнути моторної щільності має кожен вихователь, але робити це слід не за рахунок перевантаження дітей. Один з шляхів до цього — раціональне розміщення фіз. обладнання, варіативність його використання.

  Безперечно, ефективність занять з фізичної культури зумовлюється творчим підходом вихователя. Тут неприпустимі формалізм, механічне бездумне використання методики і чужого досвіду. Обов'язкове творче осмислення методичної літератури. Якщо перед заняттям або під час нього погодні умо-ви змінилися, то заняття не відміняється. Вихователь має тільки змінити хід роботи, дібрати інші рухи, розмістити спортивний інвентар на веранді тощо.

Рухи на повітрі — шлях до здоров'я

 Введення систематичних фізичних вправ, активних ігор на свіжому повітрі усуває функціональні зміни в організмі дитини, нормалізує сон. Це допоможе функціонально навантажити весь організм, всі його тканини, здійснити позитивний вплив на структурне їх формування, удосконалення. Фізичні вправи необхідно проводити систематично, адже одноразове виконання фізичних вправ не викликає стійких змін в організмі. Для їх формування потрібна систематичність і поступове збільшення фізичного навантаження. Рухового режиму слід дотримуватися в усі пори року. Фізичні вправи, інтенсивність і обсяг навантаження, тривалість і частота повторень